Рішення № 82944081, 11.07.2019, Чернігівський окружний адміністративний суд

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 липня 2019 року м.Чернігів Справа № 620/1548/19

Чернігівський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Соломко І.І., розглянувши, за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військової частини А 4583 про визнання протиправним та скасування пункту наказу,

У С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Військової частини А 4583 про визнання протиправним та скасування пункту 3 наказу від 26.04.2019 № 293 “Про результати проведення службового розслідування”.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначив, що спірний наказ прийнято не у спосіб, встановлений законом, необґрунтовано, без урахування всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, тому є протиправним та підлягає скасуванню.

04.06.2019 ухвалою суду відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Відповідачем, у встановлений судом строк, подано до суду відзив, в якому позов не визнає та просить відмовити у задоволенні позову повністю, оскільки діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

26.06.2019 на адресу суду надійшла відповідь на відзив, в якій представник позивача зазначив, що відповідачем не надано у відзиві жодного заперечення та законним чином не обґрунтовано, чому дисциплінарне стягнення накладене на позивача з порушенням термінів, визначених Дисциплінарним статутом Збройних Сил України. Крім того, зазначив, що представником відповідача не наведено обґрунтування відповідно яких ним в оскаржуваному наказі були застосовані статті 11, 16, 58 та 59 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України.

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.

ОСОБА_1 проходить військову службу на посаді заступника командира військової частини А2167 з тилу-начальника тилу.

18.03.2019 наказом командира військової частини А2167 № 688 «Про результати службового розслідування» за фактом недоліків, виявлених в ході комплексної перевірки питань тилового забезпечення у військовій частині А 2167, встановлено, що заступник командира військової частини А2167 з тилу - начальник тилу ОСОБА_1 неналежним чином виконував свої функціональні обов`язки, нехтував вимогам Керівництва з організації зберігання продовольства, техніки та майна продовольчої служби Збройних Сил України, затвердженого наказом Генерального штабу ЗС України від 12.12.2016 № 471, наказу Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 28.10.2010 № 487 "Про затвердження Технічного регламенту щодо правил маркування харчових продуктів" в зв`язку з чим, керуючись розділом III Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, з метою недопущення подібних випадків в подальшому та покарання за порушення вимог ст. 11, 16, 76, 77 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, а саме за неналежне ставлення до виконання своїх службових обов`язків ОСОБА_1 притягнути до дисциплінарної відповідальності та накласти дисциплінарне стягнення - «догана».

22.04.2019 наказом командувача військ оперативного командування «Північ» № 280 відповідно до вимог статті 85 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, Порядку проведення службового розслідування у Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 21 листопада 2017 №608 (зі змінами), зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 13 грудня 2017 року за №1503/31371, та на підставі розпорядження заступника командувача Сухопутних військ з логістики - начальника логістики Командування Сухопутних Військ Збройних Сил України від 18 квітня 2019 року №116/10/2/192 метою визначення ролі і місця командира військової частини А2167 полковника ОСОБА_2 , а також оцінки дисциплінарного стягнення накладеного на заступника командира військової частини А2167 з тилу - начальника тилу підполковника ОСОБА_1 , стосовно недбалого ставлення до виконання своїх службових обов`язків, що привело до заподіяння шкоди державі наказано провести службове розслідування стосовно командира військової частини А2167 полковника ОСОБА_3 Руслана ОСОБА_4 та заступника командира військової частини А2167 з тилу - начальника тилу підполковника ОСОБА_1 .

26.04.2019 наказом командувача військ оперативного командування «Північ» № 293 «Про результати проведення службового розслідування» за порушення вимог ст.ст. 11, 16, 58, 59 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст. 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України та пунктів 3.1.1., 3.1.9., 3.2.1. Положення про військове (корабельне) господарство Збройних Сил України на ОСОБА_1 накладено дисциплінарне стягнення - «попередження про неповну службову відповідність». Підставою видачі вказаного наказу слугували результати службового розслідування, якими виявлено ряд порушень чинного законодавства України, нормативно-правовий актів України та умов договору, грубі порушення санітарно-гігієнічного режиму у їдальнях військової частини А2167, грубі порушення ведення обліку продуктів харчування, виявлено нестачу харчових продуктів позивачем.

