Рішення № 82943436, 11.07.2019, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/1304/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 липня 2019 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Корой С.М., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами загального позовного провадження справу за позовом Роздільнянської районної ради Одеської області до Південного офісу Держаудитслужби про визнання протиправними та скасування пункту 1 вимоги Південного офісу Держаудитслужби від 04 лютого 2019 року №15-06-23-14/583-2019-

ВСТАНОВИВ:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Роздільнянської районної ради Одеської області до Південного офісу Держаудитслужби, в якій позивач просить суд:

1) визнати протиправними та скасувати пункти 1, 2 вимоги Південного офісу Держаудитслужби від 04 лютого 2019 року №15-06-23-14/583-2019 (вх.№15/01-18 від 06 лютого 2019 року):

пункту 1, щодо покриття Роздільнянською районною радою витрат Роздільнянської районної державної адміністрації за обслуговування та утримання частини оренди адміністративної будівлі, чим завдано матеріальної шкоди (збитків) районній раді на суму 381,73 тис. гривень»;

пункту 2, щодо зайвого виділення в 2016 році КЗ СВТГРР стадіон «Спартак» з районного бюджету 86,19 тис. грн. бюджетних коштів, які в подальшому використані не на проведення індексації доходів працівникам стадіону, а на виплату різного виду премій з нарахуваннями, що в свою чергу призвело до збитків районному бюджету на вказану суму.

2) визнати протиправними та скасувати Акт ревізії окремих питань фінансово-господарської діяльності Роздільнянської районної ради Одеської області за період з 01.11.2015 по 30.11.2018 за № 06-11/1 від 03 січня 2019 в частині висновків:про порушення п.1.1, 2.1, 3.1, 3.2, договорів на відшкодування, статей 526,629 Цивільного кодексу України, статті 193 Господарського кодексу України, через неврахування понесених радою витрат на власну адміністративну будівлю в частині виплаченої заробітної плати (із нарахованим ЄСВ) працівникам, робота яких пов`язана із обслуговуванням та утриманням такої будівлі, від Орендаря недоперераховані кошти у вигляді відшкодування за понесені радою витрати на зазначену будівлю, частина якої протягом всього ревізує мого періоду перебувала в оренді у Роздільнянської РДА, та що вказане порушення призвело до покриття Роздільнянською районною радою витрат Роздільнянської районної державної адміністрації за обслуговування та утримання частини оренди адміністративної будівлі, чим завдано матеріальної шкоди (збитків) районній раді на суму 381 734, 54 гривень.

В обґрунтування позовних вимог позивач, з посиланням на обставини, встановлені під час перевірки за результатами якої складено акт ревізії окремих питань фінансово-господарської діяльності Роздільнянської районної ради Одеської області за період з 01.01.2015 року по 30.01.2018 року №06-11/1 від 03.01.2019 року зазначив, що Роздільнянська районна рада Одеської області категорично не погоджується з висновками відповідача та зазначає наступне.

Щодо п.2.4 акту ревізії позивач вказує, що оскільки договорами оренди, які були предметом перевірки не передбачено відшкодування (стягнення) районною державною адміністрацією витрат на охорону відповідної частини орендованої будівлі, компенсації витрат на виплату заробітної плати двірнику та оператору газового обладнання, тому, зазначено у позовній заяві, витрати на заробітну плату сторожів, двірника та оператора газового обладнання не відносяться до витрат зазначених в пункті 3.2.3 вищевказаного договору на відшкодування витрат на утримання орендованого нерухомого майна та комунальних послуг Балансоутримувачу - Роздільнянській районній раді орендарем Роздільнянською районною державною адміністрацією. Позивач вказує, що зазначених у даному пункті витрат за санітарне обслуговування прибудинкової території та допоміжних приміщень Будівлі, технічне обслуговування Будівлі відповідно до загальної площі Приміщення, на ремонт відповідно до відновної вартості Приміщення, а також за комунальні послуги.

У позовній заяві зазначено, що ревізорами не було проведено повноту всіх ревізійних дій та в порушення вимог п. 26. Порядку проведення інспектування Державною аудиторською службою, її міжрегіональними територіальними органами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 квітня 2006 року N 550, а саме: не проведено зустрічну звірку в Роздільнянській районній державній адміністрації та документально не було зафіксовано факт охорони приміщень, які знаходяться в оренді Роздільнянської районної державної адміністрації.

Також позивач звертає увагу суду на те, що на сторінці 24 Акту ревізором зазначено, що «двірник райради, що здійснює прибирання адміністративної будівлі, заробітна плата якого за ревізійний період склала 128235,58грн.». Однак, зазначене вище не відповідає дійсності та висновок ревізора з даного порушення є некоректним та підлягає виключенню з Акту, оскільки до обов`язків двірника не входить прибирання адміністративної будівлі. Прибирання приміщень адміністративної будівлі (кабінетів), які не передані в оренду та фактично використовуються працівниками районної ради проводиться штатним працівником виконавчого апарату районної ради (прибиральницею), і тому витрати на прибирання орендованих приміщень не підлягають відшкодуванню. Однак, як вказує позивач, Роздільнянська районна рада не несе витрати за прибирання приміщень, які були передані в оренду Роздільнянській районній державній адміністрації, оскільки в штаті останньої є посада прибиральниці, яка здійснює прибирання орендованих адміністрацією приміщень самостійно.

