Рішення № 82944003, 10.07.2019, Чернігівський окружний адміністративний суд

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 липня 2019 року м.Чернігів Справа № 620/1535/19

Чернігівський окружний адміністративний суд під головуванням судді Соломко І.І., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Бахмацької районної ради Чернігівської області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії,

У С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Бахмацької районної ради Чернігівської області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії.

Позовні вимоги обґрунтовані протиправними діями відповідача щодо не призначення та невиплати на період працевлаштування, але не більше шести місяців, середньої заробітної плати, яку позивач отримував на виборній посаді заступника голови Бахмацької районної ради Чернігівської області, оскільки вказані виплати передбачені ст. 33 Закону України “Про статус депутатів місцевих рад” та ст. 118 КЗпП України.

Відповідач скористався правом на подання відзиву на позовну заяву, який надійшов на адресу суду 19.06.2019, вимоги не визнає з підстав, наведених у відзиві, який міститься в матеріалах справи. Просив суд в задоволенні позову відмовити, з тих підстав, що ОСОБА_1 не відмовлено у виплаті заробітної плати на період працевлаштування, а листом № 01-06/217 від 22.04.2019 повідомлено, що питання щодо призначення та виплати середньої заробітної плати буде винесено на розгляд чергової сесії Бахмацької районної ради. 11.06.2019 відбулась сесія Бахмацької районної ради, та внесено на розгляд депутатів питання щодо призначення на період працевлаштування виплати середньої заробітної плати ОСОБА_1 Більшість депутатів Бахмацької районної ради проголосували позитивно. За таких обставин, Бахмацька районна рада вважає, що позов ОСОБА_1 є передчасним. Підстав для визнання дій Бахмацької районної ради протиправними щодо не призначення та невиплати позивачу відповідних сум, відсутні, тобто відповідач діяв на підставі і у межах повноважень, визначених Законом України «Про місцеве самоврядування». У зв`язку з чим просив закрити провадження у справі.

Вирішуючи питання про закриття провадження у справі, суд зазначає таке.

Частиною першою статті 238 КАС України визначені підстави для закриття провадження у справі, зокрема: 1) якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства; 2) якщо позивач відмовився від позову і відмову прийнято судом; 3) якщо сторони досягли примирення; 4) якщо є такі, що набрали законної сили, постанова чи ухвала суду про закриття провадження у справі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав; 5) у разі смерті або оголошення в установленому законом порядку померлою фізичної особи або припинення юридичної особи, за винятком суб`єкта владних повноважень, які були однією із сторін у справі, якщо спірні правовідносини не допускають правонаступництва; 6) щодо оскарження нормативно-правових актів суб`єктів владних повноважень чи окремих їх положень, якщо оскаржуваний нормативно-правовий акт або відповідні його положення визнано протиправними і нечинними рішенням суду, яке набрало законної сили; 7) щодо оскарження індивідуальних актів та дій суб`єкта владних повноважень, якщо оскаржувані акти та дії суб`єкта владних повноважень було змінено або скасовано рішенням суду, яке набрало законної сили; 8) щодо оскарження рішень, дій або бездіяльності суб`єкта владних повноважень, якщо оскаржувані порушення були виправлені суб`єктом владних повноважень і при цьому відсутні підстави вважати, що повне відновлення законних прав та інтересів позивача неможливе без визнання рішень, дій або бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправними після такого виправлення.

Відповідно до пункту 5 частини першої статті 167 КАС України будь яке клопотання має містити підстави.

Однак відповідачем не вказано підстави для закриття провадження у справі, тому відповідно до частини другої статті 167 КАС України клопотання відповідача про закриття провадження у справі повертається заявнику без розгляду.

Відповідно до частини п`ятої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Учасники справи з клопотанням про розгляд справи у судовому засіданні до суду не звертались.

Відтак, розгляд справи судом здійснено за наявними у ній матеріалами та доказами.

Суд, розглянувши матеріали справи, дослідивши в сукупності письмові докази, якими сторони обґрунтовують позовні вимоги та відзив на позов на позов, встановив наступне.

ОСОБА_1 є депутатом Бахмацької районної ради Чернігівської області 7 скликання, що підтверджується відповідним посвідченням № 29 ( а.с. 8).