Не погоджуючись з оскаржуваним наказом, позивач звернувся до суду.

Спірні правовідносини, регулюються також Дисциплінарним статутом Збройних Сил України, затвердженим Законом України від 24.03.1999 №551- XIV (далі - Дисциплінарний статут), Статутом внутрішньої служби Збройних Сил України, затвердженим Законом України від 24.03.1999 № 548-ХІV (далі -Статут внутрішньої служби Збройних Сил України).

Так, відповідно до ст.1 Дисциплінарного статуту військова дисципліна - це бездоганне і неухильне додержання всіма військовослужбовцями порядку і правил, встановлених військовими статутами та іншим законодавством України.

Згідно зі ст.4 Дисциплінарного статуту військова дисципліна зобов`язуй кожного військовослужбовця, зокрема, додержуватися Конституції та законів України, Військової присяги, неухильно виконувати вимоги військових статутів, накази командирів.

Стосовно кожного випадку правопорушення командир зобов`язаний прийняти рішення щодо необхідності притягнення винного до відповідальності залежно від обставин скоєння правопорушення, ступеня вини, попередньої поведінки порушника та розміру завданих державі та іншим особам збитків (ч.3 ст.5 Дисциплінарного статуту).

Відповідно до ст. 49 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, затвердженого Законом України від 24 березня 1999 року N 548- ХІУ військовослужбовці повинні постійно бути зразком високої культури, скромності й витримки, берегти військову честь, захищати свою й поважати гідність інших людей, зобов`язані завжди пам`ятати, що за їх поведінкою судять не лише про них, а й про Збройні Сили України в цілому.

Відповідно до ч. 1 ст. 45 Дисциплінарного статуту у разі невиконання (неналежного виконання) військовослужбовцем своїх службових обов`язків, порушення військовослужбовцем військової дисципліни або громадського порядку командир повинен нагадати йому про обов`язки служби, а за необхідності - накласти дисциплінарне стягнення.

На військовослужбовця, який порушує військову дисципліну або громадський порядок, можуть бути накладені лише ті дисциплінарні стягнення, які визначені цим Статутом і відповідають військовому званню військовослужбовця та дисциплінарній владі командира, що вирішив накласти на винну особу дисциплінарне стягнення. Прийняттю рішення командиром про накладення на підлеглого дисциплінарного стягнення може передувати службове розслідування. Воно проводиться з метою уточнення причин і умов, що сприяли вчиненню правопорушення, та ступеня вини (статті 83-84 Дисциплінарного статуту).

Статтею 68 Дисциплінарного статуту визначено види дисциплінарних стягнень, що мажуть бути накладені на старших офіцерів, а саме: а) зауваження; б) догана; в) сувора догана; г) попередження про неповну службову відповідність; д) пониження в посаді; е) пониження військового звання на один ступінь; є) звільнення з військової служби за службовою невідповідністю; ж) позбавлення військового звання.

Згідно з пунктом 83 Дисциплінарного статуту на військовослужбовця, який порушує військову дисципліну або громадський порядок, можуть бути накладені лише ті дисциплінарні стягнення, які визначені цим Статутом і відповідають військовому званню військовослужбовця та дисциплінарній владі командира, що вирішив накласти на винну особу дисциплінарне стягнення.

Пунктами 84, 85 та 87 Дисциплінарного статуту передбачено, що прийняттю рішення командиром про накладення на підлеглого дисциплінарного стягнення може передувати службове розслідування. Воно проводиться з метою уточнення причин і умов, що сприяли вчиненню правопорушення, та ступеня вини. Службове розслідування призначається письмовим наказом командира, який вирішив притягти військовослужбовця до дисциплінарної відповідальності. Службове розслідування має бути завершене протягом одного місяця з дня його призначення командиром (начальником). Дисциплінарне стягнення має бути накладене не пізніше ніж за 10 діб від дня, коли командирові (начальникові) стало відомо про правопорушення, а у разі провадження службового розслідування - протягом місяця від дня його закінчення, не враховуючи часу перебування військовослужбовця на лікуванні або у відпустці. Під час накладення дисциплінарного стягнення командир не має права принижувати гідність підлеглого. Дисциплінарне стягнення не може бути накладене після шести місяців з дня вчинення правопорушення. До зазначеного строку не зараховується час перебування військовослужбовця на лікуванні або у відпустці, а також час відсутності на службі без поважних причин.

