
ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09 липня 2019 року Справа № 160/3387/19 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі судді Дєєва М.В. при секретарі судового засідання – Сергієнко В.Ю., за участю: представника відповідача – Подоляк Т.Ю. розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області
про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії, -
ВСТАНОВИВ:
16.04.2019 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, в якому позивач просить:
- визнати бездіяльність Головного Управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, стосовно відмови ОСОБА_1 , в перерахуванні існуючої пенсії з 01.11.2011 р. по теперішній час згідно наданої постанови Донецького окружного адміністративного суду 20.08.2007 р. № 2а-797/07 та виконавчого листа (дублікату) –протиправною;
- зобов`язати Головне Управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області перерахувати існуючу пенсію з 01.11.2011 р. по теперішній час згідно наданої постанови Донецького окружного адміністративного суду 20.08.2007 р. № 2а-797/07 та виконавчого листа (дублікату);
- зобов`язати Головне Управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області вести облік постанови Донецького окружного адміністративного суду 20.08.2007 р. № 2а-797/07 у Реєстрі рішень, виконання яких гарантується державою, якому призначено № 53739611 від 10.04.17 р.;
- зобов`язати Головне Управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області винести рішення про виділення коштів для погашення боргу за рішенням суду та сплатити їх на користь стягувана ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ІНН НОМЕР_1 (р/р № НОМЕР_2 в Філії Дніпропетровського Обласного Управління АТ «Ощадбанк», МФО 305482 , Код ЄДРПОУ 09305480).
В обґрунтування позовних вимог вказано, що позивач звернувся до відповідача щодо перерахування пенсії з 01.11.2011 року по теперішній час згідно постанови Донецького окружного адміністративного суду від 20.08.2007 року по справі №2а-797/07, при цьому відповідачем було відмовлено у здійсненні такого перерахунку. Позивач вважає бездіяльність відповідача, щодо відмови у здійсненні йому перерахунку протиправною та такою, що порушує права позивача, у зв`язку з чим просив задовольнити позовні вимоги.
23.04.2019 року ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду було залишено позовну заяву без руху через невідповідність вимогам ст.ст. 160, 161 КАС України та встановлено позивачу строк для усунення недоліків.
На виконання вимог ухвали від 23.04.2019 року позивач усунув недоліки позовної заяви у встановлений судом строк.
14.05.2019 року ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду було відкрито спрощене позовне провадження без виклику (повідомлення) сторін.
04.06.2019 року від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого вказано, що у відповідача відсутні підстави для перерахунку пенсії позивачу, у зв`язку з тим, що виконання рішення суду здійснювалось до зміни законодавства, яким керувався суд при винесенні рішення, у зв`язку з чим просив відмовити у задоволенні позовних вимог.
11.06.2019 року ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду було вирішено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання.
01.07.2019 року ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду було відмовлено у задоволенні клопотання позивача про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.
03.07.2019 року у підготовчому судовому засіданні було оголошено перерву у підготовчому провадженні з метою надання позивачу часу для підготування зави про поновлення пропущеного строку звернення до суду.
09.07.2019 року ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду було задоволено клопотання позивача та поновлено пропущений строк звернення до суду з даною позовною заявою.
09.07.2019 року у підготовче судове засідання позивач належним чином повідомлений про дату, час та місце не з`явився, надав до суду клопотання про розгляд справи без його участі.
Також, 09.07.2019 року у підготовчому судовому засіданні було закрито підготовче провадження та отримано згоду представника відповідача щодо початку розгляду справи по суті у день після закінчення підготовчого провадження та вирішено перейти до розгляду справи по суті.
Представник відповідача просив відмовити у задоволенні позовних вимог, при цьому посилаючись на доводи наведенні у відзиві на позовну заяву та доповненнях до відзиву.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню, з наступних підстав.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області з 01.10.2015 року є внутрішньо переміщеною особою та отримує пенсію по інвалідності в розмірі фактичних збитків відповідно до статті 54, 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 20.08.2007 року по справі №2-а-797/07 задоволено позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м.Єнакієве Донецької області та визнано неправомірними дії Управління Пенсійного фонду України в м.Єнакієве Донецької області в частині відмови ОСОБА_1 в перерахунку пенсії по інвалідності у відповідності зі статтями 50, ч.4 ст.54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», як учаснику ліквідації наслідків на чорнобильській АЕС, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, встановленої ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» з урахуванням встановленого законодавством прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність та зобов`язано Управління Пенсійного фонду України в м.Єнакієве Донецької області провести ОСОБА_1 перерахування пенсії по інвалідності відповідно до ст. 50, ч.4 ст.54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з 01.05.2007 року із розрахунку шести прожиткових мінімумів для непрацездатних осіб.
