Рішення № 82948445, 13.06.2019, Веселинівський районний суд Миколаївської області

Справа № 472/307/19

Провадження №2/472/227/19

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 червня 2019 року смт. Веселинове

Миколаївської області

Веселинівський районний суд Миколаївської області у складі:

головуючого судді - Орленко Л.О.,

за участю секретаря

судового засідання - Крамарчук Л.Б.,

представника позивача - Дикусар О. ОСОБА_1 .,

відповідачів - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

представника третьої особи - Рибалко С.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду № 3 смт. Веселинове цивільну справу в порядку загального позовного провадження за позовом Веселинівської райдержадміністрації Миколаївської області до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо премета спору: Кубряцька сільська рада Веселинівського району Миколаївської області, про відібрання малолітніх дітей у батьків без позбавлення їх батьківських прав та стягнення аліментів на їх утримання,

ВСТАНОВИВ:

25 лютого 2019 року року позивач – Веселинівська районна державна адміністрація Миколаївської області (далі – Веселинівська РДА) - звернулася до суду з позовом до відповідачів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про відібрання малолітніх дітей у батьків без позбавлення їх батьківських прав та стягнення аліментів на їх утримання.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначав, що згідно з рішенням виконавчого комітету Кубряцької сільської ради від 24.01.2019 року №39 у зв`язку з виникненням безпосередньої загрози для життя і здоров`я дітей у відповідача ОСОБА_2 було негайно відібрано малолітніх ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , у відповідача ОСОБА_3 було негайно відібрано малолітню ОСОБА_6 . Посилаючись на необхідність захисту інтересів малолітніх дітей, позивач прость позов задовольнити.

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_7 вказала, що ОСОБА_2 та ОСОБА_3 як батьки дітей ухиляються від виконання своїх батьківських обов`язків по вихованню дітей: не піклуються про їх фізичний, духовний і моральний розвиток, не утримують, не забезпечують нормальні умови для проживання дітей.

В судовому засіданні відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 позов не визнали, просили суд не відбирати в них дітей.

В судовому засіданні представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо премета спору: Кубряцької сільської ради Веселинівського району Миколаївської області – сільський голова Рибалко С ОСОБА_8 , вказав на необхідність відібрання у відповідачів їх малолітніх дітей, оскільки вони ухиляються від виконання своїх батьківських обов`язків.

Заслухавши вступне слово представника позивача ОСОБА_7 , відповідачів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , представника третьої особи Рибалко С.А., дослідивши матеріали справи в межах заявлених вимог та наданих доказів, суд дійшов наступного висновку.

В судовому засіданні встановлено, що відповідачка ОСОБА_2 є матір`ю малолітніх: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , а відповідач ОСОБА_3 є батьком ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується копіями свідоцтв про народження (а.с. 8-10).

Сім`я відповідачів перебуває на обліку служби в справах дітей Веселинівської РДА з причин ухиляння батьків від виконання батьківських обов`язків з 2017 року, коли вперше були виявлені малолітні діти без догляду дорослих, які проживали в умовах, що загрожували їх життю та здоров`ю. Діти були влаштовані до державних закладів, а сім`я взята під соціальний супровід, заходи якого були направлені на повернення дітей в сім`ю, що підтверджується наказом служби в справах дітей Веселинівської РДА №121 від 18.09.2017 року (а.с. 25).

24.01.2019 року сільський голова ОСОБА_9 повідомив Веселинівську РДА про те, що 23 січня 2019 року ОСОБА_2 залишила своїх малолітніх дітей без нагляду у будинку. В цей час в будинку сталася пожежа. Діти самостійно залишили будинок, рятуючись від вогню. Просить вжити заходів.

На підставі даного повідомлення 24.01.2019 року в ході рейду «Діти вулиць», який здійснювали члени комісії, до складу якої входили працівники служби в справах дітей, поліції, медики та сільський голова, було встановлено, що малолітні ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 були залишені 23.01.2019 року на цілий день без догляду дорослих у зачиненому будинку. Разом з ними знаходилися двоє малолітніх дітей їх тітки. В цей час трапилася пожежа і діти змогли залишити будинок лише через деякий час, вилізши у вікно, оскільки двері були зачинені ззовні. В цей час батьки дітей ОСОБА_2 та ОСОБА_3 розпивали спиртні напої у товаристві своїх родичів та знайомих. Даний факт підтверджується актом обстеження житлово-побутових умов життя дітей в сім`ї ОСОБА_2 та в сім`ї ОСОБА_10 від 24.01.2019 року (а.с. 30-31).

На клопотання служби в справах дітей виконкомом Кубряцьокї сільської ради було прийнято рішення №39 від 24.01.2019 року про негайне відібрання малолітніх ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 від їх батьків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 (а.с. 12).

