Рішення № 82951525, 02.07.2019, Городнянський районний суд Чернігівської області

справа № 732/367/19

провадження № 2/732/374/19

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 липня 2019 року м. Городня

Городнянський районний суд Чернігівської області у складі :

головуючого судді - Березовського О.Д.,

за участі секретаря - Пінчук С.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Городня цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів у твердій грошовій сумі на утримання неповнолітньої дитини,

У С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернулась в суд з позовом до ОСОБА_2 та просить ухвалити рішення яким стягнути з відповідача на її користь на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , аліменти у твердій грошовій сумі в розмірі 2000 гривень, щомісяця, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи стягнення з дня пред`явлення позову і до досягнення дитиною повноліття.

З позовної заяви виходить, 20 січня 2015 року позивач уклала шлюб з відповідачем, який вони зареєстрували у відділі державної реєстрації актів цивільного стану Городнянського районного управління юстиції Чернігівської області, свідоцтво про шлюб серії НОМЕР_1 , видане 20 січня 2015 року.

Від шлюбу сторони мають неповнолітню доньку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка проживає разом з позивачем та перебуває на її утриманні.

З січня 2019 року сторони фактично припинили шлюбні відносини, проживають окремо, спільне господарство не ведуть.

На даний час позивач не має можливості працевлаштуватись, оскільки дитина часто хворіє, у зв`язку з чим потребує постійних додаткових витрат на лікування та розвиток. Дитина почала відвідувати платні гуртки «Малятко» та курси англійської мови.

На даний час відповідач постійної роботи не має, але має періодичні заробітки.

Позивач вважає, що батько дитини має надавати допомогу у належному розмірі, оскільки він є працездатним і має більше можливостей знайти роботу ніж вона.

Наскільки відомо позивачу аліменти відповідач нікому не платить, інших неповнолітніх дітей, а також інших осіб на утриманні не має.

У зв`язку з викладеним, позивач змушена звернутись до суду з даним позовом.

Ухвалою судді від 05 березня 2019 року позов прийнято до розгляду та відкрито провадження у зазначеній справі.

У судове засідання позивач не з`явилась, про дату, час та місце судового розгляду справи остання повідомлялась належним чином, надала до суду письмову заяву від 15.04.2019 року з проханням розглянути справу без її участі, заявлені позовні вимоги підтримує в повному обсязі. Також у поданій заяві позивач вказала, що не заперечує проти заочного розгляду справи та ухвалення заочного рішення ( а.с. 28 ).

Згідно положень ч. 3 ст. 211 ЦПК України, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.

Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце судового розгляду справи неодноразово повідомлявся належним чином та останньому направлялись рекомендованим листом судові повістки про виклик до суду за адресою його місця проживання, зареєстрованою в установленому законом порядку : АДРЕСА_1 . Згідно відміток поштового відділення судові повістки про виклик до суду повернуті без вручення відповідачу у зв`язку з закінченням терміну зберігання через відсутність останнього за вказаною адресою. Крім того, відповідачу було повідомлено про дату, час та місце судового засідання ( 02.07.2019 року, о 12 год. 00 хв. ) телефоном на номер НОМЕР_2 ( а.с. 23, 32-33 ).

Відповідно до ст. 128 ЦПК України судова повістка надсилається фізичним особам за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку.

Згідно приписів ч. 1 ст. 131 ЦПК України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місця проживання (перебування, знаходження) або місцезнаходження під час провадження справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання або місцезнаходження судова повістка надсилається учасникам справи, які не мають офіційної електронної адреси та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, на останню відому судові адресу і вважається доставленою, навіть якщо учасник судового процесу за цією адресою більше не проживає або не знаходиться.

З огляду на викладене, а також враховуючи положення ст. 128, 130, 131 ЦПК України, відповідач ОСОБА_2 вважається таким, що належним чином повідомлений про дату, час та місце судового засідання.

Відповідно до ч. 4 ст. 223 ЦПК України у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів ( постановляє заочне рішення ).

Враховуючи той факт, що відповідач ОСОБА_2 належним чином двічі повідомлений про дату, час та місце судового розгляду справи, в судове засідання повторно не з`явився, не подав відзив на позов, а позивач не заперечує проти заочного вирішення справи, суд, виходячи з приписів ст. 280 ЦПК України, приходить до висновку щодо можливості провести заочний розгляд справи та ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, про що винесено відповідну ухвалу від 02 липня 2019 року.

Наявних у справі матеріалів про права та обов`язки сторін, достатньо для її розгляду у відсутності відповідача.

У відповідності до положень частини 2 статті 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, з`ясувавши позицію позивача по суті заявлених позовних вимог, перевіривши матеріали справи та дослідивши в судовому засіданні докази, прийшов до наступного.

Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

Згідно зі ст. 3 Конвенції про права дитини від 20.11.1989 року ( ратифікована постановою Верховної ради України від 27.012.1991 року № 789-ХІІ і набула чинності для України 27.09.1991 року ), в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Відповідно до ст. 18 Конвенції про права дитини від 20.11.1989 року, батьки несуть основну відповідальність за виховання дітей. Держава вживає всіх необхідних заходів щодо забезпечення відновлення утримання дитини батьками.

