Рішення № 82942995, 11.07.2019, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 липня 2019 року м. Київ справа №320/1523/19

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Басая О.В., розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Чабанівської селищної ради Києво-Святошинського району Київської області про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язати вчинити певні дії,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ,) з позовом до Чабанівської селищної ради Києво-Святошинського району Київської області (08162, Київська область, Києво-Святошинський район, смт. Чабани, вул. Машинобудівників, буд 4-А), в якому просить:

- визнати протиправною бездіяльність Чабанівської селищної ради (органів місцевого самоврядування) у питаннях забезпечення земельною ділянкою, відповідно до гарантій встановлених Законами України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" та "Про статус ветеранів, війни та гарантії їх соціального захисту";

- зобов`язати відповідача розглянути заяву позивача від 21.11.2018 із урахуванням вимог Законів України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", "Про статус ветеранів, війни та гарантії їх соціального захисту" та надати інформацію про наявність на території Чабанівської селищної ради земельної ділянки відповідної категорії земель після чого надати дозвіл на розробку проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,14 га із земель державної або комунальної власності для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд та затвердити вказаний проект землеустрою.

Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що Чабанівською селищною радою допущено протиправну бездіяльність при розгляді заяв позивача про забезпечення його земельною ділянкою під індивідуальне будівництво у межах норм безоплатної приватизації.

Так позивач стверджує, що він має першочергове право на забезпечення земельною ділянкою під індивідуальне будівництво у межах норм безоплатної приватизації як військовослужбовець, що має вислугу років більше 17 років та потребує поліпшення житлових умов. При цьому, він неодноразово звертався до голови Чабанівської селищної ради із відповідними заявами, проте відповідачем порушено його право.

Ухвалою суду від 03.04.2019 відкрито провадження в даній адміністративній справі та прийнято рішення про її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження, призначено справу до розгляду у судовому засіданні на 23.04.2019.

Відповідачем надано суду письмовий відзив, у якому він просить відмовити у задоволенні адміністративного позову з тих підстав, що всі звернення позивача розглянуто у встановлений законом строк та надано на них обґрунтовані відповіді (том 1, а.с. 43 – 45).

У судовому засіданні 23.04.2019 судом оголошено перерву у зв`язку з необхідністю позивачу додаткового часу для надання пояснень по суті спору.

Позивачем надано письмову відповідь на відзив відповідача, в якій він зазначає, що Чабанівській селищній раді було подано клопотання про виділення земельної ділянки у порядку ст. 118 ЗК України з відповідними графічними матеріалами. Також позивач зазначає про те, що у 2015 – 2019 роках Чабанівською селищною радою відводились земельні ділянки іншим громадянам, у зв`язку з чим вважає необґрунтованим посилання відповідача на відсутність вільних земельних ділянок (том 1, а.с. 112 – 114).

Судове засідання 16.05.2019 було відкладено за клопотанням позивача.

Також позивач 16.05.2019 звернувся до суду із завою про вжиття заходів забезпечення позову шляхом заборони на час розгляду справи Чабанівській селищній раді надавати дозволи на розробку проектів землеустрою земельних ділянок їх затвердження і передачу у власність (том 1, а.с. 127).

Ухвалою суду від 17.05.2019 відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову.

Позивачем також 16.05.2019 подано до суду клопотання, зі змісту якого слідує, що позивач збільшує позовні вимоги та додатково просить скасувати рішення Чабанівської селищної ради від 23.04.2019 №1816 про відмову у задоволенні клопотання про передачу земельної ділянки у власність під індивідуальне будівництво.

Судові засідання у даній справі 21.05.2019 і 30.05.2019 знято з розгляду у зв`язку із тимчасовою непрацездатністю головуючого судді та використанням ним частини відпустки.

Відповідачем 10.06.2019 подано до суду доповнення до відзиву на позовну заяву, в якому повідомлено, що позивач не звертався із заявою про включення його до списку присутніх на пленарному засіданні. Також, відповідач стверджує про відсутність законодавчо передбаченого обов`язку у органу місцевого самоврядування з пошуку земельних ділянок (том 1, а.с. 158 – 159).