В письмовому висновку Веселинівської РДА №45/22-01-02/07 від 18.02.2019 року (а.с. 33) - зазначається про доцільність відібрання малолітніх дітей ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 від їх батьків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .

Відповідно до довідки Кубряцької сільської ради №153 від 21.02.2019 року ОСОБА_2 та ОСОБА_3 неодноразово розглядалися на засіданні виконкому з питання неналежного виконання ними своїх батьківських обов`язків, зловживають спиртними напоями та часто залишають дітей без догляду.

Відповідно до вимог ч.ч. 2-3 ст. 150, ст. 180 СК України батьки зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про здоров`я дитини, фізичний, духовний та моральний розвиток останньої, забезпечити здобуття нею повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя, а також повинні матеріально утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Статтею 8 Закону України "Про охорону дитинства" передбачено, що кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.

Батьки або особи, які їх замінюють, зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці (ч. 1 ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства»).

Відповідно до положень ст. 170 СК України суд може постановити рішення про відібрання дитини від батьків, не позбавляючи їх батьківських прав, у випадках, передбачених пунктами 2-5 частини першої статті 164 цього Кодексу, а також в інших випадках, якщо залишення дитини у них є небезпечним для її життя, здоров`я і морального виховання.

У цьому разі дитина передається другому з батьків, бабі, дідові, іншим родичам – за їх бажанням або органові опіки та піклування.

Ухиляння від виконання відповідачами своїх обов`язків по вихованню дітей підтверджено вищеперахованими доказами та фактичними обставинами, які встановлені в судовому засіданні.

Декларацією прав дитини, прийнятою Генеральною Асамблеєю ООН 20 листопада 1959 року, у принципі 6 проголошено, що дитина для повного і гармонійного розвитку її особи потребує любові і розуміння. Вона повинна, якщо це можливо, зростати під опікою і відповідальністю своїх батьків і, в усякому разі, в атмосфері любові і моральної та матеріальної забезпеченості; малолітню дитину не слід, крім тих випадків, коли є виняткові обставини, розлучати зі своєю матір`ю.

У частині першій статті 9 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованої постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року № 789-XII, передбачено, що держави-учасниці забезпечують те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають роздільно і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини.

У справі «Мамчур проти України» (заява № 10383/09) від 16 липня 2015 року Європейський суд з прав людини зауважував, що оцінка загальної пропорційності будь-якого вжитого заходу, що може спричинити розрив сімейних зв`язків, вимагатиме від судів ретельної оцінки низки факторів та залежно від обставин відповідної справи вони можуть відрізнятися. Проте необхідно пам`ятати, що основні інтереси дитини є надзвичайно важливими. При визначенні основних інтересів дитини у кожному конкретному випадку необхідно враховувати дві умови: по-перше, у якнайкращих інтересах дитини буде збереження її зв`язків із сім`єю, крім випадків, коли сім`я виявляється особливо непридатною або явно неблагополучною; по-друге, у якнайкращих інтересах дитини буде забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагополучним (параграф 100).

Якщо рішення мотивується необхідністю захистити дитину від небезпеки, має бути доведено, що така небезпека справді існує. При винесенні рішення про відібрання дитини від батьків може постати необхідність врахування цілої низки чинників. Потрібно з`ясувати, чи зазнаватиме дитина, якщо її залишать під опікою батьків, жорстокого поводження, чи страждатиме вона через відсутність піклування, через неповноцінне виховання та відсутність емоційної підтримки, або визначити, чи виправдовується встановлення державної опіки над дитиною станом її фізичного або психічного здоров`я. З іншого боку, сам той факт, що дитина може бути поміщена в середовище, більш сприятливе для її виховання, не виправдовує примусового відібрання її від батьків. Такий захід не можна також виправдовувати виключно посиланням на ненадійність ситуації, адже такі проблеми можна вирішити за допомогою менш радикальних засобів, не вдаючись до роз`єднання сім`ї, наприклад, забезпеченням цільової фінансової підтримки та соціальним консультуванням (справа ЄСПЛ «Савіни проти України», заява № 39948/06 від 18 грудня 2008 року, параграф 50).

У будь-якому разі передання дитини під державну опіку слід зазвичай розглядати як тимчасовий захід, здійснення якого має одразу припинятися, коли це дозволяють обставини. Отже, такий захід не може бути санкціонований без попереднього розгляду можливих альтернативних заходів і має оцінюватися у контексті позитивного обов`язку держави вживати виважених і послідовних заходів зі сприяння возз`єднанню дітей зі своїми біологічними батьками, дбаючи при досягненні цієї мети про надання їм можливості підтримувати регулярні контакти між собою та якщо це можливо, не допускаючи розлучення братів і сестер (справа ЄСПЛ «Савіни проти України», заява № 39948/06 від 18 грудня 2008 року, параграф 52).

