Постанова № 82955702, 10.07.2019, Хустський районний суд Закарпатської області

Справа № 309/1963/19

Провадження № 1-кп/309/441/19

У Х В А Л А

про закінчення підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду

10 липня 2019 року

Хустський районний суд Закарпатської області

в складі головуючого судді Орос Я.В.

за участю секретаря Соймик Н.І.

прокурора Дорошевич-Джумурат Н.Й.

обвинуваченого ОСОБА_1

адвоката Коструб В.В.

потерпілої ОСОБА_2

представника потерпілої Кричфалушій І.І.

розглянувши у підготовчому судовому засіданні матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12018070050001043 від 29.08.2018 р. за підозрою ОСОБА_1 у скоєнні злочину, передбаченого ч.4 ст. 185 Кримінального кодексу України,

В С Т А Н О В И В:

До Хустського районного суду Закарпатської області надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12018070050001043 від 29.08.2018 р. за підозрою ОСОБА_1 у скоєнні злочину, передбаченого ч.4 ст. 185 Кримінального кодексу України.

У підготовчому судовому засіданні прокурор Дорошевич –Джумурат Н.Й. просила призначити судовий розгляд на підставі обвинувального акту, складеного у відповідності з вимогами чинного процесуального законодавства, та вирішити питання про продовження ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою вмотивовано тим, що відносно ОСОБА_1 на розгляді Тячівського районного суду перебувають обвинувальні акти у кримінальних провадженнях №12014070160001529 за ч.2 ст.185 та ч.3 ст. 185 КК України, який скеровано до суду 30.06.2015; №12015070160000405 за ч.3 ст. 185 КК України, який скеровано до суду 28.09.2015; №120160701600012039 за ч.3 ст.185, ч.2 ст.289 та ч.4 ст.187 КК України, який скеровано до суду 31.08.2017; №12016070160000560 за ч.3 ст. 185 КК України, який скеровано до суду 29.09.2017; на розгляді Хустського районного суду перебуває обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12015070050000652 за ч.2 ст.185 КК України, який скеровано до суду 30.06.2015р. Однак, ОСОБА_1 на шлях виправлення не став та повторно обґрунтовано обвинувачується у вчиненні умисного корисливого злочину передбаченого ч.4 ст. 185 КК України.

19 червня 2019 року ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України тобто таємне викрадення чужого майна, вчинена повторно, за попередньою змовою групою осіб, поєднана з проникненням у житло, вчинена у великих розмірах.

26 червня 2019 року досудове слідство у даному кримінальному провадженні завершено і обвинувальний акт надіслано до Хустського районного суду. Запобіжний захід у виді тримання під вартою обрано до обвинуваченого ОСОБА_1 ухвалою слідчого судді Хустського районного суду від 20 червня 2019 року строком на 24 дні, починаючи з 20 червня 2019 року до 13 липня 2019 року включно.

При обранні запобіжного заходу просить врахувати обставини, що передбачені ст. 178 КПК України, а саме: - вагомість наявних доказів про вчинення обвинуваченим ОСОБА_1 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України; - тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченому у разі визнання його винуватим за вироком суду у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він обвинувачується, зокрема відповідно до ст. 12 КК України злочин, передбачений ч.4 ст.185 КК України відноситься до категорії тяжких злочинів, за вчинення якого, у разі визнання його винним ОСОБА_1 загрожує покарання у вигляді позбавлення волі строком до 8 років; - наявність на розгляді Тячівського районного суду обвинувальних актів щодо обвинувачення ОСОБА_1 у кримінальних провадженнях №12014070160001529 за ч.2 ст.185 та ч.3 ст. 185 КК України; №12015070160000405 за ч.3 ст. 185 КК України; №120160701600012039 за ч.3 ст.185, ч.2 ст.289 та ч.4 ст.187 КК України; №12016070160000560 за ч.3 ст. 185 КК України; на розгляді Хустського районного суду обвинувального акту у кримінальному провадженні №12015070050000652 за ч.2 ст.185 КК України,

