Рішення № 82964756, 11.07.2019, Дніпровський районний суд міста Києва

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" липня 2019 р.

м. Київ

справа № 755/9052/19

провадження № 2/755/4225/19

Дніпровський районний суд м. Києва в складі: головуючого судді Галагана В.І., за участю секретаря Проценко Н.А.,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження в приміщенні Дніпровського районного суду м. Києва цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Сент Софія Проперті Менеджмент» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

УСТАНОВИВ:

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Сент Софія Проперті Менеджмент» (далі - ТОВ «Сент Софія Проперті Менеджмент») звернувся з позовом до суду про стягнення з відповідача ОСОБА_1 заборгованості за житлово-комунальні послуги у розмірі 42 663,45 грн., та судовий збір у розмірі 1 921,00 грн., мотивуючи свої вимоги тим, що відповідачу на праві приватної власності належить квартира АДРЕСА_1 , управителем якого є позивач ТОВ «Сент Софія Проперті Менеджмент» відповідно до договору про надання послуг з утримання на балансі та управління житловим комплексом від 26.08.2010 року, укладеного з ОСББ «Раїси Окіпної, 18». Згідно зазначеного Договору позивач є виконавцем житлово-комунальних послуг у житловому комплексі відповідно до Закону України «про житлово-комунальні послуги». Відповідач отримує від позивача житлово-комунальні послуги з утримання будинку та прибудинкової території, а також загальнобудинкові витрати. Однак, у зв`язку із невиконанням своїх зобов`язань у відповідача виникла заборгованість перед позивачем за надані послуги за період з 01.11.2017 року по 28.02.2019 року, тому загальна заборгованість станом на 25.03.2019 року складає 42 663,45 грн., з яких: обслуговування будинку та прибудинкової території - 28 779,00 грн.; загальнобудинокові витрати - 4 283,83 грн., пеня - 6 703,37 грн., індекс інфляції - 2 278,45 грн., 3% річних - 618,80 грн., що є предметом позовних вимог.

10 червня 2019 року ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Сент Софія Проперті Менеджмент» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості та постановлено розгляд справи проводити у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Відповідач ОСОБА_1 , отримавши 18 червня 2019 року копію позовної заяви з додатками та копію ухвали суду про відкриття провадження у справі, скористалась процесуальним правом подачі відзиву на позовну заяву, відповідно до змісту якого відповідач проти позову заперечує в повному обсязі, вказуючи на те, що позивачем не доведено ні факту, ні законності обставин, на які він посилається як на підставу своїх вимог. (а.с. 38-41)

02.07.2019 року представником позивача до суду надано відповідна відзив відповідача, відповідно до якого зауважено, що Договір РО-18/13 від 26.11.2012 року між сторонами було розірвано, однак відповідач як власник квартири повинна нести тягар утримання свого майна та виконувати обов`язок щодо оплати житлово-комунальних послуг. Крім того, позивачем зауважено, що ним не може бути припинено надання вказаних послуг відповідачеві, оскільки послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій мають загальний характер, споживаються одночасно усіма мешканцями квартир будинку, тому неможливо припинити їх надання окремому споживачу. (а.с. 60-63)

Дослідивши матеріали справи, оцінивши наявні у справі докази, приймаючи до уваги письмові заяви сторін щодо предмета спору, суд приходить до наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Цивільного процесуального кодексу України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ч. 1 ст. 19 Цивільного процесуального кодексу України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється порядку іншого судочинства.

Як убачається з матеріалів справи, 26.08.2010 року між ОСББ «Раїси Окіпної, 18» та ТОВ «Сент Софія Проперті Менеджмент» укладено Договір про надання послуг з утримання на балансі та управління житловим комплексом (з відкладною обставиною), за умовами якого Товариство (управитель) за плату надає послуги з утримання на балансі Житлового комплексу по АДРЕСА_1 та управління Неподільним та Загальним майном Житлового комплексу, забезпечує належну його експлуатацію, надаючи споживачам житлово-комунальні послуги відповідної якості. Управитель має право отримувати плату від споживачів будинку за надані житлово-комунальні послуги (п. 2.1, 3.1.10 Договору) . (а.с. 8-12)

