Рішення № 82959418, 09.07.2019, Подільський районний суд міста Полтави (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Полтави)

Ленінський районний суд м.Полтави

Справа № 553/82/19

Провадження № 2/553/427/2019

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

09.07.2019м. Полтава

Ленінський районний суд м. Полтави у складі:

Головуючого - судді Тимчук Р.І.,

за участю секретаря- Лунич Ю.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Полтава цивільну справу за позовом ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , треті особи на стороні відповідачів, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору: Полтавська міська рада, Подільська районна у м.Полтаві рада, про визнання права власності на виділену внатурі частину нерухомого майна та встановлення порядку користування земельною ділянкою,-

в с т а н о в и в :

До суду 16 січня 2019 року подано позов ОСОБА_2 про визнання права власності на виділену внатурі частину нерухомого майна та встановлення порядку користування земельною ділянкою.

Позивач по справі в особі свого представника подала заяву про розгляд справи за її відсутності, позовні вимоги підтримує.

Від відповідачів по справі надійшли відзиви, якими позовні вимоги визнаються в повному обсязі. Наслідки визнання позову, передбачені ч. 3, ч. 4 ст. 200, ч. 4 ст. 206 ЦПК України, відповідачам відомі та зрозумілі.

Від третіх осіб надійшли заяви про розгляд справи без їхньої участі.

Згідно з ч.4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Фактичне визнання відповідачем пред`явленого позову, не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб.

Відповідно до абз.3 п. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 12 червня 2009 року N 2 «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції», у разі визнання відповідачем позову, яке має бути безумовним, і якщо таке визнання не суперечить закону й не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб (не відповідача), суд ухвалює рішення про задоволення позову, обмежившись у мотивувальній частині рішення посиланням на визнання позову без з`ясування і дослідження інших обставин справи.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Суд, системно дослідивши матеріали справи в їх сукупності, вивчивши правові норми, які регулюють дані правовідносини, приходить до переконання, що позов слід задовольнити повністю з наступних підстав.

Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

На підставі Договору дарування частки нерухомого майна від 20.04.2013 року, що посвідчений приватним нотаріусом Полтавського міського нотаріального округу Денисенко Л.М. за реєстровим № 346, Позивачка набула права власності на 2/5 частки у праві спільної часткової власності на домоволодіння, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 . Право власності зареєстровано за № 735855 від 20.04.2013р., що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 20.04.2013р. за № 2696927.

Співвласниками спірного домоволодіння, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 є відповідачі по справі, а саме:

ОСОБА_3 , власниця 1/10 частки у праві спільної часткової власності на підставі Договору купівлі – продажу від 30.08.2002 року, що посвідчений приватним нотаріусом Полтавського міського нотаріального округу Бахуринською О.О. за реєстровим № 2469. Право власності зареєстровано за реєстровим № 12 від 13.08.2002р., що підтверджується реєстраційним написом Полтавського бюро технічної інвентаризації;

ОСОБА_4 , власник 1/20 частки у праві спільної часткової власності на підставі Договору дарування від 27.11.2009 року, що посвідчений приватним нотаріусом Полтавського міського нотаріального округу Медвєдєвою В.І. за реєстровим № 3347. Право власності зареєстровано за № 15101907 від 11.03.2010р., що підтверджується витягом за № 25544999 від 11.03.2010р. ПП Полтавське бюро технічної інвентаризації «Інвентаризатор»;

ОСОБА_7 , власниця 1/20 частки у праві спільної часткової власності на підставі Договору дарування від 27.11.2009 року, що посвідчений приватним нотаріусом Полтавського міського нотаріального округу Медвєдєвою В.І. за реєстровим № 3347. Право власності зареєстровано за № 15101907 від 11.03.2010р., що підтверджується витягом за № 25544907 від 11.03.2010р. ПП Полтавське бюро технічної інвентаризації «Інвентаризатор»;

ОСОБА_5 , власниця 1/4 частки у праві спільної часткової власності на підставі Свідоцтва про право на спадщину за законом від 03.06.2013р., що видано державним нотаріусом Хоценко Р.О. Першої полтавської державної нотаріальної контори за реєстровим № 4-414. Право власності зареєстровано за № 1150351 від 03.06.2013р., що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 03.06.2013р. за № 4282206;

ОСОБА_6 , власник 3/20 частки у праві спільної часткової власності, як спадкоємець ОСОБА_8 . ОСОБА_8 3/20 частки у праві спільної часткової власності належали на підставі Свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 16.01.1995 року, що видано державним нотаріусом Шендрик Т.А. Право власності зареєстровано за реєстровим № 12 від 16.01.1995р., що підтверджується реєстраційним написом Полтавського бюро технічної інвентаризації.