Окрім того, у позові вказано, що Роздільнянська районна рада має власну котельню, яка не передавалася в оренду районній державній адміністрації. Штатним сезонним працівником виконавчого апарату районної ради проводиться підготовка та технічне обслуговування котельні та системи опалення. При цьому районною радою жодного договору з суб`єктами господарювання на обслуговування котельні та системи опалення взагалі не укладалося та, відповідно, витрати по вищезазначених послугах районною радою не проводилися, тому в договорі відсутній пункт щодо відшкодування подібних витрат. До того ж, Роздільнянська районна рада є представницьким органом місцевого самоврядування і не може надавати жодних послуг взагалі, а тим більше послуг з охорони або теплопостачання. Позивач зазначає, щодо ревізії неодноразово надавалися пояснення та документи, які ревізорами не було взято до уваги.

Також у позовній заяві позивач вказує, що під час проведення попередньої ревізії за період з 01.01.2012 по 31.10.2015 роки ревізорами також перевірялися Договори оренди, укладених між Роздільнянською районною радою та Роздільнянською районною державною адміністрацією якими було передано в оренду частини приміщень на тих же умовах та Договори про відшкодування комунальних послуг та експлуатаційних витрат балансоутримувачу - Роздільнянській районній раді, орендарем Роздільнянською районною державною адміністрацією, за результатами якої жодного зауваження чи порушення щодо не врахованих до відшкодування орендарем - районною державною адміністрацією витрат на утримання та обслуговування адміністративної будівлі в частині її охорони, прибирання та підготовки до опалювального сезону встановлено не було, про що свідчить Акт попередньої ревізії від 09.02.2016 року №08-11/15 «Про результати ревізії фінансово-господарської діяльності Роздільнянської районної ради за період з 01.01.2012 року по 31.10. 2015 року». Проте, в акті ревізії ревізорами зроблено висновок та вказано порушення по договорам, які раніше вже перевірені та відносно, яких не були встановлені фінансові порушення в частині відшкодування орендарем - районною державною адміністрацією витрат на утримання та обслуговування адміністративної будівлі в частині її охорони, прибирання та підготовки до опалювального сезону.

Щодо п.1.2 акту ревізії позивач вказує, в ході проведення ревізії не було взято до уваги вимоги ст.1 Закону України «Про оплату праці». Роздільнянська районна рада Одеської області зазначає, що відповідно до бюджетного запиту наданого до фінансового управління районної державної адміністрації КЗ СВТГРР стадіон «Спартак» загальна потреба в коштах на 2016 рік склала 796240,00 грн., в тому числі КЕКВ 2610 - 796240,00 грн. 21 грудня 2015 року відбулося засідання постійної комісії районної ради з бюджету, банківської діяльності, фінансово-економічних питань та питань регуляторної політики на якому одним із питань порядку денного розглядалося питання «Про розгляд проекту рішення районної ради «Про районний бюджет Роздільнянського району на 2016» від 18 грудня 2015 року № 3245/1/22/01-20 за підписом голови Роздільнянської районної державної адміністрації А.А.Карпенко з додатками та розрахунком показників районного бюджету на 2016 рік. На засіданні також розглядався доданий до проекту рішення розрахунок показників до районного бюджету на 2016 рік, де фінансовим управління запропоновано виділити фінансову підтримку КЗСВТГРР стадіон «Спартак» на 2016 рік у сумі 598000,0 грн. На засіданні постійної комісії був розглянутий проект рішення районної ради, який направила Роздільнянська районна державна адміністрація з візуванням голови районної державної адміністрації А.А.Карпенко, першого заступника голови районної державної адміністрації Д.А.Цибенка, начальника фінансового управління районної державної адміністрації О.О.Колодєєвої. Фактично, як вказує позивач, рішенням районної ради від 25 грудня 2015 року 29 -VII «Про районний бюджет Роздільнянського району на 2016 рік» затверджено видатки на фінансову підтримку спортивних споруд (КП "Спартак", в т.ч. ФСК) кошти: КФК 130110) у сумі 598000,00 грн. Крім того, зазначено позовній заяві, протягом 2016 року були відповідними рішеннями були внесені зміни в результаті, відповідно до плану використання бюджетних коштів на 2016 рік з урахуванням змін фактична сума витрат по КЗ СВТГРР "Спартак", (в т.ч. ФСК) склала 611799,00 грн. Крім того, зазначає позивач, потреба по КФК 130102 - проведення навчально-тренувальних змагань і зборів на 2016 рік відповідно до запиту склала 396000,00 грн., фактично, рішенням районної ради від 25 грудня 2015 року № 29 -VII «Про районний бюджет Роздільнянського району на 2016 рік» виділено 270000,00 грн., які були використані в повному обсязі на проведення спортивних змагань та зборів.

Позивач зазначає, що за висновками постійних комісій районної ради з питань спільної власності територіальних громад району, приватизації комунальної власності, забезпечення законності та громадського порядку, з бюджету, банківської діяльності та фінансово- економічних питань та з питань освіти, культури, молодіжної політики, фізичної культури і спорту, охорони здоров`я та соціального захисту населення 18 березня 2016 року було прийнято рішення районної ради №48-VII «Про погодження структури та чисельності працівників комунального закладу спільної власності територіальних громад Роздільнянського району стадіон «Спартак», яким було погоджено структуру та чисельність працівників стадіону «Спартак» в кількості 16,5 штатних одиниць. Проте, відповідно до поданого директором КЗСВТГРР стадіон «Спартак» ОСОБА_1 бюджетного запиту на 2016 рік до фінансового управління Роздільнянської районної державної адміністрації потреба в бюджетних коштах на оплату праці відповідно складала в загальній сумі 581,390 тис.грн. В подальшому, з районного бюджету з урахування Довідок про внесення змін до Плану використання бюджетних коштів в 2016 році на оплату праці було фактично виділено коштів в загальній сумі 440,416 тис. грн., що на 140,974 тис. грн. менше від фактичної потреби. Це, зазначає позивач, свідчить про те, що ніякого зайвого виділення в 2016 році КЗСВТГРР стадіон «Спартак» з районного бюджету 86189, 57 грн. бюджетних коштів не було, а навпаки була економія коштів районного бюджету на зазначену суму.

