Ухвала суду № 82942885, 09.07.2019, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ПРО ПОВЕРНЕННЯ ПОЗОВНОЇ ЗАЯВИ

09 липня 2019 року Справа № 280/2795/19 м.Запоріжжя Суддя Запорізького окружного адміністративного суду Семененко М.О., розглянувши матеріали позовної заяви

Товариства з обмеженою відповідальністю «ТД Аккумтрейд» (69013, м.Запоріжжя, вул.Базова, буд.4, код ЄДРПОУ 41658262)

до Державної фіскальної служби України (04053, м. Київ, Львівська пл., буд.8; код ЄДРПОУ 39292197)

про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

07 червня 2019 року до Запорізького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ТД Аккумтрейд» (далі – позивач, Товариство) до Державної фіскальної служби України (далі – відповідач, ДФС України), в якому позивач просить суд:

- визнати дії відповідача щодо зменшення показника «Сума податку, на яку платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних» на рахунку Товариства в системі електронного адміністрування податку на додану вартість в розмірі 576 708,00 грн. протиправними;

- зобов`язати відповідача відновити показник «Сума податку, на яку платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних» на рахунку Товариства в системі електронного адміністрування податку на додану вартість в розмірі 576 708,00 грн.

Ухвалою суду від 12.06.2019 позовна заява залишена без руху, позивачу надано строк для усунення недоліків позовної заяви протягом десяти днів з дня одержання ухвали про залишення позовної заяви без руху шляхом подання до суду заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду.

Копія ухвали про залишення позовної заяви без руху направлена особі, яка її подала, та вручена адресату 25.06.2019, про що свідчить підпис представника позивача у рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення.

04.07.2019 на усунення недоліків позовної заяви надійшла заява про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду.

За змістом поданої заяви позивач пояснює пропуск строку звернення до адміністративного суду тим, що йому не було відомо, чи правомірно вчинив відповідач, зменшуючи реєстраційний ліміт позивача, та чи має місце порушення його прав, інтересів, оскільки така ситуація є не типовою та жодного мотивованого рішення з боку відповідача по даному питанню прийнято не було. Внаслідок цього позивач звернувся безпосередньо до самого відповідача про повернення суми коштів на реєстраційний ліміт та до Ради бізнес омбудсмена з проханням розібратися з даним питанням. Вказує, що дії позивача по зверненню до такої інституції як омбудсмен мали на меті зняття навантаження з судів. Крім того, зазначає, що за результатами розгляду звернення позивача до Ради бізнес омбудсмена, відповідач своїм листом від 23.04.2019 повідомив про те, що повертати кошти до реєстраційного ліміту позивача не має наміру оскільки вважає свої дії правомірними, натомість, спеціалісти Ради бізнес омбудсмена в своєму листі від 26.03.2019 вказали протилежне. Звертає увагу, що позивачу стало відомо про порушення його прав лише в травні місяці 2019 року, з дня отримання листа від відповідача від 23.04.2019 та Ради бізнес омбудсмена від 26.03.2019.

Розглянувши заяву про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, проаналізувавши наведені в ній причини пропуску строку звернення до суду, оцінивши їх поважність, дослідивши додані до матеріалів позовної заяви та заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду письмові докази, слід зазначити таке.

З матеріалів, доданих до позовної заяви, можна дійти висновку, що принаймні у квітні 2018 року позивач був обізнаний про вчинення відповідачем оскаржуваних дій та висловлював свою незгоду з ними, оскільки звертався 26.04.2018 (вих.393) листом до ДФС України щодо відновлення показника «Сума податку, на яку платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних» на рахунку Товариства в системі електронного адміністрування податку на додану вартість в розмірі 576 708,00 грн. Тобто, у квітні 2019 року позивач просив відповідача вчинити дії, про зобов`язання вчинення яких заявлено позовні вимоги в даному позові.

Таким чином, твердження позивача, що йому стало відомо про порушення його прав лише в травні місяці 2019 року з дня отримання листа від відповідача від 23.04.2019 та Ради бізнес омбудсмена від 26.03.2019, є безпідставними.

Необхідно зазначити, що право на доступ до правосуддя не є абсолютним і обмежене передусім встановленим строком звернення до суду.