Факт прийняття спадщини ОСОБА_6 після ОСОБА_8 підтверджується матеріалами спадкової справи, що витребувана ухвалою суду у приватного нотаріуса Полтавського міського нотаріального округу Кривенко Наталії Валентинівна. З матеріалів спадкової справи вбачається, що ОСОБА_6 єдиний спадкоємець, що прийняв спадщину шляхом подання нотаріусу заяви про прийняття спадщини у встановлений строк. Інформація про інших спадкоємців в матеріалах спадкової справи відсутня. Свідоцтва про право на спадщину не видавалися.

За нормами ч.5 ст.1268 Цивільного кодексу України, спадщина належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини. Згідно ч.3 ст.1296 Цивільного кодексу України, відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.

Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 25.10.2018р. домоволодіння, що занаходиться за адресою АДРЕСА_1 зареєстровано за № 46288953101.

Відомості про державну реєстрацію іпотеки на домоволодіння - відсутні.

Відомості про державну реєстрацію обтяжень на домоволодіння – відсутні.

Об`єкт нерухомого майна має наступну характеристику (згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно): одноповерховий сторчовий з пластин житловий будинок, літ. "А-1" (загальною житловою площею 50,8 кв.м.); одноповерховий глинохворостяний житловий будинок, літ. "Б-1" (загальною житловою площею 29,1 кв.м.); одноповерховий глинохворостяний житловий будинок, літ. "В-1" (загальною житловою площею 59,4 кв.м.); з належними господарсько-побутовими будівлями і спорудами.

Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого майнового права та інтересу (ст.16 Цивільного кодексу України).

У відповідності до ч.1 ст.316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Згідно ч.1 ст.317 ЦК України, власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Відповідно до ч. 1 ст. 356 ЦК України власність двох чи більше осіб з визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю.

Частиною першою статті 364 ЦК України передбачено, що співвласник має право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності.

Відповідно до абз.1п.6 Постанови Пленуму ВСУ «Про практику застосування судами законодавства, що регулює право приватної власності громадян на жилий будинок» від 04.10.1991р., при вирішенні справ про виділ в натурі часток жилого будинку, що є спільною частковою власністю, судам слід мати на увазі, що це можливо, якщо кожній із сторін може бути виділено відокремлену частину будинку із самостійним виходом (квартиру).

За нормами Інструкції щодо проведення поділу, виділу та розрахунку часток об`єктів нерухомого майна, яка затверджена наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 18.06.2007р. № 55, виділ частки в натурі нерухомого майна здійснюється з наданням Висновку щодо технічної можливості виділу в натурі частки з об`єкта нерухомого майна.

Висновком № 331 від 18.10.2018р., що виконаний експертом ОСОБА_9 підтверджується, що частина домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 , якою фактично користується ОСОБА_2 : житловий будинок літ. «В-1» загальною площею 79,7 кв. м., в тому числі житлової площі 59,4 кв.м., що складається з: кухня 1-1 пл.12,6 кв.м., кімната 1-2 пл.7,7 кв.м, кімната 1-3 пл.10,9 кв.м., кімната 1-4 пл.17,4 кв.м., кімната 2-І пл.23,4 кв.м., веранда 2- І пл.6,2 кв.м., кладова 2- ІІ пл. 1,5 кв.м.; господарські будівлі: літня кухня літ.З, сарай літ.Ж1, навіс літ.Ж, вбиральня літ.К., виділити в натурі на частку Позивачки у праві власності, що складає - 2/5 в окремий індивідуальний об`єкт права власності – можливо.

Судом встановлено, що земельна ділянка під спірним домоволодінням площею 1581 кв.м., рішенням виконавчого комітету Полтавської міської Ради депутатів трудящих від 20.05.1954 року за № 321 передана у користування співвласникам житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується архівним витягом від 22.10.2018р. за № 04-15/Т-287, що наданий Державним архівом Полтавської області.

Згідно п.7 розділу Х «Перехідні положення» Земельного кодексу України, громадяни та юридичні особи, що одержали у власність, у тимчасове користування, в тому числі на умовах оренди, земельні ділянки у розмірах, що були передбачені раніше діючим законодавством, зберігають права на ці ділянки.

Згідно ч.2 ст.120 Земельного кодексу України, якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об`єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.

За правилом ч.4 ст.120 Земельного кодексу України, у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду кількома особами право на земельну ділянку визначається пропорційно до часток осіб у праві власності жилого будинку, будівлі або споруди.

Щодо розміру земельної ділянки право на користування якою має співвласник розташованої на ній нерухомості, то відповідно до положень п. 21 Постанови Пленуму ВСУ № 7 від 16.04.2004р. «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ», суду при визначенні частини спільної ділянки, право на користування якою має позивач (позивачі), слід виходити з розміру його (їх) частки у вартості будинку, господарських будівель та споруд на час перетворення спільної сумісної власності на спільну часткову чи на час виникнення останньої.

