Ухвала суду № 82956924, 03.07.2019, Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області

Дата документу 03.07.2019

Справа № 320/3533/19

Провадження 1-кс/320/2350/19

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 липня 2019 року м. Мелітополь

Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області у складі:

головуючого – слідчого судді Іваненко О. В.,

за участю секретаря – Прозорова Т. О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Мелітополі матеріали скарги Керівника Секретаріату Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини ОСОБА_1 на постанову слідчого ДБР про закриття кримінального провадження,

за участю сторін:

представника Секретаріату Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини Рудницької Ю.В.

В С Т А Н О В И В:

До Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області надійшла скарга Керівника Секретаріату Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини Левшун Л.В. на постанову слідчого другого СВ СУ ТУ ДБР в м. Мелітополь Черніченко Б.В. від 29.03.2019 року про закриття кримінального провадження №62019080000000044 від 30.01.2019 року за ознаками кримінального правопорушення за ч.1 ст.371 КК України.

Скарга обґрунтована тим, що 29 березня 2019 року слідчий ТУ ДБР, розташованого у м. Мелітополі, виніс постанову про закриття кримінального провадження № 62019080000000044 у зв`язку з відсутністю в діях працівників ГУНП в Запорізькій області та працівників ITT № 1 ГУНП в Запорізькій області складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 371 КК України. Скаржник вважає, що рішення про закриття кримінального провадження прийнято передчасно, без всебічного, повного та об`єктивного дослідження обставин, не відповідає фактичним обставинам вчиненого кримінального правопорушення, тому підлягає скасуванню у зв`язку з наступним.

Працівником Секретаріату Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини та монітором національного превентивного механізму 09.10.2019 було здійснено моніторинговий візит до ІТТ № 1 ГУНП в Запорізькій області, за результатом якого виявлено випадки порушення конституційного права громадян на свободу та особисту недоторканість, а також виявлено порушення права утримуваних осіб на захист у зв`язку з ігноруванням працівниками поліції вимог КПК України.

Так, 07.10.2018 слідчий Дніпровського ВП ГУНП в Запорізькій області Межлумян Е.К. о 17:00 у службовому кабінеті № 103 склав протокол про затримання підозрюваного у вчиненні злочину ОСОБА_2 , зазначивши фактичний час затримання 15:30. Під час зустрічі із затриманим, останній повідомив, що він був затриманий працівниками поліції 07.10.2018 близько 11:00 на одній з вулиць м. Запоріжжя, після чого доставлений до Дніпровського ВП. Таким чином, протокол про затримання ОСОБА_2 був складений через 6 години після фактичного затримання. При цьому, в протоколі, на порушення вимог ч. 5 ст. 208 КПК України, слідчим Межлумяном Е.К. зазначено недостовірний час фактичного затримання ОСОБА_2 , та не вказано місце його фактичного затримання. Крім того, в протоколі зазначено, що ОСОБА_2 був затриманий на підставі п. 2 ч. 1 ст. 208 КПК України, водночас у повідомленні про підозру у вчиненні кримінального правопорушення зазначено, що ОСОБА_2 учинив злочин 28.09.2018 о 17:30. Тобто, з часу вчинення кримінального правопорушення і до моменту фактичного його затримання пройшло 8 днів. Тому не можна вважати, що затримання ОСОБА_2 відбулось безпосередньо (щойно) після вчинення ним злочину. Таким чином, вищезазначене свідчить про наявність в діях працівників поліції ознак кримінального правопорушення, передбаченого ст. 371 КК України.

Також під час зустрічей із іншими особами, які утримуються в ІТТ № 1, зокрема із ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , з`ясовано, що вони були затримані 31.07.2018 о 18:15. За інформацією, наданою Регіональним центром з надання безоплатної вторинної правової допомоги у Донецькій та Запорізькій областях, посадові особи Василівського ВП повідомили Регіональний центр про їх затримання 31.07.2018 о 23:31 та 23:55 відповідно. Тобто, протоколи про затримання ОСОБА_5 та ОСОБА_4 були складені через 5 годин після їх фактичного затримання.

Відповідно до ч. 4 ст. 213 КПК України, уповноважена службова особа, що здійснила затримання, зобов`язана негайно повідомити про це орган (установу), уповноважений законом на надання безоплатної правової допомоги. Обов`язок негайного повідомлення регіонального центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги про затримання особи визначений також Порядком інформування центрів з надання безоплатної вторинної правової допомоги, затвердженим постановою КМУ від 28.12.2011 № 1363, отже ненадання своєчасно захисника, а також інше грубе порушення права підозрюваного на захист, вчинене слідчим, прокурором або суддею, утворює склад злочину, передбаченого ст. 374 КК України.