При цьому, вказує позивач у позовній заяві, ревізором було самостійно проведено розрахунок індексації згідно штатного розпису, без урахування даних первинних бухгалтерських документів «Розрахунково-платіжним відомостей заробітної плати за січень - грудень 2016 року, відповідно до яких «фіксована премія» за 2016 становила 45030,35 грн.( в т.ч. заробітна плата працюючих в закладі інвалідів 3936,27 грн.) та єдиний соціальний внесок складав 9371,74 грн. (в т.ч. на заробітну плата працюючих в закладі інвалідів 331,04 грн.).

Враховуючи вищезазначене, та відповідно до вимог постанови №228 КЗСВТГРР стадіон «Спартак» було взято бюджетні зобов`язання та витрачені бюджетні кошти на цілі та в межах затвердженого фонду оплати праці, установлених затвердженими кошторисами, затвердженими планами використання бюджетних коштів.

Окрім того, в обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що вимога Південного офісу Державної аудиторської служби від 04 лютого 2019 року за вих. №15-06-23-14/583-2019 (вх. №15/01-18 від 06 лютого 2019 року) не відповідає принципу правової визначеності та прийнята Південним офісом Державної аудиторської служби із порушенням вимог, встановлених чинним законодавством України, а отже є протиправною, оскільки вона є необґрунтованою, неконкретизованою, не містить чітких вимог, або рекомендацій щодо способу усунення виявлених під час ревізії порушень та не вказано, які саме дії та на підставі яких положень закону повинен здійснити позивач для усунення порушень, а дано лише вказівку про усунення виявлених порушень законодавства і необхідність надання вичерпної інформації про вжиті заходи з усунення порушень та недоліків та зводиться до спонукання районної ради самостійно визначити на підставі невизначених законодавчих актів, які саме заходи слід вжити для усунення виявлених порушення. З огляду на правову природу письмової вимоги контролюючого органу, вона породжує правові наслідки (зокрема обов`язки) для свого адресата, відтак наділена рисами правового акту індивідуальної дії (з урахуванням її змістовної складової, незалежно від форми документу, в якому вона міститься) і як такий акт може бути предметом судового контролю в порядку адміністративного судочинства у разі звернення із відповідним позовом. При цьому "законність" письмової вимоги контролюючого органу безумовно передбачає її обґрунтованість, тобто наявність підстав для її скерування адресату. Зміст спірної вимоги, яка є індивідуально-правовим актом, а відтак породжує права і обов`язки для підконтрольної установи, якій вона адресована, полягає в тому, щоб "усунути виявлені порушення", встановлені контролюючим органом. Водночас, спірна вимога, як індивідуально-правовий акт, в силу закону обов`язкова до виконання підконтрольною установою, прийнята з порушенням вимог закону щодо її змісту, оскільки є неконкретизованою. Зазначивши у вимозі про необхідність «усунути виявлені порушення згідно вимог чинного законодавства», відповідач не вказав, які саме дії та на підставі яких положень закону повинен здійснити позивач для усунення наслідків зазначених у пунктах 1,2 Вимоги.

Зважаючи на вищевикладене, позивач просить суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Ухвалою суду від 11.03.2019 року у відкритті провадження в адміністративній справі за позовом Роздільнянської районної ради Одеської області до Південного офісу Держаудитслужби, в частині позовних вимог про визнання протиправним та скасувати Акт ревізії окремих питань фінансово-господарської діяльності Роздільнянської районної ради Одеської області за період з 01.11.2015 по 30.11.2018 за № 06-11/1 від 03 січня 2019 в частині висновків: про порушення п.1.1, 2.1, 3.1, 3.2, договорів на відшкодування, статей 526,629 Цивільного кодексу України, статті 193 Господарського кодексу України, через неврахування понесених радою витрат на власну адміністративну будівлю в частині виплаченої заробітної плати (із нарахованим ЄСВ) працівникам, робота яких пов`язана із обслуговуванням та утриманням такої будівлі, від Орендаря недоперераховані кошти у вигляді відшкодування за понесені радою витрати на зазначену будівлю, частина якої протягом всього ревізує мого періоду перебувала в оренді у Роздільнянської РДА, та що вказане порушення призвело до покриття Роздільнянською районною радою витрат Роздільнянської районної державної адміністрації за обслуговування та утримання частини оренди адміністративної будівлі, чим завдано матеріальної шкоди (збитків) районній раді на суму 381 734, 54 гривень- відмовлено.

Ухвалою суду від 11.03.2019 року відкрито провадження по справі за позовою заявою Роздільнянської районної ради Одеської області до Південного офісу Держаудитслужби про визнання протиправними та скасування пунктів 1, 2 вимоги Південного офісу Держаудитслужби від 04 лютого 2019 року №15-06-23-14/583-2019. Справа розглядається за правилами загального позовного провадження.

