Рішення № 82944178, 10.07.2019, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

10 липня 2019 року № 826/13921/17

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі:

головуючої судді - Добрівської Н.А.,

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовомПриватного акціонерного товариства «Березанський комбікормовий завод»доГоловного управління Державної фіскальної служби у Київській областіпровизнання протиправним і скасування податкового повідомлення-рішення від 17.07.2017 № 0004091213,

В С Т А Н О В И В:

Приватне акціонерне товариство «Березанський комбікормовий завод» (далі - позивач, ПрАТ «Березанський комбікормовий завод») звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області (далі - відповідач, ГУ ДФС у Київській області) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 17.07.2017 №0004091213.

Позовні вимоги мотивовані тим, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийнято протиправно, оскільки перевірку проведено неналежним органом - не ГУ ДФС у Київської області, а Баришівсько-Березанського відділення Броварської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області, яке в силу положень статті 193 Податкового кодексу України не наділене правом здійснювати перевірки суб`єктів господарювання. Крім того, позивач наполягає на протиправності висновків контролюючого органу, яким не враховано, що якщо рішення не оприлюднене, нові ставки застосовуються не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим періодом. Також, відповідно до підпункту 12.3.4 пункту 12.3 статті 12 Податкового кодексу України, ставка земельного податку за земельну ділянку, що перебуває у користуванні ПрАТ «Березанський комбікормовий завод» на підставі державного акта І КВ № 001003 від 29.12.2001, в розмірі 12 відсотків від нормативно-грошової оцінки, може застосовуватись не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим періодом, тобто з 01.01.2018. Враховуючи зазначене, ПрАТ «Березанський комбікормовий завод» без порушень порядку заповнення податкової звітності по платі за землю, та без порушень розрахунку суми земельного податку за квітень 2017 року зазначено ставку податку в розмірі 1 відсоток. Отже, податковий орган, як контролюючий орган, зобов`язаний перевіряти виконання вимог законодавства із здійснення опублікування оголошення про встановлення нових тарифів податку на землю у встановлені строки та у спосіб визначений законодавством, як обов`язкову умову для застосування таких тарифів податку. Проте, контролюючий орган свого обов`язку з контролю порядку прийняття рішення про встановлення розміру податку та його оприлюднення не виконує, що призводить до винесення протиправних податкових повідомлень-рішень та порушення прав позивача. Таким чином висновки акта перевірки про виявлення заниження податкового зобов`язання з податку за землю є безпідставними, визначені суми збільшення грошових зобов`язань та штрафних санкцій в податковому повідомленні-рішенні №0004091213 від 17.07.2017 є необґрунтованими.

У своїх додаткових поясненнях до позовної заяви від 11.06.2018 та від 29.10.2018 позивач, окрім наведених вище доводів, звертає увагу суду на те, що при проведенні камеральної перевірки контролюючий орган перевищив свої повноваження, визначені Податковим кодексом України. Крім того, відповідач провів камеральну перевірку з питань, які є відмінними від питань, що входять до предмета такого виду перевірок.

Відповідач позовні вимоги не визнав, у своїх письмових запереченнях просив у задоволенні позову відмовити повністю, оскільки перевіркою встановлено, що позивачем при розрахунку податкового зобов`язання з плати за землю невірно застосовано ставку податку у зв`язку з чим занижено земельний податок за квітень 2017 року в сумі 282526,90 грн. Тому, відповідач мав всі законодавчо визначені повноваження та підстави для винесення відносно позивача спірного податкового повідомлення-рішення. Всі дії відповідача здійснені в межах чинного законодавства, у порядку та у спосіб, ним передбачені.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 06.11.2017 відкрито провадження у справі, призначено її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження (без виклику сторін).

Разом з тим, 15.12.2017 набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» від 03.10.2017 №2147-VIII, яким внесені зміни до Кодексу адміністративного судочинства України, виклавши його в новій редакції.

Відповідно до пункту 10 підпункту 1 розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України в новій редакції передбачено, що справи у судах першої та апеляційної інстанції, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядається за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Згідно з частиною третьою статті 241 Кодексу адміністративного судочинства України судовий розгляд справи в суді першої інстанції закінчується ухваленням рішення суду.

