Ухвала суду № 82959505, 11.07.2019, Шевченківський районний суд міста Полтави (до 25.04.2025 - Октябрський районний суд м. Полтави)

Дата документу 11.07.2019 Справа № 554/5980/19

Провадження №1-кс/554/10358/2019

У Х В А Л А

Іменем України

11 липня 2019 року м. Полтава

Слідчий суддя Октябрського районного суду м. Полтави Бугрій В.М., при секретарі судового засідання Сорока Ю.Г., за участю прокурора Куцака В.А., слідчого Юрченка П.Ю., підозрюваного ОСОБА_1 , адвоката Плескач Г.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Полтави клопотання старшого слідчого в ОВС відділу СУ ГУ НП в Полтавській області майора поліції Зацеркляного Максима Вікторовича, за матеріалами досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42019170690000049 від 03.06.2019 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт. Машівка Полтавської області, українця, громадянина України, з вищою освітою, начальника Полтавського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Полтавській області, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,-

В С Т А Н О В И В:

11.07.2019 року слідчий звернувся до суду із зазначеним клопотанням, в обґрунтування якого зазначав що слідчим управлінням ГУНП в Полтавській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №42019170690000049 від 03.06.2019за підозрою начальника Полтавського РВ ДВС ГТУЮ у Полтавській області Паліївця ОСОБА_2 .В. у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.

В клопотанні вказано, що досудовим розслідуванням встановлено, що 11.04.2016 наказом начальника Головного територіального управління юстиції (далі – ГТУЮ) у Полтавській області ОСОБА_1 призначено на посаду начальника Полтавського районного відділу державної виконавчої служби (далі – Полтавського РВ ДВС) ГТУЮ у Полтавській області.

Згідно із ч. 1 ст. 8 Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» державні виконавці, керівники та спеціалісти органів державної виконавчої служби є державними службовцями.

Відповідно до вимог ст. 8 Закону України «Про державну службу» державний службовець зобов`язаний: дотримуватися Конституції та законів України, діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; дотримуватися принципів державної служби та правил етичної поведінки; поважати гідність людини, не допускати порушення прав і свобод людини та громадянина; з повагою ставитися до державних символів України; обов`язково використовувати державну мову під час виконання своїх посадових обов`язків, не допускати дискримінацію державної мови і протидіяти можливим спробам її дискримінації; забезпечувати в межах наданих повноважень ефективне виконання завдань і функцій державних органів; сумлінно і професійно виконувати свої посадові обов`язки; виконувати рішення державних органів, накази (розпорядження), доручення керівників, надані на підставі та у межах повноважень, передбачених Конституцією та законами України; додержуватися вимог законодавства у сфері запобігання і протидії корупції; запобігати виникненню реального, потенційного конфлікту інтересів під час проходження державної служби; постійно підвищувати рівень своєї професійної компетентності та удосконалювати організацію службової діяльності; зберігати державну таємницю та персональні дані осіб, що стали йому відомі у зв`язку з виконанням посадових обов`язків, а також іншу інформацію, яка відповідно до закону не підлягає розголошенню; надавати публічну інформацію в межах, визначених законом.

Державні службовці виконують також інші обов`язки, визначені у положеннях про структурні підрозділи державних органів та посадових інструкціях, затверджених керівниками державної служби в цих органах.

У разі виявлення державним службовцем під час його службової діяльності або поза її межами фактів порушення вимог цього Закону з боку державних органів, їх посадових осіб він зобов`язаний звернутися для забезпечення законності до центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері державної служби.

Згідно з вимогами ст. 62 Закону України «Про державну службу» державний службовець зобов`язаний виконувати обов`язки, визначені ст. 8 цього Закону, а також: не допускати вчинків, несумісних із статусом державного службовця; виявляти високий рівень культури, професіоналізм, витримку і тактовність, повагу до громадян, керівництва та інших державних службовців; дбайливо ставитися до державного майна та інших публічних ресурсів. Державний службовець особисто виконує покладені на нього посадові обов`язки.

