Ухвала суду № 82942332, 11.07.2019, Волинський окружний адміністративний суд

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про закриття провадження у справі

11 липня 2019 рокуЛуцькСправа № 803/1054/18

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Сороки Ю.Ю.,

розглянувши в письмовому провадженні в місті Луцьку адміністративну справу за позовом заступника керівника Луцької місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Державної служби України з безпеки на транспорті до Товариства з обмеженою відповідальністю «Агротехніка» про стягнення коштів,

ВСТАНОВИВ:

Заступник керівника Луцької місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Державної служби України з безпеки на транспорті звернувся з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Агротехніка» про стягнення коштів.

Ухвалою суду від 18.06.2018 відкрито провадження у даній справі та вирішено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження в судовому засіданні з викликом (повідомленням) сторін на 10:00 17.07.2018.

Ухвалою суду від 17.07.2018 провадження у цій справі було зупинено до набрання законної сили судовим рішенням у справі № 0340/1314/18 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Агротехніка» до Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправним та скасування розрахунку.

Ухвалою суду від 03.07.2019 провадження у цій справі поновлено та призначено справу до судового розгляду у відкритому судовому засіданні з викликом осіб, які беруть участь у справі на 14:30 11 липня 2019 року.

11.07.2019 року від заступника прокурора надійшло клопотання про закриття провадження у справі на підставі п.1 ч.1 ст.238 КАС України, у зв`язку з тим, що справа не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.

Одночасно в клопотанні про закриття провадження у справі прокурор просив суд повернути з бюджету сплачений судовий збір за подання ним позову у цій справі.

В судове засідання 11.07.2019 року учасники справи не прибули, хоча належним чином повідомлялись про дату, час та місце розгляду справи. Від прокурора та представника Державної служби України з безпеки на транспорті надійшли письмові заяви про розгляд справи без їх участі.

Згідно ч.9 ст.205 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

З урахуванням вимог ч.9 ст.205 КАС України справу розглянуто у письмовому провадженні.

З`ясувавши обставини справи, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що клопотання прокурора про закриття провадження у справі провадження у справі підлягає закриттю, оскільки справа не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства. При цьому судом враховано наступне:

Судом встановлено, що 07.03.2018 року на підставі наказу Державної служби України з безпеки на транспорті від 01.03.2018 №197, направлення від 02.03.2018 №027231 відповідно до графіку проведення рейдових перевірок у період з 05.03.2018 по 11.03.2018 державними інспекторами Управління Укртрансбезпеки у Волинській області проводилась комплексна рейдова перевірка дотримання законодавства під час надання послуг з перевезення пасажирів та вантажів автомобільним транспортом.

За результатами контролю по транспортному засобу складено акт від 07.03.2018 №0010674 про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів, на підставі якого проведено розрахунок №1 від 07.03.2018 плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування та нараховано плату за проїзд в сумі 644, 52 євро, що в гривневому еквіваленті відповідно до офіційного курсу, встановленого Національним банком України на день проведення розрахунку складає 21075 грн. 80 коп.

Водночас, 07.03.2018 року складено акт №036091 проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, яким зафіксовано порушення вимог статті 48 Закону України «Про автомобільний транспорт». Управлінням Укртрансбезпеки у Волинській області 07.03.2019 винесено припис ТОВ «Агротехніка» щодо усунення порушень законодавства про автомобільний транспорт.

ТОВ «Агротехніка» не погодилося із вказаним розрахунком та оскаржило його у судовому порядку.

Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 10.09.2018, у справі №0340/1314/18 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Агротехніка» до Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправним та скасування розрахунку позов задоволено.

Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 20.02.2019, яка набрала законної сили 20.02.2019, у справі №0340/1314/18 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Агротехніка» до Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправним та скасування розрахунку рішення Волинського окружного адміністративного суду від 10.09.2018 скасовано, провадження у справі закрито.

Як вбачається із матеріалів справи, визначена контролюючим органом плата за проїзд автомобільними дорогами великовагового транспортного засобу у розмірі 21075 грн. 80 коп. відповідачем у добровільному порядку не сплачена, в зв`язку з чим Луцькою місцевою прокуратурою ініційовано питання щодо звернення до суду в інтересах держави в особі Державної служби України з безпеки на транспорті з позовом щодо стягнення даних коштів в примусовому порядку.

Вирішуючи питання юрисдикції даного адміністративного спору, суд виходить з наступного.

Відповідно до частини першої статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно з пунктами 1, 2 частини статті 4 КАС України адміністративна справа - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір; публічно-правовий спір - спір, у якому: хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов`язує надавати такі послуги виключно суб`єкта владних повноважень, і спір виник у зв`язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або хоча б одна сторона є суб`єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв`язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб`єкта владних повноважень або іншої особи.

Відповідно до частин першої, третьої статті 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спори фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Адміністративні суди не розглядають позовні вимоги, які є похідними від вимог у приватно - правовому спорі і заявлені разом з ними, якщо цей спір підлягає розгляду в порядку іншого, ніж адміністративне, судочинства і знаходиться на розгляді відповідного суду.

Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), відповідно, прийнятих або вчинених ними при здійсненні публічно-владних управлінських функцій.

