Вирок № 82954194, 11.07.2019, Тисменицький районний суд Івано-Франківської області

Справа № 352/850/18

Провадження № 1-кп/352/57/19

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 липня 2019 року м. Івано-Франківськ

Тисменицький районний суд Івано-Франківської області

у складі: головуючого – судді Струтинського Р.Р.,

секретаря Бардюк-Кавецької Л.В.,

з участю прокурора Боднар Г.Ю.,

обвинуваченого ОСОБА_1 ,

захисника Любчика С.Р.,

представника потерпілого Дубіцької І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Івано-Франківську кримінальне провадження з обвинувальним актом внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12017090250000280 від 25.06.2017 р. по обвинуваченню :

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця, зареєстрованого та жителя АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, одруженого, з середньою освітою, приватного підприємця, депутатом будь-якої ради не обирався, комісованого з лав ЗСУ, раніше не судимого, якому пам`ятку про права обов`язки вручена, у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ст. 286 ч. 2 КК України,-

В С Т А Н О В И В :

Підсудний ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом, порушив правила безпеки дорожнього руху, що спричинило потерпілому ОСОБА_2 тяжке тілесне ушкодження.

Кримінальне правопорушення вчинено за наступних обставин:

25.06.2017 р. приблизно о 16 год. 20 хв. водій ОСОБА_1 , керуючи автомобілем марки «Мерседес Бенц Спрінтер-311», реєстраційний номер НОМЕР_1 , рухався автодорогою Н-10 «Стрий-Чернівці» (км.118+150) в напрямку с. Марківці, Тисменицького району. У цей час, на даній автодорозі у попутному напрямку рухався автомобіль марки «Міцубісі Галант» реєстраційний номер НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_3 , з пасажирами ОСОБА_4 , ОСОБА_2 та ОСОБА_5 .

Водій ОСОБА_1 , при наближенні до вказаного автомобіля, проявив неуважність, не передбачаючи при цьому можливості настання суспільно-небезпечних наслідків своїх дій, хоча повинен був і міг їх передбачити, не врахував дорожню обстановку та стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух і безпечно керувати ним, маючи об`єктивну можливість завчасно виявити попереду небезпеку для руху у вигляді транспортного засобу, не дотримався безпечної дистанції, своєчасно не вжив заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу, унаслідок чого передньою частиною автомобіля марки «Мерседес Бенц Спрінтер-311», реєстраційний номер НОМЕР_1 допустив зіткнення із задньою частиною автомобіля марки «Міцубісі Галант» реєстраційний номер НОМЕР_2 , який рухався попереду.

При цьому ОСОБА_1 порушив вимоги Правил дорожнього руху України, а саме:

п. 1.10., стосовно терміну «небезпека для руху» - зміна дорожньої обстановки (у тому числі поява рухомого об`єкта) або технічного стану транспортного засобу, яка загрожує безпеці дорожнього руху і змушує водія негайно зменшити швидкість або зупинитися;

п. 2.3., де вказано, що для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний:

б) бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі;

п. 12.1., який вказує, що під ча с вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен урахувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним;

п. 12.3., згідно якого у разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об`єктивно спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об`їзду перешкоди;

п. 13.1., відповідно до якого водій залежно від швидкості руху, дорожньої обстановки, особливостей вантажу, що перевозиться, і стану транспортного засобу повинен дотримувати безпечної дистанції та безпечного інтервалу.

У результаті порушення ОСОБА_1 Правил дорожнього руху України сталася дорожньо-транспортна пригода, під час якої пасажир малолітня дитина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , отримала тілесні ушкодження у вигляді: відкритої черепно-мозкової травми з крововиливами під тверду мозкову оболонку справа, переломом лобної кістки справа з переходом на основу черепа, пневмоцефалією, раною в лобній ділянці справа, синцями в ділянках обох очей, підкон`юктивальним крововиливом в ділянці правого очного яблука.

Відповідно до висновку експерта № 685 від 25.12.2017 р. судово-медичної експертизи, тілесні ушкодження у вигляді: відкритої черепно-мозкової травми з крововиливами під тверду мозкову оболонку справа, переломом лобної кістки справа з переходом на основу черепа, пневмоцефалією, раною в лобній ділянці справа, синцями в ділянках обох очей, підкон`юктивальним крововиливом в ділянці правого очного яблука, - відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, як таких, що є небезпечними для життя в момент спричинення.

В судовому засіданні підсудний ОСОБА_1 свою вину у вчиненні пред`явленого йому в обвинувальному акті злочину визнав повністю, в скоєному щиро розкаявся і вибачившись перед потерпілим дав суду показання, в яких повністю підтвердив обставини скоєного ним кримінального правопорушення вищенаведеного у вироку. Щиро розкаюється у вчиненому, дуже шкодує за наслідками скоєного. Унаслідок ДТП та постійних переживань значно погіршився стан її здоров`я. Заподіяні представнику неповнолітнього потерпілого ОСОБА_3 злочином збитки відшкодував в повному обсязі у добровільному порядку. Зобов`язався в подальшому, в разі необхідності, відшкодовувати всі додаткові витрати на лікування потерпілої. Просить суд суворо його не карати та при призначенні покарання врахувати, що він являється єдиним працездатним годувальником його сім`ї.

