Рішення № 82942301, 10.07.2019, Волинський окружний адміністративний суд

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 липня 2019 року ЛуцькСправа № 140/1736/19

Волинський окружний адміністративний суд у складі судді Каленюк Ж.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного до ОСОБА_1 про відшкодування витрат, пов`язаних з утриманням у вищому навчальному закладі,

ВСТАНОВИВ:

Національна академія сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного (далі - Національна академія, Академія, позивач) звернулася з позовом до ОСОБА_1 (відповідач) про стягнення витрат у сумі 54049,87 грн., пов`язаних з утриманням у вищому навчальному закладі.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказав, що у зв`язку із небажанням продовжувати навчання відповідач ОСОБА_1 подав рапорт про його відрахування з числа курсантів Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного. Розірвавши достроково контракт від 08 серпня 2018 року №90-КС, укладений між Міністерством оборони України в особі начальника Національної академії та старшим солдатом ОСОБА_1 , відповідач зобов`язаний відшкодувати витрати на його утримання у Національній академії у сумі 63359,63 грн. Такий обов`язок існує згідно з частиною десятою статті 25 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», Порядком відшкодування курсантами витрат, пов`язаних з їх утриманням у вищих навчальних закладах, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12 липня 2006 року № 964. Відповідач частково сплатив витрати, пов`язані із його утриманням у зазначеному закладі вищої освіти, - 9309,76 грн., однак решта витрат - 54049,87 грн. у добровільному порядку не відшкодована, що стало підставою для звернення позивача до суду із цим позовом.

Ухвалою від 31 травня 2019 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у даній справі, судовий розгляд справи визначено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін суддею одноособово.

У відзиві на позов відповідач позовні вимоги не визнав (а.с.24-25). В обґрунтування своєї позиції вказав, що позивач пропустив місячний строк звернення до суду з даним позовом, встановлений частиною п`ятою статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України). Крім того, вказує, що Національна академія відсутня у переліку вищих навчальних закладів, що входять до єдиної системи військової освіти, а відтак відповідач не може керуватися вимогами частини десятої статті 25 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» та Порядком відшкодування курсантами витрат, пов`язаних з їх утриманням у вищих навчальних закладах, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12 липня 2006 року № 964. Відповідач також ставить під сумнів повноваження начальника Національної академії Ткачука П.П. представляти інтереси Академії в органах державної влади (в тому числі в судах) без довіреності. Відповідач з урахуванням наведеного просив відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог повністю.

У відповіді на відзив позивач підтримав заявлені позовні вимоги та не погоджується з позицією відповідача (а.с.49-53). Вказав, що необхідність звернення до суду з позовною заявою про відшкодування відповідачем витрат, пов`язаних з його утриманням у вищому навчальному закладі, обумовлена захистом інтересів держави щодо цільового використання державних коштів на підготовку фахівців військового профілю за державним замовленням, при цьому вважає, що строки звернення з даною позовною заявою ним дотримано. Зазначив, що Академія відповідно до Положення про вищі військові навчальні заклади, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 27 травня 2015 року №240, є вищим військовим навчальним закладом; її статут затверджено наказом Міністерства оборони України від 23 листопада 2018 року №599. Статутом, зокрема, визначено, що Національна академія є вищим навчальним закладом, юридичною особою, може бути позивачем і відповідачем у суді. Начальник Академії в межах наданих йому повноважень представляє Академію в усіх установах як в Україні, так і за кордоном. Статус Національного Академії присвоєно указом Президента України - Верховного Головнокомандувача Збройних Сил України від 21 вересня 2015 року №551/2015 «Питання Академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного». Позивач доводи відповідача з наведених підстав вважає безпідставними, позов просив задовольнити.

Відповідач правом подати заперечення не скористався.

Відповідно до частини п`ятої статті 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні від сторін не надходили.

Згідно із частиною другою статті 262 КАС України якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - через п`ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі.

Дослідивши доводи сторін у заявах по суті справи, письмові докази, суд встановив такі обставини.

Як вбачається із Статуту Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 26 січня 2016 року №40 (у редакції наказу від 23 листопада 2018 року №599, далі - Статут, а.с.58-75) Академія створена відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 13 травня 2009 року №467 «Про заходи щодо подальшої оптимізації мережі вищих військових навчальних закладів та військових навчальних підрозділів вищих навчальних закладів»; знаходиться у сфері управління Міністерства оборони України (пункти 1.1, 3.1 Статуту). Метою освітньої діяльності Національної академії є задоволення потреб Збройних Сил України, інших військових формувань, утворених відповідно до законів України, у професійних кадрах з відповідним освітньо-професійним ступенем (пункт 2.2 Статуту).