25.03.2019 року (вхід. № 10550/19) від позивача надійшла заява про забезпечення позову

Ухвалою суду від 27.03.2019 року судом відмовлено у задоволенні заяви Роздільнянської районної ради Одеської області від 25.03.2019 року (вхід. № 10550/19) про забезпечення позову у справі № 420/1304/19

03.04.2019 року (вх. №12028/19) до суду від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву (т.2 а.с.52-61), в якому зазначено, що Південний офіс Держаудитслужби вважає пред`явлений позивачем позов необґрунтованим та таким, що суперечить закону, обставинам справи та не підлягає задоволенню з наступних підстав.

У відзиві зазначено, що Південний офіс Держаудитслужби не погоджується з наведеним позивачем у позовній заяві твердженням щодо формальності розгляду Офісом заперечень на акт ревізії від 03.01.2019 № 06-11/1, оскільки вказані заперечення позивача на акт ревізії були розглянуті Південним офісом відповідно до чинного законодавства України.

Щодо пункту 1 вимоги від 04.02.2019 № 15-06-23-14/583-2019 «Про усунення порушень законодавства» у відзиві, з посиланням на обставини, встановлені в акті ревізії окремих питань фінансово-господарської діяльності Роздільнянської районної ради Одеської області за період з 01.01.2015 року по 30.01.2018 року від 03.01.2019 року №06-11/1, зазначено, що вказане порушення призвело до покриття Роздільнянською райрадою витрат Роздільнянської районної державної адміністрації за обслуговування та утримання частини орендованої адміністративної будівлі, чим завдано матеріальної шкоди (збитків) ОСОБА_2 на суму 381734,54. гривень. Відповідач вказує, що голові та начальнику відділу бухгалтерського обліку та господарського забезпечення Ради з приводу встановленого порушення надані запити про надання пояснення, однак, з приводу встановленого порушення начальником відділу бухгалтерського обліку та господарського забезпечення ОСОБА_3 та головою райради обґрунтованих пояснень не надано.

Щодо пункту 2 вимоги від 04.02.2019 № 15-06-23-14/583-2019 «Про усунення порушень законодавства» у відзиві, з посиланням на обставини, встановлені в акті ревізії окремих питань фінансово-господарської діяльності Роздільнянської районної ради Одеської області за період з 01.01.2015 року по 30.01.2018 року від 03.01.2019 року №06-11/1, зазначено, що вказане порушення призвело до зайвого виділення в 2016 році КЗ СВТГРР стадіон «Спартак» з районного бюджету 86189,57 грн. бюджетних коштів, які в подальшому використані не на проведення індексації доходів працівникам стадіону, а на виплату різного виду премій з нарахуваннями, що в свою чергу призвело до збитків районному бюджетові на вказану суму. Внаслідок зазначеного за 2016 рік завищено бюджетні асигнування за КФК 130110 «Фінансова підтримка спортивних споруд» на загальну суму 86 189,57 грн, що є порушенням п.п. 1,3 та 5 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», підпунктів 2, 3 п. 1 Порядку складання бюджетної звітності розпорядниками та одержувачами бюджетних коштів, звітності фондами загальнообов`язкового державного соціального і пенсійного страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України 24.01.2012 № 44.

У відзиві зазначено, що начальником відділу з бюджету та фінансово-економічних питань районної ради Бесарабою Л.Л. обґрунтованих пояснень по вищезазначеному порушенню не надано.

На підставі вищевикладеного відповідач зазначає, що при здійсненні своїх повноважень при проведенні ревізії фінансово-господарської діяльності Роздільнянської районної ради Одеської області діяв згідно чинного законодавства та правомірно висунув об`єкту контролю спірну вимогу, зважаючи на що Південний офіс Держаудитслужби просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог.

Ухвалою суду від 03.04.2019 року, яка прийнята на місці та занесена до протоколу судового засідання судом продовжено строк підготовчого провадження по справі на 30 днів та відкладено підготовче засідання на 15.05.2019 року об 11:00 год.

08.04.2019 року (вх. №ЕП/2630/19) та 15.04.2019 року (вх. №13582/19) до суду від представника позивача надійшла відповідь на відзив разом із додатками, згідно переліку, наведеного у ній (т.2 а.с.81-117).

Ухвалою суду від 15.05.2019 року, яка прийнята на місці та занесена до протоколу судового засідання судом відкладено підготовче засідання на 10.06.2019 року о 10:00 год.

У зв`язку із перебуванням головуючого судді по справі у відпустці, судове засідання, призначене на 10.06.2019 року було перенесено на 03.07.2019 року.

27.06.2019 року (вх. №23157/19) від представника відповідача надійшла заява про долучення документів, згідно переліку, наведеного у ній (т.2 а.с.126-265).

03.07.2019 року (вх. №23823/19) та 03.07.2019 року (вх. №ЕП/4897/19) від представника відповідача до суду надійшли заперечення (т.3 а.с.1-16).

Ухвалою суду від 03.07.2019 року, яка прийнята на місці та занесена до протоколу судового засідання, судом відкладено підготовче засідання на 05.07.2019 року об 11:00 год.

05.07.2019 року (вх. №ЕП/4959/19) від представника відповідача до суду надійшла заява про долучення до матеріалів справи доказів, згідно переліку, наведеного у ній ( т.2 а.с.25-40).

Ухвалою суду від 05.07.2019 року судом прийнято відмову представника позивача від позову в частині позовних вимог та закрито провадження справі за позовом Роздільнянської районної ради Одеської області до Південного офісу Держаудитслужби в частині позовних вимог про визнання протиправним та скасування п.2 вимоги Південного офісу Держаудитслужби від 04 лютого 2019 року №15-06-23-14/583-2019.

