Рішення № 82943338, 02.07.2019, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

Іменем України

02 липня 2019 р. № 400/1186/19 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Біоносенка В.В., розглянув у порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовомУправління Держпраці у Миколаївській області, вул. Маршала Василевського, 40/1, Миколаїв, 54003 до Кам`янської сільської ради, вул. Очаківська, 36/1, Кам''Янка, Очаківський район, Миколаївська область, 57520 прозастосування заходів реагування у сфері держаного нагляду,

ВСТАНОВИВ:

Управління Держпраці у Миколаївській області звернулось до суду з позовом про застосування заходів реагування згідно з ч.5 ст.4 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», а саме заборонити виконання робіт та експлуатація машин, механізмів, устаткування підвищено небезпеки: експлуатація устаткування напругою 1000В; роботи та експлуатацію технологічного устаткування систем газопостачання; експлуатацію і ремонт водозабірних споруд; роботи, що виконуються на висоті 1,3 метри; роботи в колодязях та замкнутому просторі; експлуатацію артезіанських свердловин №0238, №1622, №1635, №1644, №1752, №374, №2080, №1630, №1623, №1259.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтував тим, що під час перевірки відповідача виявлені порушення нормативно-правових актів з охорони праці, серед яких є такі, що несуть загрозу життю та здоров`ю людей, а саме: відсутній дозвіл на експлуатацію устаткування напругою 1000 В, чим порушено п.8 дод.3 Порядку видачі дозволів на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки; відсутній дозвіл на роботи та експлуатацію технологічного устаткування систем газопостачання, п.2 дод.3; п.6 дод.2 Порядку; відсутня декларація відповідності матеріально-технічної бази вимогам законодавства з питань охорони праці, а саме на експлуатацію і ремонт водозабірних споруд, що є порушенням п.3, дод.6 Порядку; на роботи, що виконуються на висоті 1,3 метри, що є порушенням п.6 дод.6 Порядку; на роботи в колодязях та замкнутому просторі, що є порушенням п.8 дод.6 Порядку.

Крім того, під час перевірки виявлені порушення вимог охорони надр, інших вимог, установлених законодавством. Так, суб`єктом господарювання допущені порушення вимог п.5.3.3 Правил технічної експлуатації систем водопостачання та водовідведення населених пунктів України та ст.98 Водного кодексу України, а саме: артезіанські свердловини №0238, №1622, №1635, №1644, №1752, №374, №2080, №1630, №1623, №1259 не обладнані засувкою, водоміром-лічильником, прововідбірним краном, рівнемером, зворотнім клапаном. В артезіанських свердловинах не проводяться заміри статичних та динамічних рівнем з послідуючою фіксацією їх в експлуатаційний журнал, що є порушенням п.п.5.3.1, 5.3.4 Правил. Не проводяться щорічні генеральні перевірки і випробування стану артезіанських свердловин. Огляди технічного обладнання, спостережень за режимом їх роботи, аналізи води, зміни обладнання, ремонти, результати генеральних перевірок не заносяться до паспорта свердловини, що є порушенням п.п.5.3.9, 5.1.9 Правил. Відсутні опломбовані входи люкі-лазів водонапірних башт розташованих на території І поясу зон суворого режиму артезіанської свердловини з послідуючим складанням акту в якому вказуються виконані роботи, що є порушенням п.8.9-8.12 Правил. Здійснення періодичного та повного виробничого контролю безпечності та якості підземних вод перед їх надходженням в розподільну мережу не відповідає таблиці 1, дод.8 наказу МОЗ України від 12.05.2010 №400 «Гігієнічні вимоги до води питної, призначеної до споживання людини», що є порушенням п.5.3.2 Правил. Технічна експлуатація систем водопостачання та водовідведення здійснюється виробниками згідно із Водним кодексом України, Кодексом України «Про надра», Законами України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення», «Про питну воду та питне водопостачання», «Про охорону навколишнього природного середовища», «Про охорону праці», «Про житлово-комунальні послуги», іншими нормативно-правовими актами, а також державними будівними нормами і правилами, державними санітарними нормами і правилами.