Також відповідачем 10.06.2019 подано до суду клопотання про закриття провадження у даній справі на підставі п. 8 ч. 1 ст. 238 КАС України у зв`язку з тим, що Чабанівська селищна рада рішенням від 23.04.2019 №1816 відмовила позивачу у задоволенні клопотання про передачу земельної ділянки.

До судового засідання 13.06.2019 прибув позивач, звернувся до суду з клопотанням про розгляд справи за його відсутності.

Представник відповідача до судового засідання не прибув, звернувся до суду з письмовим клопотанням про розгляд справи за його відсутності (том 1, а.с. 165).

На підставі ч. 3 ст. 194 КАС України судом прийнято рішення про розгляд справи у порядку письмового провадження на підставі наявних у матеріалах справи доказів.

Щодо клопотання позивача про збільшення позовних вимог, суд зазначає наступне.

Згідно ч. 1 ст. 47 КАС України позивач має право змінити предмет або підстави позову, збільшити або зменшити розмір позовних вимог шляхом подання письмової заяви до закінчення підготовчого засідання або не пізніше ніж за п`ять днів до першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

Як зазначено вище, ухвалою суду від 03.04.2019 відкрито провадження у даній адміністративній справі та прийнято рішення про її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження, призначено справу до розгляду у судовому засіданні на 23.04.2019.

У той же час, з клопотанням про збільшення позовних вимог позивач звернувся до суду 16.05.2019, отже після першого судового засідання.

Враховуючи викладене, дане клопотання подано позивачем з порушенням вимог ч. 1 ст. 47 КАС України, а тому воно задоволенню не підлягає.

Щодо клопотання представника відповідача про закриття провадження у даній справі на підставі п. 8 ч. 1 ст. 238 КАС України, суд зазначає наступне.

Дане клопотання обґрунтовується тим, що Чабанівська селищна рада рішенням від 23.04.2019 №1816 відмовила позивачу у задоволенні клопотання про передачу земельної ділянки.

Згідно п. 8 ч. 1 ст. 238 КАС України суд закриває провадження у справі щодо оскарження рішень, дій або бездіяльності суб`єкта владних повноважень, якщо оскаржувані порушення були виправлені суб`єктом владних повноважень і при цьому відсутні підстави вважати, що повне відновлення законних прав та інтересів позивача неможливе без визнання рішень, дій або бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправними після такого виправлення.

Зі змісту позовних вимог слідує, що позивач звернувся до суду з метою оскарження протиправної, на його думку, бездіяльності органу місцевого самоврядування у питанні забезпечення земельною ділянкою, та зобов`язання такого органу вчинити певні дії, а саме: розглянути клопотання позивача про виділення земельної ділянки, надати інформацію про наявність земельної ділянки відповідної категорії земель після чого надати дозвіл на розробку проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки, затвердити проект землеустрою.

Отже, факт прийняття відповідачем рішення від 23.04.2019 №1816 про відмову позивачу у задоволенні клопотання про передачу земельної ділянки не відповідає вимогам п. 8 ч. 1 ст. 238 КАС України щодо виправлення оскаржуваних порушень, оскільки у зв`язку з прийняттям такого рішення не відбулось відновлення законних прав та інтересів позивача з позовом про захист яких останній звернувся до суду.

Враховуючи викладене, підстави для закриття провадження у даній на підставі п. 8 ч. 1 ст. 238 КАС України відсутні.

Дослідивши матеріли справи та оцінивши їх у сукупності, судом встановлено наступне.

ОСОБА_1 проходить військову службу у Службі безпеки України з 15.07.1995, має статус ветерана війни – учасника бойових дій, перебуває на квартирному обліку з 07.12.2006, житлом не забезпечувався (том 1, а.с. 9, 11).