При цьому, відповідно до ст. 22 Закону України «Про запобігання корупції» ОСОБА_1 , як суб`єкту, на якого поширюється дія цього Закону, забороняється використовувати свої службові повноваження або своє становище та пов`язані з цим можливості з метою одержання неправомірної вигоди для себе чи інших осіб.

Пунктом 1 Примітки до ст. 364 КК України встановлено, що службовими особами у статтях 364, 368, 368-2, 369 цього Кодексу є особи, які постійно, тимчасово чи за спеціальним повноваженням здійснюють функції представників влади чи місцевого самоврядування, а також обіймають постійно чи тимчасово в органах державної влади, органах місцевого самоврядування, на державних чи комунальних підприємствах, в установах чи організаціях посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських функцій, або виконують такі функції за спеціальним повноваженням, яким особа наділяється повноважним органом державної влади, органом місцевого самоврядування, центральним органом державного управління із спеціальним статусом, повноважним органом чи повноважною особою підприємства, установи, організації, судом або законом.

Водночас з цим, відповідно до абз. 2 п. 2 ст. 6 Закону України

«Про державну службу» до посад державної служби категорії «Б» відносяться, керівники структурних підрозділів міністерств, інших центральних органів виконавчої влади та інших державних органів, їх заступники, керівники територіальних органів цих державних органів та їх структурних підрозділів, їх заступники.

Відповідно до п. 2 Примітки до ст. 368 КК України службовими особами, які займають відповідальне становище, у статтях 368, 368-2, 369 та 382 цього Кодексу є особи, зазначені у пункті 1 примітки до статті 364 цього Кодексу, посади яких згідно із статтею 6 Закону України «Про державну службу» належать до категорії "Б", судді, прокурори і слідчі, а також інші, крім зазначених у пункті 3 примітки до цієї статті, керівники і заступники керівників органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх структурних підрозділів та одиниць.

Відповідно до посадової інструкції начальника Полтавського РВ ДВС ГТУЮ у Полтавській області, затвердженої ВО заступника начальника ГТУЮ з питань ДВС – начальником УДВС ГТУЮ у Полтавській області 07.10.2016, з якою цього ж дня ознайомлений ОСОБА_1 , начальник відділу є державним службовцем, належить до категорії керівників, та, відповідно до посади, зобов`язаний дотримуватися принципів державної служби та правил етичної поведінки, вимог законодавства у сфері запобігання і протидії корупції, а також очолює відділ, здійснює керівництво його діяльністю, організовує роботу відділу, забезпечує і контролює дотримання працівниками відділу виконавської та трудової дисципліни, у межах повноважень дає обов`язкові для виконання доручення працівникам відділу.

Враховуючи вищевикладене, начальник Полтавського РВ ДВС ГТУЮ у Полтавській області Паліївець Р.В. є службовою особою, яка займає відповідальне становище.

Однак, ОСОБА_1 , будучи начальником Полтавського РВ ДВС ГТУЮ у Полтавській області, тобто службовою особою, яка займає відповідальне становище, діючи у порушення вимог вищевказаних нормативно-правових актів, з метою особистого незаконного збагачення, з прямим умислом та корисливим мотивом, вирішив стати на злочинний шлях, вчинивши корупційний злочин, спрямований на прохання та одержання неправомірної вигоди для себе за вчинення в інтересах того хто надає таку вигоду будь-якої дії з використанням наданого службового становища, за наступних обставин.

Так, 19.04.2017 Полтавським РВ ДВС ГТУЮ у Полтавській області, на підставі виконавчого листа № 2/545/671/16, виданого 10.10.2016 Полтавським районним судом Полтавської області, відкрито виконавче провадження № 53647738 про стягнення на користь ПАТ КБ «Приват Банк» з ОСОБА_3 заборгованості за кредитним договором у розмірі 39609,92 доларів США, що за курсом НБУ на день ухвалення рішення становить 1023555,38 грн.

