Рішення № 82943306, 11.07.2019, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 липня 2019 р. Справа № 400/1187/19 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Малих О.В., розглянувши в письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовом:ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 до відповідача:Головного управління ДФС у Миколаївській області, вул. Лягіна, 6, м. Миколаїв, 54001 про:скасування рішення від 09.04.2019 року № 0036645006,ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі – позивач) звернулась до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДФС у Миколаївській області (далі – відповідач, ГУ ДФС) про скасування рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску від 09.04.2019 року № 0036645006.

Ухвалою від 24.04.2019 року суд відкрив провадження у справі та ухвалив розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначила, що оплата нарахованих сум єдиного внеску, зазначених у звітах за 2016, 2017та 2018 роки, здійснювалась нею своєчасно та в повному обсязі відповідно до вимог чинного законодавства, однак зазначені платежі були помилково сплачені на казначейський розрахунковий рахунок № НОМЕР_1 замість належного рахунку № НОМЕР_2 . З часом позивач особисто звернула увагу на помилку та звернулась до відповідача з заявою про зарахування сплачених коштів на належний рахунок. Відповідач здійснив перерахунок коштів на вірний розрахунковий рахунок, але у квітні 2019 року позивач отримала оскаржуване рішення. Позивач вказує на те, що штрафні санкції застосовуються у разі несплати (неперерахування) або несвоєчасної сплати (несвоєчасного перерахування) єдиного внеску, а не у випадку помилкової сплати суми єдиного внеску на невідповідний рахунок. Здійснення помилки під час перерахування єдиного внеску в строк, встановлений законодавством, кваліфікується як дія, хоча й помилкова. Дії, які не містять ознак бездіяльності платника податків при сплаті ЄСВ не можуть бути підставою для застосування штрафів.

Відповідач надав відзив на адміністративний позов, в якому проти позову заперечив та просив в його задоволенні відмовити. В своєму відзиві ГУ ДФС зазначило, що перевіркою ФОП ОСОБА_1 встановлено порушення обов`язку платника єдиного внеску, передбаченого п. 1 ч. 2 ст. 6 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» № 2464-VІ від 08.07.2010 року (далі – Закон України № 2464), в частині своєчасності оплати єдиного внеску. У зв`язку з чим, на підставі п. 2 ч. 10 та ч. 11 ст. 25 Закону України № 2464 Миколаївським управлінням ГУ ДФС 09.04.2019 року винесено рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску № 0036645006 за період з 05.05.2016 року по 08.02.2019 року. Оскаржуване рішення відповідає чинному законодавству та скасуванню не підлягає.

Позивач у відповіді на відзив підтримав свою позицію, викладену позові та просила суд задовольнити її позовні вимоги в повному обсязі.

Суд розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

З`ясувавши усі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази у їх сукупності, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дослідивши матеріали, що містяться у справі, суд встановив наступне:

Приватний нотаріус Руда О.М. з 22.04.2004 року перебуває на обліку в ДПІ в Інгульському районі м. Миколаєва головного управління ДФС у Миколаївській області (раніше – ДПІ у Ленінському районі м. Миколаєва), як особа, яка проводить незалежну професійну діяльність та є платником податків, що підтверджуються довідкою про взяття на облік платника податків форми № 4-ОПП від 15.02.2011 року за № 697/29-046.

Приписами п. 2 ч. 1 ст. 1 Закону України № 2464 передбачено, що єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування – консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов`язкового державного соціального страхування в обов`язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб та членів їхніх сімей на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування.

При цьому, відповідно до п. 1 та 4 ч. 2 ст. 6 Закону України № 2464 платник єдиного внеску зобов`язаний, зокрема, своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок; подавати звітність та сплачувати до органу доходів і зборів за основним місцем обліку платника єдиного внеску у строки, порядку та за формою, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, за погодженням з Пенсійним фондом та фондами загальнообов`язкового державного соціального страхування.

У разі несвоєчасної або не в повному обсязі сплати єдиного внеску до платника застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про збір та ведення обліку єдиного внеску, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом (ч. 11 ст. 9 Закону України № 2464).

Відповідно до матеріалів справи, звітність про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого внеску позивачем подавалися відповідачу своєчасно, відповідно до діючого законодавства, а саме: за 2016 рік – 20.04.2017 року, за 2017 рік – 03.04.2018 року, за 2018 рік – 15.03.2019 року.

Оплата нарахованих сум єдиного внеску, зазначених у звітах за 2016, 2017, 2018 роки здійснювалась позивачем на казначейський розрахунковий рахунок № НОМЕР_1 замість належного – № НОМЕР_2 .

18.07.2018 року позивач особисто звернулась до відповідача із заявою про зарахування коштів у розмірі 39314,20грн. з рахунку № НОМЕР_1 на рахунок № НОМЕР_2 , призначення платежу: за 2016, 2017, 2018 роки.