Згідно довідки від 08.12.2011 року виданої УПФУ в м.Єнакієве Донецької області, в жовтні 2011 року пенсія позивача складала з урахуванням рішення суду 5381,20 грн., а саме: - 4704 грн. – загальний розмір пенсії; - 392,20 грн. – додаткова пенсія (50% від мінімальної пенсії за віком); - 235,20 – підвищення, як інваліду війни 3 групи; - 50 грн. – цільова грошова допомога інвалідам війни.
З листопада 2011 року було призупинено виплату пенсії відповідно до ст. 50, ч.4 ст.54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», у зв`язку з чим позивачу виплачувалась пенсія в розмірі 1462,90 грн., а саме: - 980 грн. – мінімальний розмір пенсії, - 117,60 – додаткова пенсія; - 50 грн. - цільова грошова допомога інвалідам війни; - 80,10 грн. – державна адресна допомога.
Позивач звернувся до відповідача із зверненням щодо перерахунку та виплати пенсії з 01.11.2011 року на підставі вищевказаного рішення суду.
18.12.2018 року листом №11119127-18 Головне управління в Дніпропетровській області повідомило позивача, що за матеріалами наявними в електронній пенсійній справі (паперова відсутня), яка надійшла 20.10.2015 року інформація щодо виплати коштів за постановою Донецького окружного адміністративного суду від 20.08.2007 року по справі №2-а-797/07 відсутня. Загальний розмір пенсії з 01.12.2018 року становить – 3368,25 грн.
Позивач вважає бездіяльність відповідача, яка полягає у відмові в перерахуванні пенсії позивачу з 01.11.2011 року протиправною та такою, що не відповідає вимогам законодавства, що і стало підставою для звернення з даною позовною заявою до суду.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров`я та створює єдиний порядок визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення визначає Закон України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (далі - Закон).
Згідно ст. 49 Закону пенсії особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4, встановлюються у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров`ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.
Відповідно до ст. 50 Закону додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров`ю, особам, віднесеним до І категорії, які є інвалідами ІІ групи призначається у розмірі 75 відсотків мінімальної пенсії за віком.
За правилами ч. 4 ст. 54 Закону розміри пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв`язок з Чорнобильською катастрофою, визначені для інвалідів ІІ групи в розмірі не менше 8 мінімальних пенсій за віком.
Постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 року № 1210 були визначені мінімальні розміри основної пенсії для інвалідів, щодо яких встановлено причинний зв`язок інвалідності з Чорнобильською катастрофою, а також щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров`ю особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.
Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік» від 04.06.2011 року № 3491-VI, який набрав чинності 19.06.2011 року, зокрема пунктом 7 частиною 1 зазначеного Закону Прикінцеві положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік» доповнено пунктом 4, яким встановлено, що у 2011 році норми і положення, зокрема, статей 39, 50, 51, 52, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявного фінансового ресурсу бюджету Пенсійного фонду України на 2011 рік.
Рішенням Конституційного Суду України від 26.12.2011 року норми пункту 4 Прикінцевих положень Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік» визнано такими, що відповідають Конституції України, тобто є конституційними.
Відповідно до п. 3 Прикінцевих положень Закону України «Про Державний бюджет України на 2012 рік» норми і положення статей 20, 21, 22, 23, 30, 31, 37, 39, 48, 50, 51, 52, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів Державного бюджету України та бюджету Пенсійного фонду України на 2012 рік.
Рішенням Конституційного Суду України від 25.01.2012 року визначено, що в аспекті конституційного подання положення частини 2 статті 96, пунктів 2, 3, 6 статті 116 Конституції України треба розуміти так, що повноваження Кабінету Міністрів України щодо розробки проекту закону про Державний бюджет України та забезпечення виконання відповідного закону пов`язані з його функціями, в тому числі щодо реалізації політики у сфері соціального захисту та в інших сферах. Кабінет Міністрів України регулює порядок та розміри соціальних виплат та допомоги, які фінансуються за рахунок коштів Державного бюджету України, відповідно до Конституції та законів України. Суди під час вирішення справ про соціальний захист громадян керуються, зокрема, принципом законності. Цей принцип передбачає застосування судами законів України, а також нормативно-правових актів відповідних органів державної влади, виданих на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, в тому числі нормативно-правових актів Кабінету Міністрів України, виданих у межах його компетенції ‚ на основі і на виконання Бюджетного кодексу України, закону про Державний бюджет України на відповідний рік та інших законів України.