Позивач 27.04.2016 звернувся до голови Чабанівської селищної ради із клопотанням від 21.04.2016 (вх. №428) про виділення земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд у межах норм безоплатної приватизації, але не менше 0,1 га у межах Чабанівської селищної ради (том 1, а.с. 38).

До клопотання було додано довідку про вислугу років від 08.04.2016 №11/6-1331 та графічний матеріал (том 1, а.с. 59, 60).

Чабанівська селищна рада листом від 05.05.2016 №572 повідомила позивача про те, що його прохання розглянуто, проте у зв`язку з відсутністю вільних земельних ділянок задовольнити таке клопотання селищна рада не в змозі (том 1, а.с. 62).

Також повідомлено про розроблення Генерального плану смт. Чабани та с. Новосілки, у якому закладені землі під індивідуальну забудову. Після затвердження Генерального плану та передачі земель селищна рада буде розглядати заяви у встановленому законом порядку (том 1, а.с. 62).

Позивач звернувся до голови Чабанівської селищної ради із заявою від 27.07.2016 (вх. №773) якою додав до свого клопотання про виділення земельної ділянки документи на підтвердження безпосередньої участі в антитерористичній операції та потреби в поліпшенні житлових умов. Також просив розглянути клопотання про виділення земельної ділянки із врахування положень щодо пільг передбачених ст. 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (том 1, а.с. 64 – 66).

Листом від 02.08.2016 №994 відповідач повідомив ОСОБА_1 про те, що Чабанівська селищна рада у межах своєї компетенції розпоряджається землями запасу та надає їх у власність чи користування у порядку ст.ст. 118, 122 ЗК України. При цьому, земельні ділянки, які можуть передаватись безоплатно у межах норм передбачених ст. 121 ЗК України відсутні на території селищної ради (том 1, а.с. 67).

Позивач 28.02.2017 звернувся до голови Чабанівської селищної ради із заявою від 23.02.2016 (вх. №205), в якій вказав, що вже неодноразово звертався до Чабанівської селищної ради з питання виділення земельної ділянки.

Рішенням 21 чергової сесії селищної ради позивача внесено до списків учасників АТО які претендують на отримання земельної ділянки.

Оскільки з моменту включення до таких списків пройшло майже півроку, позивач просив повідомити про заходи вижиті селищною радою для забезпечення земельними ділянками учасників АТО (том 1, а.с. 73).

На дане звернення відповідач надав відповідь від 06.03.2017 №337 аналогічного змісту, як у листі від 02.08.2016 №994, якою повідомив ОСОБА_1 про те, що Чабанівська селищна рада у межах своєї компетенції розпоряджається землями запасу та надає їх у власність чи користування у порядку ст.ст. 118, 122 ЗК України. При цьому, земельні ділянки, які можуть передаватись безоплатно у межах норм передбачених ст. 121 ЗК України відсутні на території селищної ради (том 1, а.с. 74).

У подальшому позивач 24.03.2017 звернувся до голови Чабанівської селищної ради із запитом від 23.03.2017 (вх. №310), в якому просив надати інформацію про заходи, що вживаються селищною радою для забезпечення земельними ділянками учасників АТО (том 1, а.с. 75).

Листом від 12.04.2017 №519 відповідач повідомив ОСОБА_1 про те, що Чабанівська селищна рада розробила генеральні плани смт. Чабани та с. Новосілки, два проекти землеустрою щодо встановлення (зміни) меж та проводить листування з Національною академією аграрних наук України стосовно забезпечення земельними ділянками учасників АТО (том 1, а.с. 76).

Позивач 10.05.2017 звернувся до голови Чабанівської селищної ради із зверненням від 03.05.2017 (вх. №39), в якому просив надати копію генерального плану смт. Чабани та с. Новосілки, два проекти землеустрою щодо встановлення (зміни) меж з Національною академією аграрних наук України стосовно забезпечення земельними ділянками учасників АТО (том 1, а.с. 82).