Підземні води відповідно до постанови КМУ від 12.12.1994 №827 «Про затвердження переліків корисних копалин загальнодержавного та місцевого значення» відносяться до загальнодержавного значення.

Відповідно до п.81 Переліку робіт з підвищеною небезпекою, затвердженого наказом Держнаглядохоронпраці України від 26.01.2005 №15, експлуатація та ремонт водозабірних споруд віднесено до робіт з підвищеною небезпекою.

Під час видобутку підземних вод на водокористувачів покладається обов`язок додержання вимог щодо охорони підземних вод згідно чинного законодавства.

Відповідно до вимог ст.57 Кодексу України «Про надра», у разі порушення вимог ст.56 та інших статей Кодексу, користування надрами може бути обмежено, тимчасово заборонено (зупинено) або припинено центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці, в порядку встановленому законодавством.

Відповідач позов не визнав, надіслав відзив, в якому просив в задоволенні позовних вимог відмовити. Підставою для здійснення заходів державного нагляду вважається наказ №126 від 29.11.2018 «Про затвердження Плану заходів зі здійснення державного нагляду (контролю) Державної служби України з питань праці на 2019 рік». Згідно вимог вказаного наказу Управління повинно було розпочаті перевірку 04.03.2019. Строк перевірки встановлений 7 днів. Таким чином перевірка повинна була бути закінчена не пізніше 12.03.2019. Водночас припис та акт про проведення перевірки був складений 13.03.2019 поза межами строків встановлених наказом.

Припис від 13.03.2019 №282 був складений на підставі порушень, зазначених в акті перевірки та складений за формою, Положенням про організацію та здійснення державного гірничого нагляду, державного нагляду (контролю) у сфері промислової безпеки та охорони праці в системі Держгірпромнагляду, що було скасовано Розпорядженням КМУ від 10.03.2017. На даний час форму припису не затверджено, тому позивачем приписи складаються в довільній формі.

Єдиною підставою для повного чи часткового зупинення діяльності підприємства є факт створення відповідачем загрози життю та здоров`ю людей у зв`язку із експлуатацією приміщень, і цей факт має бути доведений належними та допустимими доказами. При цьому, така ознака як створення загрози життю та/або здоров`ю людей трактується досить широко. Теоретично всі порушення норм з охорони праці у тій чи іншій мірі створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей. Отже, застосування цих заходів можливе за будь-яке порушення. Оскільки обов`язок доведення позовних вимог законом покладено на позивача, то саме органи Держпраці мають обґрунтувати необхідність застосування зупинення роботи, устаткування та експлуатацію артезіанських свердловин, а суд дослідити вказані докази та надати їм відповідної правової оцінки. Відповідач звертає увагу, що повне зупинення експлуатації (роботи) робіт та механізмів та артезіанських свердловин відповідача є крайнім заходом, який несе значні негативні фінансові та інші наслідки для відповідача, жителів села та бюджету, тому має застосовуватися лише іншими заходами неможливо забезпечити безпеку для життя та здоров`я людей. Вищевказане узгоджується із правовою позицію, яку викладено у постанові Верховного Суду від 18.09.2018 у справі №826/12258/14.

Відповідач наголошує, що закриття артезіанських свердловин призведе до проблем з водопостачання села та забезпеченням жителів села питною водою.

Крім того, відповідач звертає увагу суду на те, що відповідно до ст.245 КАС України у суду відсутні повноваження на задоволення позовних позивача, оскільки ч.2 цієї статті не передбачає таких повноважень суду, як заборонити виконання робіт та експлуатація машин, механізмів, устаткування підвищено небезпеки.

До КАС України були внесені відповідні зміни, які передбачали повноваження адміністративного суду на розгляд таких справ, задоволення таких позовів, а також скасування таких заходів, у разі усунення таких порушень: п.5 ч.1 ст.183-2, ч.12, 13 ст.183-2 КАСУ.

15.12.2017 набули зміни до КАС України в редакції Закону України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» №2147-VIII від 03.10.2017, яким відповідні норми Кодексу, що уповноважують суд на розгляд таких справ виключені.