У травні 2019 року, точної дати досудовим розслідуванням на даний час не встановлено, ОСОБА_3 , запланував виїзд за кордон. Однак, під час оформлення необхідних для виїзду документів дізнався про те, що у нього існує заборона для виїзду за кордон, у зв`язку із відкритим виконавчим провадженням, а у випадку його закриття відповідні заборони будуть зняті.

У зв`язку з цим, ОСОБА_3 , не маючи спеціальних знань у сфері виконавчих проваджень, з метою отримання консультацій з указаного приводу звернувся до свого знайомого ОСОБА_4 та розповів останньому про проблеми у зв`язку із відкритим виконавчим провадженням. У ході розмови, ОСОБА_4 запропонував звернутись до начальника Полтавського РВ ДВС ГТУЮ у Полтавській області Паліївця Р.В. та надав номер телефону останнього, а ОСОБА_3 , в свою чергу, зателефонував ОСОБА_1 , з яким домовився про зустріч, для надання роз`яснень з указаного приводу.

24.05.2019 під час першої зустрічі з ОСОБА_3 поблизу Полтавського районного ВДВС ГТУЮ в Полтавській області ,що за адресою: м.Полтава, вул. Стешенко, буд. 6, ОСОБА_1 повідомив, що наразі у Полтавському ВДВС ГТУЮ у Полтавській області триває перевірка, за результатами проведення якої, крім іншого, буде вирішено питання про закінчення виконавчого провадження, а саме не раніше початку червня поточного року.

Після даної розмови, у ОСОБА_1 виник злочинний умисел на одержання неправомірної вигоди, з використанням службового становища.

У подальшому, 28.05.2019, ОСОБА_1 зазначив, що закінчення виконавчого провадження та зняття арештів з належного ОСОБА_3 майна можливе лише у випадку надання йому, ОСОБА_1 , неправомірної вигоди в розмірі 6800 грн.

При цьому ОСОБА_1 , з метою приховування своєї злочинної діяльності та унеможливлення викриття його правоохоронними органами, зазначив, що передати неправомірну вигоду ОСОБА_3 має на банківську картку, шляхом банківського переказу, про що повідомити йому, ОСОБА_1 , після чого останній надасть відповідні документи, які підтверджуватимуть закінчення виконавчого провадження (постанову про закінчення виконавчого провадження).

Розуміючи незаконність дій ОСОБА_1 , ОСОБА_3 звернувся із відповідною заявою до правоохоронних органів.

У подальшому ОСОБА_3 діяв під контролем правоохоронних органів з метою викриття злочинних намірів ОСОБА_1 та їх належного документування.

13.06.2019, о 12 год. 22хв., ОСОБА_5 зателефонував ОСОБА_4 та зазначив номер банківської картки, яку останній має передати ОСОБА_3 , а саме № НОМЕР_1 .

Водночас з цим, ОСОБА_1 не повідомляв ОСОБА_4 про свій намір протиправного збагачення, у зв`язку з чим останній не був обізнаний про злочинні наміри ОСОБА_1

14.06.2019 ОСОБА_4 надіслав ОСОБА_3 засобами електронного зв`язку «Viber», номер банківської картки, на яку необхідно переказати грошові кошти – неправомірну вигоду для ОСОБА_1

19.06.2019, близько 12 год. 22 хв., ОСОБА_3 , перебуваючи у відділенні ПАТ КБ «Приват Банк» з аадресою :м.Полтава, вул. Гожулівська,буд.4, діючи під контролем співробітників правоохоронних органів, за допомогою банківського терміналу здійснив переказ обумовленої ОСОБА_1 суми у розмірі 6800 грн. на вказаний ОСОБА_4 номер банківської картки – № НОМЕР_1 , за закриття виконавчого провадження, роздрукував чек, сфотографував його та надіслав ОСОБА_1 засобами електронного зв`язку «Viber».