У відповідь на вказане звернення Чабанівська селищна рада листом від 17.05.2017 №690 повідомила позивача про те, що питання викладені у його заяві вже розглядались селищною радою про що надано відповіді (том 1, а.с. 82).

29.05.2017 позивач звернувся до відповідача із запитом від 24.05.2017 (вх. №47), в якому зазначив, що він неодноразово отримував відповіді селищної ради щодо неможливості реалізації права на землю у в`язку з відсутністю земель на території Чабанівської селищної ради. У той же час, з моменту першого звернення позивача селищною радою видавались та видаються земельні ділянки.

У зв`язку з викладеним позивач просив:

- надати розсунення чи мали особи, які отримували земельні ділянки у продовж 201 – 2017 років (зокрема за рішеннями 41 – 46 сесій) право на першочергове забезпечення ділянками? Якщо так, то якими саме та коли вони звертались до Чабанівської селищної ради з відповідними заявами,

- яким чином Чабанівською селищною радою здійснюється додержання черговості при вирішенні питань щодо виділення земельних ділянок?

- повідомити номер позивача та чергу у якій він перебуває для отримання земель для власних потреб (у т.ч. відповідно до рішення від 29.09.2016 №240) (том 1, а.с. 77).

Листом від 01.06.2017 №782 Чабанівська селищна рада повідомила позивача про те, що з 1989 року нею реєструються заяви про отримання громадянами земельних ділянок, які продовжують надходити. На даний час кількість осіб, які звернулись із заявами про отримання земельної ділянки складає понад 2000 осіб.

На підставі рішення Чабанівської селищної ради від 29.09.2016 №352 (том 1, а.с. 92) заява позивача внесена до списку учасників АТО, які претендують на отримання земельної ділянки.

Надання землі ускладнюється відсутністю вільних ділянок (том 1, а.с. 81).

Позивач 04.09.2018 звернувся до відповідача із запитом від 30.08.2018 (вх. №1096), в якому, з посиланням на те, що з моменту включення його у списки пройшло майже два роки, просив повідомити про заходи, які вживаються для забезпечення земельними ділянками учасників АТО (том 1, а.с. 84).

Листом від 28.09.2018 №02-20/1651 Чабанівська селищна рада роз`яснила позивачу порядок безоплатного одержання у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності та повідомила про те, що селищна рада матиме можливість розглянути клопотання позивача щодо безоплатної передачі земельної ділянки після приведення його у відповідність до вимог ч. 6 ст. 118 ЗК України.

Також відповідачем повідомлено про відсутність у комунальній власності селищної ради земельної ділянки, передбаченої під безоплатну передачу громадянам України (том 1, а.с. 85).

Позивач 26.10.2018 звернувся до голови Чабанівської селищної ради із запитом від 23.10.2018 (вх. №1248), в якому просив повідомити про заходи вжиті селищною радою на забезпечення земельними ділянками відповідно до гарантій встановлених Законом України "Про статус ветеранів війни та гарантії їх соціального захисту" для ветеранів – учасників бойових дій, що брали безпосередню участь в АТО на території Донецької та Луганської областей (том 1, а.с. 86).

Чабанівська селищна рада листом від 07.11.2018 №02/20/1960 повідомила позивача про те, що нормами Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" не визначається порядок одержання земельних ділянок військовослужбовцями, зокрема тими, що мають вислугу років не менше 17 років та потребують поліпшення житлових умов. Також роз`яснено положення ЗК України щодо порядку набуття та реалізації права не землю громадянами (том 1, а.с. 87 – 89).

У листі від 21.11.2018 (вх. №1333 від 27.11.2018) до голови Чабанівської селищної ради позивач стверджував про те, що своєю бездіяльністю посадові особи селищної ради не виконують покладні на них законом обов`язки щодо забезпечення земельними ділянками військовослужбовців та поліпшення житлових умов останніх.