29.10.2010 року складено акт приймання-передачі житлового комплексу з балансу на баланс, за яким на підставі рішення Загальних зборів членів ОСББ «Раїси Окіпної, 18» від 07.06.2010 року, договору про надання послуг з утримання на балансі та управління житловим комплексом від 26.08.2010 року, ТОВ «Сент Софія Проперті Менеджмент» прийнято від ТОВ «Д.І.А. Девелопмент» на свій баланс будинок АДРЕСА_1 . (а.с. 64-65)

26.11.2012 року між ТОВ «Сент Софія Проперті Менеджмент» та ОСОБА_1 укладено Договір про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, предметом якого є забезпечення виконавцем надання послуг з утримання будинку і споруд та прибудинкової території у житловому будинку з підземним паркінгом по АДРЕСА_1 , а споживачем - забезпечення своєчасної оплати таких послуг за встановленим тарифом у строк та на умовах, що передбачені цим Договором. Розмір щомісячної плати за послуги на дату укладення цього Договору становить 1 579,24 грн. (а.с. 52-56) Даний Договір між сторонами було розірвано, що зазначено позивачем та не заперечено відповідачем відповідно до наданих ними письмових заяв по суті позову.

На підставі свідоцтва про шлюб, виданого Відділом державної реєстрації актів цивільного стану Дніпровського районного управління юстиції у м. Києві від 03.10.2014 року, актовий запис № 1960, внаслідок укладення шлюбу ОСОБА_1 змінено прізвище на « ОСОБА_1 ». (а.с. 44)

Згідно Розпорядження Київської міської державної адміністрації Виконавчого органу Київської міської ради від 11.10.2016 року № 982, унесено зміни до тарифів та структури тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, які надають виконавці цих послуг по кожному будинку окремо для здійснення розрахунків із споживачами незалежно від оплати останніми не пізніше або після 20 числа місяця, що настає за розрахунковим, встановлених розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) від 30 вересня 2014 року № 1078. (а.с. 13-14, 15)

Згідно Розпорядження Київської міської державної адміністрації Виконавчого органу Київської міської ради від 01.06.2018 року № 936, унесено зміни до тарифів та структури тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, які надають виконавці цих послуг по кожному будинку окремо для здійснення розрахунків із споживачами незалежно від оплати останніми не пізніше або після 20 числа місяця, що настає за розрахунковим, встановлених розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) від 30 вересня 2014 року № 1078. (а.с. 16-17, 18)

Згідно Розпорядження Київської міської державної адміністрації Виконавчого органу Київської міської ради від 07.06.2018 року № 962, унесено зміни до тарифів та структури тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, які надають виконавці цих послуг по кожному будинку окремо для здійснення розрахунків із споживачами незалежно від оплати останніми не пізніше або після 20 числа місяця, що настає за розрахунковим, встановлених розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) від 30 вересня 2014 року № 1078. (а.с. 66-67, 68)

За даними з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, ОСОБА_1 належить на праві власності двокімнатна квартира АДРЕСА_1 , житловою площею 42,60 кв.м. (а.с. 19)

Господарська діяльність, спрямована на задоволення потреб фізичної особи щодо забезпечення експлуатації та/або ремонту жилих та нежилих приміщень, будинків і споруд, комплексів будинків і споруд, а також утримання прилеглої до них території є діяльністю з утримання будинків і прибудинкових територій відповідно до положень ч.1 ст.1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги».

У залежності від функціонального призначення житлово-комунальні послуги поділяються на: 1) комунальні послуги (централізоване постачання холодної та гарячої води, водовідведення, газопостачання, централізоване опалення тощо), 2) послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій (прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, санітарно-технічне обслуговування, обслуговування внутрішньобудинкових мереж, освітлення місць загального користування, поточний ремонт тощо), 3) послуги з управління будинком, спорудою або групою будинків (балансоутримання, укладання договорів на виконання послуг, контроль виконання умов договору тощо) (ч. 1 ст. 13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»

Правовідносини, що виникають у сфері надання та споживання таких послуг, регулюються як нормами Цивільного кодексу України, так і Законом України «Про житлово-комунальні послуги», а також іншими нормативно-правовими актами у галузі цивільного, житлового законодавства та актів, що регулюють відносини у сфері надання житлово-комунальних послуг.