При розгляді позовів суб`єктів владних повноважень це є виключний перелік повноважень суду, оскільки п.10 ч.2 ст.245 про можливість обрати інший спосіб, стосується лише справ, в яких суб`єкт владних повноважень є відповідачем, а не позивачем.

Повноваження суду на застосування заходів реагування у вигляді повного зупинення експлуатації об`єктів суб`єктів господарювання у цьому вичерпному переліку відсутні.

Відсутні також у діючої редакції КАСУ будь-які окремі статті чи пункти, які б передбачали регламент розгляду таких справ.

Відсутня така категорія спорів у ст.12 КАС України.

Тобто, з 15.12.17 законодавець позбавив адміністративний суд повноважень на ухвалення таких рішень.

Вочевидь, що зазначене є помилкою законодавця, класичною прогалиною у законодавстві.

Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Зазначена вимога ст.19 Конституції України стосується і повноважень суду.

Суд так само, як і суб`єкт владних повноважень, не може самостійно наділяти себе повноваженнями, якими його не наділив законодавець.

У разі наявності прогалин у законодавстві, суд може шляхом розширеного тлумачення, або застосування аналогії права чи закону, вирішити спір у разі необхідності надання повного захисту правам, свободам та інтересам фізичних осіб, правам та інтересам юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб`єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства.

Але, суд не може застосувати розширення тлумачення для застосування обмежувального заходу стосовно особи, для розширення повноваження суб`єкта владних повноважень та безпосередньо самого суду. Відповідно до ст.19 Конституції України, правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Застосування у цьому випадку аналогії чи розширеного тлумачення, призвело б до того, що суд самостійно наділив себе повноваженнями розгляду таких справ, хоча законодавцем це питання не було вирішено.

Відповідно до ч.6 ст.7 КАС України аналогія закону та аналогія права не застосовується для визначення підстав, меж повноважень та способу дій органів державної влади та місцевого самоврядування.

На необхідність дотримання принципу «якості закону» неодноразово звертав увагу Європейський суд з прав людини.

Так, у рішення по справі Круслена від 24.04.90 зазначено, що закон, який надає дискреційне право, має визначати межі здійснення такого права, хоча докладні правила та умови мають міститися в нормах субстантивного права. Проте надання законом виконавчій владі, чи судді нічим не обмеженого дискреційного права, суперечило б принципові верховенства права. Отже, закон має досить чітко визначати межі будь-яких таких повноважень, наданих компетентним органам, а також спосіб їх застосування, щоб забезпечувати належний захист особистості від свавільного втручання.

Положення закону повинні бути передбачуваними та надавати достатньо гарантій проти свавільного застосування (Рішення Європейського суду з прав людини у справі «Свято-Михайлівська Парафія проти України» від 14 червня 2007 року).

Якість закону пов`язана з достатньою чіткістю встановлення ним тих чи інших обставин, на підставі яких діють державні органи (Рішення Європейського суду з прав людини у справі «Волохи проти України» від 2 листопада 2006 року).

Відсутність у процесуальному законі повноважень суду на застосування заходів реагування у вигляді повного зупинення експлуатації об`єктів, є нездоланою прогалиною у законодавстві, яка не може бути усунута ані шляхом аналогії ані шляхом дискреції суду.

Крім того, відповідач звертає увагу, що ст.183-2 у редакції КАСУ, станом на 14.12.2017, окрім повноважень суду на застосування заходів реагування у вигляді повного зупинення експлуатації об`єкту, передбачала також повноваження суду на скасування власного рішення у разі усунення суб`єктом господарювання відповідних порушень (ч.12, 13 ст.183-2).

В теперішній час норм, які б надавали можливість суду скасувати раніше застосовані заходи реагування у процесуальному законі також не існує. Це також вказує на неможливість задоволення позову, оскільки у такому разі, поновити експлуатацію роботи об`єкту буде неможливо навіть після усунення суб`єктом господарювання порушень.

В судове засідання 20.05.2019 представники сторін не з`явились.