Відповідно до ч.3 ст. 60 ЦК України суд встановлює опіку над малолітньою дитиною, якщо при розгляді справи буде встановлено, що вона позбавлена батьківського піклування, і призначає опікуна за поданням органу опіки і піклування.

За таких обставин, враховуючи те, що відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 ухиляються від виконання своїх батьківських обов`язків по вихованню дітей: не піклуються про їх фізичний, духовний і моральний розвиток, не утримують, не забезпечують нормальні умови для проживання дітей, часто залишають їх без догляду та не піклуються про них, що зокрема, призвело до пожежі в будинку, в зв`язку з чим діти залишились зачинені в будинку, опинившись в ситуації, що загрожувала їх життю, суд вважає за необхідне відібрати малолітніх дітей ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 від їх батьків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , без позбавлення батьківських прав, та передати їх під опіку орагну опіки та піклування в особі служби в справах дітей Веселинівської РДА.

У разі задоволення позову дитина передається іншим родичам за їх бажанням або органові опіки та піклування. При задоволенні позову про відібрання дитини від батьків без позбавлення їх батьківських прав, суд вирішує питання про стягнення аліментів на дитину.

Так частинами 1, 3 ст. 181, ч. 1 ст. 184 СК України передбачено, що за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Суд при визначенні розміру аліментів враховує стан здоров`я, матеріальне становище дитини та платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність у платника рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; інші обставини, що мають істотне значення.

Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.

Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку (ст. 182 СК України).

Таким чином з метою захисту інтересів дітей, створення їм необхідних умов для всебічного розвитку, суд вважає за необхідне стягнути з відповідачів аліменти на утримання їх малолітніх дітей в твердій грошовій сумі в розмірі 50% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

З врахуванням положень ст. 141 ЦПК України з відповідача ОСОБА_2 на користь держави підлягає стягненню судовий збір в розмірі 1921,00 грн. (960,50 грн. - за вимогу про відібрання малолітніх дітей + 960,50 грн. - за вимогу про стягнення аліментів) та з відповідача ОСОБА_3 на користь держави підлягає стягненню судовий збір в розмірі 1921,00 грн. (960,50 грн. - за вимогу про відібрання малолітніх дітей + 960,50 грн. - за вимогу про стягнення аліментів).

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 12, 13, 14, 19, 77, 78, 81, 141, 259, 263-265, 273 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Позов Веселинівської райдержадміністрації Миколаївської області до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо премета спору: Кубряцька сільська рада Веселинівського району Миколаївської області, про відібрання малолітніх дітей у батьків без позбавлення їх батьківських прав, - задовольнити повністю.

Відібрати у ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 району Миколаївської АДРЕСА_2 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3 , її малолітніх дітей: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , без позбавлення її батьківських прав, та передати ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , під опіку органу опіки та піклування в особі служби в справах дітей Веселинівської районної державної адміністрації Миколаївської області.

Стягувати з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 Миколаївської АДРЕСА_2 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3 , на користь тих осіб, які будуть опікуватися дітьми: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , аліменти в твердій грошовій сумі в розмірі 50% прожиткового мінімуму на кожну дитину відповідного віку, починаючи стягувати з 25 лютого 2019 року та до вирішення питання про повернення їй дітей.

Відібрати у ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_4 , проживає в с АДРЕСА_1 , його малолітню дочку: ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , без позбавлення його батьківських прав, та передати ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , під опіку органу опіки та піклування в особі служби в справах дітей Веселинівської районної державної адміністрації Миколаївської області.

Стягувати з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_4 , проживає в АДРЕСА_1 , на користь тих осіб, які будуть опікуватися його малолітньою дочкою: ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , аліменти в твердій грошовій сумі в розмірі 50% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, починаючи стягувати з 25 лютого 2019 року та до вирішення питання про повернення йому дитини.

Розмір аліментів, визначений судом у твердій грошовій сумі, щорічно підлягає індексації відповідно до закону.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 Миколаївської АДРЕСА_2 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3 , на користь держави судовий збір за розгляд справи в суді першої інстанції в розмірі 1921 грн. 00 коп.

Стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_4 , проживає в АДРЕСА_1 , на користь держави судовий збір за розгляд справи в суді першої інстанції в розмірі 1921 грн. 00 коп.

Отримувач: ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106, код ЄДРПОУ 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), МФО 899998, розрахунковий рахунок 31211256026001, код класифікації доходів бюджету: 22030106.

Рішення суду може бути оскаржено до Миколаївського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Веселинівський районний суд Миколаївської області протягом 30 (тридцяти) днів з дня проголошення рішення, а в разі оголошення вступної та резолютивної частини рішення зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення суду складено 21 червня 2019 року.

Суддя Веселинівського районного суду

Миколаївської області Л.О. Орленко