Враховуючи викладене, суд закінчує розгляд даної справи ухваленням рішення за правилами нової редакції Кодексу адміністративного судочинства України.

Ознайомившись із письмово викладеними доводами учасників справи, дослідивши подані документи і матеріали справи, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено.

Як вбачається з матеріалів справи, ГУ ДФС у Київській області було проведено камеральну перевірку своєчасності подання податкової звітності, повноти нарахування, своєчасності сплати узгодженої суми податкового зобов`язання з земельного податку, за результатами якої складено акт перевірки від 20.06.2017 за №952/12-03/04529944, яким встановлено заниження грошового зобов`язання по земельному податку (зазначеній податковій звітності) на суму 282526,90 грн.

В акті перевірки зазначено, що в розділі І - «Розрахунок суми земельного податку» рядок 1 колонки 3 - платником зазначено документи, які підтверджують право (власності/або користування земельною ділянкою вид права « 2» - постійне користування.

Згідно державного акта І КВ № 001003 від 29.12.2001 земельна ділянка надана платнику в користування.

Згідно з пунктом 2 статті 274 Податкового кодексу України ставка податку за земельні ділянки, які перебувають у постійному користуванні суб`єктів господарювання (крім державної та комунальної форми власності) встановлено у розмірі не більше 12 відсотків від нормативно-грошової оцінки.

На виконання вимог пункту 1 статті 284 Податкового кодексу України Березанська міська рада прийняла рішення №136-15-VІІ від 23.06.2016 та встановила ставку земельною податку за земельні ділянки, які перебувають у постійному користуванні суб`єктів господарювання(крім державної та комунальної форми власності) у розмірі 12 відсотків від їх нормативно-грошової оцінки.

Проте, за висновком контролюючого органу, платником при розрахунку суми земельного податку за квітень 2017 року зазначено ставку податку (розд. І р. 1 кол.11 ) в розмірі 1 відсоток.

Не погоджуючись із висновками акта перевірки, позивач подав на нього заперечення.

На підставі акта перевірки відповідачем було винесено податкове повідомлення-рішення від 17.07.2017 №0004091213, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання по земельному податку з юридичних осіб у сумі 282526,90 грн та нараховано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 141263,45 грн, за встановлене порушення глави 13, пункту 286.3 статті 286 Податкового кодексу України.

Не погоджуючись із вказаним податковим повідомленням-рішенням позивач оскаржив його в адміністративному порядку до Державної фіскальної служби України.

Рішенням Державної фіскальної служби України від 29.09.2017 №21832/6/99-99-11-03-01-25 скаргу позивача залишено без задоволення, а оскаржуване податкове повідомлення-рішення - без змін.

Незгода позивача з даними податковими повідомленнями-рішеннями зумовила звернення до суду з даним позовом, при вирішенні якого суд виходить з наступного.

При вирішенні питання щодо правомірності оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, суд виходить з наступного.

Пунктом 20.1.4 статті 20 Податкового кодексу України встановлено право контролюючих органів проводити перевірки платників податків, які повинні проводитися в порядку, встановленому Податковим кодексом України.

Відповідно до підпункту 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України, камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального.

Предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних та/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов`язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах.

Натомість, до 01.01.2017 (до внесення змін до статті 75 Податкового кодексу України) питання своєчасності нарахування та сплати усіх передбачених Податковим кодексом України податків та зборів були предметом документальної перевірки, якій властиві зовсім інші ознаки в залежності від її виду (виїзна, невиїзна, планова, позапланова).

Відповідно до змісту положень статті 76 Податкового кодексу України, камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника такого органу або направлення на її проведення.

При цьому, порядок проведення камеральної перевірки, в свою чергу, безпосередньо встановлено статтею 76 Податкового кодексу України, пунктами 76.1 та 76.2 якої, передбачено, що камеральна перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби без будь-якого спеціального рішення керівника такого органу або направлення на її проведення. Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком. Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов`язкова. Порядок оформлення результатів камеральної перевірки здійснюється відповідно до вимог статті 86 цього Кодексу.