Оскільки обвинувачений ОСОБА_1 в судовому засіданні вину визнав повністю, а також те, що він не оспорює фактичні обставини вказані в обвинувальному акті, правильно розуміє зміст цих обставин, не наполягає на дослідженні інших доказів, розуміє неможливість в подальшому оскаржувати дані фактичні обставини в апеляційному порядку, а тому відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України, дослідження доказів відносно тих фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються, судом визнано недоцільним та обмежено обсяг доказів, що підлягають дослідженню, допитом підсудного та дослідженням доказів, які характеризують його особу. Обвинувачений та інші учасники процесу не заперечували проти обмеженого порядку дослідження доказів, при цьому суд переконався, що останні правильно розуміють зміст ст. 349 КПК України.

Таким чином, аналізуючи здобуті в судовому засіданні докази, суд вважає, що винуватість обвинуваченого ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення доведено повністю, а його дії вірно кваліфіковано за ч. 2 ст. 286 КК України, так як він керуючи транспортним засобом, порушив правила безпеки дорожнього руху, що спричинило потерпілому ОСОБА_2 тяжке тілесне ушкодження.

Призначаючи покарання обвинуваченому, суд відповідно до вимог ст. 65 КК України враховує характер і ступінь суспільної небезпечності скоєного злочину, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання, а також те, що покарання має бути необхідне і достатнє для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових злочинів і те, що згідно ч. 2 ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених.

Обтяжуючі відповідальність обвинуваченого обставини судом не встановлено.

Обставинами, що пом`якшують покарання, суд визнає повне визнання вини ОСОБА_1 , щире каяття у вчиненому, активне сприяння розкриттю злочину, добровільне відшкодування представнику потерпілого заподіяної злочином матеріальної та моральної шкоди.

Крім того, вирішуючи питання про призначення підсудному покарання, суд враховує думку представника неповнолітнього потерпілого щодо несуворості міри покарання, яке слід призначити ОСОБА_1 , як і те, що останній негативно ставиться до вчиненого, має постійне місце проживання, за яким позитивно характеризується, працюючи займаються суспільно-корисною працею, раніше не судимий, на обліку в наркологічному та психоневрологічному диспансерах не перебуває, зі слів має незадовільний стан здоров`я.

З врахуванням всіх вищеперелічених обставин, суд вважає, що виправлення та перевиховання обвинуваченого ОСОБА_1 можливе без ізоляції його від суспільства, а тому призначаючи основне покарання у вигляді позбавлення волі, суд застосовує щодо підсудного норми ст. 75 КК України з встановленням іспитового строку та покладенням обов`язків передбачених ст. 76 КК України.

З врахуванням того, що обвинувачений ОСОБА_1 здійснюючи підприємницьку діяльність являється єдиним годувальником сім’, а належний підсудному автомобіль являється практично єдиним джерелом отримання доходів на її утримання; з огляду на відсутність на протязі тридцятирічного водійського стажу даних щодо порушень обвинуваченим вимог ПДР України до даної ДТП; з метою відшкодування в подальшому додаткових витрат необхідних на лікування потерпілої, - суд вважає за недоцільне застосування до нього додаткового покарання у виді позбавлення права керування транспортними засобами.

Цивільний позов в даному кримінальному провадженні слід залишити без розгляду за клопотанням представника неповнолітнього потерпілого ОСОБА_3 .

Питання про речові докази та питання відшкодування судових витрат понесених на залучення експертів суд вирішує відповідно до вимог ст.ст. 100, 124 КПК України.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 349, 368-371, 373-374, 395 КПК України, суд,

У Х В А Л И В :

ОСОБА_1 визнати винним у скоєнні злочину передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України та призначити йому покарання – три роки позбавлення волі, без позбавлення права керувати транспортними засобами.

На підставі ст. 75 КК України, обвинуваченого ОСОБА_1 від відбування призначеного судом основного покарання звільнити з випробуванням, встановивши іспитовий строк тривалістю два роки.

Згідно ст. 76 КК України, покласти на обвинуваченого ОСОБА_1 обов`язок періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації; виконувати заходи, передбачені пробаційною програмою.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави (код ЄДРПОУ – 37952250, розрахунковий рахунок -31118115009002 за кодом класифікації доходу 24060300, банк отримувача – ГУДКСУ в Івано-Франківській області, МФО 899998) – 988,70 грн. за проведення інженерно-транспортної експертизи № 4.2-432/17 від 05.09.2017 р.; 988,70 грн. за проведення інженерно-транспортної експертизи № 4.2-433/17 від 01.09.2017 р.; 879,60 грн. за проведення інженерно-транспортної експертизи № 4.2-434/17 від 28.12.2017 р., а всього 2857 грн. понесених Івано-Франківським НДЕКЦ МВС витрат на проведення судових експертиз.

Речові докази: автомобіль марки «Мерседес-Бенц Спрінтер-311» реєстраційний № НОМЕР_1 , що переданий на відповідальне зберігання ОСОБА_1 та автомобіль марки «Міцубісі Галант» реєстраційний номер НОМЕР_2 , що знаходяться на зберіганні на майданчику для затриманого транспорту Тисменицького ВП ГУНП в Івано-Франківськів області, повернути власникам чи особам, уповноваженим власниками на розпорядження даними транспортними засобами.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок може бути оскаржений до Івано-Франківського апеляційного суду через Тисменицький районний суд протягом тридцяти днів з моменту його проголошення.

Копію вироку суду вручити прокурору, обвинуваченому, захиснику та представнику потерпілого негайно після його проголошення.

Суддя Р.Р. Струтинський