Рішення № 82943566, 10.07.2019, Сумський окружний адміністративний суд

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 липня 2019 р. Справа № 480/1635/19

Сумський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Соп`яненка О.В.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної фіскальної служби у Сумській області про визнання протиправною та скасування вимоги,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом, мотивуючи вимоги тим, що отримала вимогу про сплату єдиного внеску в сумі 18 276,72 грн., яку вважає протиправною. У 2008 році, маючи намір займатися підприємницькою діяльністю, звернулася о органу реєстрації для видачі свідоцтва про право на заняття підприємницькою діяльністю, процедуру реєстрації не завершила. В подальшому підприємницьку діяльність не здійснювала, не звернулася до податкової служби для видачі відповідного свідоцтва, заяви про встановлення певної системи оподаткування не подавала, рахунків для зайняття діяльністю не відкривала, звітності не подавала. Була впевнена, що не була зареєстрована як підприємець. У зв`язку з неподанням звітності податковий орган був зобов`язаний звернутися до суду з позовом про припинення її підприємницької діяльності. З 2008 року працювала, її роботодавець утримував та перераховував до бюджету всі податки. Одержує державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім`ям. При проведенні перевірки її майнового стану при призначенні допомоги не було виявлено, що вона є приватним підприємцем.

Базою нарахування єдиного внеску є дохід, який від провадження підприємницької діяльності позивач не отримував. Податковим органом винесено вимогу без проведення перевірки та з пропущенням строків на її пред`явлення. Просить визнати протиправною і скасувати вимогу №Ф-4772-54 від 07.02.2019 на суму 18 276,72 грн.

У відзиві на позовну заяву відповідач вказав, що позивач перебуває на обліку в органах доходів і зборів з 31.03.2018, на дату прийняття оскаржуваної вимоги не перебував в стані припинення підприємницької діяльності. Звернення до суду з позовом про припинення підприємницької діяльності у зв`язку з неподанням звітності є правом, а не обов`язком контролюючого органу. Фізичні особи-підприємці, які одночасно є найманими працівниками не звільняються від сплати єдиного внеску. Позивачу нарахований мінімальний страховий внесок, встановлений законом. Інструкцією про порядок нарахування і сплати єдиного внеску встановлено, що вимога формується на підставі даних інформаційної системи органу доходів і зборів. Вимога сформована на заборгованість, що виникла за 2017 рік та 2018 роки. Порушення строку винесення оскаржуваної вимоги не є підставою для її скасування. Просить відмовити в задоволенні позову.

Вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позов задоволенню не підлягає. Судом встановлено, що в період з 31.03.2008 по 12.03.2019 позивач була зареєстрована як фізична особа-підприємець. Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 01.04.2008 позивача було взято на облік як платника податків. У 2017-2018 роках позивач не подавала звітність про нарахування єдиного внеску. Вказана обставина не оспорюється сторонами.

07.02.2019 Головним управлінням ДФС у Сумській області сформована та направлена на адресу позивача вимога №Ф-4772-54 про сплату боргу (недоїмки) з єдиного внеску в сумі 18 276,72 грн. (а.с.7).

Відповідно до ст.4 Закону №2464 платниками єдиного внеску є, зокрема, фізичні особи-підприємці, в тому числі ті, які використовують працю інших осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством про працю, чи за цивільно-правовим договором (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою-підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців).

Законом України від 06.12.2016 №1774 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» внесено зміни до Закону №2464, що діють з 01.01.2017, зокрема щодо обов`язковості визначення бази нарахування ЄВ у разі неотримання доходу (прибутку) у звітному році або окремому місяці звітного року. Фізичні особи-підприємці, які перебувають на загальній системі оподаткування, нараховують єдиний внесок на суму доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб. При цьому, сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску на місяць.

У разі якщо таким платником не отримано дохід (прибуток) звітному році або окремому місяці звітного року, такий платник зобов`язаний визначити базу нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску (п.2 ч.1 ст.7 Закону №2464).

