Рішення № 82958222, 09.07.2019, Жидачівський районний суд Львівської області

Справа №443/974/19

Провадження №2/443/1065/19

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

09 липня 2019 року м. Жидачів

Жидачівський районний суд Львівської області у складі: головуючого судді Коліщук З.М., з участю секретаря Шальвіри І.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до територіальної громади м. Жидачів в особі Жидачівської міської ради Львівської області про встановлення факту, що має юридичне значення та визнання права власності на майно в порядку спадкування за законом,

встановив:

Позивач ОСОБА_1 , звернулась в суд з позовною заявою, якою просить суд ухвалити рішення, яким: встановити факт, що має юридичне значення, а саме факт її проживання однією сім`єю не менше, як п`ять років до часу відкриття спадщини із - ОСОБА_2 , котра померла ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Жидачеві Львівської області та визнати за нею в порядку спадкування за законом після смерті - ОСОБА_2 , котра померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , право власності на квартиру АДРЕСА_1 .

В обґрунтування позовних вимог позивач покликається на те, що ІНФОРМАЦІЯ_2 у місті Жидачеві району Львівської області помер її батько - ОСОБА_3 Після його смерті відкрилась спадщина до складу якої увійшла 1/2 частка в квартирі АДРЕСА_1 , яка належала йому на праві спільної сумісної власності разом із його дружиною (її мачухою) - ОСОБА_2 . Оскільки спадкодавець ОСОБА_3 заповіту не склав, тому спадкування за вказаних обставин відбулось за законом та його дружина ОСОБА_2 , будучи спадкоємець першої черги за законом, отримала 13.11.2013 року Свідоцтво про право на спадщину за законом, яка складається з 1/2 частки квартири АДРЕСА_1 та стала одноосібним власником цілої квартири із врахування її частки у ній. Позивач ще до смерті батька стала разом проживати із ним та ОСОБА_2 спільно однією сім`єю, вести спільне господарство та через проблеми із здоров`ям останньої продовжила проживати разом із нею та здійснювала за нею догляд. ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , не залишивши на випадок своєї смерті заповіту. Після її смерті відкрилась спадщина на вищевказане нерухоме майно. Оскільки за життя ОСОБА_2 заповіту не склала, відтак спадкування після її смерті повинно здійснюватися за законом. Оскільки, спадкоємці інших черг відсутні, відтак вона звернулась до нотаріуса із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину. Проте, отримала відмову у видачі такого, у зв`язку з тим, що вона не є спадкоємцем до майна померлої, оскільки заповіт не посвідчувався, а родинний зв`язок відсутній.

Позивач ОСОБА_1 подала заяву про розгляд справи у її відсутності, позовні вимоги підтримує, покликаючись на мотиви викладені в позовній заяві та просить їх задовольнити. Представник відповідача Жидачівської міської ради Жидачівського району Львівської області - Левко В.С. подав заяву, в якій просить розглянути дану справу за відсутності представника сільської ради. Позовні вимоги визнають та не заперечують проти їх задоволення.

Згідно з ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Відповідно до ч. 3 ст. 13, ч. 2 ст. 49, ч. 4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення частково з наступних підстав.

Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (ч.1ст.2 ЦПК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Суд, за правилом ч.1 ст.13 ЦПК України розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Статтями 15, 16 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у випадку його порушення, невизнання або заперечення, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права або інтересу.

Стаття 41 Конституції України зазначає, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом.

З долученої до матеріалів справи копії дубліката Свідоцтва про право власності на нерухоме майно, який виданий 03.09.2013 року Жидачівською міською радою Львівської області вбачається, що ОСОБА_2 та ОСОБА_3 належала на праві приватної спільної сумісної власності квартира АДРЕСА_1 (арк. справи 22).

Дослідженими в судовому засіданні матеріалами справи встановлено, що ОСОБА_1 є дочкою ОСОБА_3 , який в свою чергу є чоловіком ОСОБА_2 , тобто ОСОБА_1 є падчеркою ОСОБА_4 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , копією свідоцтва про укладення шлюбу серії НОМЕР_2 , копією повного витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про шлюб №00022996342 від 30.05.2019 року ( арк. справи 13-15).

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_4 помер батько позивача ОСОБА_1 та чоловік ОСОБА_2 - ОСОБА_3 , що підтверджується копією повного витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про смерть № 00022996378 від 30.05.2019 року (арк. справи 16).

Спадщина відкрилася в цей же день відповідно до вимог ч. 2 ст. 1220 ЦК України.

Заповіту спадкодавець ОСОБА_3 щодо розпорядження своїми правами на випадок смерті не склав, а тому його дружина ОСОБА_2 , як спадкоємець першої черги за законом, постійно проживаючи із нимта у встановлений чинним законодавством строк, прийняла спадщину та 13.11.2013 року отримала Свідоцтво про право на спадщину за законом, яка складається з 1/2 частки квартири АДРЕСА_1 , що підтверджується копіє Свідоцтва про право на спадщину за законом (арк. справи 23).

