Ухвала суду № 82943877, 11.07.2019, Хмельницький окружний адміністративний суд

Справа № 560/1596/19

УХВАЛА

11 липня 2019 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Гнап Д.Д. розглянувши заяву товариства з обмеженою відповідальністю "Модуль-Україна" в адміністративній справі за позовом Головного управління ДФС у Хмельницькій області до товариства з обмеженою відповідальністю "Модуль-Україна" про стягнення податкового боргу,

ВСТАНОВИВ:

Головне управління ДФС у Хмельницькій області звернулося в суд з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Модуль-Україна", в якому просить стягнути кошти у рахунок погашення податкового боргу у розмірі 12661848,03 грн з рахунків відповідача у банках, що обслуговують такого платника податків та за рахунок готівки, що належить відповідачу.

Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 27.05.2019 відкрито провадження в цій справі та вирішено її розглянути за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

До суду 09.07.2019 надійшла заява відповідача, в якій він просить поновити строк для подачі заяви проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження та прийняти її до розгляду, а також постановити ухвалу про розгляд справи за правилами загального позовного провадження.

В обґрунтування заяви зазначив, що у справі визначено неправильний суб`єктний склад, оскільки позивач вказує однією з підстав наявності податкового боргу податкові повідомлення-рішення від 15.01.2013 №0000032342 та №0000052342, які винесені Кам`янець-Подільською об`єднаною ДПІ, а не Головним управлінням ДФС у Хмельницькій області. При цьому, зазначені податкові повідомлення-рішення оскаржені в касаційному порядку, тому, задоволення позовних вимог може призвести до передчасного стягнення заборгованості. Зауважив, що за наслідками розгляду цієї справи може вирішуватися подальша господарська діяльність підприємства.

Згідно з частиною 3 статті 166 Кодексу адміністративного судочинства України заяви, клопотання і заперечення подаються та розглядаються в порядку, встановленому цим Кодексом. У випадках, коли цим Кодексом такий порядок не встановлений, він встановлюється судом.

Таким чином, розгляд вказаної заяви за встановленим судом порядком проведено у письмовому провадженні.

Розглянувши заяву, суд зазначає та враховує наступне.

Відповідно до положень частин 1-3 статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного). Спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.

Згідно з пунктом 20 частини 1 статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративна справа незначної складності (малозначна справа) - адміністративна справа, у якій характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників тощо не вимагають проведення підготовчого провадження та (або) судового засідання для повного та всебічного встановлення її обставин.

Умови, за яких суд має право розглядати справи у загальному або спрощеному позовному провадженні, визначаються цим Кодексом (частина 5 статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України).

Частиною 2 статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

Згідно з частиною 3 статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України при вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) значення справи для сторін; 2) обраний позивачем спосіб захисту; 3) категорію та складність справи; 4) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо; 5) кількість сторін та інших учасників справи; 6) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 7) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Питання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі (частина 1 статті 260 Кодексу адміністративного судочинства України).

При цьому, згідно з частиною 4 статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України, виключно за правилами загального позовного провадження розглядаються справи у спорах: 1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом; 2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об`єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності; 4) щодо оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 5) щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України "Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років".

Зміст заявлених у цій справі позовних вимог свідчить про їх невідповідність наведеному виключному переліку справ, які розглядаються виключно за правилами загального позовного провадження.

Положеннями статті 260 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено право відповідача на звернення до суду із запереченнями проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження. При цьому за наслідками розгляду відповідного заперечення суд, з урахуванням конкретних обставин справи, наділений дискреційними повноваженнями з огляду на принцип диспозитивності.

Відповідно до частини 4 зазначеної статті якщо відповідач в установлений судом строк подасть заяву із запереченнями проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, суд залежно від обґрунтованості заперечень відповідача протягом двох днів із дня її надходження до суду постановляє ухвалу про: 1) залишення заяви відповідача без задоволення; 2) розгляд справи за правилами загального позовного провадження та заміну засідання для розгляду справи по суті підготовчим засіданням.

Тобто, зазначеними положеннями закріплено спеціальне правило про процесуальні повноваження адміністративного суду залежно від обґрунтованості заперечень відповідача проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Згідно з частиною 5 статті 260 Кодексу адміністративного судочинства України якщо відповідач не подасть у встановлений судом строк такі заперечення, він має право ініціювати перехід до розгляду справи за правилами загального позовного провадження лише у випадку, якщо доведе, що пропустив строк із поважних причин.

Ухвала Хмельницького окружного адміністративного судку від 27.05.2019 про відкриття провадження отримана відповідачем 31.05.2019, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.

У свою чергу, заява відповідача, в якій викладені заперечення щодо розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження та заявлено клопотання про розгляд справи за правилами загального позовного провадження, надійшла до суду лише 09.07.2019, тобто, з порушенням визначеного граничного строку для її подання.