Відповідно до ст. 14 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачено розподіл житлово-комунальних послуг за порядком затвердження цін і тарифів на них.

Відповідно до частини 7 статті 18 Закону України «Про місцеві державні адміністрації», місцева державна адміністрація регулює ціни та тарифи за виконання робіт та надання житлово-комунальних послуг підприємствами, а також визначає і встановлює норми їх споживання, здійснює контроль за їх додержанням.

Згідно зі ст. 13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» залежно від функціонального призначення житлово-комунальними послугами є, зокрема, комунальні послуги (централізоване постачання холодної та гарячої води, водовідведення, газо- та електропостачання, централізоване опалення, а також вивезення побутових відходів тощо).

Відповідно до ст. 19 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах.

Пунктом 1 ч. 1 ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачено право споживача одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору про надання житлово-комунальних послуг, при цьому такому праву прямо відповідає визначений п. 5 ч. 3 ст. 20 цього Закону обов`язок споживача оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Таким чином, згідно із зазначеними нормами закону споживачі зобов`язані оплатити отримані ними житлово-комунальні послуги. Відсутність письмового договору щодо надання житлово-комунальних послуг сама по собі не може бути підставою для звільнення споживача від встановленого законом обов`язку оплати послуг у повному обсязі, якщо він фактично користується ними зі згоди постачальника послуг. (Постанова Верховного Суду від 10 грудня 2018 року у справі № 638/11034/15-ц)

В розрізі даного спору зобов`язання відповідача оплатити комунальні послуги не урегульовано окремим договором між сторонами спірних правовідносин, тому зобов`язання щодо сплати житлово-комунальних послуг урегульовано публічним договором надання таких послуг, відповідно до якого відповідач зобов`язана сплати вартість фактично отриманих нею комунальних послуг.

Відповідно до положення статті 322 Цивільного кодексу України, власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

Судом встановлено, що за період з грудня 2017 року по лютий 2019 року (з огляду на оплату відповідачем житлово-комунальних послуг за листопад 2017 року (а.с. 49), відповідач заборгувала підприємству позивача по сплаті за послуги з утримання будинку та прибудинкової території та за надані житлово-комунальні послуги (загально будинкові витрати) на загальну суму 33 062,83 грн., заборгованість нарахована щодо квартири АДРЕСА_1 , яка відповідно до свідоцтва про право власності від 08.06.2010 року належить на праві власності ОСОБА_1 , та нарахована заборгованість підтверджується наданими підприємством позивача розрахунками. (а.с. 21)

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно п. 35 Правил користування приміщеннями житлових будинків і прибудинковими територіями, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 08.10.1992 року №572, обов`язок по сплаті за обслуговування і ремонт будинку, комунальні та інші послуги покладається на власника, наймача, орендаря житлового приміщення.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За змістом частини першої статті 901, частини першої статті 903 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Зобов`язання боржника сплатити певну грошову суму на користь кредитора відповідно до цивільно-правового договору або з інших підстав, визначених законом, є грошовим зобов`язанням.

Таким чином, правовідношення, у якому замовник зобов`язаний оплатити надану послугу в грошах, а виконавець має право вимагати від замовника відповідної оплати, тобто у якому передбачено передачу грошей як предмета договору або сплату їх як ціни договору, є грошовим зобов`язанням.

З огляду на викладене правовідносини, які склалися між сторонами, є грошовим зобов`язанням, у якому, серед інших прав і обов`язків сторін, на боржників покладено виключно певний цивільно-правовий обов`язок з оплати отриманих житлово-комунальних послуг, якому кореспондує право вимоги кредитора (частина перша статті 509 ЦК України) - вимагати сплату грошей за надані послуги.

Отже, виходячи з юридичної природи спірних правовідносин сторін як грошових зобов`язань на них поширюється дія частини другої статті 625 ЦК України як спеціальний вид цивільно-правової відповідальності за прострочення виконання зобов`язання.