З наведених норм права вбачається, що з набуттям права власності на 2/5 частини житлового будинку позивачка набула права на користування земельною ділянкою, що виділялась рішенням виконавчого комітету Полтавської міської Ради депутатів трудящих від 20.05.1954 року за № 321, у користування співвласникам житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 пропорційно до її частки у праві власності на житловий будинок.

Згідно кадастрової зйомки, що виконана ФОП ОСОБА_10 у фактичному користуванні позивачки перебуває частина земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 загальною площею 437 квадратних метрів.

Встановлення порядку користування за яким позивачці буде надано у користування частину земельної ділянки загальною площею 437 квадратних метрів не перевищує площі земельної ділянки, що припадає на ідеальну частку позивачки враховуючи розмір її частки у праві власності на будинок, що складає – 2/5.

У п.19 Постанови Пленуму ВСУ № 7 від 16.04.2004р. « Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ» вказується, що при встановленні порядку користування земельною ділянкою необхідно врахувати можливість нормального користування будинком і здійснення догляду за ним, розташування господарських будівель, споруд, необхідність зведення будівель, розташування плодово-ягідних насаджень співвласників, можливість проходу з вулиці на подвір`я тощо.

Абзаци 1 і 2 цього пункту стосуються також випадків, коли належні особам на праві спільної власності жилий будинок, господарські будівлі та споруди розташовані на земельній ділянці, яка знаходилася в їх користуванні до її приватизації або за договором оренди.

Виділення у користування позивачці земельної ділянки загальною площею 437 квадратних метрів не перешкоджає іншим співвласникам безперешкодно проходити з АДРЕСА_2 до їхніх будівель, що вбачається з кадастрової зйомки, що виконана ФОП ОСОБА_10 .

Враховуючи, що частина спірного домоволодіння, а саме житловий будинокліт. «В-1» загальною площею 79,7 кв. м., що виділяється позивачці є відокремленим одноповерховим глинохворостяним житловим будинком, яким позивачка за згодою інших співвласників користується протягом багатьох років, позов є повністю обґрунтованими, а тому підлягає до задоволення.

На підставі викладеного, керуючись 10, 13, 81, 141, 206, 247, 265, 273, 354-355 ЦПК України, ст. ст. 16, 328, 383 Цивільного кодексу України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , треті особи на стороні відповідачів, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору: Полтавська міська рада, Подільська районна у м.Полтаві рада, про визнання права власності на виділену внатурі частину нерухомого майна та встановлення порядку користування земельною ділянкою - задовольнити повністю.

-припинити право спільної часткової власності ОСОБА_2 ,реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 , на домоволодіння що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , виділивши в натурі 2/5 частини цього домоволодіння в окремий об`єкт нерухомого майна, а саме:житловий будинок літ. «В-1» загальною площею 79,7 кв. м., в тому числі житлової площі 59,4 кв.м., що складається з: кухня 1-1 пл.12,6 кв.м., кімната 1-2 пл.7,7 кв.м, кімната 1-3 пл.10,9 кв.м., кімната 1-4 пл.17,4 кв.м., кімната 2-І пл.23,4 кв.м., веранда 2- І пл.6,2 кв.м., кладова 2- ІІ пл. 1,5 кв.м. та господарських будівель: літня кухня літ.З, сарай літ.Ж1, навіс літ.Ж, вбиральня літ.К.;

-визнати право власності за ОСОБА_2 ,реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 , на 2/5 частини домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 , а саме:житловий будинок літ. «В-1» загальною площею 79,7 кв. м., в тому числі житлової площі 59,4 кв.м., що складається з: кухня 1-1 пл.12,6 кв.м., кімната 1-2 пл.7,7 кв.м, кімната 1-3 пл.10,9 кв.м., кімната 1-4 пл.17,4 кв.м., кімната 2-І пл.23,4 кв.м., веранда 2- І пл.6,2 кв.м., кладова 2- ІІ пл. 1,5 кв.м. та господарських будівель: літня кухня літ.З, сарай літ.Ж1, навіс літ.Ж, вбиральня літ.К, як на самостійний об`єкт нерухомого майна;

-визначити порядок користування земельною ділянкою за адресою АДРЕСА_1 , загальною площею 1581 кв. м., надавши ОСОБА_2 ,реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 , у користування земельну ділянку площею 437 кв.м., що позначена червоним кольором на кадастровій зйомці земельної ділянки в АДРЕСА_1 , що виконана ФОП ОСОБА_10 , залишивши земельну ділянку площею 1144 кв.м., що позначена синім кольором в користуванні інших співвласників домоволодіння за адресою АДРЕСА_1 .

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подачі до Полтавського апеляційного суду апеляційної скарги в 30-денний строк з дня проголошення рішення.

Учасник справи якому повне рішення не було вручено в день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Ленінського районного суду м. ПолтавиР. І. Тимчук