05.07.2019 року (вх. №24100/19) від представника позивача надійшло клопотання про закриття підготовчого провадження по справі, призначення справи до судового розгляду по суті на 05.07.2019 року та про розгляд справи без його участі.

05.07.2019 року (вх. №24098/19, вх. №24099/19 від представників відповідача позивача надійшли клопотання про закриття підготовчого провадження по справі, призначення справи до судового розгляду по суті на 05.07.2019 року та про розгляд справи без їх участі.

Відповідно до ч.7 ст.181 КАС України якщо під час підготовчого судового засідання вирішені питання, зазначені у частині другій статті 180 цього Кодексу, за письмовою згодою всіх учасників справи розгляд справи по суті може бути розпочатий у той самий день після закінчення підготовчого судового засідання.

Ухвалою суду від 05.07.2019 року, яка прийнята на місці та занесена до протоколу судового засідання судом закрито підготовче провадження по справі та призначено справу до судового розгляду по суті.

До судового засідання 05.07.2019 року всі учасники справи прибули, явку представників не забезпечили, про дату, час та місце судового розгляду повідомлялись належним чином та завчасно.

За приписами ч.1 ст. 205 КАС України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта (ч. 9 ст. 205 КАС України). Згідно ч. 4 ст. 229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Враховуючи наведене, у відповідності до поданих клопотань та у зв`язку із неприбуттям у судове засідання 05.07.2019 року всіх учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце судового розгляду, та надання ними клопотань про розгляд справи за їх відсутності, суд дійшов висновку про розгляд справи в порядку письмового провадження за наявними у справі письмовими доказами.

Відповідно до ч. 1 ст. 120 КАС України перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок. Згідно з ч.6 ст.120 КАС України якщо закінчення строку припадає на вихідний, святковий чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день.

Таким чином, зважаючи на дату відкриття провадження по даній справі, враховуючи перебування головуючого судді по справі у період з 09.07.2019 року по 10.07.2019 року у відрядженні, судом приймається рішення по зазначеній справі у межах визначеного строку - 11.07.2019 року.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши надані учасниками судового процесу докази в їх сукупності, судом встановлено наступне.

Згідно з п. 1.3.6.2 Плану проведення заходів державного фінансового контролю Південного офісу Держаудитслужби на IV квартал 2018 року, на підставі направлень на проведення ревізії від 30.12.2018 №№ 481, 483 та 484, виданих начальником Південного офісу Держаудитслужби ОСОБА_4 , головними державними аудиторами відділу контролю у галузі - ЖКГ, інфраструктури та зв`язку Південного офісу Держаудитслужби ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та головним державним аудитором відділу контролю органів влади, оборони, правоохоронних органів та місцевих органів та місцевих бюджетів Південного офісу Держаудитслужби ОСОБА_7 було проведено ревізію окремих питань, фінансово-господарської діяльності Роздільнянської районної ради Одеської області за період з 01.11.2015 року по 30.11.2018року за результатами якої складено відповідний акт ревізії окремих питань фінансово-господарської діяльності Роздільнянської районної ради Одеської області за період з 01.11.2015 по 30.11.2018 за № 06-11/1 від 03 січня 2019 року (т.1 а.с.28-63).

Так, зокрема, у п.2.3 вказаного Акту № 06-11/1 від 03 січня 2019 року зазначено, що ревізією питання стану розрахунково-платіжної дисципліни та виконання господарських договорів, правильність відображення дебіторської та кредиторської заборгованості, а також стану претензійно-позовної роботи, встановлені порушення, що призвели до матеріальної шкоди (збитків) на загальну суму 389182,54 грн., а саме: покриття витрат іншої бюджетної установи на суму 381734,54 грн. та завищення вартості робіт та послуг на суму 7448,00 грн. Також, у висновку зазначено, що в ході ревізії відшкодовано 7448,00 грн.

Не погодившись з висновками акту ревізії окремих питань фінансово-господарської діяльності Роздільнянської районної ради Одеської області за період з 01.11.2015 по 30.11.2018 за № 06-11/1 від 03 січня 2019 року Роздільнянська районна рада Одеської області подала заперечення до акту ревізії від 11.01.2019 року №23/01-25 (т.1 а.с.64-75) разом із додатками, згідно переліку, який наведено у вказаних заперечення.

За результатами розгляду вказаних заперечень Південним офісом Держаудитслужби складено висновок на заперечення до акту ревізії, в якому зазначено про мотиви їх неприйняття (т.1 а.с.78-107).

Судом встановлено, що 04.02.2019 року Південним офісом Держаудитслужби складено на ім`я Роздільнянської районної ради Одеської області складено вимогу про усунення порушень законодавства №15-06-23-14/583-2019 (т.1 а.с.108-110), в якій зазначено, що На виконання п. 1.3.6.2 Плану проведення заходів державного фінансового контролю Південного офісу Держаудитслужби на IV квартал 2018 року проведено ревізію окремих питань фінансово-господарської діяльності Роздільнянської районної ради Одеської області за період з 01.11.2015 по 30.11.2018, за результатами якої складено акт від 03.01.2019 року №06-11/1, який підписано із запереченнями. Заперечення не прийняті.