29.11.2018 за вих. № 19-4078/18-159 було направлено лист реагування до прокуратури Запорізької області за фактами незаконно затримання осіб та порушення права на захист затриманих осіб з метою внесення відомостей до ЄРДР та початку досудового розслідування. Прокуратура Запорізької області у своєму листі від 12.12.2018 за вих. № 04/2/3-1192-18 повідомила про те, що надісланий лист направлено в порядку ст. ст. 214, 216 КПК України до Територіального управління ДБР, розташованого у м. Мелітополі. В свою чергу уповноважені особи Територіального управління ДБР, розташованого у м. Мелітополі лише після додаткового надісланого листа від 23.01.2019 за зазначеними фактами внесли відомості до ЄРДР від 30.01.201 № 62019080000000044, але лише за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 371 КПК України.

Однак, 29.03.2019 слідчим була винесена постанова про закриття кримінального правопорушення № 62019080000000044.

Зокрема, в постанові слідчий зазначає, що під час проведення допиту ОСОБА_6 було з`ясовано, що його та інших співучасників кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 115 КК України було затримано близько 07.10.2019 (злочин було вчинено 28.09.2018) в порядку ст. 208 КПК України. Претензій до складання протоколу не має, однак стверджує про те, що йому було не надано конфіденційне побачення із захисником та слідчий поліції схиляв його до визнання вини. Під час проведення допиту ОСОБА_7 встановлено, що його було затримано 31.07.2018 працівниками поліції в порядку ст. 208 КПК України. Одразу після затримання працівниками поліції було проведено обшук його автомобіля, місцезнаходження якого на період допиту він не знав. Наступного дня, після затримання, йому було повідомлено про підозру та забезпечено право на захист, а саме надано захисника з Регіонального центру. Крім того, працівники поліції застосовували до нього та інших співучасників злочину психологічний тиск з метою отримання зізнавальних показань. Допитані ОСОБА_8 та ОСОБА_4 під час допиту також зазначили, що їх було затримано 31.07.2018 працівниками поліції в порядку ст. 208 КПК України. Їм також наступного дня, після затримання, було повідомлено про підозру та забезпечено право на захист, а саме надано захисника з Регіонального центру. Таким чином, під час розслідування кримінального провадження № 62019080000000044 були проведені лише допити, які і було взято за підставу для прийняття рішення про закриття кримінального провадження. Однак, з метою з`ясування об`єктивних обставин правопорушення слідчим не були проведені інші слідчі (розшукові) дії такі, як одночасні допити працівників поліції та вищезазначених осіб, допити захисників з Регіонального центру, огляд матеріалів кримінальних проваджень в межах яких затримувались особи та долучення необхідних процесуальних документів (протоколи затримання та ін.) до кримінального провадження № 62019080000000044, а також долучення до матеріалів кримінального провадження копій сторінок журналів з ITT № 1 та відділів поліції.

Крім того, уповноважені особи Територіального управління ДБР, розташованого у м. Мелітополі за різними фактами (які були описані у листах, надісланих Представником Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини), які передбачають правову кваліфікацію за ст. 371 та ст. 374 КК України розпочали досудове розслідування лише в одному кримінальному провадженні і лише за ст. 371 КК України, тим самим проігнорували істотні засади кримінального судочинства. Також слід звернути увагу на те, що слідчим було порушено вимоги ч. 1 ст. 214 КПК України, а саме через 24 години з моменту початку досудового розслідування у кримінальному провадженні він не надіслав до Секретаріату Уповноваженого Верховної Ради України витяг з ЄРДР.

Вислухав представника Уповноваженого ВРУ з прав людини, дослідивши матеріали скарги, суд приходить до висновку, що скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно п.3 ч.1 ст.303 КПК України, на досудовому провадженні можуть бути оскаржені бездіяльність слідчого, прокурора, а саме рішення слідчого про закриття кримінального провадження. Відповідно до ч.1 ст.304 КПК України, скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора, передбачені частиною першою статті 303 цього Кодексу, можуть бути подані особою протягом десяти днів з моменту прийняття рішення, вчинення дії або бездіяльності. Якщо рішення слідчого чи прокурора оформлюється постановою, строк подання скарги починається з дня отримання особою її копії.

Згідно ч.2 ст.9 КПК України прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий зобов`язані всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.

Відповідно до ст. 83 КПК України, доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню. Процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів.

Згідно ч. 2 ст. 91 КПК України, доказування полягає у збиранні, перевірці та оцінці доказів з метою встановлення обставин, що мають значення для кримінального провадження.