Системний аналіз норм, які визначають порядок камеральної перевірки та які діяли на час проведення перевірки податковим органом в межах спірних правовідносин, свідчить про те, що мета камеральної перевірки - виявити в поданій звітності, інших даних систем електронного адміністрування, єдиних реєстрів, арифметичні та/або методологічні помилки, або інші відомості які призвели до заниження або завищення податкового зобов`язання або посвідчують інші реєстраційні порушення, які доводять склад податкового правопорушення. Камеральна перевірка проводиться на систематичній основі, тобто перевіряються всі без винятку податкові декларації та уточнюючі розрахунки, подані платником, якого перевіряють.

Вказана правова позиція узгоджується з позицією Верховного Суду, викладеної в постанові від 04.04.2019 у справі №826/15416/17.

В даній справі проблемою спору є правомірність дій контролюючого органу проводити перевірку своєчасності сплати узгодженого податкового зобов`язання під час камеральної перевірки.

Таким чином, відповідач мав право проводити камеральну перевірку відносно позивача з питань своєчасності подання податкової звітності, повноти нарахування, своєчасності сплати узгодженої суми податкового зобов`язання з земельного податку за квітень 2017 року, так як така перевірка проводилась в червні 2017 року.

На виконання вимог пункту 1 статті 284 Податкового кодексу України Березанська міська рада прийняла рішення №136-15-VII від 23.06.2016 та встановила ставку земельного податку на земельні ділянки, які перебувають у постійному користуванні суб`єктів господарювання (крім державної та комунальної власності) у розмірі 12% від їх нормативно-грошової оцінки.

Платником при розрахунку суми земельного податку за квітень 2017 року зазначено ставку податку в розмірі 1%, внаслідок чого встановлено заниження грошового зобов`язання по земельному податку (зазначеній податковій звітності) на суму 282526,90 грн.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулює Податковий кодекс України, який, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відповідно до пункту 286.2 статті 286 Податкового кодексу України платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов`язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.

Платник плати за землю має право подавати щомісяця звітну податкову декларацію, що звільняє його від обов`язку подання податкової декларації не пізніше 20 лютого поточного року, протягом 20 календарних днів місяця, що настає за звітним.

Як встановлено на підставі наявних у справі доказів, до контролюючого органу ПрАТ «Березанський комбікормовий завод» подано звітну та уточнюючу податкові декларації з плати за землю за квітень 2017 року із зазначенням ставки земельного податку у розмірі 1%.

Ставки земельного податку визначаються рішеннями органів місцевого самоврядування, оскільки з 1 січня 2015 року плату за землю віднесено до місцевих податків як одну із складових податку на майно.

Згідно з пунктом 12.3 статті 12 Податкового кодексу України, сільські, селищні, міські ради та ради об`єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, в межах своїх повноважень приймають рішення про встановлення місцевих податків та зборів.

Отже, з аналізу вищевикладених норм вбачається, що встановлення податку на майно, зокрема податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, є безумовним обов`язком місцевої ради, який повинен бути виконаний шляхом прийняття відповідного рішення.

Підпункт 12.3.4 пункту 12.2 статті 12 Податкового кодексу України імперативно врегульовує порядок опублікування та застосування рішень місцевої ради про встановлення місцевих податків.

Так, рішення про встановлення місцевих податків та зборів офіційно оприлюднюється відповідним органом місцевого самоврядування до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосовування встановлюваних місцевих податків та зборів або змін (плановий період). В іншому разі норми відповідних рішень застосовуються не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим періодом.

Підпунктом 12.3.5 пункту 12.3 статті 12 Податкового кодексу України встановлено, що у разі якщо сільська, селищна, міська рада або рада об`єднаних територіальних громад, що створена згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, не прийняла рішення про встановлення відповідних місцевих податків і зборів, що є обов`язковими згідно з нормами цього Кодексу, такі податки до прийняття рішення справляються виходячи з норм цього Кодексу із застосуванням їх мінімальних ставок, а плата за землю справляється із застосуванням ставок, які діяли до 31 грудня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосування плати за землю.

Згідно матеріалів справи рішенням Березанської міської ради від 23.06.2016 за №136-15-VІІ «Про місцеві податки і збори» затверджено Положення про плату за землю в місті Березань.

Згідно із пунктом 6.1 вказаного Положення встановлена ставка податку за земельні ділянки, які перебувають у постійному користуванні суб`єктів господарювання (крім державної та комунальної власності ) - у розмірі 12 відсотків від їх нормативної грошової оцінки.