Крім того, пунктом 4 Прикінцевих положень Закону України «Про Державний бюджет України на 2013 рік» встановлено, що у 2013 році норми і положення, зокрема, статті 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України виходячи з наявних фінансових ресурсів Державного бюджету України та бюджету Пенсійного фонду України на 2013 рік.
У подальшому, Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2014 рік», який набрав чинності 03.08.2014 року, доповнено Розділ «Прикінцеві положення» Закону України «Про державний бюджет України на 2014 рік» пунктом 67, якими встановлено, що норми і положення статей 20, 21, 22, 23, 30, 31, 37, 39, 48, 50, 51, 52 та 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» застосовуються у порядку та розмірах, встановлених положеннями постанови Кабінету Міністрів України від 23.11. 2011 року № 1210 «Про підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення».
Крім того, 28.12.2014 року прийнято Закон України «Про Державний бюджет України на 2015 рік», пунктом 9 Прикінцевих положень якого встановлено, що норми і положення, зокрема, статей 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування.
Законом України «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо реформи міжбюджетних відносин» від 28.12.2014 року № 79-VIII, який набув чинності 1 січня 2015 року, розділ VI Прикінцеві та перехідні положення Бюджетного кодексу України доповнено пунктом 26, яким встановлено, що норми і положення статей 20, 21, 22, 23, 30, 31, 37, 39, 48, 50, 51, 52 та 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування.
Системний аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що визначення порядку та розмірів виплат зазначеним категоріям громадян у 2011, 2012 та 2013 бюджетних роках делеговано Кабінету Міністрів України.
При цьому, з 01.01.2014 року Законом України «Про Державний бюджет України на 2014 рік» не було передбачено жодних змін чи обмежень для застосування розмірів основної та додаткової пенсій, встановлених статтями 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Чинним залишався й Порядок обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 року № 1210 «Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Лише Законом України від 31.07.2014 №1622-VII "Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2014 рік", який набрав чинності 03.08.2014, розділ "Прикінцеві положення" Закону України від 16.01.2014 №719-VII "Про Державний бюджет України на 2014 рік" доповнено пунктом 67, яким, зокрема, встановлено, що норми і положення статей 20-23, 30, 31, 37, 39, 48, 50-52, 54 Закону №796-ХІІ застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України виходячи з наявних фінансових ресурсів Державного бюджету України та бюджету ПФУ на 2014 рік.
Отже, з 03 серпня 2014 року Законом №719-VII Кабінету Міністрів України надані повноваження встановлювати інші, ніж передбачені статтями 50, 54 Закону № 796-ХІІ, розміри державної та додаткової пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.
Оскільки на цей час був також чинний Порядок, яким визначено механізм обчислення пенсій, щодо яких виник спір, то за загальним правилом дії норм права у часі, оскільки Закон №719-VII в редакції Закону №1622-VII був прийнятий пізніше Закону № 796-ХІІ, то саме положення Закону №719-VII та Порядку підлягають пріоритетному застосуванню до спірних відносин з 03 серпня 2014 року.
01 січня 2015 року набрав чинності Закон України "Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо реформи міжбюджетних відносин" від 28 грудня 2014 року №79-VIII, п. 63 якого, зокрема розділ VI "Прикінцеві та перехідні положення" Бюджетного кодексу України доповнено п. 26, яким установлено, що норми і положення, зокрема, ст. 50, 54 Закону №796-ХІІ застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що виплата пенсії позивачу у період з 01.11.2011 року по 31.12.2013 року та з 3 серпня 2014 року у порядку та розмірах, встановлених постановою Кабінету Міністрів України від 27.11.2011 року №1210 «Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» була правомірною.
Таким чином, враховуючи вищевикладене та відповідні зміни законодавства, суд дійшов висновку про відсутність у відповідача підстав для проведення перерахунку пенсії позивачу, у зв`язку з чим відсутня бездіяльність відповідача щодо відмови у перерахунку пенсії позивачу, у зв`язку з чим позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.