Також встановлено та підтверджується долученою копією повного витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про смерть № 00022996259 від 30.05.2019 року (арк. справи 17), що ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Жидачів Львівської області, померла ОСОБА_2 , про що 05 червня 2015 року складено відповідний актовий запис № 76 відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Жидачівського районного управління юстиції у Львівській області ( арк. справи 17)

Спадщина відкрилася в цей же день відповідно до вимог ч. 2 ст. 1220 ЦК України.

Заповіту спадкодавець ОСОБА_2 щодо розпорядження своїми правами на випадок смерті не складала, що стверджується Витягом зі Спадкого реєстру (заповіти/спадкові договори) №56549365 від 18.06.2019 року (арк. справи 20).

Відповідно до ст. ст. 1216-1218 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків спадщини від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом. До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Судом встановлено, що спадщина померлої складається із цілої квартири АДРЕСА_1 ( 1/2 частка, яка належала їй на підставі Свідоцтва про право власності на нерухоме майно та 1/2 частка, яка належала їй на підставі Свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_3 ) ( арк. справи 22, 23).

Відповідно до ч. ч. 2 та 3 ст. 1223 ЦК України у разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.

Згідно з ч.1 ст. 1258 ЦК України спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово.

У судовому засіданні спадкоємців першої, другої та третьої черги не встановлено.

Відповідно до ст. 1264 у четверту чергу право на спадкування за законом мають особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім`єю не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини.

Згідно із ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Відповідно до ч. 2 ст. 3 Сімейного кодексу України сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки. У поданій до суду заяві позивач ОСОБА_1 вказала, що із лютого 2010 року і до дня смерті спільно проживала зі спадкодавцем ОСОБА_2 , оскільки остання була її мачухою та здійснювала за нею догляд.

Окрім того, факт проживання позивача зі спадкодавцем додатково підтверджується довідкою, яка видана МВУКГ виконавчого комітету Жидачівської міської ради № 1527 від 04.06.2019 року, згідно із якою: ОСОБА_1 проживала без реєстрації разом із ОСОБА_2 до дня смерті останньої п`ять років чотири місяці за адресою: АДРЕСА_2 та здійснювала за нею догляд (арк. справи 18).

Встановлення даного факту необхідно для оформлення спадщини, так як відповідно до ст. 1264 ЦК України право на спадкування за законом мають особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім`єю не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини.

Відповідно до ч. 2 ст. 315 ЦПК України, у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Враховуючи вищенаведені факти, суд приходить до переконання про те, що позивач дійсно проживала однією сім`єю з ОСОБА_2 , котра померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , тобто не менш як п`ять років до її смерті.

Відтак позивач прийняла спадщину після смерті ОСОБА_2 , як така, що проживала разом із нею однією сім`єю не менш як п`ять років на час відкриття спадщини.

Разом з тим, згідно із постановою про відмову у вчиненні нотаріальних дій № 264/02-31 від 18 червня 2019 року, яка видана завідувачем Жидачівською державною нотаріальною конторою Львівської області ОСОБА_5 , ОСОБА_1 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті - ОСОБА_2 , котра померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , у зв`язку з тим, що остання не є спадкоємцем майна померлої, оскільки заповіт не посвідчувався, а родинний зв`язок відсутній (арк. справи 28).

Відповідно до п. 23 Постанови Пленуму Верховного суду України "Про судову практику у справах про спадкування" від 30 травня 2008 року за № 7 передбачено, що свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Таким чином, враховуючи, що позивач оформити право на спадкове майно (квартиру), в нотаріальному порядку не має можливості у зв`язку з відмовою нотаріуса у видачі свідоцтва про право на спадщину; представник відповідача позовні вимоги визнав та проти задоволення позову не заперечує, що не суперечить закону, не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб; будь-яких інших спадкоємців, які б претендували на спірне майно, судом не встановлено, а тому враховуючи наведене, зібрані у справі докази, оцінені судом належним чином кожен окремо на їх достовірність та допустимість, а також їх достатність та взаємний зв`язок у сукупності, суд дійшов висновку, що позов є обґрунтованим, підставним та таким, що підлягає задоволенню в повному обсязі.

Керуючись ст. ст. 258, 259, 263-265 ЦПК України, суд,-

ухвалив:

Позов ОСОБА_1 задовольнити повністю.

Встановити факт, а саме те, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , постійно проживала однією сім`єю не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини із спадкодавцем - ОСОБА_2 , котра померла ІНФОРМАЦІЯ_1 в місті Жидачеві Львівської області.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 дження в порядку спадкування за законом після смерті - ОСОБА_2 , котра померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , право власності на квартиру АДРЕСА_1 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не буде подано, і може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , місце проживання: АДРЕСА_3 , паспорт серія НОМЕР_3 . Відповідач: територіальна громада м. Жидачів в особі Жидачівської міської ради Жидачівського району Львівської області, місце знаходження: 81700, м. Жидачів, вул. Шашкевича, 2, Жидачівського району, Львівської області, код ЄДРПОУ 04056167

Повний текст рішеня складено 09 липня 2019 року.

Суддя З.М. Коліщук