21.06.2019 виконавче провадження № 53647738 про стягнення на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» з ОСОБА_3 заборгованості за кредитним договором у розмірі 39609,92 доларів США, що за курсом НБУ на день ухвалення рішення становить 1023555,38 грн., закінчено через недостатність коштів від реалізації заставленого майна для задоволення вимог стягувача, тобто на підставі п. 15 ч. 1 ст. 39, ст. 40 Закону України «Про виконавче провадження».

04.07.2019, близько 12 год. 15 хв., поблизу готеля «Явір» по вулиці Матросова у місті Полтава, ОСОБА_3 , за попередньою домовленістю, зустрівся із ОСОБА_4 , де останній передав ОСОБА_3 документи від ОСОБА_1 , що стосуються закінчення виконавчого провадження, а саме: постанову про закінчення виконавчого провадження з відтиском гербової печатки відділу, а також постанову про стягнення виконавчого збору з

ОСОБА_3 .

Таким чином, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець смт. Машівка Полтавської області, українець, громадянин України, з вищою освітою, начальник Полтавського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Полтавській області, зареєстрований та фактично проживаючий за адресою: АДРЕСА_1 , своїми умисними протиправними діями, які виразились в одержанні службовою особою неправомірної вигоди, за вчинення такою службовою особою в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, дії з використанням службового становища, вчинене службовою особою, яка займає відповідальне становище, вчинив злочин, передбачений ч. 3 ст. 368 КК України.

Вина підозрюваного ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення підтверджується зібраними у кримінальному провадженню доказами, а саме: - повідомленням відділу по боротьбі з корупцією та організованою злочинністю Управління служби безпеки України в Полтавській області про виявлене кримінальне правопорушення від 03.06.2019; - протоколом прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 12.06.2019; - показаннями свідка ОСОБА_3 від 12.06.2019 та від 08.07.2019; - матеріалами на виконання оперативними співробітниками доручення; - протоколом обшуку проведеного 04.07.2019 в Полтавському РВ ДВС ГТУЮ у Полтавській області; - протоколом обшуку проведеного 04.07.2019 за місцем проживання подруги ОСОБА_1 – ОСОБА_6 ; - показаннями свідка ОСОБА_4 від 04.07.2019; - показаннями свідка ОСОБА_7 від 09.07.2019; - протоколом огляду документів, переданих ОСОБА_4 ОСОБА_3 від ОСОБА_1 , проведеного 08.07.2019; - протоколом огляду мобільного телефона ОСОБА_3 , проведеного 08.07.2019; - розсекреченими матеріалами проведених негласних слідчих (розшукових) дій; - показаннями свідка ОСОБА_6 від 04.07.2019; речовими доказами та іншими матеріалами кримінального провадження в їх сукупності.

Метою застосування запобіжного заходу відносно ОСОБА_1 є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання: - спробам переховуватися ним від слідчого, прокурора та суду; - незаконно впливати на свідків у цьому провадженні; - знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів; - іншим чином перешкоджати кримінальному провадженню.

1) Перебуваючи на волі, підозрюваний ОСОБА_5 зможе через усвідомлення втрати свободи на тривалий строк покарання, так як за ч. 3 ст. 368 КК України,який в аспекті кримінально-правової кваліфікації відноситься до категорії тяжких, та санкція якого передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від 5 до 10 років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, з конфіскацією майна, ухилятися від слідства та суду, залишивши постійне місце проживання, виїхати за межі району, області, України, що унеможливить своєчасне виконання процесуальних рішень та призначення йому покарання.

Водночас з цим з ВБКОЗ УСБУ в Полтавській області отримано лист, відповідно до якого встановлено, що ОСОБА_1 у липні-серпні поточного року запланував виїхати до тимчасово окупованої території, а саме до АР Крим. Так, останній підтримує дружні стосунки з мешканцем АР Крим, зокрема, ОСОБА_8 .

