Рішення № 82943545, 11.07.2019, Сумський окружний адміністративний суд

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 липня 2019 р. Справа № 818/1487/18

Сумський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді - Шевченко І.Г., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до заступника начальника Лебединського відділення поліції Головного управління Національної поліції України в Сумській області Хобота Михайла Вікторовича про визнання бездіяльності неправомірною та зобов`язання вчинити дії,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до суду з позовом до заступника начальника Лебединського відділення поліції Головного управління Національної поліції України в Сумській області Хобота Михайла Вікторовича (далі - відповідач, заступник начальника Лебединського ВП ГУНП України в Сумській області Хобот М.В.), в якому просив:

1) визнати неправомірною бездіяльність відповідача, що полягає в ненаданні відповіді на питання 2, 3, 4, 5 заяви від 28.09.2017 №460 та невиконанні законних вимог, викладених в пунктах 3, 5 заяви;

2) зобов`язати відповідача надати відповідь на питання 2, 4 заяви від 28.09.2017 №460

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 28.09.2017 позивач звернувся до заступника начальника Лебединського ВП ГУНП України в Сумській області Хобота М.В. із заявою №460. В пункті 1 заяви містилось повідомлення про злочин, інші пункти заяви були оформлені відповідно до вимог Закону України «Про звернення громадян». На вказану заяву позивач отримав відповідь за підписом відповідача від 06.10.2017 №177/13880, в якій повідомлялось про відсутність в поданій заяві ознак кримінального правопорушення.

ОСОБА_1 вважає, що відповідач, проігнорувавши вимоги його заяви, обмежив його право на інформацію та надання обґрунтованої відповіді передбачені ст. 40 Конституції України, порушив його право взяти учать у перевірці, що передбачено ст. 18 Закону України «Про звернення громадян», оскільки не надано відповіді на питання 2, 4 заяви №460, не виконано вимог 3 і 5 заяви №460 та проведено перевірку і не залучено його до перевірки здійсненої в порядку Закону України «Про звернення громадян».

Ухвалою Сумського окружного адміністративного суду від 16.04.2018 у відкритті провадження за вказаним позовом було відмовлено (а.с.2-6). Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 07.06.2018 ухвалу Сумського окружного адміністративного суду від 16.04.2018 залишено без змін (а.с.25-27).

Постановою Великої Палати Верховного Суду від 27.03.2019 у справі №818/1487/18 ухвалу Сумського окружного адміністративного суду від 16.04.2018 та постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 07.06.2018 було скасовано, а матеріали позовної заяви направлено до Сумського окружного адміністративного суду для продовження розгляду (а.с.81-88).

Ухвалою Сумського окружного адміністративного суду від 10.05.2019 позовну заяву ОСОБА_1 прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (а.с.100-101).

Ухвала про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі разом із позовом була надіслана відповідачу, однак, станом на день розгляду справи, відзиву на позовну заяву із посиланням на відповідні докази від заступника начальника Лебединського ВП ГУНП України в Сумській області Хобота М.В. до суду не надходило.

Враховуючи ненадання відповіді на позов відповідачем, суд розглядає справу за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи та об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, з урахуванням висновків, викладених в постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.03.2019, суд вважає необхідним позовні вимоги задовольнити, з огляду на наступне.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 звернувся до начальника Лебединського ВП ГУНП України в Сумській області Цурікова О.М. із заявою від 28.09.2017 № 460 (а.с.95), в якій просив:

1) внести до ЄРДР відомості про кримінальне правопорушення передбачене ст. 191 КК України по акту розтрати і привласнення, або за ст.364 КК зловживання владою і службовим становищем, вчинене сільським головою у змові з депутатами;

2) якщо слідчий або інші працівники Лебединського ВП, писатимуть рапорти чи висновки в яких стверджуватимуть про відсутність в заяві ознак кримінального правопорушення, просив детально мотивувати своє рішення, назвати докази і повідомити обставини на підставі яких працівники поліції дійшли такого висновку, вказати статтю закону, яка дає право слідчому робити такі висновки без проведення слідчих дій в досудовому розслідуванні, та назвати докази і зазначити обставини на підставі яких слідчий дійшов такого висновку та спростував факти викладені в заяві, та описати процес здійснення слідчим оцінки обґрунтованості заяви з повідомленнями про кримінальне правопорушення;

3) до внесення відомостей в ЄРДР заборонив проводити будь які інші дії пов`язані з даним його зверненням, в тому числі - робити перевірки, збирати докази чи опитувати осіб.

4) якщо до внесення зазначених відомостей в ЄРДР буде проведена будь-яка перевірка з даного приводу, просив назвати осіб, які ініціювали та виконали цю перевірку, а також вказати закони якими вони керувались при проведенні перевірки;

5) якщо Лебединський ВП все ж таки буде проводити перевірку, без внесення відомостей до ЄРДР, просив залучити його до цієї перевірки.

На вказану заяву позивач отримав відповідь за підписом т.в.о. начальника Лебединського ВП Сумського РВП ГУНП України в Сумській області Хобота М.В. від 06.10.2017 №К-177/13880, в якій повідомлялось про те, що за його заявою була проведена перевірка та встановлено, що відсутні достатні дані, які б вказували на ознаки кримінального правопорушення (а.с.96).

ОСОБА_1 вважає, що відповідач, розглянувши, крім іншого, питання 2,3,4, 5 заяви згідно Закону України «Про звернення громадян», вчинив бездіяльність, що полягає у порушенні його прав шляхом не надання йому відповіді на питання 2, 4 та не виконання вимог 3 і 5 заяви в частині проведення перевірки без залучення позивача до такої перевірки.

Суд, з урахуванням висновків, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.03.2019, та надаючи правову оцінку відносинам, що в даному випадку склалися між сторонами, погоджується із такими твердженнями позивача, з огляду на наступне.

Відповідно до статті 40 Конституції України усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов`язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк.

Згідно зі статтею 5 Закону України від 2 жовтня 1992 року № 2657-XII «Про інформацію» кожен має право на інформацію, що передбачає можливість вільного одержання, використання, поширення, зберігання та захисту інформації, необхідної для реалізації своїх прав, свобод і законних інтересів.

За приписами ч. 1 ст. 1 Закону України «Про звернення громадян» від 02.10.1996 №393/96-ВР (далі - Закон України «Про звернення громадян») громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об`єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, засобів масової інформації, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов`язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення.

Згідно зі ст. 7 Закону України «Про звернення громадян» звернення, оформлені належним чином і подані у встановленому порядку, підлягають обов`язковому прийняттю та розгляду.

Якщо питання, порушені в одержаному органом державної влади, місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності, об`єднаннями громадян або посадовими особами зверненні, не входять до їх повноважень, воно в термін не більше п`яти днів пересилається ними за належністю відповідному органу чи посадовій особі, про що повідомляється громадянину, який подав звернення. У разі якщо звернення не містить даних, необхідних для прийняття обґрунтованого рішення органом чи посадовою особою, воно в той же термін повертається громадянину з відповідними роз`ясненнями.

Органи державної влади, місцевого самоврядування та їх посадові особи, керівники та посадові особи підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об`єднань громадян, до повноважень яких належить розгляд заяв (клопотань), зобов`язані об`єктивно і вчасно розглядати їх, перевіряти викладені в них факти, приймати рішення відповідно до чинного законодавства і забезпечувати їх виконання, повідомляти громадян про наслідки розгляду заяв (клопотань) (стаття 15 Закону).

За приписами ст. 18 Закону України «Про звернення громадян» громадянин, який звернувся із заявою чи скаргою до органів державної влади, місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об`єднань громадян, засобів масової інформації, посадових осіб, має право: особисто викласти аргументи особі, що перевіряла заяву чи скаргу, та брати участь у перевірці поданої скарги чи заяви; знайомитися з матеріалами перевірки; подавати додаткові матеріали або наполягати на їх запиті органом, який розглядає заяву чи скаргу; бути присутнім при розгляді заяви чи скарги; користуватися послугами адвоката або представника трудового колективу, організації, яка здійснює правозахисну функцію, оформивши це уповноваження у встановленому законом порядку; одержати письмову відповідь про результати розгляду заяви чи скарги; висловлювати усно або письмово вимогу щодо дотримання таємниці розгляду заяви чи скарги; вимагати відшкодування збитків, якщо вони стали результатом порушень встановленого порядку розгляду звернень.

Відповідно до ст. 19 Закону України «Про звернення громадян» органи державної влади і місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації незалежно від форм власності, об`єднання громадян, засоби масової інформації, їх керівники та інші посадові особи в межах своїх повноважень, серед іншого, зобов`язані: об`єктивно, всебічно і вчасно перевіряти заяви чи скарги; на прохання громадянина запрошувати його на засідання відповідного органу, що розглядає його заяву чи скаргу; письмово повідомляти громадянина про результати перевірки заяви чи скарги і суть прийнятого рішення; вживати заходів щодо відшкодування у встановленому законом порядку матеріальних збитків, якщо їх було завдано громадянину в результаті ущемлення його прав чи законних інтересів, вирішувати питання про відповідальність осіб, з вини яких було допущено порушення, а також на прохання громадянина не пізніш як у місячний термін довести прийняте рішення до відома органу місцевого самоврядування, трудового колективу чи об`єднання громадян за місцем проживання громадянина; у разі визнання заяви чи скарги необґрунтованою роз`яснити порядок оскарження прийнятого за нею рішення; не допускати безпідставної передачі розгляду заяв чи скарг іншим органам.