Наказом начальника Національної академії від 08 серпня 2018 року №90-КС (по особовому складу) абітурієнта старшого солдата ОСОБА_1 було зараховано для потреб Збройних сил України на перший курс навчання до Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного (а.с.11). З 22 серпня 2018 року старшого солдата військової служби за контрактом ОСОБА_1 зараховано до списків особового складу Національної академії та на всі види забезпечення, що підтверджується наказом начальника Національної академії від 22 серпня 2018 року №214 (по стройовій частині) - а.с.12.

З матеріалів справи також слідує, що 22 серпня 2018 року між Міністерством оборони України в особі начальника Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного та старшим солдатом ОСОБА_1 укладено контракт про проходження військової служби (навчання) у Збройних Силах України курсантами вищого військового навчального закладу, військового навчального підрозділу вищого навчального закладу (а.с.13). Згідно з пунктом 1 вказаного контракту відповідач зобов`язувався, зокрема, відшкодовувати Міністерству оборони України витрати, пов`язані із його утриманням у закладі, в якому проходить військову службу (навчання), у разі дострокового розірвання Контракту через небажання продовжувати навчання або недисциплінованість.

Курсант ОСОБА_1 подав рапорт про відрахування його з числа курсантів Національної академії у зв`язку із небажанням продовжувати навчання (а.с.14). Крім того, у даному рапорті відповідач зазначив про свою обізнаність із обов`язком відшкодувати витрати, пов`язані із його утриманням у навчальному закладі, на підставі постанови Кабінету Міністрів України № 946 від 17 липня 2006 року «Про затвердження порядку відшкодування курсантами витрат, пов`язаних з їх утриманням у вищих навчальних закладах» та зобов`язався їх відшкодувати.

Наказом начальника Національної академії від 09 квітня 2019 року №15-КС (по особовому складу) із старшим солдатом ОСОБА_1 , курсантом навчального курсу факультету ракетних військ і артилерії, розірвано контракт про проходження військової служби (навчання) у Збройних Силах України курсантами вищого військового навчального закладу через небажання продовжувати навчання, відраховано його з числа курсантів першого курсу у зв`язку із розірванням контракту, звільнено з військової служби у запас (у зв`язку із систематичним невиконанням умов контракту військовослужбовцем) (а.с.15). Також наказом начальника Національної академії від 09 квітня 2019 року №90 (по стройовій частині) старшого солдата ОСОБА_1 виключено зі списків особового складу Національної академії та всіх видів забезпечення, зобов`язано відшкодувати витрати, пов`язані з його утриманням в Національній академії за період з 22 серпня 2018 року по 09 квітня 2019 року в сумі 63359,63 грн. (а.с.16). Того ж дня ОСОБА_1 під підпис було ознайомлено із довідкою-розрахунком №65 про відшкодування витрат, пов`язаних з його утриманням в Національній академії, у сумі 63359,63 грн. У розписці до довідки-розрахунку ОСОБА_1 вказав, що з розрахунком згідний та зобов`язується оплатити суму в касу або на рахунок Національної академії до 09 травня 2019 року (а.с.17).

Судом також встановлено, 11 квітня 2019 року ОСОБА_1 добровільно відшкодував витрати, пов`язані із його утриманням, у сумі 9309,76 грн., що підтверджується довідкою Національної академії від 11 травня 2019 року №422 (а.с.22). З даної довідки також слідує, що станом на 11 травня 2019 року за відповідачем рахується заборгованість 54049,87 грн. Цю обставину відповідач не заперечив.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд враховує правовий висновок Великої Палати Верховного Суду, викладений у постанові від 19 квітня 2019 року у справі №705/1664/17, згідно з яким спори щодо проходження публічної служби від моменту прийняття особи на посаду і до її звільнення, зокрема й питання відповідальності за невиконання договору підготовки фахівця, що зумовлює відшкодування фактичних витрат, пов`язаних з утриманням у навчальному закладі, навіть якщо подання відповідного позову про відшкодування витрат відбувається після її звільнення з публічної служби, підлягають вирішенню в порядку адміністративного судочинства.