Також позивач просив вжити вичерпних заходів направлених на відновлення порушених прав (у т.ч. розглянути його клопотання від 22.04.2016 із доповненнями) та забезпечити його земельною ділянкою у межах норм безоплатної приватизації у розмірі не менше 0,14 га (том 1, а.с. 90).

Листом від 07.12.2018 №02-20/2166 Чабанівська селищна рада повідомила позивача про те, що його звернення вх. №1333 від 27.11.2018 розглянуто. Проте, по суті вказаного питання позивачу вже надавалась відповідь листом від 07.11.2018 №02-20/1960 (том 1, а.с. 91).

Вважаючи, що відповідачем допущено протиправну бездіяльність у питанні забезпечення позивача земельною ділянкою, останній звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Відповідно до абз. 1 п. 14 ч. 1 ст. 12 Закону України від 23.10.1993 №3551-ХІІ "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" учасникам бойових дій (статті 5, 6) та особам, прирівняним до них надаються пільги, зокрема, першочергове відведення земельних ділянок для індивідуального житлового будівництва, садівництва і городництва.

Згідно ч. 6 ст. 12 Закону України від 20.12.1991 №2011-XII "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" військовослужбовці, які мають вислугу на військовій службі не менше 17 років та потребують поліпшення житлових умов, мають право на одержання земельної ділянки для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд в населених пунктах, обраних ними для проживання з урахуванням встановленого порядку.

Порядок безоплатної приватизації земельних ділянок громадянами, Норми безоплатної передачі земельних ділянок громадянам, Повноваження органів виконавчої влади, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування щодо передачі земельних ділянок у власність або у користування визначені ст.ст. 118, 121, 122 ЗК України.

Згідно ч. 6 ст. 118 ЗК України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

За правилами ч. 7 ст. 118 ЗК України відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки розробляється за замовленням громадян суб`єктами господарювання, що є виконавцями робіт із землеустрою згідно із законом, у строки, що обумовлюються угодою сторін.

У разі якщо у місячний строк з дня реєстрації клопотання Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, не надав дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або мотивовану відмову у його наданні, то особа, зацікавлена в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності, у місячний строк з дня закінчення зазначеного строку має право замовити розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки без надання такого дозволу, про що письмово повідомляє Верховну Раду Автономної Республіки Крим, Раду міністрів Автономної Республіки Крим, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування. До письмового повідомлення додається договір на виконання робіт із землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

Пунктом "г" ч. 1 ст. 121 ЗК України передбачено, що громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) у селах – не більше 0,25 гектара, в селищах – не більше 0,15 гектара, в містах – не більше 0,10 гектара.

Отже, ЗК України визначає чіткий алгоритм дій розгляду заяв громадян про відведення у власність земельних ділянок та вичерпний перелік підстав для відмови особі в наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

Таким чином, за результатами розгляду заяв позивача про виділення земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд у межах норм безоплатної приватизації відповідач у місячний строк повинен був прийняти одне з таких рішень: про надання дозволу на розроблення відповідної документації із землеустрою, або про відмову у наданні відповідного дозволу із зазначенням причин відмови.

При цьому, ЗК України зобов`язує орган державної влади або орган місцевого самоврядування у випадках ухвалення рішення про відмову в надані такого дозволу належним чином мотивувати причини такої відмови.

До того ж, законодавцем встановлено вичерпний перелік підстав, за наявності яких заявникові може бути відмовлено у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки. У такому випадку відмова може бути визнана обґрунтованою лише тоді, коли компетентним суб`єктом владних повноважень встановлюється невідповідність місця розташування об`єкта вимогам, зазначеним у ЗК Україні, які повинні бути затверджені у встановленому законом порядку, або вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно – правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко – економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно – територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

На переконання суду посилання в зазначених вище листах Чабанівської сільської ради про відсутність вільних земель не містить визначених ч. 7 ст. 118 ЗК України підстав для відмови у задоволенні клопотання позивача про виділення земельної ділянки, а рішення на підставі поданих позивачем документів у порядку та строки визначеному законом не приймалось.