02.12.2015 рішенням першої сесії 7 скликання Бахмацької районної ради Чернігівської області № 2 позивача обрано на посаду заступника голови Бахмацької районної ради, останнім складено присягу посадової особи органу місцевого самоврядування та присвоєно 9 ранг посадової особи місцевого самоврядування в межах 4 категорії посад. 02.12.2017 присвоєно 8 ранг посадової особи місцевого самоврядування в межах 4 категорії посад.

До обрання на посаду заступника голови Бахмацької районної ради Чернігівської області позивач працював на посаді головного спеціаліста Відділу освіти Бахмацької районної державної адміністрації і був звільнений 07.12.2015 відповідно до пункту 5 статті 36 КЗпП України (перехід на виборну посаду), що підтверджується копією трудової книжки НОМЕР_1 . Права на пенсійне забезпечення позивач не набув, пенсія за віком, по інвалідності, у зв`язку із втратою годувальника, за вислугу років позивачу не призначена.

21.03.2019 рішенням № 2 дев`ятнадцятої сесії Бахмацької районної ради 7 скликання позивача звільнено у зв`язку з достроковим припиненням повноважень за частиною третьою статті 56 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні».

Після звільнення з виборної посади позивач звернувся до голови Бахмацької районної державної адміністрації з заявою про працевлаштування на посаді головного спеціаліста Відділу освіти Бахмацької райдержадміністрації.

Листом № 113-Б-03-08 від 11.04.2019 відповідач повідомив позивача, що розпорядженням голови райдержадміністрації від 26.02.2018 Відділ освіти райдержадміністрації реорганізовано у сектор освіти райдержадміністрації. Посада, яку позивач займав у відділі освіти райдержадміністрації до обрання на посаду заступника голови Бахмацької районної ради Чернігівської області, в результаті реорганізації була скорочена. Станом на 11.04.2019 відсутня посада головного спеціаліста сектору освіти райдержадміністрації. Також відсутні й інші вакантні рівнозначні посади.

11.04.2019 позивач звернувся до голови Бахмацької районної ради Чернігівської області з заявою, в якій зазначив, що у зв`язку із достроковим припиненням повноважень заступника голови районної ради, неможливістю працевлаштуватись на попередній посаді, керуючись пунктом 2 статті 33 Закону України «Про статус депутатів місцевих рад», листа Мінсоцполітики від 13.08.2009 № 9260/0/14-09/13, просив призначити на період працевлаштування виплату середньої заробітної плати, яку він отримував на виборній посаді.

Листом № 01-06/217 від 22.04.2019 відповідач повідомив позивача, що питання щодо призначення на період працевлаштування виплати середньої заробітної плати буде винесено на розгляд чергової сесії районної ради. Про результати розгляду буде повідомлено додатково.

Проте на час звернення до суду, позивачу відповідні виплати не проведені, що стало підставою для звернення до суду за захистом своїх прав,

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд враховує наступне.

Згідно із статтею 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язкове страхуванням за рахунок страхових внесків організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення, створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

Частиною 8 статті 56 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» встановлено, що заступник голови районної у місті, районної ради, перший заступник, заступник голови обласної ради працюють у раді на постійній основі. На них поширюються вимоги щодо обмеження сумісності їх діяльності з іншою роботою (діяльністю), встановлені цим Законом для голови ради.

Згідно зі статтею 118 Кодексу законів про працю України працівникам, звільненим від роботи внаслідок обрання їх на виборні посади в державних органах, а також у партійних, профспілкових, комсомольських, кооперативних та інших громадських організаціях, надається після закінчення їх повноважень за виборною посадою попередня робота (посада), а при її відсутності - інша рівноцінна робота (посада) на тому самому або, за згодою працівника, на іншому підприємстві, в установі, організації.

Аналогічна за змістом гарантія передбачена статтею 33 Закону України «Про статус депутатів місцевих рад» від 11.07.2002 № 93-IV (далі - Закон про статус депутатів), де вказано, що у разі обрання депутата місцевої ради на виборну посаду у раді, на якій він працює на постійній основі, трудовий договір з ним за попереднім місцем роботи припиняється відповідно до законодавства. Депутату місцевої ради, який працював у раді на постійній основі, після закінчення таких повноважень надається попередня робота (посада), а за її відсутності - інша рівноцінна робота (посада) на тому самому або, за згодою депутата, на іншому підприємстві, в установі, організації. У разі неможливості надання відповідної роботи (посади) на період працевлаштування за колишнім депутатом місцевої ради зберігається, але не більше шести місяців, середня заробітна плата, яку він одержував на виборній посаді у раді, що виплачується з відповідного місцевого бюджету.