Положеннями статті 13 Закону України від 06 грудня 1991 року №1934-XII «Про Збройні Сили України» визначено, що Міністерство оборони України є центральним органом виконавчої влади і військового управління, у підпорядкуванні якого перебувають Збройні Сили України. Організаційно Збройні Сили України складаються з органів військового управління, з`єднань, військових частин, військових навчальних закладів, установ та організацій.

Як визначено пунктами 1.5, 1.7 Положення про вищі військові навчальні заклади, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 27 травня 2015 року № 240, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15 червня 2015 року за № 706/27151, до вищих військових навчальних закладів належать: військові університети, військові академії, військові інститути, військові коледжі. Вищі військові навчальні заклади входять до структури Збройних Сил України, які перебувають у підпорядкуванні Міністерства оборони України.

Згідно з частиною шостою статті 2 Закону України від 25 березня 1992 року №2232-XII «Про військовий обов`язок і військову службу» (далі - Закон №2232-XII) одним із видів військової служби є військова служба (навчання) курсантів вищих військових навчальних закладів, а також вищих навчальних закладів, які мають у своєму складі військові інститути, факультети військової підготовки, кафедри військової підготовки, відділення військової підготовки.

Відповідно до частини першої статті 25 Закону №2232-XII підготовка громадян України для проходження військової служби на посадах осіб офіцерського складу проводиться у вищих військових навчальних закладах та військових навчальних підрозділах вищих навчальних закладів. У них здійснюється навчання курсантів, слухачів, студентів, ад`юнктів і докторантів. Підготовка громадян України, прийнятих на військову службу за контрактом, може здійснюватися у вищих військових навчальних закладах, навчальних частинах (центрах), військових частинах шляхом навчання на спеціальних курсах підготовки. Порядок та умови направлення, проходження військової служби громадянами України під час такої підготовки визначаються положеннями про проходження військової служби громадянами України.

Згідно з частиною четвертою статті 25 цього Закону громадяни України, які в установленому порядку зараховані до вищих військових навчальних закладів або військових навчальних підрозділів вищих навчальних закладів для здобуття певних освітніх та освітньо-кваліфікаційних рівнів і не мають звань офіцерського складу, вважаються курсантами, а ті, що мають такі звання, - слухачами.

Пунктом 3 частини першої, частини другої статті 24 Закону №2232-XII визначено, що початком проходження військової служби вважається день призначення на посаду курсанта вищого військового навчального закладу, військового навчального підрозділу вищого навчального закладу - для громадян, які не проходили військову службу, та військовозобов`язаних. Закінченням проходження військової служби вважається день виключення військовослужбовця зі списків особового складу військової частини (військового навчального закладу, установи тощо) у порядку, встановленому положеннями про проходження військової служби громадянами України.

З громадянами України - курсантами вищого військового навчального закладу, військового навчального підрозділу вищого навчального закладу укладається контракт про проходження військової служби (навчання) на строки, передбачені абзацом четвертим частини другої статті 23 цього Закону. Контракт про проходження військової служби на посадах осіб сержантського і старшинського або офіцерського складу після закінчення навчання укладається між громадянином та державою, від імені якої виступає уповноважений орган військового управління Збройних Сил України або іншого військового формування, для потреб якого він проходить підготовку, на строк, передбачений абзацами третім і шостим частини другої статті 23 цього Закону (частина п`ята статті 25 Закону №2232-XII).

Таким чином, навчаючись у вищому військовому навчальному закладі Міноборони, особа проходить військову службу, що в розумінні пункту 17 частини першої статті 4 КАС України є публічною службою.

Частиною десятою статті 25 Закону №2232-XII обумовлено, що курсанти в разі дострокового розірвання контракту через небажання продовжувати навчання або через недисциплінованість та в разі відмови від подальшого проходження військової служби на посадах осіб офіцерського складу після закінчення вищого навчального закладу, а також особи офіцерського складу, які звільняються з військової служби протягом п`яти років після закінчення вищого військового навчального закладу або військового навчального підрозділу вищого навчального закладу відповідно до підпунктів «д», «е», «є», «з», «и» пункту 1 частини п`ятої статті 26 цього Закону, відшкодовують Міністерству оборони України та іншим центральним органам виконавчої влади, яким підпорядковані ці навчальні заклади, витрати, пов`язані з їх утриманням у вищому навчальному закладі, відповідно до порядку і умов, встановлених Кабінетом Міністрів України. У разі відмови від добровільного відшкодування витрат таке відшкодування здійснюється у судовому порядку.

