Вирок № 82962863, 10.07.2019, Лозівський міськрайонний суд Харківської області

Кримінальне провадження № 629/3240/18

Номер провадження 1-кп/629/127/19

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 липня 2019 року Лозівський міськрайонний суд Харківської області у складі: головуючого - судді: Каращука Т.О., за участю: секретаря - Котяй А.Ю., прокурора – Іванчака А.О., обвинуваченого – ОСОБА_1 , захисника обвинуваченого – Остапенко С.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Лозівського міськрайонного суду Харківської області кримінальне провадження №12017220380002042 від 11.09.2017 року, за обвинуваченням:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Лозова, Харківської області, громадянина України, з середньою освітою, непрацюючого, неодруженого, зареєстрованого та мешкаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого:

- 17.07.2003 року Жовтневим районним судом м. Запоріжжя за ч. 1 ст. 229-6, ч. 3 ст. 101, ч. 2 ст. 185, ч. 1 ст. 186, 70 КК України до 5 років позбавлення волі. 18.11.2004 року Жовтневим районним судом м. Запоріжжя вирок переглянутий та засуджений за ч. 2 ст. 185, ч. 1 ст. 186, ч. 1 ст. 229-6, ч. 3 ст. 101, ст. 42 КК України до 7 років позбавлення волі;

- 18.01.2011 року Лозівським міськрайонним судом Харківської області за ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 357, ч. 4 ст. 296, 70 КК України до 5 років 6 місяців позбавлення волі. 07.10.2014 року на підставі постанови Балаклійського районного суду Харківської області від 29.09.2014 року звільнений умовно-достроково на невідбуту частину покарання 1 рік 8 місяців 25 днів,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, -

в с т а н о в и в:

Обвинувачений ОСОБА_1 в невстановлений судовим слідством час, за невстановлених судовим слідством обставин, придбав особливо-небезпечний наркотичний засіб – опій ацетильований з метою подальшого його незаконного збуту іншим особам.

20.03.2018 року, в період часу з 14:58 години до 15:02 години, ОСОБА_1 знаходився поблизу «Торгівельного центру», який розташований на м-ні №5 в м. Лозова, Харківської області, де незаконно зберігав при собі вказаний наркотичний засіб, маючи прямий умисел на його незаконний збут.

Цього ж дня, реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_1 , о 15:02 годині, діючи з метою збуту особливо – небезпечного наркотичного засобу – опію ацетильованого, за вищевказаною адресою зустрівся з ОСОБА_2 , який здійснював оперативну закупку вказаного наркотичного засобу.

Після цього, ОСОБА_1 , усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно- небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, з корисливого мотиву та з метою наживи, перебуваючи поблизу « Торгівельного центру», який розташований на м-ні № 5 в м. Лозова, Харківської області, отримав від ОСОБА_2 100 гривень та передав йому медичний шприц з особливо – небезпечним наркотичним засобом – опієм ацетильованим, об`ємом 1 мл.

Таким чином, ОСОБА_1 за 100 гривень продав ОСОБА_2 , тобто незаконно збув особливо – небезпечний наркотичний засіб – опій ацетильований, маса якого (у перерахунку на суху речовину) становить 0,0542 грам.

В судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину в скоєнні вищезазначеного злочину визнав в повному обсязі, підтвердив факт і обставини, викладені в обвинувальному акті.

17.04.2019 року між прокурором Лозівської місцевої прокуратури Іванчаком А.О. та обвинуваченим ОСОБА_1 була укладена угода про визнання винуватості у відповідності до вимог ст.472 КПК України.

Згідно даної угоди прокурор та обвинувачений ОСОБА_1 дійшли згоди щодо призначення покарання ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 307 КК України, із застосуванням ч.1 ст. 69 КК України у вигляді 5 років позбавлення волі без конфіскації майна. На підставі ст. 75 КК України звільнити обвинуваченого від відбування покарання з випробуванням. Стягнути з обвинуваченого судові витрати на залучення експертів, у зв`язку з проведенням судової експертизи.

Розглядаючи питання про затвердження угоди про визнання винуватості між прокурором і обвинуваченим ОСОБА_1 , суд виходить з наступного.

Відповідно до ст.468 ч.1 п.2 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим.

Згідно ч. 4 ст. 469 КПК України угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам. Укладення угоди про визнання винуватості у кримінальному провадженні, в якому бере участь потерпілий, не допускається.

В судовому засіданні судом встановлено, що ОСОБА_1 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, тобто незаконне зберігання з метою збуту, а також збут особливо – небезпечних наркотичних засобів, вчинений особою, яка раніше вчинила злочин, передбачений ст. 309 КК України.

Згідно ч. 4 ст. 12 КК України ОСОБА_1 скоїв тяжкий злочин.

Обвинувачений ОСОБА_1 свою вину у вчиненні даного кримінального правопорушення визнав повністю, щиро кається.

При цьому судом з`ясовано, що обвинувачений ОСОБА_1 цілком розуміє права визначені ст. 474 ч. 4 п .1 КПК України, наслідки укладення та затвердження даної угоди, передбачені ст. 473 ч. 2 КПК України, характер обвинувачення, вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом та наполягає на затвердженні угоди про визнання винуватості.

Прокурор просить затвердити зазначену угоду.

Суд переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.