Таким чином, під час визначення предметної юрисдикції справ суд повинен брати за основу суть права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.

Судом встановлено, що в якості підстави позову прокурором зазначено, що відповідачем у добровільному порядку не сплачено до державного бюджету плату за проїзд автомобільними дорогами великовагового транспортного засобу у сумі 21075 грн. 80 коп., яка визначена ТОВ «Агротехніка» відповідно до розрахунку плати за проїзд за результатами проведеного габаритно-вагового контролю автомобіля марки DAF TE 85, реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 та напівпричіп марки WELGRO 90 WSL 31-24, реєстраційний номерний знак НОМЕР_2 .

Відповідно до абзацу 4 пункту 1 Постанови Кабінету Міністрів України від 10.09.2014 №442 «Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади» утворено Укртрансбезпеки, реорганізувавши шляхом злиття Державної інспекції з безпеки на морському та річковому транспорті та Державної інспекції України з безпеки на наземному транспорті (далі - Укртрансінспекція).

Так, пунктом 1 Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 №103, Укртрансбезпека є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра інфраструктури і який реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті. (далі - Положення №103).

Згідно з підпунктами 15 та 27 пункту 5 вказаного Положення (на момент виникнення спірних правовідносин) Укртрансбезпека відповідно до покладених на неї завдань: здійснює габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування; здійснює нарахування плати за проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, під час здійснення габаритно-вагового контролю.

З наведеного вбачається, що нормами чинного законодавства визначені повноваження Укртрансбезпеки щодо контролю за рухом транспортних засобів з перевищенням габаритно-вагових параметрів, а також порядок здійснення такого контролю.

Разом з тим, за своєю правовою природою плата за проїзд великоваговим транспортним засобом, що нараховується Укртрансбезпекою, є не штрафною санкцією, а сумою відшкодування матеріальних збитків державі внаслідок руйнування автомобільних доріг загального користування.

У свою чергу за змістом частини п`ятої статті 21 КАС України вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень або іншим порушенням прав, свобод та інтересів суб`єктів публічно-правових відносин, розглядаються адміністративним судом, якщо вони заявлені в одному провадженні з вимогою вирішити публічно-правовий спір. Інакше вимоги про відшкодування шкоди вирішуються судами в порядку цивільного або господарського судочинства.

Отже, адміністративні суди можуть розглядати вимоги про відшкодування шкоди лише за наявності таких умов: вимоги мають стосуватися шкоди, завданої лише суб`єктом владних повноважень; такі вимоги мають бути поєднані з вимогою про визнання протиправними рішення, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень. В іншому випадку спірні відносини з приводу відшкодування шкоди (стягнення збитків, у тому числі й на користь держави) носять приватно-правовий характер та, як наслідок, не можуть бути предметом справи, віднесеної до адміністративної юрисдикції.

Аналіз зазначених вище правових норм та суб`єктний склад сторін свідчить про те, що спір за позовом заступника керівника Луцької місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Державної служби України з безпеки на транспорті до товариства з обмеженою відповідальністю «Агротехніка» про стягнення коштів підлягає розгляду в порядку господарського судочинства, оскільки не стосується захисту прав, свобод та інтересів у сфері публічно-правових відносин, а пов`язаний з вирішенням питання щодо стягнення коштів.

Такий висновок суду узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постановах у справі №820/1203/17 від 06.06.2018 та у справі №803/3/18 від 30.01.2019.

Відповідно до частини п`ятої статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 238 КАС України, суд закриває провадження у справі якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

У разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду зі спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається (ч. 2 статті 239 КАС України).

З урахуванням вимог ч.1 ст.239 КАС України суд роз`яснює позивачу, що такий спір має вирішуватись за правилами господарського судочинства, господарським судом Волинської області.

З врахуванням вищевикладеного, суд дійшов висновку, що заявлені позовні вимоги мають розглядатися в порядку господарського судочинства, а тому клопотання заступника прокурора про закриття провадження у справі підлягає задоолвенню, а провадження у справі закриттю.

Крім того, згідно п.5 ч.1 ст.7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі: закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв`язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.

Як вбачається з платіжного доручення № 1123, заступником прокурора при поданні позову сплачено 1762 гривні судового збору, який на підставі п.5 ч.1 ст.7 Закону України «Про судовий збір» підлягає поверненню.

Керуючись статтями 238, 239, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, Закону України «Про судовий збір», суд

УХВАЛИВ:

Клопотання заступника прокурора Волинської області про закриття провадження задовольнити.

Провадження у справі за позовом заступника керівника Луцької місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Державної служби України з безпеки на транспорті до Товариства з обмеженою відповідальністю «Агротехніка» про стягнення коштів, закрити.

Повторне звернення до суду зі спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.

Повернути Луцькій місцевій прокуратурі (43025, Волинська область, місто Луцьк, вулиця Винниченка, будинок 13) з Державного бюджету України судовий збір в розмірі 1 762 (одна тисяча сімсот шістдесят дві) гривні, сплачений відповідно до платіжного доручення №1123 від 12 червня 2018 року.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала суду може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Суддя Ю.Ю. Сорока