Рішення № 82944159, 11.07.2019, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

11 липня 2019 року № 826/11279/17

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Аверкової В.В., розглянувши у порядку письмового провадження матеріали адміністративної справи

за позовом Державної авіаційної служби України

до Державної архітектурно-будівельної інспекції України

треті особи 1) Служба безпеки України;

2) Державне підприємство обслуговування повітряного руху України;

3) Міністерство оборони України;

4) Регіональний структурний підрозділ "Київцентраеро";

5) Комунальне підприємство Міжнародний аеропорт "Київ" (Жуляни)

6) Товариства з обмеженою відповідальністю "Немирів-Ойл";

7) Київської міської державної адміністрації

про визнання протиправними дії,

ВСТАНОВИВ:

Державна авіаційна служба України (далі по тексту - позивач) звернулася до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Немірив-Ойл», Державної архітектурно-будівельної інспекції України, Київської міської державної адміністрації, за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору Служби безпеки України, Державного підприємства обслуговування повітряного руху України, Міністерства оборони України, Регіонального структурного підрозділу «Київцентраеро», Комунального підприємства Міжнародний аеропорт «Київ» (Жуляни) з наступними позовними вимогами:

- зобов`язати ТОВ «Немирів-Ойл» виконати рішення Державіаслужби від 18 липня 2017 року №19;

- зобов`язати ТОВ «Немирів-Ойл» знести самочинне будівництво та привести ділянки в попередній стан за адресою: Києво-Святошинський район, праворуч автодороги Т 10-27 Київське полу кільцеве 12-552;

- визнати незаконним та скасувати дозвіл на виконання будівельних робіт та містобудівні умови і обмеження забудови земельної ділянки по об`єкту будівництва за адресою: Києво-Святошинський район, праворуч автодороги Т 10-27 Київське полу кільцеве 12-552.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 вересня 2017 року відкрито провадження в адміністративній справі та призначено справу до розгляду в попередньому судовому засіданні.

У судовому засіданні 28 листопада 2017 року відповідачем ТОВ «Немирів-Ойл» подано заперечення проти позову, мотивовані тим, що відповідачем ТОВ «Немирів-Ойл» будівництво на земельній ділянці здійснюється у відповідності до вимог законодавства на підставі відповідних документів.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 січня 2017 року судом відмовлено у задоволенні клопотання позивача про забезпечення позову.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 березня 2018 року позовну заяву залишено без розгляду у зв`язку з відсутністю у позивача владних управлінських функцій на звернення до суду з позовом.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 05 червня 2018 року апеляційну скаргу позивача задоволено, ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 березня 2018 року скасовано та направлено справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Розпорядженням від 18 липня 2018 року №1321 адміністративну справу №826/11279/17 передано на повторний автоматичний розподіл справ між суддями.

За результатом автоматизованого розподілу судових справ для розгляду справи було визначено суддю Аверкову В.В.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 липня 2018 року справу прийнято до провадження за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.

14 серпня 2018 року позивачем подано заяву про зменшення розміру позовних вимог, якою позивач просить зобов`язати ТОВ «Немирів-Ойл» виконати рішення Державіаслужби від 18 липня 2017 року №19; визнати незаконним та скасувати дозвіл на виконання будівельних робіт та містобудівні умови і обмеження забудови земельної ділянки по об`єкту будівництва за адресою: Києво-Святошинський район, праворуч автодороги Т 10-27 Київське полу кільцеве 12-552.

28 серпня 2018 року відповідачем Державною архітектурно-будівельною інспекцією України подано відзив на позовну заяву, з якого вбачається про незгоду із заявленими позовними вимогами у зв`язку з тим, що відповідачем ТОВ «Немирів-Ойл» подано всі документи, передбачені законодавством для отримання дозволу, право на анулювання якого відноситься до виключної компетенції ДАБІ, у зв`язку з чим у позивача відсутнє право на звернення до суду.

10 вересня 2018 року відповідачем КМДА подано відзив на позовну заяву у зв`язку з тим, що законодавчо встановлено, що проектна документація на будівництво об`єктів, розроблена відповідно до містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки, не підлягає погодженню з відповідачем 3, знаходиться за межами міста та не відноситься до його компетенції.

