Ухвала суду № 82943378, 10.07.2019, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/4055/19

УХВАЛА

10 липня 2019 року м. Одеса

Суддя Одеського окружного адміністративного суду Глуханчук О.В.,

розглянувши матеріали:

за позовною заявою товариства з обмеженою відповідальністю «Цептер» (вул.Пушкінська, буд. 72, м. Одеса, 65012)

до Головного управління ДФС в Одеській області (вул. Семінарська, 5, м. Одеса, 65044), Державної фіскальної служби України (Лівівська площа, 8, м. Київ, 04053)

про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

08 липня 2019 року до суду надійшов адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «Цептер» до Головного управління ДФС в Одеській області, Державної фіскальної служби України, у якому позивач просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність Головного управління ДФС в Одеській області щодо невнесення до Реєстру платників податку на додану вартість запису про реєстрацію товариства з обмеженою відповідальністю «Цептер», як платника податку на додану вартість з 01 липня 2018 року;

- зобов`язати Головне управління ДФС в Одеській області внести до Реєстру платників податку на додану вартість запис про реєстрацію товариства з обмеженою відповідальністю «Цептер», як платника податку на додану вартість з 01 липня 2018 року;

- зобов`язати Державну фіскальну службу України збільшити у системі електронного адміністрування податку на додану вартість реєстраційний ліміт у розмірі 19 815 088, 97 грн., на який товариство з обмеженою відповідальністю «Цептер» має право реєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних;

- встановити судовий контроль за виконання рішення суду шляхом зобов`язання відповідачів подати до суду у десятиденний строк з дня набрання рішенням законної сили звіт про його виконання.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 171 КАС України, суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.

Відповідно до вимог п. 8 ч. 5 ст. 160 КАС України, у позовній заяві зазначається інформація щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.

У позовній заяві вказана інформація не зазначена.

Згідно з ч. 3 ст. 161 КАС України, до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Позивач судовий збір за звернення до суду з даним позовом не сплатив, документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору не надав.

Частиною другою статті 132 КАС України визначено, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначаються Законом України "Про судовий збір".

Згідно з ч. 1 ст. 3 Закону України "Про судовий збір", судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.

Відповідно до прохальної частини у даному позові заявлено три вимоги немайнового характеру.

Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір", за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано юридичною особою, встановлена ставка судового збору у розмірі 1 прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2019 рік" від 23.11.2018 року, з 01 січня 2019 року встановлено прожитковий мінімум працездатних осіб на місяць у розмірі 1921, 00 гривні.

Відповідно до ч. 3 ст. 6 Закону України "Про судовий збір", у разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Отже, за звернення до суду із заявленими позовними вимогами немайнового характеру судовий збір складає 5763, 00 грн. (1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб за кожну вимогу немайнового характеру: 1921х3).

Згідно вимог ч. 2 ст. 9 Закону України "Про судовий збір", суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 171 КАС України, суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи подано позов у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).

Згідно з ч. 1 ст. 122 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

У відповідності з чч. 2, 3 ст. 122 КАС України, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Позивач оскаржує до суду бездіяльність Головного управління ДФС в Одеській області щодо невнесення до Реєстру платників податку на додану вартість запису про реєстрацію товариства з обмеженою відповідальністю «Цептер», як платника податку на додану вартість з 01 липня 2018 року, у зв`язку із чим також просить суд зобов`язати Головне управління ДФС в Одеській області внести до Реєстру платників податку на додану вартість запис про реєстрацію товариства з обмеженою відповідальністю «Цептер», як платника податку на додану вартість з 01 липня 2018 року, зобов`язати Державну фіскальну службу України збільшити у системі електронного адміністрування податку на додану вартість реєстраційний ліміт у розмірі 19 815 088, 97 грн., на який товариство з обмеженою відповідальністю «Цептер» має право реєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

З матеріалів позовної заяви судом встановлено, що 07 червня 2018 року ТОВ «Цептер» було подано до Центру обслуговування платників податків Головного управління ДФС в Одеській області реєстраційну заяву щодо добровільної реєстрації платником податку на додану вартість.

Однак, як зазначено у позовній заяві, щодо наслідків розгляду заяви Головне управління ДФС в Одеській області позивача не повідомило.

У позовній заяві позивач виклав клопотання про поновлення строку звернення до суду з позовними вимогами щодо залишення без розгляду заяви позивача про добровільну реєстрацію платником податку на додану вартість, про зобов`язання внести до Реєстру платників податку на додану вартість запис про реєстрацію товариства з обмеженою відповідальністю «Цептер», як платника податку на додану вартість з 01 липня 2018 року, про зобов`язання збільшити у системі електронного адміністрування податку на додану вартість реєстраційний ліміт у розмірі 19 815 088, 97 грн., на який товариство з обмеженою відповідальністю «Цептер» має право реєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Позивач просить визнати поважними причини пропуску строку звернення до суду з вказаними вимогами, посилаючись на те, що фактично дії Головного управління ДФС в Одеській області щодо нерозгляду реєстраційної заяви позивача за формою 1-ПДВ від 07.06.2018 року можна розцінювати як рішення про відмову у реєстрації платником податку на додану вартість.

