Ухвала суду № 82957336, 11.07.2019, Приморський районний суд Запорізької області

Копія

Справа № 326/850/19

Провадження № 2/326/300/2019

УХВАЛА

11 липня 2019 року м. Приморськ

Суддя Приморського районного суду Запорізької області Стріжакова Т.В., розглянувши матеріали цивільної справи за позовом ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представник адвокат Полулях Тетяна Валеріївна, до ОСОБА_2 про визнання майна об`єктом права спільної сумісної власності подружжя та його поділ, -

ВСТАНОВИВ:

Позивачка ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 про визнання майна об`єктом права спільної сумісної власності подружжя та його поділ. Свої вимоги обґрунтовує тим, що з відповідачем вона з 06.04.2012 перебувала у шлюбі, який рішенням Приморського районного суду Запорізької області від 15.04.2019 розірвано.

Від шлюбу мають неповнолітню доньку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . За час шлюбу вони на спільні кошти, спільними зусиллями та за взаємною згодою придбали домоволодіння, розташоване по АДРЕСА_1 . За їхньою спільною згодою було вирішено оформити договірні правовідносини щодо майна та в подальшому провести його державну реєстрацію права власності за ОСОБА_2 Домовленості або договору (шлюбного договору) щодо поділу спільного сумісного майна між ними не існує. Угоди про добровільний поділ майна між ними також не досягнуто, відповідач не бажає ділити майно. Виходячи з категоричної позиції ОСОБА_2 щодо небажання добровільного поділу майна, заходи досудового врегулювання спору не вживалися.

Просить: 1) визнати об`єктом права спільної сумісної власності подружжя ОСОБА_1 та ОСОБА_2 домоволодіння, розташоване по АДРЕСА_1 , вартістю 158 643 грн. 2) поділити його, визнавши за кожним право спільної часткової власності на Ѕ частину вказаного майна (а.с.2-4).

Позивач подав позов, який не в повному обсязі відповідав вимогам ст.175-177 ЦПК України.

Відповідно до положень п.5 ч.3 ст.175 ЦПК України позовна заява повинна містити виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.

Відповідно до ч.5 ст.177 ЦПК України позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

На порушення зазначених норм, позивачем при викладені обставин, якими він обґрунтовує свої вимоги у позові не зазначено:

1. Належність майна до спільної сумісної власності подружжя визначається не тільки фактом придбання його під час шлюбу, але й спільною участю подружжя коштами або працею в набутті майна. Застосовуючи норму статті 60 СК України та визнаючи право спільної сумісної власності подружжя на майно, суд повинен установити не тільки факт набуття майна під час шлюбу, але й той факт, що джерелом його набуття були спільні сумісні кошти або спільна праця подружжя.

Отже, позивачу необхідно зазначити, чим підтверджується придбання всього майна, що є предметом даного спору під час перебування у зареєстрованому шлюбі, а також зазначити, чим підтверджується спільна участь подружжя коштами або працею в набутті спірного майна.

2. Позивачка просить суд визнати об`єктом права спільної сумісної власності подружжя зазначений житловий будинок та поділити його визнавши за кожним право спільної часткової власності на Ѕ частину вказаного майна. Проте ціна позову зазначена на Ѕ частину будинку.

3. Відповідно до ч.4 ст.177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод (РИМ, 4.11.1950), Рекомендації щодо заходів, які полегшують доступ до правосуддя №R (81) 7, прийнята Комітетом міністрів Ради Європи 14 травня 1981, та практика Європейського суду з прав людини (зокрема, рішення від 19.06.2001 «Креуз проти Польщі», не визнають необхідність сплати судових витрат обмеженням права доступу до суду.

Відповідно до ч.1 ст.4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. Прожитковий мінімум для працездатних осіб становить – 1921 грн. (Закон України «Про Державний бюджет України на 2019 рік».

Статтею 4 Закону України "Про судовий збір"визначено, що за подання до суду позовної заяви майнового характеру сплачується судовий збір в розмірі 1 відсотка ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (768,40 грн.) та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (9605,00 грн.).

У висновку про вартість майна вказано, що на 30.05.2019 вона складає 158 643 грн.

При подачі позовної заяви позивачем сплачено судовий збір у розмірі 793,22 грн., проте у позовній заяві позивач просить про визнання майна об`єктом права спільної сумісної власності подружжя та просить його поділ, визнавши за кожним право спільної часткової власності на Ѕ частину вказаного майна., тобто позивачем зазначені дві вимоги майнового характеру.

Тому позивачу необхідно сплатити судовий збір з наступного розрахунку:

158 643 грн. х 1% х 2 = 1586,43 грн. х2 = 3172,86 грн.

Позивачем сплачено судовий збір в розмірі 793,22 грн., тобто необхідно сплатити 3172,86 грн. - 793,22 грн. = 2379,64 грн.

В квитанціях про оплату судового збору необхідно вказати: п коду 22030101 «Судовий збір» (Державна судова адміністрація, 050) Одержувач: УК у Приморському районі (Приморський район) 22030101; рахунок – 31218206008276, код ЄДРПОУ - 37917236, Банк одержувача: Казначейство України (ЕАП); МФО:899998 та надати підтверджуючі документи.

Тобто, всупереч вимогам чинного законодавства позивачем не сплачено в повному обсязі судовий збір за подання до суду зазначеної позовної заяви.

Таким чином, позовна заява не відповідає вимогам ст.175,177 ЦПК України.

Тому дану позовну заяву ухвалою від 21.06.2019 залишено без руху, позивачу був наданий термін для усунення перелічених недоліків протягом п`яти діб з дня отримання ухвали та позивачу було розтлумачено, що йому потрібно протягом вказаного строку усунути зазначені недоліки, інакше позов буде вважатися неподаним і повернеться йому. Копію ухвали від 21.06.2019 про залишення позову без руху представник позивача отримала 25.06.2019.

Відповідно до ст.185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху (ч.1). Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві (ч.3).

Таким чином, враховуючи викладене, вбачається, що позивач ОСОБА_1 не вживає будь-яких заходів для усунення недоліків та виконання належним чином вказаної ухвали суду, не навела поважних причин невиконання вказаної ухвали суду та доказів їх наявності. Строк наданий судом для усунення недоліків сплив, від позивачки не надійшло клопотання про його продовження, тому позовну заяву необхідно визнати не поданою та повернути позивачу.

Керуючись ст.185,258,259,260 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представник адвокат Полулях Тетяна Валеріївна до ОСОБА_2 про визнання майна об`єктом права спільної сумісної власності подружжя та його поділ, - вважати не поданою та повернути.

Роз`яснити ОСОБА_1 , що повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення позовної заяви.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Запорізького апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена в день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя підпис Т.В. Стріжакова

З оригіналом згідно: суддя Т.В. Стріжакова

11.07.2019