При цьому, щодо поважності причин пропуску строку звернення з заявою про розгляд справи за правилами загального позовного провадження, суд звертає увагу на наступне.

Постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 06.02.2018 визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Кам`янець-Подільської об`єднаної Державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Хмельницькій області від 15.03.2013 №0000032342. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Кам`янець-Подільської об`єднаної Державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Хмельницькій області від 15.03.2013 №0000052342. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Кам`янець-Подільської об`єднаної Державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Хмельницькій області від 15.03.2013 №0000042342 в частині зменшення суми від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток в розмірі 7737799 (сім мільйонів сімсот тридцять сім тисяч сімсот дев`яносто дев`ять) грн. 00 коп.

Постановою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 25.06.2018 у справі №822/711/13-а скасовано рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 06 лютого 2018 року. Прийнято нову постанову, якою відмовлено в задоволенні позову товариства з обмеженою відповідальністю "Модуль-Україна".

Відповідно до ухвали Верховного Суду від 06.08.2018 прийнято до розгляду Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Модуль-Україна" на постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від 25.06.2018 у справі №822/711/13-а та відкрито по ній касаційне провадження.

Тобто, про оскарження в касаційному порядку податкових повідомлень-рішень від 15.01.2013 №0000032342 та №0000052342 відповідачу було відомо в період визначеного строку для подання запереченнями проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження. Тому, зазначене не є поважною причиною пропуску встановленого строку, оскільки процесуальні правила та вимоги оприлюднені, доступні для ознайомлення, що зумовлює необхідність їх виконання.

Також, суд зазначає, що контролюючі органи пройшли тривалий процес реорганізації, за результатами якого Головне управління ДФС у Хмельницькій області є правонаступником Кам`янець-Подільської об`єднаної Державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Хмельницькій області.

Згідно з частиною 3 статті 166 Кодексу адміністративного судочинства України заяви, клопотання і заперечення подаються та розглядаються в порядку, встановленому цим Кодексом.

Пунктами 6 та 7 частини 1 статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України серед загальних вимог до форми та змісту письмової заяви встановлено, що таке клопотання повинно містити перелік документів та інших доказів (за наявності), що до нього додаються, а також інші відомості, які вимагаються цим Кодексом.

Зміст наведених положень Кодексу адміністративного судочинства України свідчить, що при зверненні до суду з письмовим заявами щодо вирішення певного питання заявник повинен надати відповідні докази (за наявності), які підтверджують викладені у клопотанні обставини.

Проте, відповідач не надав доказів впливу судового рішення на його господарську діяльність.

Таким чином, зміст поданої відповідачем заяви та доданих до неї документів свідчить відсутність підстав для визнання пропуску строку ініціювання переходу до розгляду справи за правилами загального позовного провадження з поважних причин.

Суд також зазначає, що практика Європейського суду з прав людини, яка в силу положень статті 17 Закону України від 23.02.2006 №3477-IV "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" є джерелом права, з питань гарантій публічного характеру провадження у судових органах в контексті пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), свідчить про те, що публічний розгляд справи може бути виправданим не у кожному випадку (рішення від 8 грудня 1983 року у справі "Ахеп v. Germany", заява №8273/78, рішення від 25.04.2002 "Varela Assalino contre le Portugal", заява №64336/01). Так, y випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, то розгляд письмових заяв, на думку Європейського суду з прав людини, є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім. Заявник (не в одній із зазначених справ) не надав переконливих доказів на користь того, що для забезпечення справедливого судового розгляду після обміну письмовими заявами необхідно було провести також усні слухання. Зрештою, у певних випадках влада має право брати до уваги міркування ефективності й економії. Зокрема, коли фактичні обставини не є предметом спору, а питання права не становлять особливої складності, та обставина, що відкритий розгляд не проводився, не є порушенням вимоги пункту 1 статті 6 Конвенції про проведення публічного розгляду справи.

Крім того, відповідно до частини 1 статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Таким чином, обов`язок суду здійснити безпосереднє, всебічне, повне та об`єктивне дослідження доказів по справі не залежить від виду провадження, в якому розглядається адміністративна справа.

З огляду на викладене суд не вбачає підстав для задоволення заяви відповідача про перехід до розгляду справи за правилами загального позовного провадження.

Згідно з частиною 2 статті 241 Кодексу адміністративного судочинства України процедурні питання, пов`язані з рухом справи в суді першої інстанції, клопотання та заяви осіб, які беруть участь у справі, питання про відкладення розгляду справи, оголошення перерви, зупинення або закриття провадження у справі, залишення заяви без розгляду, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом, вирішуються судом шляхом постановлення ухвал.

Керуючись статтями 248, 256, 260 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

залишити заяву товариства з обмеженою відповідальністю "Модуль-Україна" про розгляд справи за правилами загального позовного провадження без задоволення.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.

Ухвала оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.

Головуючий суддя Д.Д. Гнап