Аналіз наведених норм законодавства свідчить про те, що орган, до якого направлена заява громадянина, зобов`язаний об`єктивно і вчасно її розглянути, перевірити викладені в ній факти, прийняти рішення відповідно до чинного законодавства і забезпечити його виконання, а також повідомити громадянина про наслідки розгляду такої заяви.

З матеріалів справи, судом встановлено, що заява ОСОБА_1 від 28.09.2017 №460 була розглянута відповідачем та лише частково надана відповідь.

Так, у пункті 2,3,4,5 заяви №460 від 28.09.2017 (а.с.95) позивач просив детально мотивувати своє рішення, назвати докази і повідомити обставини на підставі яких працівники поліції дійшли висновку про відсутність в заяві ознак кримінального правопорушення, вказати статтю закону, яка дає право слідчому робити такі висновки без проведення слідчих дій в досудовому розслідуванні, та назвати докази і зазначити обставини на підставі яких слідчий дійшов такого висновку та спростував факти викладені в заяві, та описати процес здійснення слідчим оцінки обґрунтованості заяви з повідомленнями про кримінальне правопорушення (п.2) також просив назвати осіб, які ініціювали та виконали перевірку до внесення відомостей в ЄРДР, а також вказати закони якими вони керувались при проведенні перевірки (п.4), крім того, просив до внесення відомостей в ЄРДР не проводити будь які інші дії пов`язані з даним його зверненням, а у разі проведення перевірки без внесення відомостей до ЄРДР, просив залучити його до цієї перевірки (п.п.3,5).

Проте, листом від 06.10.2017 №К-177/13880 відповідач лише повідомив позивача про те, що перевірка за зверненням ОСОБА_1 була проведена, ознак кримінального правопорушення не виявлено.

Тобто, Лебединський ВП ГУНП України в Сумській області не виконав вимоги Закону України «Про звернення громадян» та не надав усієї інформації, яку просив надати позивач, у порушених в п.п.2,4 заяви питаннях, а саме: не було названо докази та не повідомлено обставини на підставі яких працівники поліції дійшли висновку про відсутність в заяві ознак кримінального правопорушення, не зазначено норми закону, якими працівники поліції керувались під час проведення перевірки, не названо осіб, які ініціювали та виконали перевірку.

Крім того, поза увагою залишені питання зазначені в п.п.3,5 щодо проведення перевірки та щодо залучення позивача до проведення перевірки, та не надано з приводу цього ні позитивної відповіді, ні обґрунтованої відмови.

Враховуючи встановлені судом обставини у справі та досліджені докази, суд приходить до висновку, що бездіяльність відповідача, яка полягає у ненаданні відповіді на питання 2, 3, 4, 5 заяви позивача від 28.09.2017 №460 та невиконанні вимог, викладених в пунктах 3, 5 заяви від 28.09.2017 №460 не може відповідати критеріям правомірності, визначених в ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому позовні вимоги про визнання такої бездіяльності неправомірною є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

При цьому, суд зазначає, що відповідно до ч.2 ст.9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Отже, для повного захисту прав позивача, суд вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог та зобов`язати заступник начальника Лебединського ВП ГУНП України в Сумській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 28.09.2017 №460 та надати відповідь на 2, 4 питання вказаної заяви, з урахуванням п.5 заяви.

Враховуючи, що доказів понесення судових витрат позивачем суду не надано, а ухвалою суду від 10.05.2019 ОСОБА_1 було звільнено від сплати судового збору, розподіл судових витрат, згідно ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України не здійснюється.

Керуючись ст.ст. 90, 241, 242, 243, 244, 245, 246, 250, 255, 295, 297, п.15.5 Розділу VІІ Перехідні положення Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до заступника начальника Лебединського відділення поліції Головного управління Національної поліції України в Сумській області Хобота Михайла Вікторовича (42200, Сумська область, м.Лебедин, вул.Тараса Шевченка, буд.12, код ЄДРПОУ 40108777) про визнання бездіяльності неправомірною та зобов`язання вчинити дії - задовольнити.

Визнати неправомірною бездіяльність заступника начальника Лебединського відділення поліції Головного управління Національної поліції України в Сумській області Хобота Михайла Вікторовича, що полягає в ненаданні відповіді на питання 2, 3, 4, 5 заяви ОСОБА_1 від 28.09.2017 №460 та невиконанні вимог, викладених в пунктах 3, 5 заяви ОСОБА_1 від 28.09.2017 №460.

Зобов`язати заступника начальника Лебединського відділення поліції Головного управління Національної поліції України в Сумській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 28.09.2017 №460 та надати відповідь на 2, 4 питання заяви ОСОБА_1 від 28.09.2017 №460, з урахуванням п. 5 вказаної заяви.

Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст судового рішення складено 11.07.2019.

Суддя І.Г. Шевченко