Мінімальний страховий внесок - сума єдиного внеску, що визначається розрахунково як добуток мінімального розміру заробітної плати на розмір внеску, встановлений законом на місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід), та підлягає сплаті щомісяця.

Законом України від 21.12.2016 №1801-VIII «Про Державний бюджет України на 2017 рік», установлено щомісячний розмір мінімальної заробітної плати з 1 січня 2017 - 3200,00грн., з 1 січня 2018 року - 3723 грн.

Частиною п`ятою ст.8 Закону №2464 для зазначеної категорії платників встановлена обов`язкова ставка єдиного внеску, що дорівнює 22% бази нарахування.

Право на звільнення від сплати єдиного внеску у 2017-2018 роках за себе мали фізичні особи-підприємці, за умови, що вони отримують пенсію за віком або є особами з інвалідністю та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу. Такі особи можуть бути платниками єдиного внеску виключно за умови їх добровільної участі у системі загальнообов`язкового державного соціального страхування (частина четверта ст.4 Закону №2464). Інших підстав звільнення від сплати єдиного внеску фізичними особами-підприємцями не передбачено. Нарахування платнику єдиного внеску здійснюється автоматично на рівні ДФС України поквартально в розмірі мінімального страхового внеску, що відображається в інтегрованій картці платника.

Враховуючи обов`язок нарахування єдиного внеску до сплати, навіть у разі неподання звітності та відсутності доходу, фізичні особи-підприємці зобов`язані сплатити до 09.02.2018 за звітний 2017 рік, щонайменше 8448грн. (3200.00*12*22%).

Крім того, з прийняттям Закону України від 03 жовтня 2017 року №2148-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій » внесені зміни до Закону № 2464, що діють з 01.01.2018, зокрема щодо строків сплати зобов`язань фізичними особами-підприємцями, які перебувають на загальній системі оподаткування. Так, з 01.01.2018 року всі фізичні особи-підприємці (незалежно від обраної системи оподаткування), крім звільненої статтею 4 Закону №2464 категорії страхувальників, зобов`язані сплачувати за себе єдиний внесок, нарахований за календарний квартал, до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок (абзац третій ч.8 ст.9 Закону №2464). Законом України від 07.12.2017 №2246-VIII «Про Державний бюджет України на 2018 рік», установлено щомісячний розмір мінімальної заробітної плати з 01 січня 2018 - 3723,00 грн. Відповідно, щоквартальний платіж складає 2457,18 грн.

Враховуючи вищевикладене, контролюючим органом правомірно було нараховано позивачу єдиний внесок за 2017-2018 роки. При цьому у зв`язку зі зміною законодавства в період 2017-2018 роки позивач збула зобов`язана сплачувати єдиний внесок в мінімальному розмірі незалежно від того, отримувала вона доходи від провадження підприємницької діяльності, чи ні.

Безпідставними є доводи позивача що вона не була зареєстрована як фізична особа-підприємець.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" державна реєстрація юридичних осіб, громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців (далі - державна реєстрація) - офіційне визнання шляхом засвідчення державою факту створення або припинення юридичної особи, громадського формування, що не має статусу юридичної особи, засвідчення факту наявності відповідного статусу громадського об`єднання, професійної спілки, її організації або об`єднання, політичної партії, організації роботодавців, об`єднань організацій роботодавців та їхньої символіки, засвідчення факту набуття або позбавлення статусу підприємця фізичною особою, зміни відомостей, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, про юридичну особу та фізичну особу - підприємця, а також проведення інших реєстраційних дій, передбачених цим Законом.

Підстави для припинення підприємницької діяльності визначені Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань". Згідно вказаного закону припинення здійснюється шляхом внесення до Реєстру відповідного запису.

З витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань вбачається, що 31.03.2008 проведена державна реєстрація позивача, як фізичної особи-підприємця. 12.03.2019 проведена державна реєстрація припинення за власним рішенням підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця (а.с. 31-32). В цей період відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 4 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" була платником єдиного внеску, як фізична особа-підприємець.

Не є підставою для скасування вимоги і доводи позивача про те, що працювала та її роботодавець утримував та перераховував до бюджету єдиний внесок. Сплата роботодавцем такого внеску не виключає обов`язку штатного працівника, який поряд з трудовими відносинами також є фізичною особою-підприємцем, сплачувати ЄСВ у порядку, передбаченому чинним законодавством України.

Суд вважає безпідставними доводи позивача, що відповідач не мав повноважень нарахувати єдиний внесок лише на підставі облікових даних з інформаційної системи органу доходів і зборів.

Відповідно до пункту 1 розділу VI Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування до платників, які не виконали визначені Законом обов`язки щодо нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску, застосовуються заходи впливу та стягнення.

У разі виявлення органом доходів і зборів своєчасно не нарахованих та/або не сплачених платником сум єдиного внеску такий орган доходів і зборів обчислює суми єдиного внеску, що зазначаються у вимозі про сплату боргу (недоїмки), та застосовує до такого платника штрафні санкції в порядку і розмірах, визначених розділом VІІ цієї Інструкції. Сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена в строки, встановлені Законом, обчислена органами доходів і зборів у випадках, передбачених Законом, є недоїмкою. Суми недоїмки стягуються з нарахуванням пені та застосуванням штрафів (пункт 2 розділу VI Інструкції №449).

Відповідно до пункту 3 розділу VI Інструкції №449 органи доходів і зборів надсилають (вручають) платникам вимогу про сплату боргу (недоїмки), якщо: дані документальних перевірок свідчать про донарахування сум єдиного внеску органами доходів і зборів; платник має на кінець календарного місяця недоїмку зі сплати єдиного внеску; платник має на кінець календарного місяця борги зі сплати фінансових санкцій. Вимога про сплату боргу (недоїмки) формується на підставі даних інформаційної системи органу доходів і зборів на суму боргу, що перевищує 10 гривень.

Вимога про сплату боргу (недоїмки) формується на підставі актів документальних перевірок, звітів платника про нарахування єдиного внеску та облікових даних з інформаційної системи органу доходів і зборів за формою згідно з додатком 6 до цієї Інструкції (для платника - юридичної особи) або за формою згідно з додатком 7 до цієї Інструкції (для платника - фізичної особи) (пункт 4 розділу VI Інструкції №449).

Отже, чинним законодавством надано право податковому органу нарахувати єдиний внесок з облікових даних з інформаційної системи органу доходів і зборів без складання акту перевірки. Позивач є платником єдиного внеску, а відповідач вправі обчислювати суми єдиного внеску, не нараховані і не сплачені платником сум єдиного внеску, та зазначати це у вимозі про сплату боргу (недоїмки).

Ненадіслання всупереч вимог п. 3 розділу VI Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом Міністерства Фінансів України від 20.04.2015 №114 у 15-ти денний строк вимоги про сплату єдиного внеску не свідчить про її протиправність, не зменшує розмір заборгованості з єдиного внеску, тому не може бути підставою для скасування оскаржуваної вимоги.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що вимога ГУ ДФС у Сумській області про сплату боргу (недоїмки) по єдиному соціальному внеску сформована відповідачем у відповідності до вимог чинного законодавства та в межах повноважень, а отже, є законною. Підстави для задоволення позовних вимог та скасування вимоги відсутні.

Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241- 246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління Державної фіскальної служби у Сумській області про визнання протиправною та скасування вимоги №Ф-4772-54 від 07.02.2019 про сплату єдиного внеску в розмірі 18 276,72 грн. відмовити в зв`язку з необгрунтованістю.

Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення. Апеляційні скарги до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи подаються через Сумський окружний адміністративний суд.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя О.В. Соп`яненко