У ОСОБА_3 відсутні нарікання на вік та стан здоров`я - відсутні міцні соціальні зв`язки в місці його постійного проживання; - відсутність у обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; - перебував у розшуку у зв`язку з ухиленням від явки до суду за ухвалами суддів Тячівського районного суду від 25.09.2018 (справи №307/2149/15-к, 307/2460/17), та у зв`язку з ухиленням від явки до слідчого за постановою слідчого СВ Хустського ВП ГУНП в Закарпатській області від 18.06.2018 у даному кримінальному провадженні. Крім того ОСОБА_3 може переховуватися від суду; незаконно впливати на потерпілого та свідків у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення.

Таким чином, застосування до обвинуваченого ОСОБА_1 більш м`якого запобіжного заходу не дозволить запобігти ризикам зазначеним у ст. 177 КПК України, та враховуючи положення ст. 178 та ст. 183 КПК України є достатні підстави для продовження строку тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_1 .

В судовому засіданні потерпіла ОСОБА_2 її представник ОСОБА_4 заперечень щодо можливості призначення судового розгляду на підставі обвинувального акта не висловили, вважають , що обвинуваченому ОСОБА_3 слід продовжити строк тримання під вартою, та просять вирішити питання про прийняття до розгляду у даному кримінальному провадженні цивільний позов про відшкодування матеріальної і моральної шкоди.

В судовому засіданні захисник ОСОБА_3 адвокат Коструб В.В. заперечив проти продовження ОСОБА_3 строку тримання під вартою. Суду ствердив , що на даний час підстав для продовження обвинуваченому строку тримання під вартою немає. ОСОБА_3 має постійне місце проживання, проживає разом з мамою, яка є хворою людиною та братом, наміру ухилятись від суду не має, а тому просить суд змінити відносно ОСОБА_3 запобіжний захід з тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт із застосуванням електронних засобів контролю, а в разі продовження строку тримання під вартою зменшити розмір застави. Заперечень щодо можливості призначення судового розгляду на підставі обвинувального акта ОСОБА_3 та ОСОБА_5 не висловили, просять призначити справу до розгляду.

Заслухавши думку учасників процесу, вивчивши обвинувальний акт, суд вважає, що кримінальне провадження підлягає призначенню до судового розгляду з наступних підстав.

Обвинувальний акт відносно ОСОБА_3 складений у відповідності з вимогами Кримінального процесуального кодексу України і поверненню прокурору не підлягає.

Провадження за обвинувальним актом підсудне цьому суду.

Підстав для закриття провадження чи його направлення прокурору для проведення досудового провадження немає.

Порушення вимог КПК України, які б унеможливлювали призначення провадження до судового розгляду, відсутні, відтак суд приходить до висновку про необхідність призначення провадження за обвинувальним актом відносно ОСОБА_3 до судового розгляду.

Зазначене судове засідання з урахуванням принципу гласності та відкритості судового провадження слід проводити відкрито, обмеження щодо цього, передбачені ч. 2 ст. 27 КПК України, відсутні

Коло осіб, які беруть участь, у судовому розгляді - прокурор, підозрюваний, захисник, потерпіла, представник потерпілої.

Стосовно запобіжного заходу щодо ОСОБА_3 .

Відповідно до аб. 5 п.2.1 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №14 від 19.12.2014 року зазначено, що у судовій практиці при вирішенні спірного питання про межі продовження строку тримання під вартою під час підготовчого провадження необхідно врахувати, що за наявності клопотання сторони обвинувачення суд під час підготовчого судового засідання вправі продовжити строк тримання під вартою в межах, визначених ч.1 ст.197 КПК України.

Кримінальним процесуальним кодексом України вибір запобіжних заходів, що обираються у кримінальному провадженні, довірено двом різним судовим інстанціям: слідчому судді під час досудового розслідування та судді, який розглядає справу, під час судового розгляду. Тому розподіл компетенцій між вищезазначеними особами чітко позначений моментом, коли розслідування закінчено, обвинувальний акт затверджено і кримінальну справу передано на розгляд суду.

