Рішення № 82945420, 10.07.2019, Київський районний суд м. Одеси

______________________

Справа № 520/106/19

Провадження № 2/520/2255/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.07.2019 року

Київський районний суд м.Одеси

У складі судді Калашнікової О.І.

При секретарі Шеховцевій О.В.

За участю представника позивача ОСОБА_1 .

Розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу за правилами загального позовного провадження за позовом

ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , третя особа без самостійних вимог Приватне підприємство «Прогрес Ріелт» про звернення стягнення на майнові права,

Встановив,

В січні місяці 2019 року ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_3 про звернення стягнення в рахунок погашення заборгованості ОСОБА_3 за кредитним договором №014\0049\74\45164 від 06.02.2006 року на предмет застави – майнові права за Договором №3Б-1-82 про інвестування шляхом переводу заставлених майнових прав на позивача – ОСОБА_2 .

Представник позивача в судовому засіданні вимоги підтримав і посилався на не виконання відповідачем зобов`язань за кредитним договором з 2009 року, внаслідок чого утворилась заборгованість за тілом кредиту в сумі 768953,8 грн, за відсотками – в сумі 468790,23 грн., та на договори про відступлення прав вимоги за кредитним договором і за договором застави.

Відповідач (представник) до суду після підготовчого засідання не з`являється, про час слухання справи сповіщався судом у відповідності до вимог закону неодноразово, відзив на позов не надав.

Третя особа без самостійних вимог до суду не з`являється, сповіщалась судом про час і місце розгляду справи у відповідності до вимог Закону.

Судом встановлено, що 06 лютого 2006 року Акціонерний поштово-пенсійний Банк Аваль (нині ПАТ «Райффайзен Банк Аваль») і ОСОБА_3 уклали кредитний договір №014\0049\74\45164, за умовами якого Банк надав , а ОСОБА_3 отримала кредит у вигляді не відновлювальної кредитної лінії з лімітом 33650 дол.США на строк до 06 лютого 2026 року зі сплатою відсотків в розмірі 12,5% річних ( п.п.1.1,1.3,1.5 договору). За умовами договору кредитні кошти призначались для придбання квартири за адресою АДРЕСА_1 (п.2.1).

В забезпечення виконання позичальником зобов`язань за кредитним договором між Банком і ОСОБА_3 06 лютого 2006 року було укладено договір застави майнових прав, за умовами ОСОБА_3 – Заставодавець передала Банку – Заставодержателю у заставу майнові права по Договору №3Б-1-82 про інвестування, укладеного 12 січня 2006 року між заставдавцем ОСОБА_3 і Товариством з обмеженою відповідальністю «Інвест-Прогрес» . Предметом договору №3Б-1-82 є будівництво квартири, яка має бути збудована підприємством за адресою АДРЕСА_1 .

Відповідно до п. 6.6 Кредитного договору Позичальник зобов`язується достроково здійснити повернення кредиту, процентів та інших платежів, що визначені Кредитним договором у разі невиконання або неналежного виконання Позичальником умов цього Договору та/або договорів застави, інших договорів, що забезпечують погашення кредиту. Кошти мають бути повернені протягом 10 банківських днів з моменту надіслання Банком на адресу Позичальника відповідного листа-повідомлення.

Пунктом 7.5 Кредитного договору встановлено, що Кредитор має право достроково стягувати заборгованість за кредитом, нараховані відсотки за користування кредитом, штрафні санкції та інші витрати у разі невиконання Позичальником принаймні будь-якої з умов цього Договору та/або договорів застави інших договорів, що забезпечують погашення кредиту.

Банк свої зобов`язання за договором кредиту виконав і перерахував кредитні кошти на особовий рахунок позичальника.

01 листопада 2016 року ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» і ПАТ «Юнекс Банк» уклали договір відступлення права вимоги за кредитами, за умовами якого право грошової вимоги за договором кредиту №014\0049\74\45164 від 06.02.2006 року перейшло до Публічного акціонерного товариства «Юнекс Банк». 01 листопада 2016 року ПАТ «Райффайзен Банк аваль» і ПАТ «Юнекс Банк» уклали договір про відступлення права вимоги за договором застави майнових прав, за умовами якого новий кредитор прийняв всі права вимоги за Договором застави майнових прав, укладеного 06.02.2006 року між ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» і ОСОБА_3 Договір про відступлення права вимоги за договором застави майнових право посвідчено приватним нотаріусом КМНО Верповською О.В. і зареєстровано в реєстрі за № 4582. Станом на 01.11.2016 року сума заборгованості ОСОБА_3 перед новим кредитором за договором кредиту складала 30159,84 дол.США, що дорівнювало 769541,53 грн, за відсотками – 18397,16 дол.США, що дорівнювало 469411,6 грн. ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» нарахував позичальнику пеню за порушення умов кредитного договору – в розмірі 2 180706,25 грн.

01.11.2016 року ПАТ «Юнекс Банк» і ТОВ «Стандрат Фінанс груп» уклали договори про відступлення права вимоги за кредитним договором №014\0049\74\45164 від 06.02.2006 року і договір про відступлення права вимоги за договором застави майнових прав від 06.02.2006 року.

04.11.2016 року ТОВ «Стандарт Фінанс Груп» за договором про відступлення права вимоги відступило право вимоги за кредитним договором №014\0049\74\45164 від 06.02.2006 року фізичній особі ОСОБА_4 . В той же день між цими сторонами було укладено договір про відступлення права вимоги за договором застави майнових прав.