Також судом встановлено, що зміст, умови та порядок укладення угоди про визнання винуватості відповідають вимогам ст. ст. 469, 472 КПК України, міра покарання, узгоджена прокурором та обвинуваченим, визначена у межах санкції ч. 2 ст. 307 КК України із застосуванням ч. 1 ст. 69 КК України, а тому не суперечить інтересам суспільства. Підстав для відмови в затверджені угоди про визнання винуватості, передбачених ч. 7 ст. 474 КПК України, не встановлено.

Відповідно до п.12 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №13 від 11.12.2015 року «Про практику здійснення судами кримінального провадження на підставі угод» сторони угоди (незалежно від її виду) зобов`язані, крім іншого, узгоджувати міру покарання та звільнення від його відбування з випробуванням (якщо домовленості щодо такого звільнення мали місце та сторони дійшли згоди). Домовленості сторін угоди при узгодженні покарання не мають виходити за межі загальних та спеціальних засад призначення покарання, встановлених законом України про кримінальну відповідальність. Зокрема, сторони мають узгоджувати покарання, враховуючи зокрема, ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного і обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання (п. 3 ч. 1 ст. 65 КК). За наявності кількох обставин, що пом`якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, з урахуванням особи винного сторони угоди з огляду на положення статей 65, 75 КК мають право, використовуючи положення ст. 69 КК, узгоджувати: а) основне покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої у санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини КК, або б) інше основне покарання, більш м`який його вид, не зазначений у санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини КК за цей злочин; в) не визначати додаткове покарання, передбачене у санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини КК як обов`язкове, за винятком випадків, встановлених ч. 2 ст. 69 КК.

Судом встановлено, що умови угоди не суперечать вимогам КПК України та КК України, інтересам суспільства, а матеріали кримінального провадження свідчать про наявність фактичних підстав для визнання винуватості.

Обвинувачений ОСОБА_1 погоджується на призначення визначеного сторонами угоди покарання.

За таких обставин, враховуючи дані про особу обвинуваченого, ступінь тяжкості вчиненого злочину, щирого каяття обвинуваченого у скоєнні даного злочину, активне сприяння розкриттю злочину, співпраці з правоохоронними органами у викритті інших осіб, причетних до вчинення злочинів, пов`язаних із незаконним обігом наркотичних засобів, суд вважає можливим затвердити угоду про визнання винуватості, укладену між прокурором Лозівської місцевої прокуратури Іванчаком А.О. та обвинуваченим ОСОБА_1 , та призначити обвинуваченому узгоджене сторонами угоди покарання, оскільки в судовому засіданні не встановлено передбачених законом обставин, які б перешкоджали затвердженню судом даної угоди.

Запобіжний захід на досудовому слідстві обвинуваченому ОСОБА_1 було обрано у вигляді домашнього арешту, строк дії якого сплинув 23.06.2018 року.

Судові витрати на залучення експертів у зв`язку з проведенням судової експертизи матеріалів, речовин та виробів, за експертною спеціальністю 8.6 №701 від 28.03.2018 року в сумі 858 гривень суд покладає на обвинуваченого.

Питання щодо речових доказів суд вирішує в поряду ст. 100 КПК України.

Керуючись ст.ст.374-376, 475 КПК України, суд

у х в а л и в:

Затвердити угоду про визнання винуватості між прокурором Лозівської місцевої прокуратури Іванчаком Андрієм Олександровичем та обвинуваченим ОСОБА_1 , укладену 17 квітня 2019 року.

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України із застосуванням ч. 1 ст. 69 КК України та призначити покарання у виді 5(п`яти) років позбавлення волі без конфіскації майна, яке належить обвинуваченому особисто.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування покарання, якщо він протягом іспитового строку тривалістю 3 (три) роки не скоїть новий злочин та виконає покладені на нього судом обов`язки.

На підставі ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_1 такі обов`язки: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання або роботи; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Заходи забезпечення кримінального провадження не обирати.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Лозова, Харківської області, громадянина України, непрацюючого, який зареєстрований та мешкає за адресою: АДРЕСА_1 на користь держави судові витрати в сумі 858 гривень за проведення судової експертизи матеріалів, речовин та виробів, за експертною спеціальністю 8.6 №701 від 28.03.2018 року (код класифікації доходів бюджету – 24060300, р/р 31116115020005, код ЄДРПОУ 37999680, МФО 899998, отримувач - УК Слобідсь/мХарСлобідськи/24060300, банк отримувача – Казначейство України (ЕАП), найменування коду класифікації доходів бюджету – інші надходження).

Речовий доказ: медичний шприц з градувальною шкалою до 2 мл, всередині якого знаходиться рідина об`ємом 1 мл, яка згідно висновку експерта №701 від 28.03.2018 року містить у своєму складі особливо-небезпечний наркотичний засіб–опій ацетильований, маса якого у перерахунку на суху речовину становить 0,0542 грам, який переданий на зберігання до управління логістики УМЗ ГУНП в Харківській області, № квитанції 6750 від 02.04.2018 року - знищити.

Долю речових доказів вирішити після набрання вироком законної сили.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду.

Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст.394 КПК України до Харківського апеляційного суду через Лозівський міськрайонний суд Харківської області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку на подачу апеляційної скарги за відсутності такої скарги, а при оскарженні вироку – після постановлення ухвали апеляційним судом.

Суддя Т.О.Каращук