Отже аналізуючи наведені норми, слід зазначити, що у разі невиконання (неналежного виконання) військовослужбовцем своїх службових обов`язків, командир повинен нагадати йому про обов`язки служби, а за необхідності - накласти дисциплінарне стягнення за видами, встановленими ст. 68 Дисциплінарного статуту. При цьому, прийняттю рішення командиром про накладення на підлеглого дисциплінарного стягнення може передувати службове розслідування, яке має бути завершене протягом одного місяця з дня його призначення командиром (начальником) і дисциплінарне стягнення має бути накладене не пізніше ніж за 10 діб від дня, коли командирові (начальникові) стало відомо про правопорушення.

В описовій частині наказу від 26.04.2019 №293 «Про результати проведення службового розслідування» зазначено, що робочою групою Управління безпечності харчових продуктів та ветеринарної медицини в період з 04 по 05 березня 2019 проведено перевірку окремих питань організації харчування військовослужбовців, умов зберігання продуктів харчування на продовольчих складах та їдальнях військової частини А2167 (м. Біла Церква), виконання умов договору про закупівлю послуги з організації харчування від 29 грудня 2018 року №286/2/18/12, укладеного між Міністерством оборони України та Товариством з обмеженою відповідальністю «ПРЕМІУМ ФІНАСГРУП», та за результатами проведення таких заходів виявлено ряд порушень чинного законодавства України, нормативно-правовий актів України та умов договору, грубі порушення санітарно-гігієнічного режиму у їдальнях військової частини А2167, грубі порушення ведення обліку продуктів харчування, виявлено нестачу харчових продуктів.

Відповідно до ст. 86 Дисциплінарного статуту якщо вину військовослужбовця повністю доведено, командир приймає рішення про накладення дисциплінарного стягнення. Під час накладення дисциплінарного стягнення та обрання виду враховується: характер та обставини вчинення правопорушенню його наслідки, попередня поведінка військовослужбовця, а також тривалість військової служби та рівень знань про порядок служби.

Водночас судом встановлено, що спірний наказ прийнято з порушенням ст. 84, 85 ,86 ,87 Дисциплінарного статуту, оскільки останній не містить причини і умови, що сприяли вчиненню правопорушення та ступеня вини, характер та обставини вчинення правопорушенню його наслідки, попередня поведінка військовослужбовця, а також тривалість військової служби та рівень знань про порядок служби.

Отже, відповідачем застосовано один з крайній видів дисциплінарного впливу - попередження про неповну службову відповідність, без врахування обставин, які передбачені абз. 2 ст. 86 Дисциплінарного статуту Збройні Сил України при застосування дисциплінарного стягнення.

Щодо підстав притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності, суд зазначає таке.

Відповідно до наказу відповідача від 26.04.2019 №293 «Про результати проведення службового розслідування», пунктом 3 на ОСОБА_1 накладено дисціплінарне стягнення - «попередити про неповну службову відповідальність» за порушення правил військової ввічливості та встановлених статутами Збройних Сил України правил взаємовідносин між військовослужбовцями, вимог статей 11, 16, 58 та 59 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, статті 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, пунктів 3.1.1., 3.1.9 та 3.2.1. Положення про військове (корабельне) господарство Збройних Сил України.