У п.1 вимоги Південного офісу Держаудитслужби від 04.02.2019 року №15-06-23-14/583-2019, що є предметом розгляду у даній справі, зазначено, що під час ревізії встановлені наступні порушення законодавства, в періоді, що підлягає ревізії, на виконання умов договорів оренди та договорів про відшкодування Роздільнянська районна рада, як Орендодавець та Балансоутримувач об`єкту оренди, щомісячно розраховувала понесені на адміністративну будівлю за адресою: м . Роздільна вул . Незалежності, 9 , витрати, які Роздільнянська РДА, як Орендар, на підставі розрахунків відшкодовувала пропорційно зайнятій площі, проте, у розрахунках відшкодувань та понесених витрат не були враховані такі витрати як утримання та обслуговування адміністративної будівлі в частині її охорони, прибирання та підготовки до опалювального сезону відповідальними працівниками райради.

Таким чином, в порушення п. 1.1, 2.1, 3.1, 3.2 договорів на відшкодування витрат, ст. 526, 629 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, через неврахування понесених Радою витрат на власну адміністративну будівлю в частині виплаченої заробітної плати (із нарахованим ЄСВ) працівникам, робота яких пов`язана із обслуговуванням та утриманням такої будівлі, від Орендаря недоперераховані кошти у вигляді відшкодування за понесені Радою витрати на зазначену будівлю, частина якої протягом всього ревізуємого періоду перебувала в оренді у Роздільнядської РДА.

У п.1 вимоги зазначено, що вказане порушення призвело до покриття Роздільнянською райрадою витрат Роздільнянської районної державної адміністрації за обслуговування та утримання частини орендованої адміністративної будівлі, чим завдано матеріальної шкоди (збитків) ОСОБА_2 на суму 381,73 тис. гривень.

Зважаючи на вищевикладене, у вимозі зазначено, що на підставі пункту 1 частини 1 статті 8, пункту 7 статті 10, частини 2 етап і 15 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні», пунктів 46, 49-50, 52 Порядку проведення інспектування Державною аудиторською службою, її міжрегіональними територіальними органами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.04.2006 № 550, Південний офіс Держаудитслужби вимагає: усунути виявлені порушення законодавства в установленому законодавством порядку. Вичерпну інформацію про вжиті заходи з усунення порушень та недоліків разом з завіреними копіями підтверджуючих первинних, розпорядчих та інших документів надати до Південного офісу Держаудитслужби

Вважаючи п.1 вимоги Південного офісу Держаудитслужби від 04 лютого 2019 року №15-06-23-14/583-2019 протиправним та таким, що підлягає скасуванню позивач, з урахуванням відмови у відкритті провадження по справі в частині позовних вимог та ухвали про закриття провадження по праві в частині позовних вимог, звернувся до суду із даною позовною заявою.

Вирішуючи спірні правовідносини, суд виходить з наступного.

Правові та організаційні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні визначає Закон України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні».

Відповідно до статті 1 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» здійснення державного фінансового контролю забезпечує центральний орган виконавчої влади, уповноважений Кабінетом Міністрів України на реалізацію державної політики у сфері державного фінансового контролю. Орган державного фінансового контролю у своїй діяльності керується Конституцією України, Бюджетним кодексом України, цим Законом, іншими законодавчими актами, актами Президента України та Кабінету Міністрів України.

Пунктом 1 Положення про Державну аудиторську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.02.2016 № 43 (надалі Положення №43), визначено, що Державна аудиторська служба України (Держаудитслужба) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України та який забезпечує формування і реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.

Відповідно до пп. 9 п. 4 Положення №43 Держаудитслужба відповідно до покладених на неї завдань вживає в установленому порядку заходів до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства та притягнення до відповідальності винних осіб, а саме: вимагає від керівників та інших осіб підприємств, установ та організацій, що контролюються, усунення виявлених порушень законодавства; здійснює контроль за виконанням таких вимог; звертається до суду в інтересах держави у разі незабезпечення виконання вимог щодо усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів.

Згідно з підпунктами 16, 21, 22, 23 пункту 6 Положення №43 Держаудитслужба для виконання покладених на неї завдань має право: пред`являти керівникам та іншим особам підприємств, установ та організацій, що контролюються, обов`язкові до виконання вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства; накладати у випадках, передбачених законом, адміністративні стягнення; порушувати перед керівниками відповідних органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій питання про притягнення до відповідальності осіб, винних у допущених порушеннях; у разі виявлення збитків, завданих державі чи підприємству, установі, організації, що контролюється, визначати їх розмір в установленому законодавством порядку.

Відповідно до пунктів 7, 9, 13 статті 10 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» органу державного фінансового контролю надається право:

- пред`являти керівникам та іншим особам підприємств, установ та організацій, що контролюються, обов`язкові до виконання вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства, вилучати в судовому порядку до бюджету виявлені ревізіями приховані і занижені валютні та інші платежі, ставити перед відповідними органами питання про припинення бюджетного фінансування і кредитування, якщо отримані підприємствами, установами та організаціями кошти і позички використовуються з порушенням чинного законодавства.

- накладати у випадках, передбачених законодавчими актами, на керівників та інших службових осіб підконтрольних установ, адміністративні стягнення

- при виявленні збитків, завданих державі чи підприємству, установі, організації, що контролюється, визначати їх розмір у встановленому законодавством порядку.

Відповідно до ч.2 ст.15 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» законні вимоги службових осіб органу державного фінансового контролю є обов`язковими для виконання службовими особами об`єктів, що контролюються.