Порядок відшкодування курсантами та особами офіцерського складу витрат, пов`язаних з їх утриманням у вищих навчальних закладах, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 12 липня 2006 року №964 (далі - Порядок №964). Цей Порядок визначає механізм відшкодування курсантами в разі дострокового розірвання контракту через небажання продовжувати навчання або через недисциплінованість та в разі відмови від подальшого проходження військової служби на посадах осіб офіцерського складу після закінчення вищого навчального закладу, а також особами офіцерського складу, які звільняються з військової служби протягом п`яти років після закінчення вищого військового навчального закладу або військового навчального підрозділу вищого навчального закладу (далі - вищі навчальні заклади) відповідно до пунктів «е», «є», «ж», «и», «і» частини шостої статті 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» витрат, пов`язаних з їх утриманням у вищому навчальному закладі (далі - витрати).

Пунктами 3, 4, 8 Порядку №964 визначено, що відшкодування здійснюється у розмірі фактичних витрат, пов`язаних із: грошовим, продовольчим, речовим, медичним забезпеченням; перевезенням до місця проведення щорічної основної та канікулярної відпустки та у зворотному напрямку; оплатою комунальних послуг і вартості спожитих енергоносіїв. Розрахунок фактичних витрат здійснюється вищим навчальним закладом згідно з нормами утримання курсантів. Сума відшкодованих витрат зараховується до спеціального фонду державного бюджету і використовується відповідно до кошторису Міноборони.

На виконання пункту 3 Порядку №964 спільним наказом Міністерства оборони України, Міністерства фінансів України, Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства транспорту та зв`язку України, Адміністрації Державної прикордонної служби України, Управління державної охорони України, Служби безпеки України від 16 липня 2007 року №419/831/240/605/537/219/534 затверджено Порядок розрахунку витрат, пов`язаних з утриманням курсантів у вищих навчальних закладах (зареєстрований в Міністерстві юстиції України 30 липня 2007 року за N863/14130), яким врегульовано механізм відшкодування курсантами витрат, пов`язаних з їх утриманням у вищих навчальних закладах, у тому числі у разі дострокового розірвання контракту про проходження військової служби (навчання) через небажання продовжувати навчання.

Відповідно до пункту 2.3 Порядку розрахунку витрат, пов`язаних з утриманням курсантів у вищих навчальних закладах, у разі дострокового розірвання контракту відповідні служби (підрозділи) забезпечення навчального процесу здійснюють остаточний розрахунок фактичних витрат за відповідними видами забезпечення, складають довідки-розрахунки та подають їх до кадрового підрозділу вищого навчального закладу. Період навчання, за який здійснюється відшкодування витрат, пов`язаних з утриманням, визначається з дня зарахування по день виключення курсанта зі списків особового складу вищого навчального закладу.

Судом установлено, що згідно із довідкою-розрахунком Національної академії від 09 квітня 2019 року №65 витрати на утримання відповідача у сумі 63359,63 грн. становлять: витрати у формі грошового забезпечення - 62088,20 грн., у формі продовольчого забезпечення - 935,88 грн., витрати за медичне забезпечення - 4,00 грн., оплата вартості комунальних послуг - 331,55 грн. (а.с.18-21). Підписом відповідача та відміткою в зазначеному розрахунку «згідний» підтверджується погодження між сторонами вказаної суми витрат, пов`язаних з утриманням відповідача в Національній академії, та визнання необхідності відшкодування вказаних коштів ОСОБА_1 Про визнання відповідачем обов`язку відшкодувати витрати на його утримання також свідчить і його рапорт про відрахування з числа курсантів Національної академії у зв`язку із небажанням продовжувати навчання. Окрім того, визнання такого обов`язку стверджується і частковою сплатою ОСОБА_1 заборгованості перед позивачем 11 квітня 2019 року у сумі 9309,76 грн. Поряд із наведеними обставинами доказів відшкодування решти витрат, пов`язаних із утриманням відповідача в Національній академії, у сумі 54049,87 грн. останній суду не надав.

При вирішенні даного спору суд також звертає увагу, що курсанти, які навчаються у Національній академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного перебувають на повному державному забезпечені. Кошти, які витрачаються на їх навчання є державними (бюджетними).