Водночас стаття 11 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України визначає загальні положення про необхідність виконання завдань оборони України, захисту її суверенітету, територіальної цілісності та недоторканності, а також завдань, визначених міжнародними зобов`язаннями України та покладає на військовослужбовців такі обов`язки:

свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов`язок; бути хоробрим, ініціативним і дисциплінованим;

беззастережно виконувати накази командирів (начальників) і захищати їх у бою, як святиню оберігати Бойовий Прапор своєї частини;

постійно підвищувати рівень військових професійних знань, вдосконалювати свою виучку і майстерність, знати та виконувати свої обов`язки та додержуватися вимог статутів Збройних Сил України;

знати й утримувати в готовності до застосування закріплене озброєння, бойову та іншу техніку, берегти державне майно;

дорожити бойовою славою Збройних Сил України та своєї військової частини, честю і гідністю військовослужбовця Збройних Сил України;

поважати бойові та військові традиції, допомагати іншим військовослужбовцям, що перебувають у небезпеці, стримувати їх від вчинення протиправних дій, поважати честь і гідність кожної людини; бути пильним, суворо зберігати державну таємницю;

вести бойові дії ініціативно, наполегливо, до повного виконання поставленого завдання;

виявляти повагу до командирів (начальників) і старших за військовим званням, сприяти їм у підтриманні порядку і дисципліни;

додержуватися правил військового вітання, ввічливості й поведінки військовослужбовців, завжди бути одягненим за формою, чисто й охайно.

Стаття 16 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України визначає, що кожний військовослужбовець зобов`язаний виконувати службові обов`язки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою. Ці обов`язки визначаються статутами Збройних Сил України, а також відповідними посібниками, порадниками, положеннями, інструкціями.

Стаття 58 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил Україні передбачає, що командир (начальник) є єдиноначальником і особисто відповідає перед державою за бойову та мобілізаційну готовність довіреної військової частини, корабля (підрозділу) за забезпечення охорони державам таємниці; за бойову підготовку, виховання, військову дисципліну. морально-психологічний стан особового складу; за внутрішній порощ стан і збереження озброєння, боєприпасів, бойової та іншої техніки пального і матеріальних засобів; за всебічне забезпечення військової частини, корабля (підрозділу); за додержання принципів соціальної справедливості.

Стаття 59 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України визначає обов`язки командира (начальника).

Разом з тим, ОСОБА_1 займає посаду заступника командира військової частини А2167 з тилу - начальника тилу, а докази, що на час виникнення спірних правовідносин займав посаду командира військової частини А2167, відповідач суду не надав. Отже, факт порушення позивачем вимог ст. 58 та ст. 59 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, відповідачем належними доказами не доведено.

Стаття 4 Дисціплінарного Статуту Збройних Сил України поняття військової дисципліни, а саме: військова дисципліна зобов`язує кожного військовослужбовця; додержуватися Конституції та законів України, Військової присяги, неухильно виконувати вимоги військових статутів, накази командирів; бути пильним, зберігати державну та військову таємницю; додержуватися визначених військовими статутами правил взаємовідносин між військовослужбовцями, зміцнювати військове товариство; виявляти повагу до командирів і один до одного, бути ввічливими додержуватися військового етикету; поводитися з гідністю и честю, не допускати самому і стримувати інших від негідних вчинків; не вживати під час проходження військової служби (крім медичного призначення) наркотичні засоби, психотропні речовини чи їх аналоги, а також не вживати спиртні напої під час виконання обов`язків військової служби.

Також в оскаржуваному пункті наказу, відповідач посилається на порушення з боку позивача відповідних пунктів наказу Міністра оборони України №300 від 16.07.1997 Про затвердження Положення про військове (корабельне) господарство Збройних Сил України, а саме пунктів 3.1.1., 3.1.9 та 3.2.1.

В той же час пунктом 3.1.1. Положення визначено наступне - «Посадові особи військової частини і з`єднання, що здійснюють організацію та ведення військового (корабельного) господарства, відповідають за це господарство та виконують свої обов`язки згідно з вимогами Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України та цього Положення.».

Пункт 3.1.9. Положення визначає, що усі посадові особи військової частини (з`єднання), які відають військовим (корабельним) господарством, повинні: (перелік).

Крім того, договір про закупівлю послуги з організації харчування №286/2/18/12, укладений між Міністерством оборони України та Товариством з обмеженою відповідальністю «ПРЕМІУМ ФІНАСГРУП» 29.12.2018. Тобто харчування в зазначеній їдальні Товариством з обмеженою відповідальністю «ПРЕМІУМ ФІНАСГРУП» почало здійснюватися з 29.12.2018.