Суд розглянув справу в порядку спрощеного провадження 02.07.2019 без проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами, відповідно до визначених строків в ухвалі про відкриття провадження в адміністративній справі, оскільки клопотань від сторін про проведення судового засідання з повідомленням (викликом) сторін, від сторін не надходило.

Дослідив матеріали справи, суд встановив наступне.

29.11.2018 Держпраці України видано наказ №126 «Про затвердження Плану заходів зі здійснення державного нагляду (контролю) Державної служби України з питань праці на 2019 рік», яким передбачено проведення планової перевірки Кам`янської сільської ради Очаківського району Миколаївської області.

19.02.2018 повідомленням №98 Кам`янську сільську ради Очаківського району Миколаївської області повідомлено про проведення планової перевірки в період з 4 березня по 13 березня 2019 року.

В період з 04.03.2019 по 13.03.2019 спеціалістами Управління Держпраці у Миколаївській області проведено планову перевірки з питань дотримання вимог законодавчих та нормативно-правових актів з охорони праці та промислової безпеки.

За результатами перевірки складено Акт від 13.03.2019 №282.

Перевіркою виявлено 43 факти порушень вимог законодавства, серед яких відсутній дозвіл на експлуатацію устаткування напругою 1000 В, чим порушено п.8 дод.3 Порядку видачі дозволів на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки; відсутній дозвіл на роботи та експлуатацію технологічного устаткування систем газопостачання, п.2 дод.3; п.6 дод.2 Порядку; відсутня декларація відповідності матеріально-технічної бази вимогам законодавства з питань охорони праці, а саме на експлуатацію і ремонт водозабірних споруд, що є порушенням п.3, дод.6 Порядку; на роботи, що виконуються на висоті 1,3 метри, що є порушенням п.6 дод.6 Порядку; на роботи в колодязях та замкнутому просторі, що є порушенням п.8 дод.6 Порядку.

Артезіанські свердловини №0238, №1622, №1635, №1644, №1752, №374, №2080, №1630, №1623, №1259 не обладнані засувкою, водоміром-лічильником, прововідбірним краном, рівнемером, зворотнім клапаном. В артезіанських свердловинах не проводяться заміри статичних та динамічних рівнем з послідуючою фіксацією їх в експлуатаційний журнал, що є порушенням п.п.5.3.1, 5.3.4 Правил. Не проводяться щорічні генеральні перевірки і випробування стану артезіанських свердловин. Огляди технічного обладнання, спостережень за режимом їх роботи, аналізи води, зміни обладнання, ремонти, результати генеральних перевірок не заносяться до паспорта свердловини, що є порушенням п.п.5.3.9, 5.1.9 Правил. Відсутні опломбовані входи люкі-лазів водонапірних башт розташованих на території І поясу зон суворого режиму артезіанської свердловини з послідуючим складанням акту в якому вказуються виконані роботи, що є порушенням п.8.9-8.12 Правил. Здійснення періодичного та повного виробничого контролю безпечності та якості підземних вод перед їх надходженням в розподільну мережу не відповідає таблиці 1, дод.8 наказу МОЗ України від 12.05.2010 №400 «Гігієнічні вимоги до води питної, призначеної до споживання людини», що є порушенням п.5.3.2 Правил.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до пункту 1 Положення «Про державну службу України з питань праці», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 лютого 2015 року № 96 (далі - Положення) Державна служба України з питань праці (Держпраці) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики, і який реалізує державну політику у сферах промислової безпеки, охорони праці, гігієни праці, здійснення державного гірничого нагляду, а також з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, загальнообов`язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності, на випадок безробіття (загальнообов`язкове державне соціальне страхування) в частині призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб.

Згідно зі статтею 1 Закону України від 05 квітня 2007 року № 877-V «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» (далі - Закон № 877-V) державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища. Заходи контролю здійснюються органами державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах.

Відповідно до частини першої статті 4 Закону України «Про охорону праці» державна політика в галузі охорони праці визначається відповідно до Конституції України Верховною Радою України і спрямована на створення належних, безпечних і здорових умов праці, запобігання нещасним випадкам та професійним захворюванням.