Як вбачається з Реєстру матеріалів досудового розслідування, доданого до обвинувального акту, обвинуваченому ОСОБА_3 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. Строк тримання під вартою обвинуваченому закінчується 13.07.2019 року.

Досудове розслідування в даному кримінальному провадженні закінчено, обвинувальний акт складено 26 червня 2019 р. та затверджено 26.06.2019 року, та до суду його передано 26.06.2019 року. В цей же день обвинувальний акт щодо обвинуваченого суд прийняв до своєї юрисдикції, відповідно до суду перейшли повноваження щодо обрання обвинуваченому запобіжного заходу.

Згідно ст. 315 КПК України під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого.

Відповідно до ст. 331 КПК України, до спливу продовженого строку суд зобов`язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.

Таким чином, Кримінальний процесуальний кодекс України чітко та точно не врегульовує питання щодо тримання особи під вартою у період після закінчення досудового розслідування та до початку судового розгляду. Фактично частиною 3 статті 331 КПК передбачено, що суд першої інстанції має двомісячний строк для вирішення питання щодо продовження тримання обвинуваченого під вартою, навіть якщо вже закінчився строк дії попередньої ухвали про тримання під вартою, постановленої слідчим суддею. Такий висновок зроблений Європейським судом з прав людини у справі Чанєв проти України.

Європейський суд з прав людини у справі Чанєв проти України (п.31) також дійшов висновку, що чинне законодавство дозволяє продовження тримання підозрюваного під вартою без судового рішення протягом періоду тривалістю до двох місяців, однак констатує, що в такому випадку має місце порушення п.1 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Відповідно до ст. 29 Конституції України кожна людина має право на свободу та особисту недоторканність. Ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом.

Європейський суд з прав людини у рішення «Харченко проти України» дійшов висновку, що тримання особи під вартою після закінчення слідства та до початку судового розгляду не може мати місце без судового рішення.

Приймаючи рішення щодо продовження ОСОБА_3 запобіжного заходу у виді тримання під вартою суд враховує, що останній обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, яке відноситься до категорії тяжких, тяжкість покарання зокрема у виді позбавлення волі на строк від 5 до 8 років, що загрожує в разі визнання обвинуваченого винним в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні.

Застосований до обвинуваченого запобіжний захід у виді тримання під вартою кореспондується з характером суспільного інтересу, тобто визначеними у кримінальному процесуальному законі конкретними підставами і метою запобіжного заходу, а також запобігання спробам переховуватися від суду.

Відтак, виключно у сукупності з усіма наведеними вище обставинами, для забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків та для запобігання спробам останнього переховуватися від суду, незаконно впливати на потерпілу та свідків, за відсутності доказів щодо неможливості тримання обвинуваченого під вартою, в тому числі за станом здоров`я, із врахуванням вимог щодо наявності наведених вище ризиків в їх сукупності, передбачених ст. 177 КПК України, а також того, що судовий розгляд не може бути закінченим до спливу строку дії попередньої ухвали суду про продовження строку тримання під вартою обвинуваченого суд робить висновок про необхідність продовження обвинуваченому ОСОБА_3 строк тримання під вартою по 10 вересня 2019 року включно. До того ж такий строк перебування обвинуваченого під вартою не можна визнати таким, що є свавільним або таким, що порушує принцип справедливої співрозмірності. Продовжуючи тримання під вартою обвинуваченому, суд застосовує таке обмеження його права на свободу, виходячи з потреб цього судового розгляду, як суворий виняток із загального правила презумпції на користь свободи та гарантій недопущення свавільного затримання і тримання під вартою, які з огляду на практику Європейського суду з прав людини (зокрема рішення у справі «Нечипорук і Йонкало проти України») для суду залишається домінантним керівним принципом і в цьому випадку, враховуючи мету застосування запобіжного заходу - допровадження обвинуваченого до компетентного судового органу, як того вимагають справжні інтереси суспільства щодо повного, неупередженого та як можливо швидкого у продовж розумного строку проведення цього судового розгляду.