Також, враховуючи, відсутність відповідної бездіяльності відповідача та те, що вимоги позивача, щодо зобов`язання зобов`язати відповідача перерахувати існуючу пенсію з 01.11.2011 р. по теперішній час згідно наданої постанови Донецького окружного адміністративного суду 20.08.2007 р. № 2а-797/07 та виконавчого листа (дублікату); вести облік постанови Донецького окружного адміністративного суду 20.08.2007 р. № 2а-797/07 у Реєстрі рішень, виконання яких гарантується державою, якому призначено № 53739611 від 10.04.17 р.; - винести рішення про виділення коштів для погашення боргу за рішенням суду та сплатити їх на користь стягувана ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 є похідними, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в цій частині також задоволенню не підлягають.
При цьому, в період з 1 січня по 2 серпня 2014 року територіальні управління Пенсійного фонду повинні були нараховувати та виплачувати пенсію позивачу в розмірі, визначеному статтями 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», а не Порядком обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 року № 1210 «Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Аналогічного правового висновку дійшов Верховний Суд у постановах від 21.02.2018 року у справі № 619/2262/17, від 19.06.2018 року у справі № 344/14522/17.
Враховуючи вищевикладене та встановлені судом обставини, з метою відновлення порушеного права позивача, суд дійшов висновку про необхідність зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 (з урахуванням проведених виплат) у відповідності зі ст.50, ч.54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», в розмірі шести мінімальних пенсій виходячи із розміру мінімальної пенсії за віком встановленої ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», перерахованої позивачу на підставі постанови Донецького окружного адміністративного суду від 20.08.2007 року по справі №2-а-797/07, з 01.01.2014 року по 02.08.2014 року.
Згідно частин 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є такими, що підлягають частковому задоволенню.
Щодо стягнення з відповідача на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 7 000,00 грн. суд зазначає наступне.
Компенсація витрат на професійну правничу допомогу здійснюється у порядку, передбаченому статтею 134 КАС України, яка не обмежує розмір таких витрат.
За змістом пункту першого частини третьої статті 134 КАС України розмір витрат на правничу допомогу адвоката, серед іншого, складає гонорар адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, які визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Позивачем заявлені до відшкодування витрати пов`язані з професійною правничою допомогою отриманою від адвоката, у цій справі, включаючи вивчення та аналіз матеріалів справи, аналіз судової практики, написання та підготовку до подачі позову. До матеріалів справи позивачем додано: - копія договору про правову допомогу від 01.03.2019 року та акт приймання-передачі наданих послуг від 04.04.2019 року.
Суд наголошує, що відповідно до частини третьої статті 134 КАС України розмір витрат на правничу допомогу адвоката визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості.
Позивачем було надано до суду акт виконаних робіт відповідно до якого адвокатом було надано наступні послуги: надання консультації, ознайомлення з матеріалами справи, ознайомлення з чинним законодавством, складання та направлення позову, при цьому судом встановлено, що в акті не міститься інформації про надання послуг саме по справі № 160/3387/19, опис не містить жодної інформації щодо надання консультацій з правових питань позивачу у справі № 160/3387/19; вивчення та аналізу матеріалів справи; правової оцінку та аналізу судової практики; щодо підготовки позовної заяви, її копій та додатків до неї.
Таким чином, не визначення змісту та обсягу конкретної діяльності унеможливлює прийняття опису, як доказу який підтверджує витрати на правничу допомогу саме по цій адміністративній справі.
Також, позивач не надав до суду платіжного документу, який би реально підтверджував понесені ним витрати на правову допомогу. Суд вважає, що решта наданих документів є похідними і самі по собі не доводять факт понесення позивачем витрат на правничу допомогу, пов`язану з розглядом справи у суді.
Суд зазначає, що за наявності правових підстав для відшкодування витрат на правничу допомогу адвокатом, подані суду неналежні документи унеможливлюють вирішення питання про відшкодування витрат на користь позивача.
Враховуючи те, що наданими до суду, документами витрати на правничу допомогу у конкретній адміністративній справі не підтверджено, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні клопотання про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу.
Керуючись ст.ст. 139, 243-246,257-263 Кодексу адміністративного судочинства України, -
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (49094, м.Дніпро, вул.Набережна Перемоги, 26, код ЄДРПОУ 21910427) про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 (з урахуванням проведених виплат) у відповідності зі ст.50, ч.54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», в розмірі шести мінімальних пенсій, виходячи із розміру мінімальної пенсії за віком встановленої ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», з 01.01.2014 року по 02.08.2014 року.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст.255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені ст. ст.295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст рішення складено 11.07.2019 року.
Суддя М.В. Дєєв
Судове рішення № 82942468, Дніпропетровський окружний адміністративний суд було прийнято 09.07.2019. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 160/3387/19. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: