Рішення № 82943467, 10.07.2019, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

10 липня 2019 року м. ПолтаваСправа №440/1180/19

Полтавський окружний адміністративний суд у складі судді Кукоби О.О., розглянувши за правилами загального позовного провадження у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "СВЯТОБОР 2018" до Головного управління ДФС у Полтавській області, Державної фіскальної служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

1. Короткий зміст позовних вимог.

Товариство з обмеженою відповідальністю "СВЯТОБОР 2018" (надалі - позивач, ТОВ "СВЯТОБОР 2018") звернулось до суду з позовом до Головного управління ДФС у Полтавській області, Державної фіскальної служби України (надалі - ДФС), у якому позивач просив:

визнати протиправним та скасування рішення Комісії Головного управління ДФС у Полтавській області від 8.11.18 №982842/42286466 про відмову в реєстрації в ЄРПН податкової накладної від 31.10.18 №6;

зобов`язати ДФС України зареєструвати в ЄРПН податкову накладну ТОВ "Святобор 2018" від 31.10.18 №6.

Позовні вимоги обґрунтовані посиланням на невідповідність спірного рішення вимогам чинного законодавства. За твердженням позивача, на вимогу фіскального органу, після зупинення реєстрації податкової накладної, ТОВ "Святобор 2018" були надані усі наявні документи на підтвердження реальності здійснення господарської операції. Проте, відповідні документи не були взяті відповідачем до уваги, з огляду на що ухвалене рішення про відмову в реєстрації податкової накладної в ЄРПН.

2. Позиція відповідачів.

Відповідачі позов не визнали. У наданому до суду відзиві на позов представник відповідачів просив у задоволенні позовних вимог відмовити повністю /а.с. 63-65/. При цьому посилався на правомірність та обґрунтованість спірного рішення. Зауважив, що позивачем не надано фіскальному органу усіх первинних документів, наявність яких є обов`язковою для певного виду господарських операцій.

3. Інші заяви учасників справи.

17.05.19 судом одержано відповідь на відзив, у якій представник позивача звертав увагу на те, що Комісією за аналогічними правовідносинами зареєстровані у ЄРПН податкові накладні від 30.11.18 №6 та від 31.12.18 №4, складені ТОВ "СВЯТОБОР 2018" /а.с. 93-96/.

Заперечення на відповідь до суду не надходили.

4. Процесуальні дії у справі.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 22.04.19 (суддя Єресько Л.О.) прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за даним позовом, розгляд справи вирішено проводити за правилами загального позовного провадження.

Розпорядженням керівника апарату Полтавського окружного адміністративного суду від 15.05.19 №68, у зв`язку з призначенням судді Єресько Л.О. на посаду судді Верховного Суду у Касаційний адміністративний суд, призначено повторний автоматизований розподіл судової справи, за результатами якого головуючим визначено суддю Кукобу О.О.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 17.05.19 справу прийнято до провадження судді, розгляд справи розпочато спочатку.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 10.06.19 закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті.

Справу розглянуто у порядку письмового провадження на підставі частини дев`ятої статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ

Між ТОВ "СВЯТОБОР 2018" (суборендодавець) та ТОВ "Технолайт-М" (суборендар) 31.08.18 укладено договір суборенди автокранів №31082018/БК, за умовами якого суборендодавець мав передати у тимчасове володіння і користування, а суборендар - прийняти і оплатити вартість суборенди транспортних засобів (автокранів), перелік яких визначено у специфікації /а.с. 23-25/.

Специфікацією №1 до договору від 31.08.18 №31082018/БК передбачено передачу в суборенду двох вантажних спеціальних автокранів MAZ 36303, 631705 /а.с. 26/.

1.09.18 між сторонами підписано акт приймання-перадачі транспортних засобів (автокранів) в суборенду /а.с. 27/.

31.10.18 сторонами підписано акт надання послуг суборенди, у якому визначено, що вартість суборенди автокранів за жовтень 2018 року склала 514500,00 грн, у т.ч. ПДВ - 85750,00 грн /а.с. 28/.

На цій підставі позивачем 31.10.18 складено податкову накладну №6 про надання ТОВ "Технолайт-М" послуг загальною вартістю 514500,00 грн, у т.ч. ПДВ - 85750,00 грн /а.с. 17/.

5.11.18 дану податкову накладну позивачем подано для реєстрації в ЄРПН.

Того ж дня, платником податку отримано квитанцію, де зазначено, що відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України реєстрація податкової накладної зупинена, оскільки обсяг постачання товару/послуги 77.12 перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає вимогам пп. 2.1 п. 2 Критеріїв ризиковості платника податку. Крім того, податкова накладна відповідає вимогам пп. 1.6 п. 1 Критеріїв ризиковості платника податку. Позивачу запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної в ЄРПН /а.с. 70/.

6.11.18 позивачем складено та подано до ДПІ у м. Полтаві (за місцем перебування на обліку) письмові пояснення разом з первинними документами /а.с. 68, 71-80/.

Комісією Головного управління ДФС у Полтавській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, 8.11.18 прийнято рішення №982842/42286466 про відмову в реєстрації податкової накладної від 31.10.18 №6 в ЄРПН, оскільки платником податків надані копії документів, складені з порушенням законодавства /а.с. 43-44/.

Не погодившись з рішенням про відмову у реєстрації податкової накладної в ЄРПН, позивач оскаржив його до суду.

ДЖЕРЕЛА ПРАВА /у редакції, чинній на момент виникнення спірних відносин/.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

За змістом підпункту "б" пункту 185.1 статті 185 Податкового кодексу України об`єктом оподаткування є операції платників податку з постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу.

Пунктом 187.1 статті 187 Податкового кодексу України визначено, що датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Відповідно до абзацу першого пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України, на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Абзацами першим, другим пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України визначено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Згідно з пунктом 201.16 статті 201 Податкового кодексу України реєстрація податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Порядок зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.18 №117 (надалі - Порядок №117), визначає механізм зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Згідно з пунктом 5 Порядку №117, податкова накладна / розрахунок коригування, які підлягають моніторингу, перевіряються на відповідність критеріям ризиковості платника податку, критеріям ризиковості здійснення операцій та показникам позитивної податкової історії платника податку.

Пунктами 6, 7 Порядку №117 визначено, що у разі коли за результатами моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну / розрахунок коригування, відповідає критеріям ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної / розрахунку коригування зупиняється. У разі коли за результатами моніторингу податкова накладна / розрахунок коригування відповідають критеріям ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної / розрахунку коригування, складених платником податку, який має позитивну податкову історію платника податку, реєстрація таких податкової накладної / розрахунку коригування зупиняється.

Відповідно до змісту пункту 10 Порядку №117 критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку, визначає ДФС та надсилає на погодження Мінфіну в електронній формі через систему електронної взаємодії органів виконавчої влади.

Пунктом 13 Порядку №117 передбачено, що у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування зазначаються: 1) номер та дата складання податкової накладної / розрахунку коригування; 2) порядковий номер, номенклатура товарів/послуг продавця, код товару згідно з УКТЗЕД / послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг, зазначені у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрація яких зупинена; 3) критерій(ї) ризиковості платника податку та/або критерій(ї) ризиковості здійснення операцій, на підставі якого(их) зупинено реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, із розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 4) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі.

Пунктом 21 Порядку №117 визначено, що підставами для прийняття комісіями контролюючих органів рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування є: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено; ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту 4 пункту 13 цього Порядку; надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства.

За приписами пункту 28 названого Порядку податкова накладна / розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій: набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі.

Як визначено пунктом 20 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.10 №1246, у разі надходження до ДФС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду.

ОЦІНКА СУДОМ ОБСТАВИН СПРАВИ

Зі змісту залученої до матеріалів справи квитанції про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних від 5.11.18 судом встановлено, що контролюючим органом сформовано висновок про відповідність податкової накладної від 31.10.18 №6, складеної ТОВ "СВЯТОБОР 2018", критеріям ризиковості платника податку, визначених пп. 1.6 п. 1, пп. 2.1 п. 2 "Критеріїв ризиковості платника податку".