2) Незаконного впливання на свідків та експертів у кримінальному провадженні. Перебуваючи на волі, підозрюваний ОСОБА_5 може незаконно вплинути шляхом погроз або вмовлянь на свідків, експертів та спеціалістів, що призведе до зміни ними своїх показань або відмови від дачі показань, під час досудового розслідування та розгляду справи у суді, тим більше у зв`язку із тим, що досудове розслідування та збирання доказів ще триває, а свідки, в тому числі, являються підлеглими та знайомими ОСОБА_1 .

Крім того, ОСОБА_1 з 2016 року є керівником Полтавського РВ ДВС ГТУЮ у Полтавській області, до цього працював у цій же структурі, в тому числі на керівних посадах, у зв`язку із чим, із застосуванням своїх зв`язків, має змогу впливати на осіб, в тому числі тих, які проходять державну службу.

3) Підозрюваний ОСОБА_1 може знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінальних правопорушень. Підозрюваний ОСОБА_1 через усвідомлення втрати свободи на тривалий строк, матиме можливість знищити речові докази по кримінальному провадженню, які можуть бути здобуті в ході досудового розслідування, так як слідство і збирання по ньому доказів триває, а також висновків експертів та інших документів.

4) Підозрюваний ОСОБА_1 може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, оскільки відповідно до отриманої інформації останній активно підшукує осіб, які зможуть сприяти останньому у впливі на здійснення оперативного супроводу, досудового розслідування та прийнятті законного рішення у розумні строки по кримінальному провадженню.

Наразі виникає необхідність у проведенні подальших слідчих дій по даному кримінальному провадженню, тому вплив підозрюваного ОСОБА_1 може зашкодити проведенню всебічного, повного та об`єктивного досудового розслідування.

Відповідно до ст. 178 КПК України установлено вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним ОСОБА_1 тяжкого кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, за вчинення якого передбачено покарання у вигляді позбавлення волі, з конфіскацією майна. Стан його здоров`я та вік не перешкоджає обранню запобіжного заходу – тримання під вартою.

Інші більш м`які запобіжні заходи не можливо застосувати до підозрюваного ОСОБА_1 з наступних причин: - особисте зобов`язання - не можливо застосувати у зв`язку з тим, що ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину та обрання такого запобіжного заходу може виразитися у перешкоджанні встановленню об`єктивної істини по даному кримінальному провадженні, повного, всебічного розслідування шляхом незаконного впливу на свідків з метою уникнення покарання, а також спробами ухилитися від слідства, та в подальшому, суду; - особиста порука – на адресу слідчого управління та військової прокуратури не надходили письмові звернення осіб, які поручаються за підозрюваного, оскільки ніхто не наважується поручитися за нього, що окрім вище наведеного негативно характеризує його особистість; - застава – слідчому чи прокурору не надходили заяви або клопотання від підозрюваного, його захисника, рідних або інших осіб про врахування можливостей внесення грошових коштів на спеціальний рахунок, визначений у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України при звернені слідчого, прокурора до слідчого судді з клопотанням про застосування до підозрюваного запобіжного заходу; домашній арешт – не можливо застосувати у зв`язку з тим, що такий запобіжний захід не може забезпечити відсутності можливості впливу на свідків у вказаному кримінальному провадженні, переховуватися від органів досудового розслідування та суду, вчиненню нових правопорушень, а також підозрюваний підлягає постійному візуальному контролю з метою запобігання вчиненню вищевказаних ризиків.

При вирішенні питання про доцільність застосування відносно

ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою просив суд врахувати практику Європейського суду з прав людини.

Так, Європейський суд з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії» закріпив, що «суворість передбаченого покарання» є суттєвим елементом при оцінюванні «ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».

У справі «Летельє проти Франції» від 26 червня 1991 року вказано, що особлива тяжкість деяких злочинів може викликати таку реакцію суспільства і соціальні наслідки, які виправдовують попереднє ув`язнення як виключну міру запобіжного заходу протягом певного часу.