09 жовтня 2018 року третьою особою Міністерством оборони України подано пояснення, якими підтримано позовні вимоги в частині зобов`язання ТОВ «Немирів-Ойл» виконати рішення позивача, оскільки будівництво спірної забудови не погоджено із Міністерством оборони України, що, в свою чергу, може спричинити загрозу безпеці повітряного руху.

25 жовтня 2018 року відповідачем 1 подано відзив на позовну заяву, згідно якого твердження позивача про самочинність і незаконність будівництва є таким, що не відповідає фактичним обставинам справи та наданим ТОВ «Немирів-Ойл» документам. Крім того, позивач не відноситься до органів державного архітектурно-будівельного контролю і не має компетенції ні на анулювання дозволу, ні на звернення до суду.

26 жовтня 2018 року позивачем подано заяву про зменшення позовних вимог, згідно якої позивач просить визнати протиправними дії Державної архітектурно-будівельної інспекції України щодо видачі сертифікату від 19 грудня 2015 року № ІУ 165153633879 по об`єкту будівництва за адресою: Київська обл., Києво-Святошинський район , на територіальних межах Софіївсько-Борщагівської сільської ради, біля автомобільної дороги Т 10-27 Київське півкільце км 12+363+12+552 (праворуч), та скасувати їх.

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що протиправність дій ДАБІ України полягає у видачі сертифікату про готовність об`єкта до експлуатації від 19 грудня 2015 року № ІУ 165153633879 без погодження місця розташування та висоти об`єкту з боку Державіаслужби.

02 листопада 2018 року відповідачем 3 подано відзив на позовну заяву, в якому зазначено, що відповідачем 3 не порушено жодних прав позивача.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 листопада 2018 року за заявою позивача виключено зі складу відповідачів ТОВ «Немирів-Ойл» та Київську міську державну адміністрацію та залучено їх в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 04 грудня 2018 року закрито підготовче провадження та призначено судове засідання для розгляду справи по суті.

13 грудня 2018 року позивачем подано письмові пояснення щодо протиправності дій відповідача Державної архітектурно-будівельної інспекції України які полягають у видачі сертифіката про готовність об`єкта до експлуатації без погодження місця розташування та висоти об`єкта з боку Державіаслужби.

У судовому засіданні 22 січня 2019 року суд на підставі частини дев`ятої статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України перейшов до подальшого розгляду справи у порядку письмового провадження.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 січня 2019 року зупинено провадження у справі до набрання законної сили судовим рішенням Великої палати Верховного Суду у справі №810/3016/17 (провадження №К/9901/16928/18).

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 09 липня 2019 року поновлено провадження у справі та продовжено розгляд справи в порядку письмового провадження.

Суд зазначає, що в матеріалах справи міститься клопотання про залишення позовної заяви без розгляду в частині оскарження дозволу на виконання будівельних робіт. Проте, у зв`язку з відсутністю в остаточній редакції позовних вимог, зазначеної у клопотанні вимоги, заявлене клопотання судом не розглядається.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва встановив наступне.

29 грудня 2015 року Державною архітектурно-будівельною інспекцією України видано сертифікат серії ІУ №165153633879, яким засвідчено відповідність закінченого будівництвом об`єкта (черги, окремого пускового комплексу) проектній документації та підтверджує його готовність до експлуатації «Будівництво автозаправного комплексу з комплексом сервісного обслуговування та автогазового заправного пункту в Київській області Києво-Святшинського району на територіальних межах Софіївсько-Борщагівської с/р, біла а/д Т 10-27 Київське півкільце км 12+363+12+552». Замовник об`єкта - ТОВ «Немирів-Ойл».

27 січня 2017 року позивачем відповідно до статті 5 Повітряного кодексу України, Положення про Державну авіаційну службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08 жовтня 2014 року №520, пункту 7 Правил сертифікації цивільних аеродромів України, затверджених наказом Державної служби України з нагляду за забезпеченням безпеки авіації від 25 жовтня 2005 року №796, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 10 листопада 2005 року за №1357/11637, на підставі отриманої інформації щодо створення передумов до виникнення надзвичайних подій на авіаційному транспорті (лист Служби безпеки України від 18 січня 2017 року №8/3/2-267) та з метою виявлення порушень вимог погодження будівництва об`єктів на при аеродромній території видано наказ №48 «Про проведення позапланових інспекційних перевірок».