Відповідно до частини третьої статті 21 Закону України «Про охорону праці» роботодавець повинен одержати дозвіл на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки (далі - дозвіл). Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці, видає дозволи на безоплатній основі на підставі висновку експертизи стану охорони праці та безпеки промислового виробництва суб`єкта господарювання, проведеної експертно-технічними центрами, які належать до сфери управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці, або незалежними експертними організаціями, які забезпечують науково-технічну підтримку державного нагляду у сфері промислової безпеки та охорони праці.

Щодо аргументів відповідача про відсутність у суду повноважень на застосування заходів реагування, оскільки ч.2 ст.245 КАС України містить вичерпний перелік повноважень суду у разі задоволення позову суб`єкта владних повноважень, то зазначені аргументи вже використовувалися судом під час розгляду аналогічних справ (http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/75773004), але були визнані помилковими (http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/78623594).

Крім того, у постановах Верховного Суду (http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/82685344,http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/82684788, у тому числі і в тому, на яке посилається відповідач у відзиві (http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/76547215), висловлена правова позиція, про можливість застосування адміністративним судом заходів реагування передбачених Законом України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності».

Зазначений підхід є сталою практикою Верховного Суду.

Відповідно до ч.5 ст.242 КАС України при виборі і застосуванні норм права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

З приводу невідповідності форми Припису, то зазначений аргумент не має відношення до розгляду судом питання про застосування заходів реагування. Заходи реагування передбачені ст.7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» судовим рішенням на підставі позовної заяви відповідного органу державного нагляду, а не на підставі припису. За таких обставин дослідження питання відповідності припису формі встановленої законодавством, не входить в предмет дослідження по цій справі, та не впливає на результати вирішення справи.

Відповідно до ч.5 ст.5 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» строк здійснення планового заходу не може перевищувати десяти робочих днів, а щодо суб`єктів мікро-, малого підприємництва - п`яти робочих днів.

Тобто, строки здійснення планових заходів обраховуються не в календарних днях, а в робочих. За таких обставин, проведення позивачем контрольного заходу 13.03.2019 було в межах строку визначеного наказом №126 від 29.11.2018 «Про затвердження Плану заходів зі здійснення державного нагляду (контролю) Державної служби України з питань праці на 2019 рік», оскільки 8, 9 та 10 березня були вихідними днями.

Відповідно до ст.21 Закону України «Про охорону праці» роботодавець повинен одержати дозвіл на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки (далі - дозвіл). Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці, видає дозволи на безоплатній основі на підставі висновку експертизи стану охорони праці та безпеки промислового виробництва суб`єкта господарювання, проведеної експертно-технічними центрами, які належать до сфери управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці, або незалежними експертними організаціями, які забезпечують науково-технічну підтримку державного нагляду у сфері промислової безпеки та охорони праці. На застосування машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки виробник або постачальник устаткування підвищеної небезпеки отримує дозвіл до прийняття зобов`язань на постачання. Одержання дозволу не вимагається у разі експлуатації (застосування) устаткування підвищеної небезпеки, яке прийнято в експлуатацію з видачею відповідного сертифіката або щодо якого зареєстровано декларацію про готовність до експлуатації, а також у разі реєстрації машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку видачі дозволів на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки» від 26.10.2017 №1107, монтаж, демонтаж, налагодження, ремонт, технічне обслуговування, реконструкція машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки, газонебезпечні роботи та роботи у вибухопожежонебезпечних зонах, технологічне устатковання та його елементи магістральних газопроводів, нафтопроводів, продуктопроводів (нафтопродуктопроводів, аміакопроводів, етиленопроводів), систем газопостачання природним і зрідженим газом суб`єктів господарювання та населених пунктів, систем промислового та міжпромислового збору нафти і газу, об`єктів нафтогазовидобувної промисловості, а також газовикористовуюче обладнання потужністю понад 0,1 МВт., устатковання напругою понад 1000 В (електричне устатковання електричних станцій та мереж; технологічне електрообладнання), експлуатація і ремонт водозбірних споруд, роботи, що виконуються на висоті понад 1,3 метра, роботи в колодязях, шурфах, траншеях, котлованах, бункерах, камерах, колекторах, замкнутому просторі (ємностях, боксах, топках, трубопроводах), віднесенні до машин, механізмів, устатковання, робіт підвищеної небезпеки, які потребують дозволу або декларації відповідності матеріально-технічної бази вимогам законодавства з питань охорони праці.

