Ухвала суду № 82953969, 11.07.2019, Добропільський міськрайонний суд Донецької області

11.07.2019

227/1045/19

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 липня 2019 року м. Добропілля

Добропільський міськрайонний суд Донецької області у складі:

головуючого судді Хандуріна В.В.

при секретарі Сухіній О.Ю.

за участю прокурорів Красюк І.В., Садигова С.А.

обвинуваченого ОСОБА_1

розглянувши в судовому засіданні кримінальне провадження відносно ОСОБА_1 за обвинуваченням у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1, ч.2, ч.3 ст. 185 КК України, та кримінальне провадження відносно ОСОБА_1 за обвинуваченням у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. ч. 2, 3 ст. 185 КК України,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Добропільського міськрайонного суду Донецької області знаходиться об`єднане кримінальне провадження №1-кп/227/274/2019 відносно ОСОБА_1 за обвинуваченням у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1, ч.2, ч.3 ст. 185 КК України, та кримінальне провадження №1-кп/227/334/2019 відносно ОСОБА_1 за обвинуваченням у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. ч.2, 3 ст. 185 КК України.

В судове засідання з`явилися прокурори, обвинувачений, потерпілі повідомлялись належним чином про день та час слухання справи, але фактично не повідомлені.

Відповідно до ст.334 КПК України, матеріали кримінального провадження можуть об`єднуватися в одне провадження або виділятися в окреме провадження ухвалою суду, на розгляді якого вони перебувають, згідно з правилами, передбаченими статтею 217 цього Кодексу. У разі якщо на розгляд місцевого суду надійшли матеріали кримінального провадження щодо особи, стосовно якої цим судом вже здійснюється судове провадження, воно передається складу суду, що його здійснює, для вирішення питання про їх об`єднання.

Суд бере до уваги, що обвинуваченим за вказаними кримінальними провадженнями є одна й та сама особа, яка вчинила кримінальні правопорушення, думку учасників кримінального провадження, які вважають за необхідне об`єднати кримінальні провадження в одне, та приходить до висновку, що об`єднання проваджень відносно ОСОБА_1 не відіб`ється негативно на всебічності, повноті і об`єктивності їх розгляду.

Згідно ч.1 ст.331 КПК України, під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого.

27 липня 2019 року закінчується двомісячний строк тримання під вартою обвинуваченого.

Прокурор заявив клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_1 на 60 днів із зазначенням, що існують ризики, передбачені п.п. 1, 5 ч.1. ст.177 КПК України, а саме з метою уникнення покарання може переховуватись від суду, вчинити інші умисні корисливі злочини.

Обвинувачений не заперечував проти задоволення клопотання прокурора.

Суд, заслухавши думку учасників кримінального провадження, приходить до наступних висновків :

Відповідно до ст. 29 Конституції України, ніхто не може триматися під вартою інакше як на підставах та в порядку, передбачених законом. Згідно п.п. 3, 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 Кримінального процесуального кодексу України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу.

Згідно п. 5 ч. 2 ст. 183 Кримінального процесуального кодексу України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.

Частиною 1 статті 194 Кримінального процесуального кодексу України передбачено, що під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Суд відповідно до ст.ст. 176-178 КПК України враховує тяжкість покарання, передбаченого ч. ч. 1, 2, 3 ст. 185 КК України, що загрожує обвинуваченому в разі визнання його винуватим у кримінальних правопорушеннях, за які Законом передбачено позбавлення волі на строк більше трьох років, характеризуючі дані відносно обвинуваченого, те що він не має постійного місця роботи та стійких соціальних зв`язків, а також переслідує мету запобігти ризикам, передбаченим ст.177 ч.1 КПК України, а саме те, що обвинувачений, знаючи про тяжкість покарання в разі визнання його винним, може ухилитись від явки до суду і тим самим перешкодити здійсненню правосуддя чи продовжити вчиняти кримінальні правопорушення.

Враховуючи вищевикладені обставини, суд дійшов висновку про наявність підстав для обрання відносно ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

До того ж, таке продовження даного запобіжного заходу обвинуваченому не суперечить вимогам ст.5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, оскільки, незважаючи на презумпцію невинуватості, тримання під вартою завжди є законним, якщо є достатні підстави вважати, що існує необхідність у запобіганні вчиненню особою правопорушення чи ухиленню від правосуддя після вчинення злочину, з тією метою, щоб особа, яка обґрунтовано підозрюється у вчиненні злочину, постала перед компетентними органами.

Продовження тримання під вартою може бути виправдано тільки за наявності конкретного суспільного інтересу, який, незважаючи на презумпцію невинуватості, превалює над принципом поваги до свободи особистості. (п. 79 рішення ЄСПЛ від 10.02.2011р. у справі «Харченко проти України»).

На підставі викладеного, керуючись ст. 334, 331 КПК України, суд

ПОСТАНОВИВ :

Кримінальне провадження №1-кп/227/274/2019 відносно ОСОБА_1 за обвинуваченням у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1, ч. 2, ч.3 ст. 185 КК України, та кримінальне провадження №1-кп/227/334/2019 відносно ОСОБА_1 за обвинуваченням у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. ч. 2, 3 ст. 185 КК України, об`єднати в одне кримінальне провадження, присвоївши їм єдиний номер справи № 227/1045/19 та номер провадження №1-кп/227/274/2019.

Клопотання прокурора про обрання відносно ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів - задовольнити.

Обрати відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на 60 днів, починаючи з 11 липня 2019 року по 08 вересня 2019 року включно, з утриманням його в ДУ «Бахмутська УВП (№ 6)».

Судовий розгляд об`єднаного кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_1 за обвинуваченням у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1, ч.2, ч.3 ст. 185 КК України, продовжити в судовому засіданні, яке відбудеться 30 серпня 2019 року о 15:00 годині.

Викликати для участі у судовому засіданні прокурора, потерпілих, обвинуваченого.

Копію ухвали направити начальнику Державної установи «Бахмутська УВП (№6)» в Донецькій області, прокурору, обвинуваченому.

Ухвала суду може бути оскаржена до Донецького апеляційного суду через Добропільський міськрайонний суд протягом 7 днів з дня її проголошення, обвинуваченим – протягом цього ж строку з дня отримання копії ухвали.

Головуючий суддя В.В. Хандурін