Таким чином, орган державного фінансового контролю здійснює державний фінансовий контроль за використанням коштів державного і місцевих бюджетів та у разі виявлення порушень законодавства має право пред`являти обов`язкові до виконання вимоги щодо усунення таких правопорушень.

Виходячи з наведеного, вимога органу державного фінансового спрямована на коригування роботи підконтрольної організації та приведення її у відповідність із вимогами законодавства є обов`язковою, водночас вимога про відшкодування виявлених збитків, завданих державі чи об`єкту контролю, не може бути примусово стягнута шляхом вимоги, такі збитки відшкодовуються у добровільному порядку або шляхом звернення до суду з відповідним позовом.

Таким чином, для правильного вирішення спору слід встановити конкретний перелік дій, що зобов`язаний вчинити об`єкт фінансового контролю з метою усунення порушень, виявлених на підставі акта ревізії фінансово-господарської діяльності Позивача, оскільки від встановлення вказаних обставин буде залежати, чи є обов`язковою до виконання вимога Відповідача.

Як вбачається зі змісту оскарженої вимоги (в частині п.1), в ній містяться висновки Держаудитслужби про виявлені під час ревізії порушення позивачем вимог чинного законодавства, що призвело до завдання збитків та визначення розмірів цих збитків.

В той же час, вказана вимога (в частині п.1) не містить визначених конкретних дій, обов`язкових до виконання Роздільнянською районною радою Одеської області для усунення виявлених порушень.

Суд зазначає, що аналіз норм Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні», Положення про Державну фінансову інспекцію України дає підстави вважати, що органу державного фінансового контролю надано можливість здійснювати контроль за використанням коштів державного і місцевого бюджетів та у разі виявлення порушень законодавства пред`являти обов`язкові до виконання вимоги щодо усунення таких правопорушень.

При виявленні збитків, завданих державі чи підприємству, установі, організації, що контролюється, визначати їх розмір у встановленому законодавством порядку, та звернутися до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів.

За таких обставин, в органу фінансового контролю наявне право заявляти вимогу про усунення порушень, виявлених у ході перевірки підконтрольних установ, яка обов`язкова до виконання лише в частині усунення допущених порушень законодавства і за допомогою якої неможливо примусово стягнути виявлені в ході перевірки збитки.

Як вже зазначалося, у п.1 вимоги містяться висновки Держаудитслужби про виявлення під час ревізії порушення Роздільнянською районною радою Одеської області вимог чинного законодавства, що призвело до завдання збитків та визначено розмір цих збитків, однак у вказаній вимозі не зазначено конкретних дій, обов`язкових до виконання позивачем для усунення виявлених порушень, які зазначені у п.1.

Зважаючи на правову природу письмової вимоги контролюючого органу, вона породжує правові наслідки (зокрема обов`язки) для свого адресата, відтак наділена рисами правового акта індивідуальної дії (з урахуванням її змістовної складової, незалежно від форми документу, в якому вона міститься) і як такий акт може бути предметом судового контролю в порядку адміністративного судочинства у разі звернення із відповідним позовом. При цьому законність письмової вимоги контролюючого органу безумовно передбачає її обґрунтованість, тобто наявність підстав для її скерування адресату.

У даній справі зміст спірної вимоги (в частині п.1), яка є індивідуально-правовим актом, а відтак породжує права і обов`язки для підконтрольної установи, якій вона адресована, полягає в тому, щоб усунути виявлені порушення, встановлені контролюючим органом. Додатково про обов`язковий характер даної вимоги свідчить застереження в ній про те, що її невиконання є підставою для звернення до суду в інтересах держави.

В той же час, спірна вимога, як індивідуально-правовий акт, в силу закону обов`язкова до виконання підконтрольною установою, прийнята з порушенням вимог закону щодо її змісту, оскільки є неконкретизованою.

Зазначивши у вимозі про необхідність усунути виявлені порушення згідно вимог чинного законодавства, відповідач не вказав, які саме дії, та на підставі яких положень закону повинен здійснити позивач для усунення негативних наслідків протиправного використання грошових коштів.

Спонукання позивача самостійно визначити на підставі невизначених законодавчих актів, які саме заходи слід вжити для усунення виявлених порушень, в свою чергу, може призвести до нового можливого порушення позивачем чинного законодавства. Зазначене в світлі обов`язкового характеру спірної вимоги в частині корегування роботи підконтрольної установи є порушенням вимог закону в частині змісту вимоги як акту індивідуальної дії.

Вищенаведені висновки суду узгоджуються з позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 11.10.2018 у справі № 813/4101/17.

Крім того, у вказаному рішенні зазначено, що правову позицію щодо необхідності врахування судами змісту вимог Держаудитслужби викладено в постановах Верховного Суду від 08.05.2018 у справі № 826/3350/17 та від 11.09.2018 у справі № 825/1481/16.

Щодо висновків Відповідача про виявлені під час проведення ревізії порушення, суд зазначає, що орган державного фінансового контролю здійснює державний фінансовий контроль за використанням коштів державного і місцевих бюджетів та у разі виявлення порушень законодавства має право пред`являти обов`язкові до виконання вимоги щодо усунення таких правопорушень. При виявленні збитків, завданих державі чи об`єкту контролю, орган державного фінансового контролю має право визначати їх розмір згідно з методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України, та звернутися до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів.

Вказана позиція зазначена у постанові Верховного Суду від 31.01.2018 у справі № 816/1463/17.