Також судом враховується, що у період 2015 – 2019 років Чабанівською селищною радою розглядались питання про надання дозволів окремим особам на розробку проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність та затвердження відповідних проектів землеустрою і вказані обставини не заперечувались відповідачем (том 1, а.с. 19 – 39, 78 – 80).

Згідно ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що відповідачем допущено протиправну бездіяльність при розгляді клопотань позивача від 21.04.2016 (вх. №428 від 27.04.2016) та від 21.11.2018 (вх. №1333 від 27.11.2018), яка виразилась у неприйнятті у місячний строк одного з рішень: про надання дозволу на розроблення відповідної документації із землеустрою, або про відмову у наданні відповідного дозволу із зазначенням причин відмови.

При цьому суд критично оцінює посилання позивача на порушення селищною радою гарантій та положень встановлених Законів України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" та "Про статус ветеранів, війни та гарантії їх соціального захисту" у питанні забезпечення земельною ділянкою.

Так, названі нормативно-правові акти дійсно встановлюють, що військовослужбовці, які мають вислугу на військовій службі не менше 17 років та потребують поліпшення житлових умов, мають право на одержання земельної ділянки для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд в населених пунктах, обраних ними для проживання з урахуванням встановленого порядку, а часникам бойових дій (статті 5, 6) та особам, прирівняним до них надаються такі пільги, зокрема, першочергове забезпечення жилою площею осіб, які потребують поліпшення житлових умов, та першочергове відведення земельних ділянок для індивідуального житлового будівництва, садівництва і городництва, першочерговий ремонт жилих будинків і квартир цих осіб та забезпечення їх паливом.

Проте, з їх змісту слідує, що вони закріплюють додаткові гарантії соціального захисту громадян, які мають певний стаж військової служби та статус учасників бойових дій.

У той же час, порядок реалізації права на одержання та відведення земельної ділянки, у тому числі громадян, що мають такі гарантії, визначено саме ЗК України, а ч. 6 ст. 12 Закону України від 20.12.1991 №2011-XII "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" додаткового встановлює, що відповідні категорії осіб мають право на одержання земельної ділянки з урахуванням встановленого порядку.

Отже, суд вважає, що відповідачем обрано неналежний спосіб захисту порушено права виклавши у позовних вимогах прохання про зобов`язання відповідача розглянути заяву про виділення земельної ділянки із урахування вимог Законів України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", "Про статус ветеранів, війни та гарантії їх соціального захисту".

Натомість, суд вважає достатнім та належним способом захисту порушеного права позивача визнання протиправною бездіяльності селищної ради при розгляді клопотань позивача від 21.04.2016 (вх. №428 від 27.04.2016) та від 21.11.2018 (вх. №1333 від 27.11.2018), яка виразилась у неприйнятті у місячний строк одного з рішень: про надання дозволу на розроблення відповідної документації із землеустрою, або про відмову у наданні відповідного дозволу із зазначенням причин відмови.

Щодо позовної вимоги про зобов`язання відповідача надати інформацію про наявність на території Чабанівської селищної ради земельної ділянки відповідної категорії земель після чого надати дозвіл на розробку проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,14 га із земель державної або комунальної власності для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, затвердити вказаний проект землеустрою, суд зазначає наступне.

У розумінні вимог ст. 19 Конституції України, відповідач як орган державної виконавчої влади зобов`язаний діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Адміністративний суд, перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень на відповідність закріпленим ч. 3 ст. 2 КАС України критеріям, не втручається у дискрецію (вільний розсуд) суб`єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями. Завдання адміністративного судочинства полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання вимог права, інакше було б порушено принцип розподілу влади.

Суб`єкти владних повноважень застосовують надані їм в межах закону повноваження на власний розсуд, без необхідності узгодження у будь-якій формі своїх дій з іншими суб`єктами (дискреційні повноваження). Втручання в дискреційні повноваження суб`єкта влади виходить за межі завдань адміністративного судочинства.