Європейський суд з прав людини неодноразово констатував, що процесуальні норми створюються для забезпечення належного відправлення правосуддя та дотримання принципу юридичної визначеності та, що сторони провадження повинні мати право очікувати застосування вищезазначених норм. Принцип юридичної визначеності застосовується не тільки щодо сторін провадження, а й до національних судів (рішення від 21 жовтня 2010 року у справі «”Дія-97” проти України», п. 47).

Встановлення строків звернення до адміністративного суду у системному зв`язку з принципом правової визначеності має на меті забезпечення передбачуваності для відповідача та інших осіб того, що зі спливом встановленого проміжку часу прийняте ним рішення, здійснена дія (бездіяльність) не матимуть поворотної дії у часі та не потребуватимуть скасування, а правові наслідки прийнятого рішення або вчиненої дії (бездіяльності) не будуть відмінені у зв`язку з таким скасуванням.

Тобто встановлені строки звернення до адміністративного суду сприяють уникненню ситуації правової невизначеності, зокрема і щодо статусу рішень, дій (бездіяльності) суб`єкта владних повноважень.

Крім того, чітко визначені та однакові для всіх учасників справи строки звернення до суду також є гарантією забезпечення рівності сторін та інших учасників справи.

Не заперечуючи наявності дискреційних повноважень у національних судів щодо вирішення питання про поновлення строку на звернення до суду, апеляційне чи касаційне оскарження, Європейський суд з прав людини підкреслює, що останні повинні визначити, чи виправдовують підстави для подібного продовження строків втручання у принцип res judicata, особливо коли національне законодавство не обмежує межі розсуду суду ні в тривалості, ні в підставах для визначеності подовжених строків (рішення від 10 травня 2012 року у справі «Безруков проти Росії», п. 34).

Тільки наявність об`єктивних перешкод для своєчасної реалізації права на звернення до суду у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про поважність причин пропуску такого строку (див., наприклад, рішення від 7 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А.» проти Іспанії», п. 109).

Необхідно звернути увагу, що суд може встановити причини пропуску строку звернення до суду та їх поважність виключно межах доводів, наведених особою, яка подала позовну заяву. При цьому поважними такі причини можуть бути визнані лише у тому випадку, якщо обставини, що їх зумовили, є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення позивача, та пов`язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій.

Однак, звернення позивача до Ради бізнес омбудсмена не може бути визнано поважною причиною пропуску строку звернення до адміністративного суду, оскільки жодним чином не перешкоджало позивачу реалізувати своє право на судовий захист.

Враховуючи, що позивачем не наведено об`єктивних обставин та не надано відповідних доказів на їх підтвердження, які б свідчили про виникнення об`єктивних перешкод в реалізації позивачем права на звернення до суду за захистом порушених прав у спірних правовідносинах в межах строку звернення до суду, установленого процесуальним законом, суддя не знаходить підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними.

Відповідно до п.1 ч.4 ст.169 Кодексу адміністративного судочинства України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

Оскільки позивачем, у встановлений судом строк не було усунуто недоліки позовної зави, зазначені в ухвалі Запорізького окружного адміністративного суду від 12.06.2019, позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «ТД Аккумтрейд» підлягає поверненню.

При цьому, слід зазначити, що повернення позовної заяви не призводить до ситуації, коли особа позбавляється права на судовий захист, оскільки це не перешкоджає позивачу після усунення обставин, з яких позовну заяву було повернуто, повторно звернутись до суду.

Керуючись ст.ст. 169, 241, 243, 248 КАС України, суддя -

УХВАЛИВ:

Визнати неповажними причини пропуску Товариством з обмеженою відповідальністю «ТД Аккумтрейд» строку звернення до адміністративного позову, наведені у заяві про поновлення строку звернення до адміністративного суду.

У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «ТД Аккумтрейд» про поновлення строку звернення до адміністративного суду – відмовити.

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ТД Аккумтрейд» до Державної фіскальної служби України про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії. - повернути позивачеві.

Копію ухвали про повернення позовної заяви направити позивачу разом із позовною заявою і усіма доданими до неї матеріалами.

Роз`яснити, що повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга може бути подана до Третього апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд.

Суддя М.О. Семененко