Ухвала суду № 82957568, 11.07.2019, Шевченківський районний суд м. Запоріжжя

№ 336/6792/2018

1-в/336/155/2019

УХВАЛА

ИМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 липня 2019 року м. Запоріжжя

Шевченківський районний суд м. Запоріжжя у складі: головуючого судді Зарютіна П.В., при секретарі Чернишовій І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні подання заступника начальника Шевченківського районного відділу філії Державної установи «Центр пробації» в Запорізькій області про приведення у відповідність вироку суду в частині обов`язків, покладених на засудженого судом відповідно до ст.. 76 КК України по кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 15 - ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 186 КК України та ОСОБА_2 , у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

Вироком Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 10.05.2019 року ОСОБА_2 було визнано винним у скоєнні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України, суд ухвалив:

«Визнати ОСОБА_2 винуватим у пред`явленому йому обвинуваченні у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 186 КК України, та призначити йому покарання, із застосуванням положень ст. 69 КК України, у виді позбавлення волі строком на 3 (три) роки.

У відповідності до ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_2 від відбування покарання, якщо він протягом 2 (двох) років іспитового строку не вчинить нового злочину, а також виконає обов`язки, передбачені п.п.1, 2 ч.1 ст. 76 КК України:

- періодично з`являтиметься для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

- повідомлятиме уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи».

05 липня 2019 року заступник начальника Шевченківського районного відділу філії Державної установи «Центр пробації» в Запорізькій області звернувся із заявою про уточнення вироку суду в частині обов`язків, покладених на засудженого ОСОБА_2 судом відповідно до ст.. 76 КК України, а саме п. 2 ч. 1 ст. 76 КК України.

Із матеріалів справи вбачається, що вироком Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 10.05.2019 року ОСОБА_2 було визнано винним у скоєнні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 186 КК України та покладено на нього обов`язки відповідно до ст.. 76 КК України, а саме: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Водночас, з тексту подання можна припустити, що представник органу пробації вбачає підстави змінити обов`язки. Покладені на засуджену в порядку ст. 76 КК України.

При вирішенні клопотання суд виходить з наступного.

Статтею 76 ч. 1 КК України визначено, що у разі звільнення від відбування покарання з випробуванням суд покладає на засудженого такі обов`язки:

1) періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

На осіб, звільнених від відбування покарання з випробуванням, суд може додатково покласти такі обов`язки:

1) попросити публічно або в іншій формі пробачення у потерпілого;

2) не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації;

3) працевлаштуватися або за направленням уповноваженого органу з питань пробації звернутися до органів державної служби зайнятості для реєстрації як безробітного та працевлаштуватися, якщо йому буде запропоновано відповідну посаду (роботу);

4) виконувати заходи, передбачені пробаційною програмою;

5) пройти курс лікування від розладів психіки та поведінки внаслідок вживання психоактивних речовин або захворювання, що становить небезпеку для здоров`я інших осіб;

6) дотримуватися встановлених судом вимог щодо вчинення певних дій, обмеження спілкування, пересування та проведення дозвілля.

На особу, звільнену від відбування покарання з випробуванням, суд покладає обов`язки, передбачені частиною другою цієї статті, необхідні і достатні для її виправлення з урахуванням ступеня тяжкості вчиненого злочину, особи винного та обставин, що пом`якшують або обтяжують покарання.

Поняття судової дискреції (судового розсуду) у кримінальному судочинстві охоплює повноваження суду (права та обов`язки), надані йому державою, обирати між альтернативами, кожна з яких є законною, та інтелектуально-вольову владну діяльність суду з вирішення у визначених законом випадках спірних правових питань, виходячи із цілей та принципів права, загальних засад судочинства, конкретних обставин справи, даних про особу винного, справедливості й достатності обраного покарання тощо.

Підставами для судового розсуду при призначенні покарання виступають: кримінально-правові, відносно-визначені (де встановлюються межі покарання) та альтернативні (де передбачено декілька видів покарань) санкції; принципи права; уповноважуючі норми, в яких використовуються щодо повноважень суду формулювання «може», «вправі»; юридичні терміни та поняття, які є багатозначними або не мають нормативного закріплення, зокрема «особа винного», «щире каяття» тощо; оціночні поняття, зміст яких визначається не законом або нормативним актом, а правосвідомістю суб`єкта правозастосування, наприклад, при врахуванні пом`якшуючих та обтяжуючих покарання обставин (статті 66, 67 КК), визначенні «інших обставин справи», можливості виправлення засудженого без відбування покарання, що має значення для застосування ст. 75 КК тощо; індивідуалізація покарання - конкретизація виду і розміру міри державного примусу, який суд призначає особі, що вчинила злочин, залежно від особливостей цього злочину і його суб`єкта.

Дискреційні повноваження суду визнаються і ЄСПЛ (зокрема, справа «Довженко проти України»), який у своїх рішеннях зазначає лише про необхідність визначення законності, обсягу, способів і меж застосування свободи оцінювання представниками судових органів, виходячи із відповідності таких повноважень суду принципу верховенства права. Це забезпечується, зокрема, відповідним обґрунтуванням обраного рішення в процесуальному документі суду тощо.

Таким чином, при ухваленні вироку судом на свій розсуд з урахуванням принципу судової дискреції визначає не лише вид та розмір покарання, а за умови встановлення можливості виправлення особи без фактичного відбування покарання визначає конкретні обов`язки, які є доцільним покласти на засудженого з урахуванням конкретних обставин злочину, особи засудженого, тощо.

При цьому, статтею 76 КК України визначені усі обов`язки, які суд може покласти на особу у разі звільнення її від відбування покарання з випробуванням, перелік цих обов`язків є виключним та не може бути розширений, натомість як при ухваленні вироку саме суд, реалізовуючи свої дискреційні повноваження, обирає з усього переліку для кожної особи саме ті обов`язки, які слід покласти на засудженого.

Тож, ухвалюючи вирок щодо ОСОБА_2 судом були визначені конкретні обов`язки, які слід покласти на засудженого, та які останній має виконувати протягом терміну випробування.

При цьому не уявляться можливим зрозуміти про зміну місця якого навчання, на думку ініціатора подання, має повідомляти засуджений, який ніде не навчається.

Фактично у поданні заступник начальника органу пробації ставить питання не про роз`яснення вироку суду чи приведення його у відповідність до положень чинного законодавства, яким вирок цілком відповідає, а про зміну вироку суду таким чином, який погіршує становище засудженоого, оскільки збільшує обсяг його обов`язків, яких засуджений у цьому випадку виконати об`єктивно не зможе.

Керуючись ст. ст. 537-539 КПК України,

УХВАЛИВ:

Подання заступника начальника Шевченківського районного відділу філії Державної установи «Центр пробації» в Запорізькій області щодо привеення у відповідність вироку суду в частині обов`язків, покладених на засудженого судом відповідно до ст.. 76 КК України по кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 15 - ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 186 КК України та ОСОБА_2 , у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України, залишити без задоволення.

Ця ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку через Шевченківський районний суд м. Запоріжжя протягом семи днів з дня її оголошення. Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення. Якщо ухвалу суду було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.

Суддя П.В. Зарютін