При цьому, суди не вправі втручатися у діяльність державних органів та органів місцевого самоврядування при здійсненні ними функцій та повноважень, визначених законодавством, не вправі переймати на себе функції суб`єктів владних повноважень, оскільки чинним законодавством України суди не наділені правом створювати рішення суб`єктів владних повноважень, а наділені лише компетенцією перевіряти уже прийняті ними рішення на відповідність нормативно-правовим актам.

Таким чином, суд не вправі зобов`язувати суб`єктів владних повноважень чи їх посадових осіб приймати (видавати, створювати) певні нормативно-правові чи інші рішення.

Отже, при прийнятті рішення у даній справі, суд виходить з того, що суд не повинен вирішувати питання зобов`язання відповідача прийняти позитивне чи інше рішення по заяві позивача, адже Чабанівська селищна рада повинна діяти в межах закону і своїх повноважень при прийнятті будь-яких рішень.

Також суд зазначає, що закон не покладає на органи місцевого самоврядування ведення обліку земельних ділянок, що можуть бути безоплатно приватизовані громадянами.

Натомість, як зазначено вище, ч. 6 ст. 118 ЗК України визначає, що громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки.

Оскільки обов`язок додавання до клопотання про передачу земельної ділянки графічних матеріалів із зазначенням бажаного місця розташування такої ділянки законом покладено саме на громадян, зацікавлених в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки, суд вважає, що позовна вимога про зобов`язання відповідача надати інформацію про наявність на території Чабанівської селищної ради земельної ділянки відповідної категорії земель є необґрунтованою.

Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

З метою належного захисту прав позивача, суд вважає необхідним вийти за межі позовних вимог та захистити порушене право позивача шляхом зобов`язання відповідача повторно розглянути заяви позивача від 21.04.2016 (вх. №428 від 27.04.2016) та від 21.11.2018 (вх. №1333 від 27.11.2018) про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд у межах норми безоплатної приватизації, але не менше 0.1 га в межах Чабанівської селищної ради.

Також при прийнятті рішення у даній справі суд не надає оцінку рішенню Чабанівської селищної ради від 23.04.2019 №1816 про відмову ОСОБА_1 у задоволенні клопотання про передачу земельної ділянки у власність, оскільки такі позовні вимоги у встановлений законом спосіб позивачем не заявлено.

Крім того, згідно ч. 7 ст. 118 ЗК України відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених ст. 122 цього Кодексу, дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні.

Проте, названим рішенням позивачу відмовлено у саме у задоволенні клопотання про передачу земельної ділянки у власність без розгляду питання про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

Згідно ст. 86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

З наведених вище підстав, суд приходить до висновку, що адміністративний позов підлягає частковому задоволенню.

Керуючись статтями 9, 11, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

в и р і ш и в:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Чабанівської селищної ради (08162, Київська обл., Києво-Святшинський р-н., смт. Чабани, вул. Машинобудівників, 4, код 04362160) при розгляді клопотань ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , ронокпп НОМЕР_1 ) від 21.04.2016 (вх. №428 від 27.04.2016) та від 21.11.2018 (вх. №1333 від 27.11.2018), яка виявилась в неприйнятті у місячний строк одного з рішень: про надання дозволу на розроблення відповідної документації із землеустрою, або про відмову у наданні відповідного дозволу із зазначенням причин відмови.

Зобов`язати Чабанівську селищну раду (08162, Київська обл., Києво-Святшинський р-н., смт. Чабани, вул. Машинобудівників, 4, код 04362160) у місячний строк з дня набрання рішенням законної сили повторно розглянути клопотання ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , ронокпп НОМЕР_1 ) від 21.04.2016 (вх. №428 від 27.04.2016) та від 21.11.2018 (вх. №1333 від 27.11.2018) про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд у межах норми безоплатної приватизації, але не менше 0.1 га в межах Чабанівської селищної ради.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України, до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Київський окружний адміністративний суд.

Суддя Басай О.В.