Однак, відповідно до наказу командира військової частини А2167 №3 від 03.01.2019 ОСОБА_1 вибув зі складу військ, які залучаються для проведення операції об`єднаних сил в Донецький та Луганських областей.

В подальшому згідно наказу командира військової частини А2167 №44 від 12.02.2019 ОСОБА_1 вибув у відрядження на 6 діб по 17.02.2019 для участі в конференції з розвитку центрів підготовки підрозділів ЗСУ.

Відповідно до наказу командира військової частини А2167 №62 від 27.02.2019, позивач вибув у відрядження у військову частину А4150 с. Старичі Львівської області на 7 діб до 05.03.2019 для організації прийому казармених приміщень та наметового містечка.

Відповідно до наказу № 65 позивач 02.03.2019 прибув з відрядження та приступив до виконання обов`язків.

Відповідно до наказу командира військової частини А2167 №72 від 08.03.2019 позивач вибув у відрядження у військову частину А4150 с. Старичі Львівської області з 08.03.2019 для проходження навчань в польових умовах в рамках об`єднаної багатонаціональної групи з підготовки – Україна (JMTGU).

Відповідно до наказу командира військової частини А2167 №145 від 13.05.2019 позивач прибув з відрядження і та приступив до виконання обов`язків за посадою.

Відповідно до наказу командира військової частини А2167 № 146 від 14.05.2019 позивач вибув на стаціонарне лікування у госпіталь військової частини А3122 м. Біла Церква для стаціонарного лікування.

Таким чином, позивач в період з 27.02.2019 по дату прийняття спірного наказу перебував у відрядженнях та на стаціонарному лікуванні, а отже, не міг з об`єктивних підстав вчинити дисціплінарне правопорушення.

Суд оцінює спірні рішення на відповідність вимогам ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, які є однаково важливими, ієрархічно не підпорядкованими й відповідають міжнародним, передовсім європейським стандартам щодо діяльності публічної адміністрації. Вони можуть і повинні бути застосовані всіма суб`єктами владних повноважень безпосередньо для попереднього аналізу своїх дій і рішень.

Натомість, відповідач не скористався таким механізмом, оскільки спірне рішення не відповідає критеріям, визначеним у ч. 2 ст. 2 КАС України. Так, відповідачем не враховані всі обставини, які мали значення для прийняття рішення, що порушує принципи обґрунтованості, розсудливості, встановлені ч. 2 ст. 2 КАС України.

При цьому слід зазначити, що згідно рішення Європейського суду з прав людини по справі "Северянін та інші проти України"(п.58) суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішенні судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

Пунктом 41 Висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів зазначено, що обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

З урахуванням викладеного, та з огляду на те, що спірне рішення в частині, що стосується позивача, прийнято без дотримання вимог ч. 2 ст. 2 КАС України, то це є достатньою підставою для визнання його протиправним та скасування.

Частиною 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідач не довів правомірності прийнятого рішення. Натомість, суд установив, що оскаржуване рішення не відповідає критеріям законності, обґрунтованості, добросовісності, розсудливості рішень відповідача як суб`єкта владних повноважень, а отже, є протиправними.

За таких обставин суд доходить висновку про обґрунтованість позовних вимог та необхідність їх задоволення в повному обсязі.

Відповідно до ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати стягненню не підлягають.

Керуючись статтями 158 - 163,167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати пункт 3 наказу Військової частини А 4583 від 26.04.2019 № 293 “Про результати проведення службового розслідування” .

Рішення суду набирає законної сили в порядку статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду в строки, визначені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України, протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення суду. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.

Повний текст судового рішення виготовлено 11.07.2019.

Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ).

Відповідач: Військова частина А4583 (Оперативне командування “Північ” Сухопутних військ Збройних Сил України) (вул. Шевченка, 57, м. Чернігів, 14030, код ЄДРПОУ 26616313).

Суддя І.І. Соломко