Декларація з прав дитини, проголошена Генеральною Асамблеєю ООН 20 листопада 1959 року, закріплює, що дитина повинна мати можливість користуватися благами соціального забезпечення, повинна мати можливість бути забезпечена належним харчуванням, житлом, розвагами та медичним обслуговуванням. Найкраще забезпечення інтересів дитини повинно бути головним принципом, і відповідальність за це лежить перш за все на батьках дитини.

Згідно ч. 1 ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства», на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини.

Як вбачається зі змісту статті 150 Сімейного кодексу України, батьки зобов`язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім`ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини. Батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний духовний та моральний розвиток. Батьки зобов`язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя. Батьки зобов`язані поважати дитину.

Отже, кожній дитині повинен бути забезпечений належний рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини, що повинні забезпечувати обоє батьків.

Відповідно до ст. 180 СК України батьки зобов`язані утримувати своїх неповнолітніх дітей.

Зі змісту ч. 3 ст. 181 СК України вбачається, що за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Згідно ч. 1 ст. 184 СК України, якщо платник аліментів має нерегулярний, мінливий дохід, а також за інших обставин, що мають істотне значення, суд за заявою одержувача визначає розмір аліментів у твердій грошовій сумі.

Відповідно до ч. 1 ст. 191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову.

З дослідженого в судовому свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_3 вбачається, що ОСОБА_2 та ОСОБА_1 зареєстрували шлюб 20 січня 2015 року, актовий запис № 03. Після реєстрації шлюбу прізвища подружжя : ОСОБА_2 , ОСОБА_1 ( а.с. 5 ).

Згідно свідоцтва про народження серії НОМЕР_4 ОСОБА_3 народилася ІНФОРМАЦІЯ_2 у м. Городня, Чернігівської області та її батьками значаться : ОСОБА_2 , ОСОБА_1 ( а.с. 6 ).

Згідно довідки виконкому Городнянської міської ради Чернігівської області від 25.02.2019 року за вих. № 770, ОСОБА_1 дійсно зареєстрована в АДРЕСА_1 та разом з нею зареєстровані її чоловік - ОСОБА_2 і дочка - ОСОБА_3 ( а.с. 4 ).

З виписки із медичної карти амбулаторного хворого, виданої Комунальним некомерційним підприємством Городнянський центр первинної медико-санітарної допомоги Городнянської районної ради вбачається, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , часто хворіє ( а.с. 7 ).

Згідно ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує стан здоров`я та матеріальне становище дитини, стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів, наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка,

дружини, батьків, дочки, сина, наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав, доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів.

Разом з тим, як вбачається з ч. 2 ст. 182 СК України розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Крім того, розмір аліментів, визначений судом у твердій грошовій сумі, підлягає індексації відповідно до закону.

Враховуючи те, що батьки зобов`язані утримувати дітей до досягнення ними повноліття, з урахуванням стану здоров`я дитини, з огляду на відсутність у сторін інших спільних неповнолітніх дітей, суд приходить до висновку про необхідність стягнення з відповідача аліментів на утримання дитини у твердій грошовій сумі по 2000,00 грн. щомісяця.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, в тому числі і оплата праці ( грошове забезпечення ), з якої відраховують аліменти.

Обов`язок проведення індексації розміру аліментів, визначений судом у твердій грошовій сумі, прямо передбачений законом, а саме положеннями ст. 184 СК України, що зобов`язує державного виконавця проводити таку індексацію без додаткового судового рішення, керуючись при цьому Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» та Порядком проведення індексації грошових доходів населення, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року за № 1078, з наступними змінами та доповненнями.

Суд також вважає за необхідне зазначити, що відповідно до ст. 179 СК України аліменти, одержані на дитину, є власністю дитини, Той з батьків або інших законних представників дитини, на ім`я якого виплачуються аліменти, розпоряджається аліментами, виключно за цільовим призначенням в інтересах дитини. Неповнолітня дитина має право брати участь у розпоряджанні аліментами, одержаними на її утримання. Неповнолітня дитина має право на самостійне одержання аліментів та розпоряджання ними відповідно до Цивільного кодексу України.

Керуючись ст. 150, 180-182, 184, 191 Сімейного кодексу України, ст. 4-5, 12-13, 128, 130-131, 141, 211, 223, 247, 259, 263-265, 268, 272, 280-284, 354 ЦПК України, суд,

У Х В А Л И В :

Позовні вимоги ОСОБА_1 ( місце проживання : АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_5 ) до ОСОБА_2 ( місце проживання : АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_6 ) про стягнення аліментів у твердій грошовій сумі на утримання неповнолітньої дитини - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , громадянина України, проживаючого за адресою : АДРЕСА_1 , на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у твердій грошовій сумі в розмірі 2000 грн. 00 коп., щомісячно, починаючи з 25 лютого 2019 року і до ІНФОРМАЦІЯ_4.

Стягнення суми в межах платежу за один місяць підлягає негайному виконанню.

Розмір аліментів, визначений судом у твердій грошовій сумі, щорічно підлягає індексації відповідно до закону.

Стягнути з ОСОБА_2 768 грн. 40 коп. судового збору для зарахування на рахунок № 31211256026001 ГУК у м. Києві ( м. Київ ) 22030106, код за ЄДРПОУ 37993783, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача 899998, код класифікації доходів бюджету 22030106.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заява про перегляд заочного рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи безпосередньо до Чернігівського апеляційного суду або через Городнянський районний суд Чернігівської області.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Дата складення повного судового рішення - 12 липня 2019 року.

Суддя О.Д.Березовський