Однак, наведене формулювання, на переконання суду, є грубим порушенням принципу обґрунтованості рішення суб`єкта владних повноважень, а також вимог пункту 13 Порядку №117, адже у квитанціях не зазначено конкретного та чіткого критерію ризиковості платника податку, достатнього для зупинення реєстрації податкової накладної в ЄРПН.

При цьому суд виходить з того, що фіскальним органом у квитанціях зазначено лише загальне посилання на відповідність податкових накладних критеріям ризиковості платника податку, визначеним пп. 1.6 п. 1 Критеріїв ризиковості платника податку, у той час, як чинне законодавство вимагає від контролюючого органу зазначення конкретного виду критерію.

Суд зазначає, що пп. 1.6 п. 1 Критеріїв ризиковості платника податку, визначених листом ДФС від 21.03.18 №959/99-99-07-18, містить у собі визначення різних обставин встановлення ризиковості платника податків, а саме: платник податку зареєстрований (перереєстрований) за адресою, що знаходиться на непідконтрольній території України (зона АТО, АР Крим); дата реєстрації платником податку на додану вартість не перевищує трьох місяців з дати такої реєстрації; платник податку - юридична особа, який не має відкритих рахунків у банківських установах, крім рахунків в органах державної казначейської служби України (крім бюджетних установ); платник податку, посадова особа та/або засновник якого був посадовою особою та/або засновником суб`єкта господарювання, якого ліквідовано за процедурою банкрутства протягом останніх трьох років; платником податку не подано контролюючому органу податкову звітність з податку на додану вартість за два останні звітні періоди всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та абзацу першого пункту 49.2 і пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України; платником податку на прибуток не подано контролюючому органу фінансову звітність за останній звітний період всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та пункту 46.2 статті 46 Податкового кодексу України; наявна податкова інформація, що свідчить про наявність ознак здійснення ризикових операцій платником.

Отже, фіскальний орган мав чітко вказати у квитанції на конкретний вид критерію, визначений у пп. 1.6 п. 1 Критеріїв.

Крім того, пунктом 2 листа ДФС від 21.03.18 №959/99-99-07-18 "Критерії ризиковості платника податку" визначені критерії ризиковості здійснення операції. Зокрема, відповідно до підпункту 2.1 цього пункту податкові накладні / розрахунки коригування, складені платниками податку, перевіряються на відповідність ознакам ризиковості здійснення операцій: обсяг постачання товару/послуги, зазначений у податковій накладній / розрахунку коригування, яку(ий) подано на реєстрацію в Реєстрі, дорівнює або перевищує величину залишку, що визначається як різниця обсягу придбання на митній території України такого товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 01 січня 2017 року в отриманих податкових накладних / розрахунках коригування, зареєстрованих в Реєстрі, і митних деклараціях, збільшеного у 1,5 раза, та обсягу постачання відповідного товару/послуги, зазначеного у податкових накладних / розрахунках коригування, зареєстрованих з 01 січня 2017 року в Реєстрі, і переважання в такому залишку (більше 75 відсотків загального такого залишку) товарів з кодами згідно з УКТ ЗЕД та послуг з кодами згідно з ДКПП, перелік яких визначено ДФС відповідно до додатка, та відсутність товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податковій накладній, яка подана на реєстрацію в Реєстрі, в Таблиці даних платника податку як товару/послуги, що на постійній основі постачається (виготовляється).

З урахуванням положень наведеної норми, суд зауважує, що у разі зупинення реєстрації податкової накладної на підставі підпункту 2.1 пункту 2 Критеріїв ризиковості платника податку контролюючий орган має вказати чіткі підстави для такого рішення, зокрема, навести детальний обґрунтований розрахунок, що свідчитиме про відповідність податкової накладної визначеному критерію.

Однак, надіслана позивачу квитанція таких розрахунків не містять.

Не надано їх відповідачем і в ході розгляду справи.

Таким чином, у порушення вимог частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України відповідач не довів наявність обґрунтованих підстав для зупинення реєстрації податкової накладної в ЄРПН.

До того ж, суд звертає увагу на те, що Критерії ризиковості платників податків існують виключно у вигляді листа ДФС України від 21.03.18 №959/99-99-07-18 "Критерії ризиковості платника податків", не затверджені наказом Державної фіскальної служби України чи Міністерства фінансів України та не зареєстровані в Міністерстві юстиції України.

