Ухвала суду № 82954674, 11.07.2019, Приморський районний суд м. Маріуполя

Справа №266/4064/19

Провадження№ 2/266/888/19

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 липня 2019 року м. Маріуполь

Суддя Приморського районного суду м. Маріуполя Донецької області Пантелєєв Д.Г., вирішуючи питання про відкриття провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Державної нотаріальної контори №2, ОСОБА_2 , про визнання права власності в порядку спадкування,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до Державної нотаріальної контори №2, ОСОБА_2 , про визнання права власності в порядку спадкування.

Суддя, дослідивши матеріали справи, приходить до наступних висновків.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ч. 4 ст. 177 ЦПК Українидо заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розміру, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Розглянувши матеріали заяви, оскільки до неналежно оформленої заяви в порядку окремого провадження застосовуються положення ст. 185 ЦПК України, суд приходить до висновку про необхідність залишити вказану заяву без руху.

Згідно ч. 1,2ст.4 Закону України "Про судовий збір" від 08 липня 2011 року, що набрав чинності з 01 листопада 2011 року (із змінами), судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Ставки судового збору встановлюються у таких розмірах: за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою - 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму на одну працездатну особу та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму на одну працездатну особу.

Позивачем в позовній заяві заявлено вартість спадкового майна в сумі 66 845 грн., однак не надано доказів, які б підтверджували вказану в позові вартість спадкового майна.

В матеріалах справа наявна квитанція про сплату судового збору за однією вимогою в сумі 768 грн., 40 коп., однак в зв`язку із відсутністю доказів вказаної вартості спадкового майна суд позбавлений можливості встановити, чи вірно та в повному обсязі сплачено позивачем судовий збір в даному випадку.

Вимоги до позовної заяви, її форми та змісту викладено в ст. 175 ЦПК України.

В порушення вимог позивачем в позовній заяві не зазначено повну дату його народження, РНОКПП, не вказано, чи наявний або відсутній аналогічний позов до тих самих відповідачів з таким самим предметом позовних вимог.

Також суд зазначає, що в якості відповідачів в позовній заяві вказано «Державна нотаріальна контора №2» та ОСОБА_2 , що з урахуванням позовних вимог не є вірним, тому що юридичної особи «Державна нотаріальна контора №2» не існує на момент звернення до суду, її правонаступником є Друга маріупольська державна нотаріальна контора, залучення ОСОБА_2 також є не вірним, оскільки нотаріус та нотаріальна контора не можуть бути відповідачами з огляду на таке.

Відповідно до положень ст. 140 Конституції України Місцеве самоврядування є правом територіальної громади - жителів села чи добровільного об`єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища та міста - самостійно вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України.

Матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування є рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, земля, природні ресурси, що є у власності територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах, а також об`єкти їхньої спільної власності, що перебувають в управлінні районних і обласних рад (ст. 142 Конституції України)

Згідно ст. 327 ЦК України у комунальній власності є майно, у тому числі грошові кошти, яке належить територіальній громаді. Управління майном, що є у комунальній власності, здійснюють безпосередньо територіальна громада та утворені нею органи місцевого самоврядування.

Аналізуючи вказане, суд зазначає, що у разі неотримання свідоцтва про право на власність земельна ділянка перебуває у власності територіальної громади міста в особі Маріупольської міської ради, яка в даному випадку є належним відповідачем по справі.

Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, реалізуючи п. 1ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони й обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.

Наведені недоліки позовної заяви виключають можливість відкриття провадження у справі, у зв`язку з чим, на підставі ст. 185 ЦПК України, її слід залишити без руху, як таку що подана без додержання вимог ст. 175 ЦПК України та надати позивачу строк для усунення недоліків.

З урахуванням наведеного позовна заява підлягає залишенню без руху, з наданням позивачу строку протягом десяти днів з дня вручення цієї ухвали, для усунення вищезазначених недоліків.

Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені ст.ст. 175, 177 цього Кодексу, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 175,177,185 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Державної нотаріальної контори №2, ОСОБА_2 , про визнання права власності в порядку спадкування – залишити без руху.

Позивачу надати строк для усунення недоліків, вказаних в ухвалі, який складає десять днів з дати отримання ним копії ухвали.

У випадку невиконання вимог даної ухвали, позовна заява вважається неподаною і буде повернута позивачеві.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Повний текст ухвали складено 11 липня 2019 року.

Суддя Д.Г. Пантелєєв