23.07.2018 року відповідач здійснив зарахування коштів відповідно до поданої заяви на належний рахунок.

Рішенням про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску від 09.04.2019 року № 0036645006 ГУ ДФС застосовано до позивача за період з 05.05.2016 року по 08.02.2019 року застосовано штраф у розмірі 7672,17 грн. та нараховано пеню у розмірі 7571,60 грн. Загальна сума боргу: 15243,77 грн.

Не погоджуючись з вказаним рішенням, позивач звернулась до суду з адміністративним позовом про його скасування.

Приймаючи рішення у справі, суд виходить з наступного:

Згідно ч. 3 ст. 9 Закону України № 2464 обчислення єдиного внеску органами доходів і зборів у випадках, передбачених цим Законом, здійснюється на підставі актів перевірки правильності нарахування та сплати єдиного внеску, звітності, що подається платниками до органів доходів і зборів, бухгалтерських та інших документів, що підтверджують суми виплат (доходу), на суми яких (якого) відповідно до цього Закону нараховується єдиний внесок.

Частинами 7 та 8 ст. 9 Закону України № 2464 передбачено, що єдиний внесок сплачується шляхом перерахування платником безготівкових коштів з його банківського рахунку. Платники єдиного внеску зобов`язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за відповідний базовий звітний період, не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом. Базовим звітним періодом для Позивача, який обрали спрощену систему оподаткування є календарний місяць.

У відповідності до ч. 4 ст. 25 Закону України № 2464 орган доходів і зборів у порядку, за формою та у строки, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату. Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом. Платник єдиного внеску зобов`язаний протягом десяти календарних днів з дня надходження вимоги про сплату недоїмки сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею. У разі незгоди з розрахунком суми недоїмки платник єдиного внеску узгоджує її з органом доходів і зборів шляхом оскарження вимоги про сплату єдиного внеску в адміністративному або судовому порядку.

Згідно з п. 3 Порядку зарахування у рахунок майбутніх платежів єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування або повернення надміру та/або помилково сплачених коштів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України 16.01.2016 року № 6, помилково сплачені суми єдиного внеску – суми коштів, які на певну дату зараховані на невідповідний рахунок 3719 та/або сплачені з рахунку неналежного платника.

Таким чином, платник єдиного внеску зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

Виконання такого обов`язку відбувається шляхом вчинення платником єдиного внеску дій, спрямованих на своєчасне перерахування єдиного внеску, збір якого здійснюється до системи загальнообов`язкового державного соціального страхування. При цьому допущення платником під час перерахування єдиного внеску в строк, встановлений Законом України № 2464, помилки, яка полягає у перерахуванні єдиного внеску на відповідний рахунок органу доходів і зборів, відкритий в органі Державної казначейської служби України з відповідним призначенням, замість іншого відповідного рахунку з певним призначенням, у разі вжиття платником заходів для виправлення такої помилки, не є підставою для висновку про невиконання платником обов`язку зі сплати єдиного внеску у встановлений зазначеним Законом строк. У такому разі у платника не виникає заборгованості з єдиного внеску і відсутні підстави для застосування до нього відповідальності, передбаченої у ч. 10 та п. 2 ч. 11 ст. 25 зазначеного Закону.

Аналогіна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 23.10.2018 року у справі № 822/3521/17.

Згідно ч. 5 ст. 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

На підставі ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідач не навів суду переконливих аргументів та доказів на їх підтвердження, які б обґрунтовували правомірність оскаржуваного рішення. Викладене є підставою для задоволення позову.

Одночасно з цим суд вказує на те, що відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 245 КАС України, у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.

Частиною 2 ст. 9 КАС України передбачено, що суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Відповідно до ч. 2 ст. 5 КАС України, захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

В даному випадку суд вважає, що правильним способом захисту порушених прав позивача є визнання протиправним та скасування рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску від 09.04.2019 року № 003664500.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст.ст. 2, 5, 9, 19, 77, 139, 241 – 246, 260 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_3 ) до Головного управління ДФС у Миколаївській області (вул. Лягіна, 6, м. Миколаїв, 54001, код ЄДРПОУ 39394277) – задовольнити.

2. Визнати протиправною та скасувати рішення Миколаївського управління Головного управління ДФС у Миколаївській області про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску від 09.04.2019 року № 003664500.

3. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Миколаївській області (вул. Лягіна, 6, м. Миколаїв, 54001, код ЄДРПОУ 39394277) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_3 ) судові витрати у сумі 768,40 грн. (сімсот шістдесят вісім гривень 40 копійок).

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи в порядку, визначеному ст. 255 КАС України. Апеляційна скарга може бути подана до П`ятого апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 11.07.2019 року.

Суддя О.В. Малих