14 лютого 2017 року здійснено позапланову інспекційну перевірку разом з відповідальними працівниками КП «Міжнародний аеропорт «Київ (Жуляни)», результати якої оформлені актом перевірки. У ході перевірки при аеродромних територій аеродрому «Київ (Жуляни)» були встановлені будівництва, що не погоджені з КП «Міжнародний аеропорт «Київ (Жуляни)» та Державіаслужбою, зокрема і за адресою Києво-Святошинський район, праворуч автодороги Т 10-27 Київське полу кільце 12-552, забудовник ТОВ «Немирів-Ойл».

Рішенням позивача від 18 липня 2017 року №19 «Про припинення будівництва (діяльності, передбаченої частиною 2 статті 69 Повітряного кодексу України) на при аеродромній території» ТОВ «Немирів-Ойл» зобов`язано припинити будівництво з моменту винесення даного рішення за адресою Києво-Святошинський район, праворуч автодороги Т 10-27 Київське полукільце 12-552.

Вважаючи протиправними дії Державної архітектурно-будівельної інспекції України щодо видачі сертифікату від 19 грудня 2015 року № ІУ 165153633879, позивач звернувся з позовом до суду.

Досліджуючи надані сторонами докази, аналізуючи наведені міркування та заперечення, оцінюючи їх в сукупності, суд бере до уваги наступне.

Спірні правовідносини регулюються Конституцією України, Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Згідно з положеннями ст. 26 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», забудова територій здійснюється шляхом розміщення об`єктів будівництва.

Суб`єкти містобудування зобов`язані додержуватися містобудівних умов та обмежень під час проектування і будівництва об`єктів.

Право на забудову земельної ділянки реалізується її власником або користувачем за умови використання земельної ділянки відповідно до вимог містобудівної документації.

Проектування та будівництво об`єктів здійснюється власниками або користувачами земельних ділянок у такому порядку: 1) отримання замовником або проектувальником вихідних даних; 2) розроблення проектної документації та проведення у випадках, передбачених статтею 31 цього Закону, її експертизи; 3) затвердження проектної документації; 4) виконання підготовчих та будівельних робіт; 5) прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів; 6) реєстрація права власності на об`єкт містобудування.

Згідно ст. 39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, що належать до IV і V категорій складності, здійснюється на підставі акта готовності об`єкта до експлуатації шляхом видачі органами державного архітектурно-будівельного контролю сертифіката у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Форма акта готовності об`єкта до експлуатації, форма сертифіката, порядок його видачі, розмір та порядок внесення плати за видачу сертифіката визначаються Кабінетом Міністрів України.

Орган державного архітектурно-будівельного контролю у разі необхідності під час розгляду питань, пов`язаних з видачею сертифіката, може звернутися до державних органів з метою отримання відповідних висновків.

Неподання таких висновків у визначений органом державного архітектурно-будівельного контролю строк не є підставою для продовження строку видачі сертифіката або відмови в його видачі.

Прийняття рішення про реєстрацію (повернення) декларації про готовність об`єкта до експлуатації, видачу (відмову у видачі) сертифіката здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю протягом десяти робочих днів з дати подання відповідних документів.

Датою прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта є дата реєстрації декларації про готовність об`єкта до експлуатації або видачі сертифіката.

Орган державного архітектурно-будівельного контролю відмовляє у видачі сертифіката з таких підстав: 1) неподання документів, необхідних для прийняття рішення про видачу сертифіката; 2) виявлення недостовірних відомостей у поданих документах; 3) невідповідність об`єкта проектній документації на будівництво такого об`єкта та вимогам будівельних норм, державних стандартів і правил.

Відмова у видачі сертифіката надається замовникові у строк, передбачений для його видачі.

Замовник відповідно до закону несе відповідальність за повноту та достовірність даних, зазначених у поданій ним декларації про готовність об`єкта до експлуатації, та за експлуатацію об`єкта без зареєстрованої декларації або сертифіката.

Відповідно до ст. 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» державний архітектурно-будівельний контроль - сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час перевірки мають право, зокрема, проводити перевірку відповідності виконання підготовчих та будівельних робіт вимогам будівельних норм, державних стандартів і правил, затвердженим проектним вимогам, рішенням, технічним умовам, своєчасності та якості проведення передбачених нормативно-технічною і проектною документацією зйомки, замірів, випробувань, а також ведення журналів робіт, наявності у передбачених законодавством випадках паспортів, актів та протоколів випробувань, сертифікатів та іншої документації.