Таким чином, застосування відносно підозрюваного ОСОБА_1 запобіжного заходу не пов`язаного з триманням під вартою, не можливо запобігти вищевказаним ризикам, оскільки всі вони передбачають перебування на волі, що дає можливість вчинити дії, вказані у наведених ризиках, тим самим негативно вплинути на повне та всебічне встановлення об`єктивної істини у кримінальному провадженні.

Враховуючи викладене вище слідчий звернувся до суду з вказаним клопотанням.

Прокурор та слідчий у судовому засіданні підтримали клопотання та просили його задовольнити з підстав, викладених у клопотанні.

Підозрюваний та адвокат проти задоволення клопотання заперечували, вказуючи на необгрунтованість підозри, просили обрати запобіжний захід не суворіше, ніж особисте зобов"язання.

Заслухавши пояснення прокурора, слідчого, захисника та підозрюваного, дослідивши матеріали клопотання та частково оглянувши надані прокурором в судовому засіданні для огляду матеріали кримінального провадження, в мому числі протоколи за результатами проведення негласних слідчо-розшукових дій, суд вважає, що клопотання підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків , а також запобігання спробам: переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому же кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

10.07.2019 ОСОБА_1 , було повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого передбаченого ч.3 ст. 368 КК України.

За вчинення злочину, передбаченого ч.3 ст. 368 КК України, який є тяжким злочином, передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від п`яти до десяти років позбавлення волі.

Статтею 183 КПК України визначено, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбачених ст.177 цього Кодексу.

При цьому, згідно ст.178 КПК України, крім наявності ризиків, слідчий суддя на підставі наданих сторонами матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності інші обставини, що стосуються тяжкості покарання та вагомості доказів вчинення кримінального правопорушення, особу підозрюваного.

У обґрунтування клопотання, як на підставу застосування вказаного запобіжного заходу, слідчий посилається на наявність ризиків, передбачених п.п.1,3,4,5 ч.1 ст.177 КПК України, тобто запобігання спробам підозрюваного переховуватися від органу досудового розслідування та суду, незаконно впливати на потерпілих та свідків у кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення.

Проаналізувавши доводи прокурора в обґрунтування обрання такого запобіжного заходу, як тримання під вартою відносно ОСОБА_1 слідчий суддя вважає, що ризики, визначені п.п. 1,3,5 ч.1 ст. 177 КПК України, знайшли своє підтвердження в судовому засіданні, а саме: через усвідомлення втрати свободи, за скоєння ним тяжкого злочину підозрюваний ОСОБА_1 може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; може незаконно впливати на свідків кримінального правопорушення і це в судовому засіданні було доведено прокурором, оскільки один з основних свідків ОСОБА_6 вже відмовилась від даних нею декілька днів назад показань і про це відомо стороні захисту та підозрюваному, може вчинити інше кримінальне правопорушення, також не спростовано в судовому засіданні інформацію оперативних працівників СБУ щодо активного підшукання підозрюваним осіб для впливу на здійснення досудового розслідування в кримінальному провадженні відносно нього та щодо бажання останнього виїхати до АР Крим.

Відповідно до п.3 ч.2 ст.183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою може бути застосований до раніше не судимої особи, яка підозрюється чи обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від п`яти до восьми років, - виключно у разі, якщо прокурором, крім наявності підстав, передбачених статтею 177 цього Кодексу, буде доведено, що перебуваючи на волі, ця особа переховувалася від органу досудового розслідування чи суду, перешкоджала кримінальному провадженню або їй повідомлено про підозру у вчиненні іншого злочину.

Беручи до уваги дані про особу підозрюваного, стан його здоров`я, наявність повідомлення про підозру, інші обставини справи, та з урахуванням тяжкості вчиненого, наявності ризиків, визначених п.п.1,3,4,5 ч.1 ст.177 КПК України, які є доведеними прокурором, слідчий суддя дійшов до висновку про неможливість застосувати більш м`якого запобіжного заходу.

Відповідно до ст. 183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених цим Кодексом.