Суд зазначає, що ні оскаржувана частина вимоги органу державного фінансового контролю, ні акт ревізії не містять посилання на відповідну методику. Фінансові порушення визначені Відповідачем не в установленому законодавством порядку, а на власний розсуд, та не підтверджені належними фінансовими документами.

Підсумовуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовної вимоги позивача про визнання протиправними та скасування пункту 1 вимоги Південного офісу Держаудитслужби від 04 лютого 2019 року №15-06-23-14/583-2019, а отже, вона є такою, що підлягає задоволенню.

Згідно зі ст. 249 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Перевіряючи обґрунтованість та законність дій та рішень суб`єкта владних повноважень, суд враховує наведене нормативне регулювання та вимоги частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури.

Згідно статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи..

Згідно частини 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно частини 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Вирішуючи спір, суд також враховує, що орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення у справі "Суомінен проти Фінляндії" (Suominen v. Finland), № 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року).

Рішення про зобов`язання відповідача вчинити певні дії суд приймає у справах, де відповідач допустив неправомірну бездіяльність за умови обов`язку вчинити певну дію. В цьому випадку суд повинен зазначити, яку саме дію повинен вчинити відповідач, але не повинен втручатися в його компетенцію.

Принцип обґрунтованості рішення суб`єкта владних повноважень має на увазі, що рішення має бути прийняте з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення.

Європейський Суд з прав людини у рішенні по справі "Суомінен проти Фінляндії" (Suominen v. Finland), № 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року, вказує, що орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.

У Рішенні від 10 лютого 2010 року у справі "Серявін та інші проти України" Європейський суд з прав людини вказав, що у рішеннях суддів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.

У Рішенні від 27 вересня 2010 року по справі "Гірвісаарі проти Фінляндії" зазначено, що ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті.

Решта доводів та заперечень сторін висновків суду по суті позовних вимог не спростовують.

Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі "Серявін та інші проти України" від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

Матеріалами справи підтверджено, що позивачем сплачено судовий збір у розмірі 1921,00 грн. згідно платіжного доручення №45 від 25.02.2019 року (т.1 а.с.9) та у розмірі 1921,00 грн. згідно платіжного доручення №46 від 25.02.2019 року як за дві вимоги немайнового характеру.

В той же час, ухвалою суду від 11.03.2019 року у відмовлено відкритті провадження в адміністративній справі за позовом Роздільнянської районної ради Одеської області до Південного офісу Держаудитслужби, в частині позовних вимог про визнання протиправним та скасувати Акт ревізії окремих питань фінансово-господарської діяльності Роздільнянської районної ради Одеської області за період з 01.11.2015 по 30.11.2018 за № 06-11/1 від 03 січня 2019 в частині висновків.

Суд зазначає, що 09.04.2019 року (вх. №12825/19) від представника позивача надійшло клопотання про повернення судового збору на п.3 ч.1 ст.7 Закону України «Про судовий збір» у зв`язку із відмовою у відкритті провадження по справі в частині позовних вимог.

Відповідно до ч.2 ст. 132 КАС України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі відмови у відкритті провадження у справі в суді першої інстанції, апеляційного та касаційного провадження у справі.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про наявність підстав для повернення позивачу частки коштів зі сплати судового збору.

Згідно ч.ч.1, 3 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку про стягнення з відповідача на користь позивача судових витрат зі сплати судового збору у розмірі 1921,00 грн.

Керуючись ст. ст. 2, 6, 7, 8, 9, 10, 77, 90, 139, 205, 242-246, 250, 251, 255, 295, 297 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов Роздільнянської районної ради Одеської області до Південного офісу Держаудитслужби про визнання протиправними та скасування пункту 1 вимоги Південного офісу Держаудитслужби від 04 лютого 2019 року №15-06-23-14/583-2019 - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати пункту 1 вимоги Південного офісу Держаудитслужби від 04 лютого 2019 року №15-06-23-14/583-2019.

Стягнути з Південного офісу Держаудитслужби (місцезнаходження: 65107, Одеська обл., місто Одеса, вул. Канатна, будинок 83; код ЄДРПОУ 40477150) за рахунок бюджетних асигнувань на користь Роздільнянської районної ради Одеської області (місцезнаходження: 67400, Одеська обл., Роздільнянський район, місто Роздільна, вул. Свердлова, будинок 9; код ЄДРПОУ 25033638) судовий збір у розмірі 1921,00 грн. (одна тисяча дев`ятсот двадцять одна грн. 00 коп.).

Повернути Роздільнянській районній раді Одеської області (місцезнаходження: 67400, Одеська обл., Роздільнянський район, місто Роздільна, вул. Свердлова, будинок 9; код ЄДРПОУ 25033638) з Державного бюджету України через Управління Державної казначейської служби України у м. Одесі Одеської області (код ЄДРПОУ 3801623, м. Одеса, вул. Черняховського, 6) судовий збір у сумі 1921,00 грн. (одна тисяча дев`ятсот двадцять одна грн. 00 коп.), сплачений згідно квитанції № 45 від 25.02.2019 року.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання до П`ятого апеляційного адміністративного суду через Одеський окружний адміністративний суд апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

Позивач - Роздільнянська районна рада Одеської області (місцезнаходження: 67400, Одеська обл., Роздільнянський район, місто Роздільна, вул. Свердлова, будинок 9; код ЄДРПОУ 25033638);

Відповідач - Південний офіс Держаудитслужби (місцезнаходження: 65107, Одеська обл., місто Одеса, вул. Канатна, будинок 83; код ЄДРПОУ 40477150).

Суддя С.М. Корой

.