Тобто, з наведених положень законодавства вбачається, що за наявності підстав, органами державного архітектурно-будівельного контролю видається сертифікат, який посвідчує прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта. При цьому, орган державного архітектурно-будівельного контролю має право відмовити у видачі сертифіката у визначених ст. 39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» випадках.

Як зазначалось вище, 29 грудня 2015 року Державною архітектурно-будівельною інспекцією України видано сертифікат серії ІУ №165153633879, яким засвідчено відповідність закінченого будівництвом об`єкта (черги, окремого пускового комплексу) проектній документації та підтверджує його готовність до експлуатації «Будівництво автозаправного комплексу з комплексом сервісного обслуговування та автогазового заправного пункту в Київській області Києво-Святшинського району на територіальних межах Софіївсько-Борщагівської с/р, біла а/д Т 10-27 Київське півкільце км 12+363+12+552». Замовник об`єкта - ТОВ «Немирів-Ойл».

При цьому, матеріали справи не містять доказів наявності у ДАБІ правових підстав для відмови ТОВ «Немирів-Ойл» у видачі сертифіката.

Суд зазначає, що завданням адміністративного судочинства є, зокрема, захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб`єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ (ч. 1 ст. 2 КАС України).

Згідно зі статтею 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Відповідно до частини першої статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб`єкта владних повноважень.

Зазначена норма кореспондує з положеннями попередньої редакції Кодексу адміністративного судочинства України, статтею 6 якого передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Конституційний Суд України, вирішуючи питання, порушенні в конституційному зверненні і конституційному поданні щодо тлумачення частини другої статті 55 Конституції України, в Рішенні від 14 грудня 2011 року №19-рп/2011 зазначив, що права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави (частина друга статті 3 Конституції України). Для здійснення такої діяльності органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові і службові особи наділені публічною владою, тобто мають реальну можливість на підставі повноважень, встановлених Конституцією і законами України, приймати рішення чи вчиняти певні дії.

Рішення, прийняті суб`єктами владних повноважень, дії вчинені ними під час здійснення управлінських функцій, а також невиконання повноважень, встановлених законодавством (бездіяльність), можуть бути оскаржені до суду відповідно до частин першої, другої статті 55 Конституції України та норм Кодексу адміністративного судочинства України.

Обов`язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб`єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду. Порушення має бути реальним, стосуватися (зачіпати) зазвичай індивідуально виражених прав чи інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.

Вирішуючи спір, суд повинен пересвідчитись у належності особі, яка звернулась за судовим захистом, відповідного права або охоронюваного законом інтересу (чи є така особа належним позивачем у справі - наявність права на позов у матеріальному розумінні), а також встановити, чи є відповідне право або інтерес порушеним (встановити факт порушення). Тобто, порушення або оспорювання прав та інтересів особи, яка звертається до суду за їх захистом, є обов`язковими.

Відсутність порушеного права та неправильний спосіб захисту встановлюється при розгляді справи по суті і є підставою для прийняття судом рішення про відмову в позові.

Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.

У даному випадку виданий відповідачем оскаржуваний сертифікат є актом ненормативного характеру, тобто актом індивідуальної дії. Такий правовий акт породжує права й обов`язки тільки для тих суб`єктів (чи визначеного цим актом певного кола суб`єктів), яким його адресовано, а саме, виключно визначених у ньому суб`єктів, а тому не порушують прав позивача.

При цьому суд зазначає, що в даному випадку Державна авіаційна служба України не позбавлена можливості звернення до Державної архітектурно-будівельної інспекції України з вимогою про проведення останньою додаткової перевірки порушень вимог містобудівної документації.

Враховуючи наведене, суд вважає, що позовні вимоги Державної авіаційної служби України не підлягають задоволенню.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відтак, враховуючи вищевикладене суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог, оскільки відповідачем у ході судового розгляду справи доведено правомірність вчинення дій щодо видачі сертифікату від 19 грудня 2015 року № ІУ 165153633879 по об`єкту будівництва за адресою: Київська обл. , Києво-Святошинський район, на територіальних межах Софіївсько-Борщагівської сільської ради, біля автомобільної дороги Т 10-27 Київське півкільце км 12+363+12+552 (праворуч).

Керуючись вимогами статей 72 - 77, 90, 139, 241 - 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва,

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позовних вимог Державної авіаційної служби України відмовити.

Рішення суду, відповідно до частини першої статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя В.В. Аверкова