04.11.2016 року фізична особа ОСОБА_4 і фізична особа ОСОБА_2 уклали договір про відступлення права вимоги за кредитним договором №014\0049\74\45164 від 06.02.2006 року і договір про відступлення права вимоги за договором застави майнових прав. Договір про відступлення права вимоги за договором застави майнових прав нотаріально посвідчено.

Оскільки з 2009 року ОСОБА_3 свої зобов`язання за договором кредиту не виконує, ОСОБА_2 як новий кредитор звернулась до суду з вимогами звернути стягнення на заставне майно.

Суд дослідив надані докази і наведені доводи, і дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав:

ОСОБА_3 і ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» уклали кредитний договір на умовах повернення, строковості, платності, забезпеченості та цільового характеру використання грошових коштів на суму 33650 доларів США.

Відповідно до ст.512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: 1) передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); 2) правонаступництва; 3) виконання обов`язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); 4) виконання обов`язку боржника третьою особою. Кредитор у зобов`язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом. Кредитор у зобов`язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.

Згідно ст.514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно положень ст.509 ЦК України зобов`язанням є правовідносини, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Статтями 525, 526 ЦК України встановлено, що зобов`язання повинні виконуватись належним чином і у встановлений строк згідно з вказівками закону та договору.

Відповідно до укладеного між Банком і ОСОБА_3 договору та статей 1049, 1050 та 1054 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути кредит та сплатити проценти.

Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів (ч.2 ст.1056-1 ЦК України).

Згідно ч.1 ст.527 ЦК України боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту.

Згідно з ст.611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ч.1 ст.546 ЦК України виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, при триманням, завдатком.

У силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов`язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави) (стаття 572 ЦК України).

Як визначено ст.589 Цивільного кодексу України, у разі невиконання зобов`язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави. За рахунок предмета застави заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення. Включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов`язання, необхідних витрат на утримання заставного майна, а також витрат, понесених у зв`язку із пред`явленням вимог, якщо інше не встановлено договором.

Згідно ч.1 ст.20 Закону зазначено , що заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, якщо в момент настання терміну виконання зобов`язання, забезпеченого заставою, воно не буде виконано, якщо інше не передбачено законом чи договором. Частинами 6,7 даної статті визначено, що звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду або третейського суду, на підставі виконавчого напису нотаріуса, якщо інше не передбачене законом або договором застави.

П.4.5 Договору застави майнових прав від 06.02.2006 року передбачає, що Заставодержатель має право звернути стягнення на предмет застави в разі несплати Заставодавцем двох чергових платежів (суми кредиту та\або відсотків по ньому) згідно кредитного договору або в разу, якщо Заставодавець на момент настання терміну виконання зобов`язання за кредитним договором, забезпечених заставою, не виконає їх в повному обсязі.

Пункти 8.1 і 8.2 Договору застави майнових прав визначають: «реалізація предмету застави провадиться шляхом уступки «Заставодавцем» «Заставодержателю» вимоги, що випливає із предмета застави, на підставі відповідного договору. «Заставодержатель» має право вимагати в судовому порядку переводу на нього заставленого права в момент виникнення права звернення стягнення на предмет застави.

Ст.204 ЦК України установлює презумпцію правомірності договору. Це означає, що договір є дійсним, якщо він не визнаний недійсним судом, його недійсність не випливає з норми закону.

З огляду на викладене, суд визнає вимоги позивача доведеними і обґрунтованими.

Відповідно до положень ст.81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд не отримав будь-яких доказів, що спростовують доводи позивачевої сторони про невиконання ОСОБА_3 зобов`язань за договором кредиту від 06.02.2006 року і про наявність у відповідача заборгованості за кредитним договором, яка складається з заборгованості за кредитом в сумі 779541,53 грн і з заборгованості за відсотками в сумі 469411,6 грн.

Керуючись ст.ст.259,263-265,268 ЦПК України, суд

В и р і ш и в :

Позов ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , третя особа без самостійних вимог Приватне підприємство «Прогрес Ріелт» про звернення стягнення на майнові права задовольнити.

В рахунок погашення заборгованості ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_1 , паспорт НОМЕР_2 , виданий Київським РВ ГУМВС України в Одеській області 16.12.2009 року, зареєстрована АДРЕСА_2 за кредитним договором №014\0049\74\45164 від 06.02.2006 року звернути стягнення на предмет застави згідно Договору застави майнових прав від 06.02.2006 року, а саме : майнові права по Договору №3Б-1-82 про інвестування, укладеного 12.01.2006 року між ОСОБА_3 і Товариством з обмеженою відповідальністю «Інвест-Прогрес» - шляхом переводу заставлених майнових прав за Договором №3Б-1-82 про інвестування від 12.01.2006 року на ОСОБА_2 , ІПН НОМЕР_3 , паспорт НОМЕР_4 , виданий Цюрупинським РВ УДМС України в Херсонській області 13.02.2015 року, зареєстрована АДРЕСА_3 .

Рішення може бути оскаржено в апеляційний суд Одеської області через Київський райсуд м.Одеси протягом 30 днів з дня його проголошення.

Повний текст судового рішення виготовлено 10.07.2019 року.

Суддя Калашнікова О. І.