Перевіркою встановлено, що у відповідача відповідні дозволи та декларації відсутні.

За таких обставин, суд погоджується з позивачем щодо експлуатації зазначених механізмів, устатковання та виконання робіт, може створювати загрозу життю та здоров`ю людей, а тому позов в частині заборони виконання робіт та експлуатація машин, механізмів, устаткування підвищено небезпеки: експлуатація устаткування напругою 1000В; роботи та експлуатацію технологічного устаткування систем газопостачання; експлуатацію і ремонт водозабірних споруд; роботи, що виконуються на висоті 1,3 метри; роботи в колодязях та замкнутому просторі, належить задовольнити.

Щодо заборони експлуатацію артезіанських свердловин №0238, №1622, №1635, №1644, №1752, №374, №2080, №1630, №1623, №1259, то наведені у Акті перевірки порушення стосуються порушення відповідачем вимог законодавства про користування надрами, а саме: не обладнані засувкою, водоміром-лічильником, прововідбірним краном, рівнемером, зворотнім клапаном, в артезіанських свердловинах не проводяться заміри статичних та динамічних рівнем з послідуючою фіксацією їх в експлуатаційний журнал, не проводяться щорічні генеральні перевірки і випробування стану артезіанських свердловин, огляди технічного обладнання, спостережень за режимом їх роботи, аналізи води, зміни обладнання, ремонти, результати генеральних перевірок не заносяться до паспорта свердловини та ін.

Зазначені порушення експлуатації свердловин не стосуються питання безпеки праці, та не створюють загрозу життю та здоров`ю людей.

Відповідно до ст.57 Кодекс України «Про надра» у разі порушення вимог статті 56 та інших статей цього Кодексу користування надрами може бути обмежено, тимчасово заборонено (зупинено) або припинено центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці, або іншим державним органом, уповноваженим на застосування таких заходів реагування, в порядку, встановленому законодавством.

Але припинення право користування надрами, не тотожне забороні експлуатації механізмів та устаткування.

Припинення права користування надрами відбувається у порядку ст.26 Закону України «Про надра».

За таких обставин, враховуючи відсутність підстав вважати, що порушення, зазначені в Акті перевірки щодо експлуатації свердловин №0238, №1622, №1635, №1644, №1752, №374, №2080, №1630, №1623, №1259, створюють загрозу життю та здоров`ю людей, у цій частині позову належить відмовити.

Позов задовольнити частково.

Судові витрати відшкодуванню не підлягають.

На підставі викладеного, керуючись ст. 2, 19, 139, 241, 244, 242 - 246 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов Управління Держпраці у Миколаївській області (вул. Маршала Василевського, 40/1,Миколаїв,54003 39787411) до Кам`янської сільської ради (вул. Очаківська, 36/1,Кам''Янка,Очаківський район, Миколаївська область,57520 04376765) задовольнити частково.

2. Заборони виконання робіт та експлуатація машин, механізмів, устаткування підвищено небезпеки: експлуатація устаткування напругою 1000В; роботи та експлуатацію технологічного устаткування систем газопостачання; експлуатацію і ремонт водозабірних споруд; роботи, що виконуються на висоті 1,3 метри; роботи в колодязях та замкнутому просторі.

3. В задоволенні позовних вимог про заборону експлуатації артезіанських свердловин №0238, №1622, №1635, №1644, №1752, №374, №2080, №1630, №1623, №1259 відмовити.

4. Апеляційна скарга на це рішення може бути подана до П`ятого апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту рішення.

Суддя В. В. Біоносенко

Рішення складено в повному обсязі 10.07.19