Рішення № 82956840, 11.07.2019, Таращанський районний суд Київської області

Справа № 379/193/19

2/379/221/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.07.2019 року м.Тараща

Таращанський районний суд Київської області в складі:

головуючого: судді Потеряйко С.А.,

за участю секретаря судових засідань: Іванченко Т.Б.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Тараща цивільну справу за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк», представник позивача: Гаренко Надія Володимирівна до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

12.02.2019 представник позивача звернулася до суду з позовом, в якому просить суд стягнути з відповідача на користь АТ КБ «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором № б/н від 19.01.2017 року в розмірі 37919,08 грн. та судові витрати в розмірі 1921,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що ОСОБА_1 звернувся до АТ КБ «ПриватБанк» з метою отримання банківських послуг, у зв`язку з чим підписав заяву № б/н від 19.01.2017, згідно якої отримав кредит у розмірі 14000.00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на картовий рахунок. На даний час відповідач ухиляється від виконання своїх зобов`язань і не погашає заборгованість за договором про надання банківських послуг, що є порушенням законних прав та інтересів АТ КБ «ПриватБанк».

В судове засідання представник позивача не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належно, подав до суду клопотання про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримує в повному обсязі, не заперечує проти заочного розгляду справи та винесення судом заочного рішення суду, у разі виникнення обставин викладених в ч. 1 ст. 280 ЦПК України.

Відповідач та його представник адвокат Дахно І.М. в судове засідання не з`явилися, про день, час та місце розгляду справи належно повідомлені, надали до суду заяви про розгляд справи у їх відсутність, позовні вимоги не визнають з підстав, викладених у відзиві на позов.

На підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Судом встановлено, що відповідно до укладеного договору № б/н від 19.01.2017 року відповідач отримала кредит у розмірі 14000,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок.

Позивач стверджує, що відповідно до умов укладеного договору, договір складається з заяви позичальника, умов надання банківських послуг та правил користування платіжною карткою. Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з умовами надання банківських послуг, правилами користування платіжною карткою складає між ним та банком договір, що підтверджується підписом у заяві.

Відповідно до умов та правил надання банківських послуг, позичальник зобов`язується погашати заборгованість за кредитом, відсотками за його використання, за перевитрати платіжного ліміту, а також оплачувати комісії на умовах, передбачених цим договором.

Відповідач не надавав своєчасно банку грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, відсотками, а також іншими витратами відповідно до умов договору, що має відображення у розрахунку заборгованості за договором. У порушення умов кредитного договору відповідач зобов`язання за вказаним договором не виконав і станом на 13.01.2019 року має заборгованість – 37919,08 грн з яких:

18551,39 грн. - тіло кредиту;

7148,90 грн. - нараховано відсотків за користуванням кредитом;

9936,93 грн. - нараховано пені;

а також штрафи відповідно до пункту 2.1.1.7.6 Умов та правил надання банківських послуг:

500.00 грн. - штраф (фіксована частина).

1781,86 грн. - штраф (процентна складова).

Відповідач надав до суду відзив в якому зазначив, що дійсно в січні 2017 відкрив в АТ КБ «Приват Банк» картковий рахунок. Він регулярно сплачував кредитні платежі, проте через важкі сімейні обставини, сплачував не своєчасно та не в повному обсязі. Він зазначає, що банк в односторонньому порядку здійснив зміну процентної ставки, не попередивши його

про . Він офіційно працює та з його зарплатної картки, позивачем щомісячно списуються кошти на погашення заборгованості, проте у відділенні АТ КБ «Приват Банк» м.Тараща, йому відмовили у наданні виписки з рахунку про рух коштів.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Статтею 628 Цивільного кодексу України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

За вимог ст. 638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Частиною 1 та 2 ст. 639 Цивільного кодексу України визначено, що договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.

Таким чином, відповідно до Умов та Правил надання банківських послуг, які долучені позивачем до матеріалів позовної заяви визначено, що Заява разом з Пам`яткою Клієнта, Умовами та Правилами надання банківських послуг, Правилами надання послуг (виконання робіт) і Тарифами становить укладений Договір про надання банківських послуг.

В той же час суд вважає, що позивачем, АТ КБ « ПриватБанк», не надано суду доказів оформлення та укладання між сторонами та відповідно отримання позичальником Пам`ятки Клієнта, щоб в сукупності із Заявою, свідчило про наявність між сторонами договірних відносин про надання банківських послуг.

Відповідно до ст. 81 Цивільного процесуального кодексу України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

У відповідності до ст. 89 Цивільного процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

Таким чином, враховуючи, що за умовами заяви позичальника, остання разом з Пам`яткою клієнта, Умовами та Правилами надання банківських послуг, Правилами надання послуг (виконання робіт) та Тарифами складає між позичальником та банком договір про надання банківських послуг, а долучений позивачем до матеріалів позовної заяви Витяг з Умов та Правил надання банківських послуг, не містить підпису позичальника, суд приходить до висновку, що позивачем не доведено, що під час підписання заяви позичальника відповідач ОСОБА_1 був ознайомлений саме з цими Умовами та Правилами надання банківських послуг. Долучені до позовної заяви докази на підтвердження позовних вимог суд не може прийняти як належні та допустимі.

Крім того, позивачем не було надано доказів відкриття на ім`я відповідача рахунку, виписки по даному рахунку, який і мав би підтвердити рух грошових коштів, наявність або відсутність заборгованості, та з якого суд мав би встановити який саме розмір грошових коштів було отримано позичальником.

Наданий же позивачем до матеріалів позовної заяви розрахунок заборгованості за договором б/н від 19.01.2017 року не є належним та допустимим доказом наявності цивільно-правових відносин між сторонами у справі, оскільки по суті є калькуляцією, якою позивач обґрунтовує розмір своїх вимог. На думку суду, розрахунок заборгованості не є тим документом, який підтверджує наявність або відсутність коштів на рахунку особи та факт проведення певних фінансових операцій.

Керуючись ст. ст. 2, 4, 43,76-81,82,89, 95, 135, 259, 263-265, п.5 ст.279 ЦПК України, ст.ст. 536, 625, 526, 527, 530, ч.1 ст.598, 599, 610, ч.2 ст.615, 629, 1050, 1054 ЦК України, суд

ВИРІШИВ:

В задоволенні позовної заяви АТ КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості – відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Київського апеляційного суду.

У відповідності до п.п. 15.5) п. 15 розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України в редакції, яка набрала чинності з 15.12.2017, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду через Таращанський районний суд Київської області.

Головуючий:С. А. Потеряйко