Закріплена в пункті 10 частини третьої статті 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» правова норма щодо відповідальності боржника за несвоєчасне здійснення оплати за житлово-комунальні послуги у вигляді пені не виключає застосування правових норм, установлених у частині другій статті 625 ЦК України. Інфляційне нарахування на суму боргу за порушення боржником грошового зобов`язання, вираженого у національній валюті та трьох відсотків річних від простроченої суми полягає у відшкодуванні матеріальних витрат кредитора від знецінення грошових коштів у наслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за неправомірне користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, тому ці кошти нараховуються незалежно від сплати ним неустойки (пені) за невиконання або неналежне виконання зобов`язання.

Таким чином, за відсутності оформлених договірних відносин, але у разі існування прострочення виконання грошового зобов`язання зі сплати отриманих житлово-комунальних послуг на боржник несе відповідальність, передбачену частиною другою статті 625 ЦК України.

Крім того, застосування положень частини другої статті 625 ЦК України до спірних правовідносин також кореспондується із закріпленими в пункті З частини першої статті 96 ЦПК України нормами, відповідно до яких однією з вимог, за якими може бути видано судовий наказ, є вимога про стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг з урахуванням індексу інфляції та трьох відсотків річних, нарахованих на суму заборгованості. (Постанова Верховного Суду від 15 березня 2018 року у Справі № 401/710/15-ц)

Таким чином, ураховуючи порушення відповідачем виконання зобов`язань по сплаті коштів за оплату житлово-комунальних послуг за період з грудня 2017 року по лютий 2019 року (включно), суд визнає правомірною вимогу позивача щодо стягнення з відповідача на його користь окрім суми заборгованості за надані послуги у розмірі 33 062,83 грн., та втрати від інфляції внаслідок несвоєчасного розрахунку у розмірі - 2 278,45 грн., а також 3% річних від простроченої суми заборгованості у розмірі - 618,80 грн.

Крім того, відповідно до ч. 1, 2 ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. (ч. 1, 2 ст. 551 Цивільного кодексу України)

Таким чином, суд визнає необґрунтованою вимогу в частині стягнення з відповідача неустойки (пені) за прострочення виконання зобов`язання по оплаті за надані позивачем послуги, оскільки між сторонами розірвано Договір надання послуг, однак не укладено нового окремого договору, який би містив положення щодо умов, порядку та розміру оплати боржником неустойки у разі прострочення виконання зобов`язання, та на час виникнення спірних правовідносин чинним законодавством не було передбачено стягнення неустойки за порушення досліджуваного зобов`язання, тобто даний вид санкційного стягнення не передбачено договором та не є обов`язковим за законом для даного виду договорів, тому не може бути предметом стягнення за рішенням суду в розрізі даного спору.

Відповідно до положень ч. 1, 3 ст. 89 Цивільного процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Сент Софія Проперті Менеджмент» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості підлягає до часткового задоволення.

Відповідно до ч. 1 ст. 133 Цивільного процесуального кодексу України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. (ч. 1 ст. 141 Цивільного процесуального кодексу України)

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

В порядку статті 141 Цивільного процесуального кодексу України, ураховуючи задоволення позову в повному обсязі, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сплачений ним судовий збір у розмірі 1 921,00 грн. за ставкою станом на 01 січня 2019 року, що відповідає положенню ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір».

Враховуючи наведене та керуючись ст.ст. 322, 526, 549, 551, 625 Цивільного кодексу України, Законом України «Про житлово-комунальні послуги», ст.ст. 2, 4, 6-13, 82, 89, 133, 141, 258, 259, 263-265, 268, 272, 273, 279, 352, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Сент Софія Проперті Менеджмент» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрована: АДРЕСА_4 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Сент Софія Проперті Менеджмент» (ІК 35265826, м. Київ, вул. Лаврська, б. 16, літ. «В») заборгованість за житлово-комунальні послуги у розмірі 33 062,83 грн., інфляційні втрати у розмірі 2 278,45 грн., 3% річних у розмірі 618,80 грн. та судовий збір у розмірі 1 921,00 грн., а всього на загальну суму 37 881 (тридцять сім тисяч вісімсот вісімдесят одну) гривню 08 копійок.

В іншій частині позову відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Київського апеляційного суду через Дніпровський районний суд м. Києва протягом тридцяти днів з дня його складення.

Учасники справи мають право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення даного рішення суду.

Повний текст рішення складено 11 липня 2019 року.

Суддя: В.І. Галаган