У зв`язку із цим, позивач вважає, що у даному випадку застосовуються строки давності, визначені п. 56.18 ст. 56 та ст. 102 Податкового кодексу України, які становлять 1095 днів.

Так, згідно з п. 56.18 ст. 56 ПК України, з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення - рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення.

Однак, з наведеної норми сліду, що строки давності, визначені ст.102 ПК України (1095 днів), враховуються лише при оскарженні рішень контролюючого органу.

Згідно змісту позовних вимог, позивач просить визнати протиправною бездіяльність контролюючого органу, яка фактично виразилась у нереєстрації позивача як платника ПДВ з 01.07.2018 року. У позовній заяві зазначено, що оскільки підстав для відмови у реєстрації ТОВ «Цептер» платником ПДВ не було, Головне управління ДФС в Одеській області зобов`язано було внести запис до Реєстру про реєстрацію ТОВ «Цептер» платником ПДВ з 01.07.2018 року, чого зроблено не було, чим фактично відповідач допустив протиправну бездіяльність, а тому з метою захисту прав та інтересів позивача, заявлено вимогу про зобов`язання відповідача внести до Реєстру платників податку на додану вартість запис про реєстрацію ТОВ «Цептер» платником податку на додану вартість з 01 липня 2018 року.

Відповідно до п. 183.3 ст. 183 ПК України, у разі добровільної реєстрації особи як платника податку або особи, яка відповідає вимогам, визначеним підпунктом 6 пункту 180.1 статті 180 цього Кодексу, реєстраційна заява подається згідно з пунктом 183.7 цієї статті не пізніше ніж за 20 календарних днів до початку податкового періоду, з якого такі особи вважатимуться платниками податку та матимуть право на податковий кредит і складання податкових накладних.

Згідно з п. 183.9 ст. 183 ПК України, у разі відсутності підстав для відмови у реєстрації особи як платника податку контролюючий орган зобов`язаний протягом трьох робочих днів після надходження реєстраційної заяви до контролюючого органу внести до реєстру платників податку запис про реєстрацію такої особи як платника податку з бажаного (запланованого) дня реєстрації, зазначеного у реєстраційній заяві, що відповідає даті початку податкового періоду (календарного місяця), з якого такі особи вважатимуться платниками податку та матимуть право на складання податкових накладних, у разі добровільної реєстрації особи як платника податку;

У реєстраційній заяві позивач зазначив бажану дату реєстрації - 01 липня 2018 року.

Отже, строк звернення до суду щодо оскарження бездіяльності відповідача щодо невнесення до Реєстру платників податку на додану вартість запису про реєстрацію ТОВ «Цептер» платником податку на додану вартість обчислюється з 01 липня 2018 року та не пізніше кінця липня 2018 року. Так, причини поважності пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач обґрунтовує тим, що про існування спірних обставин йому стало відомо наприкінці липня 2018 року, після чого було укладено договір про надання правничої допомоги з адвокатом, яким направлялись відповідні адвокатські запити до Головного управління ДФС в Одеській області.

Однак, будь-яких адвокатських запитів та відповідей до суду не надано.

Таким чином, на виконання вимог ч. 6 ст. 161 КАС України позивачем до позову не надано доказів поважності причин пропуску строку звернення до адміністративного суду.

Інших обставин, які б свідчили про існування істотних перешкод чи труднощів у реалізації права на судовий захист з метою відновлення порушених прав та своєчасного вчинення процесуальних дій, позивачем не наведено.

Згідно з ч. 1 ст. 123 КАС України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Отже, для усунення недоліків позовної заяви позивач має навести інші підстави для поновлення строку звернення до суду, з обґрунтуванням таких підстав та наданням доказів на їх підтвердження.

Відповідно до ч.1 ст.169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Згідно з ч. 2 ст. 169 КАС України, в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

На підставі викладеного, суд вважає, що адміністративний позов підлягає залишенню без руху та роз`яснює позивачу, що виявлені недоліки мають бути усунуті шляхом звернення до суду з заявою, в якій наведено інші підстави для поновлення строку звернення до суду, зазначення у позовній заяві відомостей, передбачених п. 8 ч. 5 ст. 160 КАС України, а також надання оригіналу документу про сплату судового збору.

Платiжні реквiзити для перерахування судового збору: отримувач коштів - УК у м. Одесі/Київський р-н/22030101; код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 38016923; банк отримувача - Казначейство України (ЕАП); код банку отримувача (МФО) - 899998; рахунок отримувача - 34310206084032; код класифікації доходів бюджету - 22030101; призначення платежу - судовий збір, за позовом (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Одеський окружний адміністративний суд, код ЄДРПОУ 35118626.

Керуючись ст.ст. 122, 123, 132, 160, 161, 169, 248, 256, 293 КАС України,

УХВАЛИВ:

Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «Цептер» до Головного управління ДФС в Одеській області, Державної фіскальної служби України про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії - залишити без руху.

Надати позивачу для усунення недоліків позовної заяви 10-денний строк з дня отримання копії ухвали.

Роз`яснити позивачу, що у разі невиконання ухвали суду у зазначений строк позовна заява буде вважатися неподаною та повернута позивачу з усіма доданими до неї документами.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала оскарженню окремо від рішення суду не підлягає. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя О.В. Глуханчук