Згідно положень ст. 94 КПК України, слідчий, прокурор, слідчий суддя, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюють кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення. Жоден доказ не має наперед встановленої сили.

Відповідно до Рішення ЄСПЛ у справі «Бучинська проти України», суд констатував факт того, що не може дійти висновку, що органи влади зробили усе від них залежне для забезпечення оперативного та всебічного вжиття заходів для збору доказів, встановлення місцезнаходження та притягнення до відповідальності винних, оскільки тягар доведення покладається на органи влади, адже саме вони мають надати задовільні та переконливі пояснення, зазначено у Рішенні «Нечипорук і Йонкало проти України».

Постанова про закриття кримінального провадження повинна містити достатні відомості, які б свідчили про те, що усім обставинам справи у порядку ст. 94 КПК України було надано необхідну правову оцінку в сукупності, що свідчить про те, що встановлена, на даний час, органом досудового розслідування сукупність доказів, якою обґрунтовуються зроблені ним висновки, не може вважатися такою, що не залишає місце сумнівам, а наявність останніх (сумнівів) не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом» (рішення «Ірландія проти Сполученого Королівства», який застосовується при оцінці доказів, а такі докази можуть «випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту» (рішення «Коробов проти України» № 39598/03 від 21.07.2011 року).

Як встановлено в судовому засіданні, під час проведення досудового розслідування слідчим для з`ясування усіх обставин, не проведено ряд слідчих дій для прийняття всебічного, об`єктивного процесуального рішення, тому суд вважає за необхідне скасувати постанову про закриття та матеріали провадження направити для подальшого розслідування, в ході якого необхідно: допитати дружину ОСОБА_2 щодо обставин його затримання; допитати захисника Мосура В.В. (за його згодою) щодо обставин затримання ОСОБА_2 , дати і часу конфіденційного побачення з ним. Провести огляд матеріалів кримінального провадження № 120180080050003536 та долучити копії документів до кримінального провадження № 62019080000000044 (протокол затримання ОСОБА_2 , повідомлення про підозру та ін. необхідні документи). Крім того, оглянути відеозапис надання пояснення ОСОБА_2 про вчинення ним вбивства (як доказ, про відсутність захисника в момент надання пояснень). Допитати захисників (за їх згодою) затриманих ОСОБА_6 , ОСОБА_4 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 щодо обставин їх затримання, дати та часу конфіденційного побачення з ними. Провести огляд матеріалів кримінального провадження № 12018080130002461 та долучити копії документів до кримінального провадження № 62019080000000044 (протоколи затримань ОСОБА_6 , ОСОБА_4 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , повідомлень про підозру, протоколів проведення слідчих (розшукових) дій з ними 31.07.2018 - чи проводились за участю захисників). Провести одночасний допит слідчого Василівського відділу поліції Бондаренка М.М. з ОСОБА_9 .M. щодо обставин затримання останнього. Провести одночасний допит слідчого Василівського відділу поліції ОСОБА_10 . з ОСОБА_4 щодо обставин затримання останнього. Провести огляд Журналу обліку доставлених, відвідувачів та запрошених Василівського відділу поліції за період з 31.07.2018 по 01.08.2018 з метою встановлення часу доставлення ОСОБА_6 , ОСОБА_4 , ОСОБА_7 , ОСОБА_11 до відділу поліції та часу коли адвокати до них прибули.

Встановити усіх можливих свідків та допитати їх за обставинами правопорушення, витребувати та долучити усі докази, необхідні для об`єктивного, повного, всебічного розслідування, перевірити обставини за заявою про злочин за кваліфікацією ст.374 КК України, провести інші слідчі дії за необхідністю.

Керуючись ст. 177, 178, 376 КПК України, -

У Х В А Л И В:

Скаргу Керівника Секретаріату Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини ОСОБА_1 на постанову слідчого ДБР про закриття кримінального провадження – задовольнити.

Скасувати постанову слідчого другого СВ СУ ТУ ДБР в м. Мелітополь Черніченко Б.В. від 29.03.2019 року про закриття кримінального провадження №62019080000000044 від 30.01.2019 року за ознаками кримінального правопорушення за ч.1 ст.371 КК України.

Кримінальне провадження №62019080000000044 від 30.01.2019 року за ознаками кримінального правопорушення за ч.1 ст.371 КК України направити для подальшого розслідування до другого СВ СУ ТУ ДБР в м. Мелітополь.

Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту проголошення.

Слідчий суддя

Мелітопольського

міськрайонного суду О. В. Іваненко