З урахуванням особи підозрюваного, його віку, стану здоров`я, економічно-соціального становища, та того факту, що ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні тяжкого корупційного кримінального правопорушення, існують вищезазначені ризики передбачені ч.1 ст.177 КПК України, у зв`язку з чим суд приходить до висновку, що необхідно визначити розмір застави вісімесят розмірів мінімальної заробітної плати.

Такий розмір застави є справедливим, здатний забезпечити високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, не порушує права підозрюваного.

В разі внесення застави суд вважає за необхідне покласти на підозрюваного обов`язки, визначені ст.194 КПК України.

Керуючись ст.ст. 176-178, 182-184, 186, 193-194, 196, 197, 376 КПК України, суд,-

У Х В А Л И В:

Клопотання старшого слідчого в ОВС відділу СУ ГУ НП в Полтавській області майора поліції Зацеркляного Максима Вікторовича, за матеріалами досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42019170690000049 від 03.06.2019 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт. Машівка Полтавської області, українця, громадянин України, з вищою освітою, начальника Полтавського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Полтавській області, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 - задовольнити.

Застосувати відносно підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,- запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строком на 60 діб в ДУ «Полтавський слідчий ізолятор».

Строк тримання під вартою рахувати з 17 год. 25 хв. 10 липня 2019 року з моменту оголошення підозри та в межах строку досудового розслідування.

Строк дії ухвали – до 17 год. 25 хв. 08 вересня 2019 року.

Одночасно визначити запобіжний захід у вигляді застави для забезпечення виконання ОСОБА_1 , визначених КПК України обов`язків.

Визначити заставу в розмірі 153680 (сто п`ятдесят три тисячі шістсот вісімдесят) гривень після внесення якої підозрюваний ОСОБА_1 звільняється з-під варти під заставу.

Застава може бути внесена у будь-який момент протягом дії ухвали як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок: р/р 37314008015950 в ДКСУ м. Київ, ЗКПО 26304855, МФО 820172, отримувач - ТУ ДСА в Полтавській області, призначення платежу: запобіжний захід - застава.

Роз`яснити підозрюваному, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на вказаний вище депозитний рахунок має бути наданий уповноваженій службовій особі Державної установи " Полтавський слідчий ізолятор ".

Після отримання та перевірки протягом одного дня документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа в ДУ «Полтавський слідчий ізолятор» негайно має здійснити розпорядження про звільнення ОСОБА_1 з-під варти та повідомити письмово прокурора, що звернувся з клопотанням та слідчого суддю.

У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний ОСОБА_1 зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у виді застави, та вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави.

Уповноважена службова особа Державної установи " Полтавський слідчий ізолятор " у разі внесення застави при звільненні ОСОБА_1 зобов`язана роз`ясняти його обов`язки і наслідки їх невиконання, а заставодавцю - у вчиненні якого кримінального правопорушення підозрюється чи обвинувачується особа, передбачене законом покарання за його вчинення, обов`язки із забезпечення належної поведінки підозрюваного, обвинуваченого та його явки за викликом, а також наслідки невиконання цих обов`язків.

Покласти на підозрюваного ОСОБА_1 у разі внесення застави, обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме: прибувати за викликом до слідчого, прокурора чи суду; не відлучатися із м. Полтави, без дозволу слідчого, прокурора або суду; утримуватися від спілкування із свідками та іншими особами з приводу обставин вчинення інкримінованого йому злочину та іншими особами визначеними слідчим чи прокурором); повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання; здати на зберігання слідчому, прокурору свій паспорт для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Роз`яснити підозрюваному, що у разі невиконання ним покладених обов`язків, застава буде звернена в дохід держави та до нього може бути застосований запобіжній захід у виді тримання під вартою.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її проголошення.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Полтавського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення, а особою, яка перебуває під вартою, - в той же строк з моменту вручення їй копії ухвали.

Слідчий суддя : В.М.Бугрій