Згідно пункту 5 рішення Березанської міської ради від 23.06.2016 за №136-15-VІІ «Про місцеві податки і збори» воно набуває чинності з 01.01.2017.

Вказане рішення скероване органом місцевого самоврядування до Баришівського відділення Переяслав-Хмельницької ОДПІ листом від 19.07.2016 за №9-18-68 на виконання вимог статті 12 Податкового кодексу України.

Відповідач посилається на ту обставину, що вказане рішення Березанської міської ради від 23.06.2016 за №136-15-VІІ оприлюднене на офіційному сайті Березанської міської ради (berezan.org.ua).

Зокрема, така інформація була надана відповідачу на його запит від 24.03.2017 №614/09/10-01-12 листом виконавчого комітету Березанівської міської ради від 24.03.2017 року №9-25-671. Також у вказаному листі міститься посилання на той факт, що станом на даний час (24.03.2017) сайт заблокований, і після створення нового сайту ради всі рішення будуть на нього перенесені.

Будь-яких доказів оприлюднення вказаного рішення у друкованих засобах масової інформації та/або на сайті Березанівської міської ради в передбачений статтею 12 Податкового кодексу України строк суду не надано, тоді як позивач стверджує про відсутність вказаного рішення на сайті до 15.07.2017.

Перевірити оприлюднення рішення Березанської міської ради від 23.06.2016 №136-15-VІІ «Про місцеві податки і збори» мав саме відповідач перед його застосуванням для перевірки правильності нарахування місцевих податків і зборів платниками податків.

За відсутності доказів факту оприлюднення рішення Березанської міської ради від 23.06.2016 за №136-15-VІІ «Про місцеві податки і збори», яким затверджено Положення про плату за землю в місті Березань, згідно підпункту 12.3.4 пункту статті 12 Податкового кодексу України норми відповідних рішень застосовуються не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим періодом.

З врахуванням викладеного у суду відсутні підстави для висновку про дотримання вимог статті 12 Податкового кодексу України при оприлюдненні рішення органу місцевого самоврядування і, відповідно, відсутність підстав для застосування передбачених ним ставок земельного податку з 01.01.2017.

Відповідно до пункту 123.1 статті 123 Податкового кодексу України у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов`язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, - тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов`язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.

При повторному протягом 1095 днів визначенні контролюючим органом суми податкового зобов`язання з цього податку, зменшення суми бюджетного відшкодування - тягне за собою накладення на платника податків штрафу у розмірі 50 відсотків суми нарахованого податкового зобов`язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.

При цьому, в акті перевірки від 20.06.2017 за №952/12-03/04529944 відсутнє будь-яке посилання на наявність повторності порушення податкового зобов`язання по земельному податку. Відповідно, висновок відповідача про застосування 50 відсотків суми нарахованого податкового зобов`язання є необґрунтованим, оскільки не доведено наявність повторності порушення податкового зобов`язання з земельного податку.

З огляду на наведене, суд прийшов до висновку про наявність підстав для визнання спірного податкового повідомлення-рішення протиправним, а відтак - для задоволення задоволення позову.

Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі.

Керуючись ст.ст.3, 5, 7-11, 19, 73-77, 79, 90, 139, 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

Позов Приватного акціонерного товариства «Березанський комбікормовий завод» задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 17.07.2017 за №0004091213.

Стягнути на користь Приватного акціонерного товариства «Березанський комбікормовий завод» (код ЄДРПОУ 04529944, адреса: 07543, Київська область, м. Березань, вул. Маяковського, 12) понесені ним судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 6356 (шість тисяч триста п`ятдесят шість) гривень 86 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області (код ЄДРПОУ 39393260, адреса: 03151, м. Київ, вул. Народного Ополчення, 5А).

Рішення набирає законної сили у порядку, встановленому в ст.255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржено протягом 30 днів з моменту складення повного тексту до суду апеляційної інстанції в порядку, визначеному ст.ст.293, 296, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, з урахуванням підпункту 15.5 пункту 15 частини першої Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України в редакції згідно з Законом України від 3 жовтня 2017 року № 2147-VIII.

Суддя: Н.А. Добрівська