Згідно пункту 6 частини першої статті 2 Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 № 889-VIII рівнозначна посада - посада державної служби, що належить до однієї групи оплати праці з урахуванням юрисдикції державного органу.

11.04.2019 позивач звернувся до голови Бахмацької районної ради Чернігівської області з заявою, в якій зазначив, що у зв`язку із достроковим припиненням повноважень заступника голови районної ради, неможливістю працевлаштуватись на попередній посаді, керуючись п. 2 ст.33 Закону України «Про статус депутатів місцевих рад», листа Мінсоцполітики від 13.08.2009 № 9260/0/14-09/13, просив призначити на період працевлаштування виплату середньої заробітної плати, яку він отримував на виборній посаді.

Листом № 01-06/217 від 22.04.2019 відповідач повідомив позивача, що питання щодо призначення на період працевлаштування виплати середньої заробітної плати буде винесено на розгляд чергової сесії районної ради. Про результати розгляду мене буде повідомлено додатково.

Докази щодо проведення відповідних виплат відповідачем на час розгляду справи не надано, а отже, останнім порушена мінімальна державна гарантія в оплаті праці для звільнених посадових осіб органу місцевого самоврядування після їх звільнення.

Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною першою статті 5 КАС України встановлено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом : 4) визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

Згідно з частиною п`ятою статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду в своїй постанові від 19.09.2018 року справа № 705/6032/16-а зробив такий висновок: «Аналіз наведених правових норм (ст.33 Закону України «Про статус депутатів місцевих рад», ст.118 КЗпП України) дає підстави для висновку, що законодавством гарантується право особи на надання, після закінчення її повноважень за виборною посадою, попередньої роботи (посади). В той же час, це право може бути реалізовано за умови наявності посади, або іншої рівноцінної посади. За такого правового врегулювання та обставин справи, Верховний Суд погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій щодо правомірності стягнення середньої заробітної плати, яку позивач одержував, працюючи на виборній посаді в Громівській сільській раді, що виплачується з відповідного сільського бюджету за шість місяців, внаслідок неможливості надання попередньої роботи (посади), що узгоджується з приписами частини другої статті 33 Закону України "Про статус депутатів місцевих рад".

Такий же висновок викладений у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 23.05.2018 (справа №340/742/15-а (2а/340/5/16).

Суд не бере до уваги доводи представника відповідача як на підтвердження правомірності своїх дій, що 11.06.2019 відбулась сесія Бахмацької районної ради та внесено на розгляд депутатів питання щодо призначення на період працевлаштування виплати середньої заробітної плати ОСОБА_1 , оскільки вищевказане жодними доказами не підтверджено.

Згідно з частиною першою статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до статті 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Частиною другою статті 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідачем не доведено правомірність своїх дій, натомість позивачем доведено ті обставини, на яких ґрунтуються його вимоги, тому вимоги про визнання протиправними дій Бахмацької районної ради Чернігівської області щодо не призначення та невиплати ОСОБА_1 на період працевлаштування, але не більше шести місяців, середньої заробітної плати, яку він отримував на виборній посаді заступника голови Бахмацької районної ради Чернігівської області, слід задовольнити.

Разом із тим, щодо позовних вимог позивача про зобов`язання відповідача призначити та виплачувати йому на період працевлаштування середню заробітну плату, яку він отримував на виборній посаді заступника голови Бахмацької районної ради Чернігівської області, але не більше шести місяців, суд зазначає таке.

За своєю правовою природою, відповідно до норм чинного законодавства, повноваження відповідача щодо надання дозволів на розроблення проектів землеустрою є дискреційним повноваженням та виключною компетенцією уповноваженого органу.

Адміністративний суд, перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень на відповідність закріпленим частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України критеріям, не втручається у дискрецію (вільний розсуд) суб`єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями. Завдання адміністративного судочинства полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання прав та вимог законодавства, інакше було б порушено принцип розподілу влади.

Принцип розподілу влади заперечує надання адміністративному суду адміністративно-дискреційних повноважень - ключовим завданням якого є здійснення правосуддя.