Між тим, відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підсудним обов`язків передбачених цим Кодексом.

Отже, задовольняючи клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд вважає за необхідне визначити обвинуваченому ОСОБА_3 розмір застави.

Відповідно ст. 182 КПК України розмір застави визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Відповідно до п.2 ч.5 ст. 182 КПК України розмір застави визначається у таких межах: щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;.

У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.

Враховуючи обставини кримінального правопорушення, зокрема що ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні злочину передбаченого ч.4 ст. 185 КК України внаслідок якого потерпілій завдано матеріальної шкоди на суму 506746 грн., вважаю за необхідне визначити заставу у розмірі, 130 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановленої станом на 01 січня поточного року 1921 грн , а саме у розмірі 249000 грн. оскільки внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати виконання обвинуваченим покладених на нього обов`язків.

Окрім цього, застосовуючи щодо обвинуваченого альтернативний запобіжний захід у виді застави, який може бути ним внесений у будь-який момент, суд вважає за необхідне відповідно до ст. 194 ч.5 КПК України покласти на нього такі обов`язки: прибувати за кожною вимогою до суду; не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає, без дозволу суду; повідомляти суд про зміну свого місця проживання; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт для виїзду за кордон.

Згідно ч.6 ст.194 КПК України зазначені обов`язки покладаються на підозрюваного, обвинуваченого на строк не більше двох місяців. У разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 4 ст. 202 КПК підозрюваний звільняється з-під варти після внесення застави, визначеної у даній ухвалі, якщо в уповноваженої службової особи місця ув`язнення, під вартою в якому він перебуває, відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання цього підозрюваного під вартою.

Керуючись ст. 29 Конституції України, ст.ст. 177, 178, 182, 183, 184,193,194, 196, 197, 202, 205, 314-316,331,369 КПК України суд, -

У Х В А Л И В:

Призначити до судового розгляду у відкритому судовому засіданні суддею одноособово провадження по обвинуваченню ОСОБА_1 у скоєнні злочину, передбаченого ч.4 ст. 185 Кримінального кодексу України на « 11 » липня 2019 року на «10» год.30 хв..

В судове засідання викликати прокурора, обвинуваченого , потерпілу, представника потерпілої, захисника.

Прийняти до розгляду в рамках цього кримінального провадження цивільний позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди завданої кримінальним правопорушенням (злочином).

Клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_1 задовольнити.

Продовжити строк тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України , уродженця та мешканця АДРЕСА_1 строком на 60 діб - з 13 липня 2019 р. по 10 вересня 2019 року включно.

Одночасно визначити запобіжний захід у вигляді застави для забезпечення виконання ОСОБА_1 обов`язків, визначених КПК України.

Визначити заставу у розмірі 249000 грн. (двісті п`ятдесят чотири тисячі гривень) грн., що становить 130 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб , встановленої станом на 01 січня поточного року 1921 грн., у національній грошовій одиниці, яка може бути внесена як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на наступний депозитний рахунок Хустського районного суду.

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали.

Покласти на ОСОБА_1 у разі внесення застави наступні обов`язки: прибувати за кожною вимогою до суду; не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає, без дозволу суду; повідомляти суд про зміну свого місця проживання; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт для виїзду за кордон.

Термін дії обов`язків, покладених судом, у разі внесення застави визначити два місяці з моменту внесення застави.

Роз`яснити ОСОБА_1 , що у разі внесення застави, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок Хустського районного суду коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі Ужгородського слідчого ізолятора Державного департаменту України з питань виконання покарань.

Після отримання та перевірки протягом одного дня документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа Ужгородського СІЗО негайно має здійснити розпорядження про звільнення ОСОБА_1 з-під варти та повідомити усно і письмово Хустський районний суд.

У разі внесення застави та з моменту звільнення обвинувченого з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави ОСОБА_1 вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Повний текст ухвали оголошено 10 липня 2019 р. о 16 год.

Суддя Хустського

районного суду Орос Я.В.