Частинами першою, другою статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З урахуванням встановлених обставин справи та наведених норм чинного законодавства України, суд дійшов висновку, що позивачем доведена правомірність та обґрунтованість вимог про стягнення з відповідача витрат, пов`язаних з його утриманням у навчальному закладі, натомість відповідач, з ініціативи якого було достроково розірвано контракт через небажання продовжувати навчання, добровільно не відшкодував документально підтверджені витрати, пов`язані з його утриманням в Національній академії у сумі 54049,87 грн. Відповідач не надав суду жодного доказу щодо спростування позиції позивача, викладеної в позові, та доказів добровільної сплати зазначеної суми боргу на момент розгляду справи.

При цьому суд відхиляє заперечення відповідача, які фактично стосуються процесуальних питань з огляду на таке.

Відповідно до частин першої, другої, п`ятої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.

Суд не погоджується з твердженням відповідача про порушення позивачем строків звернення до суду, оскільки як слідує із довідки-розрахунку Національної академії від 09 квітня 2019 року № 65, відповідач зобов`язувався сплатити витрати, пов`язані з його утриманням, у сумі 63359,63 грн. до 09 травня 2019 року (а.с.17). Погодження цього строку вказує на те, що позивач розраховував на сплату відповідачем вказаної суми до 09 травня 2019 року у добровільному порядку. Відтак, на думку суду, строк звернення до суду із даним позовом розпочався 10 травня 2019 року, а позивач звернувся до із даним позовом 25 травня 2019 року (а.с.30, 76) - протягом місяця.

Також на зауваження відповідача стосовно повноважень начальника Національної академії Ткачука П.П. на ведення справи у суді, суд зауважує, що відповідно до частини першої статті 55 КАС України сторона, третя особа в адміністративній справі, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника. Згідно із частиною третьою статті 55 КАС України юридична особа, суб`єкт владних повноважень, який не є юридичною особою, бере участь у справі через свого керівника або члена виконавчого органу, уповноваженого діяти від її (його) імені відповідно до закону, статуту, положення (самопредставництво юридичної особи), або через представника.

Відповідно до пунктів 1.6, 4.3.1, 4.32 Статуту Національна академія є вищим навчальним закладом, юридичною особою, має відокремлене майно, може бути позивачем і відповідачем у суді. Безпосереднє управління діяльністю Академії здійснює начальник Академії, який призначається наказом Міністерства оборони України відповідно до Закону України «Про освіту» та Інструкції про порядок заміщення вакантних посад у військових закладах вищої освіти та конкурсній основі, що затверджується наказом Міністерства оборони України та Міністерства освіти і науки України. Начальник академії в межах наданих йому повноважень представляє Академію в усіх установах як в Україні, так і за кордоном (а.с.58-75).

В матеріалах справи наявний витяг з наказу Міністра оборони України від 05 січня 2010 року №2 (по особовому складу), згідно з яким Ткачук П.П. призначений начальником Академії (а.с.10). Наведене свідчить про наявність повноважень у начальника Академії як законного представника на ведення справи у суді.

Оскільки Національна академія відповідно до пункту 3.1 Статуту знаходиться у сфері управління Міністерства оборони України, то це дає підстави керуватися Законом України «Про військовий обов`язок і військову службу», Порядком №964 та Порядком розрахунку витрат, пов`язаних з утриманням курсантів у вищих навчальних закладах.

Отже, позов належить задовольнити повністю та стягнути з відповідача на користь Національної академії витрати, пов`язані з його утриманням у вищому навчальному закладі, у сумі 54049,87 грн.

Відповідно до частини другої статті 139 КАС України підстави для стягнення судових витрат на користь позивача відсутні. Разом з тим, суд зазначає, що нормами КАС України не передбачено відшкодування витрат на правову допомогу відповідачу при задоволені позову повністю.

Керуючись статтями 9, 72-77,139, 243-246, 255, 262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного (79012, Львівська область, місто Львів, вулиця Героїв Майдану, 32, ідентифікаційний код юридичної особи 08410370) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) про відшкодування витрат, пов`язаних з утриманням у вищому навчальному закладі, задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного витрати, пов`язані з утриманням у вищому навчальному закладі, в сумі 54049,87 грн. (п`ятдесят чотири тисячі сорок дев`ять грн. 87 коп.).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається учасниками справи до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд.

Суддя Ж.В. Каленюк