У свою чергу, листи міністерств, інших органів виконавчої влади не є нормативно-правовими актами у розумінні статті 117 Конституції України, а відтак не є джерелом права відповідно до статті 7 Кодексу адміністративного судочинства України і не можуть бути підставою для прийняття рішення суб`єктом владних повноважень.

Аналогічний висновок щодо правозастосування наведений у постанові Верховного Суду від 2.04.19 у справі №822/1878/18.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії, як актів правозастосування, є їх обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав їх прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів їх прийняття.

Невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності.

Аналогічний висновок наведено у постановах Верховного Суду від 23.10.18 у справі №822/1817/18, від 2.04.19 у справі №822/1878/18.

Враховуючи суперечливість нормативного регулювання, наведене та проаналізоване вище, як підстави застосування презумпції правомірності рішень платника (підпункт 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 Податкового кодексу України), а також вимоги принципів правової визначеності та передбачуваності, суд дійшов висновку про безпідставність зупинення реєстрації податкової накладної від 31.10.18 №6, складеної ТОВ "СВЯТОБОР 2018" та, як наслідок, протиправності рішення контролюючого органу про відмову в реєстрації такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Належним способом захисту порушеного права позивача суд визнає зобов`язання ДФС України зареєструвати податкову накладну ТОВ "СВЯТОБОР 2018" від 31.10.18 №6 в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Зважаючи на встановлені в ході судового розгляду фактичні обставини справи та враховуючи вищенаведені норми законодавства, якими урегульовано спірні відносини, суд дійшов висновку про задоволення позову ТОВ "СВЯТОБОР 2018" повністю.

Щодо клопотання позивача про встановлення судового контролю шляхом подання звіту про виконання судового рішення, суд звертає увагу на те, що зобов`язання подати звіт про виконання судового рішення, за приписами частини першої статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України, є правом, а не обов`язком суду. Однак, у суду наразі відсутні підстави для обґрунтованого сумніву у тому, що відповідач, після набрання даним рішенням законної сили, буде ухилятись від його виконання. А відтак, підстави для встановлення судового контролю відсутні, у зв`язку з чим у задоволенні клопотання позивача належить відмовити.

РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ

Згідно з частиною першою статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Позивач при зверненні до суду сплатив судовий збір у розмірі 1921,00 грн, що підтверджено платіжними дорученнями від 29.03.19 №64 та від 11.04.19 №65 /а.с. 4/.

Інші судові витрати у справі відсутні.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Оскільки у спірних відносинах права позивача порушені прийняттям протиправного рішення Головним управлінням ДФС у Полтавській області, суд дійшов висновку, що сплачений ТОВ "СВЯТОБОР 2018" судовий збір належить стягнути у повному обсязі за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Полтавській області.

Керуючись статтями 2, 3, 5-10, 72-77, 90, 132, 139, 205, 241-246, підпунктом 15.5 пункту 15 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України, Полтавський окружний адміністративний суд

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "СВЯТОБОР 2018" до Головного управління ДФС у Полтавській області, Державної фіскальної служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Комісії Головного управління ДФС у Полтавській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації від 8 листопада 2018 року №982842/42286466.

Зобов`язати Державну фіскальну службу України (код ЄДРПОУ 39292197; Львівська площа, 8, м. Київ-53, МСП 04655) зареєструвати у Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну від 31 жовтня 2018 року №6, складену Товариством з обмеженою відповідальністю "СВЯТОБОР 2018" (код ЄДРПОУ 42286466; пров. Спортивний, 4в, м. Полтава, Полтавська область, 36014).

У задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "СВЯТОБОР 2018" про встановлення судового контролю відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Полтавській області (код ЄДРПОУ 39461639; вул. Європейська, 4, м. Полтава, Полтавська область, 36014) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "СВЯТОБОР 2018" (код ЄДРПОУ 42286466; пров. Спортивний, 4в, м. Полтава, Полтавська область, 36014) судові витрати у розмірі 1921,00 грн (одна тисяча дев`ятсот двадцять одна гривня).

Рішення набирає законної сили відповідно до положень статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду у порядку та строки, визначені статтями 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя О.О. Кукоба