За таких обставин, з метою відновлення прав позивача, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для часткового задоволення позовних вимог, шляхом визнання протиправними дій Бахмацької районної ради Чернігівської області щодо не призначення та невиплати ОСОБА_1 на період працевлаштування, але не більше шести місяців, середньої заробітної плати, яку він отримував на виборній посаді заступника голови Бахмацької районної ради Чернігівської області, та зобов`язання відповідача вирішити питання про призначення та виплати ОСОБА_1 на період працевлаштування середню заробітну плату, яку він отримував на виборній посаді заступника голови Бахмацької районної ради Чернігівської області, але не більше шести місяців, з урахуванням правової позиції, викладеної в судовому рішенні.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог частково.

Визначаючись щодо питання відшкодування позивачу судового збору та витрат на професійну правничу допомогу, суд виходить з наступного.

Згідно частин першої та другої статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Пунктом 1 частини третьої статті 132 КАС України визначено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Статтею 134 КАС України встановлено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону.

Так, позивач просить стягнути з відповідача витрати на правничу допомогу в розмірі 3000,33 грн. На підтвердження надання такої допомоги надає: договір про надання правової допомоги від 26.04.201917, ордер на надання правничої допомоги, детальний опис робіт (надання послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги від 25.05.2019, квитанцію про оплату правничої допомоги від 22.05.2019 № К2401935 (а.с.14,16,17,18).

Судом встановлено, що 26.04.2019 між ОСОБА_1 та адвокатом Ковалюх В.М., що діє відповідно до Свідоцтва про право заняття адвокатською діяльністю № 171 від 24.12.1997, укладено договір про надання правової (правничої) допомоги.

Відповідно до детального опису робіт (надання послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги від 25.05.2019 визначено перелік дій на виконання вказаного договору які надає адвокат, вартість яких становить 3000,33 грн.

В силу статті 132 і частини 3 статті 139 КАС до судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами у цій справі, належать судовий збір за подання позову та витрати позивача на професійну правничу допомогу.

У свою чергу, представником відповідача заявлено клопотання про зменшення витрат на правничу допомогу, оскільки адвокат Ковалюх В.М., як представник позивача самостійно не звертався до Бахмацької районної ради, не надав консультації своєму клієнту, щоб зачекати рішення сесії Бахмацької районної ради, на якій остаточно вирішиться питання щодо виплати заробітної плати на період працевлаштування позивачу, що і призвело до подання безпідставної позовної заяви ОСОБА_1 до Бахмацької районної ради за реальної відсутності самого спору. У зв`язку з викладеним, Бахмацька районна рада просить суд зменшити розмір витрат, понесених ОСОБА_1 на правничу допомогу до 400 грн., оскільки саме така сума має бути достатньою за отриману позивачем правову допомогу.

При визначенні співмірності наданих послуг позивачу з сумою заявленою до відшкодування, суд зауважує, що дана адміністративна справа розглядалась у порядку спрощеного позовного провадження (підготовче засідання не передбачено).

Враховуючи клопотання відповідача про зменшення витрат на правничу допомогу, надані представником позивача докази, підтверджуючі здійснення відповідних витрат за укладеним договором про надання правової (правничої) допомоги, опис наданих послуг та складність справи, на переконання суду, на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС в Чернігівській області підлягають стягненню суми витрат на правничу допомогу у розмірі 1000,00 грн.

Підстави для стягнення судового збору відсутні, оскільки позивач звільнений від його сплати.

Керуючись статтями 158 - 163,167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Бахмацької районної ради Чернігівської області щодо не призначення та невиплати ОСОБА_1 на період працевлаштування, але не більше шести місяців, середньої заробітної плати, яку він отримував на виборній посаді заступника голови Бахмацької районної ради Чернігівської області.

Зобов`язати Бахмацьку районну раду Чернігівської області вирішити питання щодо призначення та виплати ОСОБА_1 на період працевлаштування середню заробітну плату, яку він отримував на виборній посаді заступника голови Бахмацької районної ради Чернігівської області, але не більше шести місяців.

В решті позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Бахмацької районної ради Чернігівської області на користь ОСОБА_1 витрати на оплату професійної правничої допомоги в сумі 1000 грн.

Рішення суду набирає законної сили в порядку статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду в строки, визначені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України, протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення суду. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.

Повний текст рішення виготовлено 10.07.2019.

Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ).

Відповідач: Бахмацька районна рада Чернігівської області (вул. Соборна, 42, м. Бахмач, Чернігівська область, 16500, код ЄДРПОУ 24843252).

Суддя І.І. Соломко