Ухвала суду № 82940357, 03.07.2019, Дніпровський районний суд міста Києва

Справа №:755/10292/19

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" липня 2019 р. колегія суддів Дніпровського районного суду м. Києва у складі:

головуючого судді Мельниченко Л.А.,

суддів Іваніної Ю.В., Метелешко О.В.,

при секретарі судових засідань Мовчан А.В.,

провівши відкрите підготовче судове засідання в залі судових засідань Дніпровського районного в суду м. Києва за обвинувальним актом у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12014100070005886 від 18 серпня 2014 року, за обвинуваченням:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Костянтинівка Краснокутського району Харківської області, громадянина України, з вищою освітою, приватного підприємця, не одруженого, маючого на утриманні сина, ІНФОРМАЦІЯ_2 , та доньку, ІНФОРМАЦІЯ_3 , учасника бойових дій, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого, - у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст. 257, ч. 4 ст. 187, ч. 3 ст. 289, ч. 1 ст. 263 КК України;

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , уродженця м. Києва, громадянина України, з неповною середньою освітою, не працюючого, не одруженого, маючого на утриманні сина, ІНФОРМАЦІЯ_5 , та доньку, ІНФОРМАЦІЯ_6 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_3 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_4 , раніше не судимого, - у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст. 257, ч. 4 ст. 187, ч. 3 ст. 289, ч. 1 ст. 263, ч. 1 ст. 263-1, ч. 2 ст. 263-1, ч. 2 ст. 15 п.п. 5, 6, 11, 12 ч. 2 ст. 115 КК України;

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , уродженця м. Києва, громадянина України, з вищою освітою, не працюючого, одруженого, маючого на утриманні двох доньок: ІНФОРМАЦІЯ_8 , та ІНФОРМАЦІЯ_5 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_5 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_6 , раніше не судимого, - у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст. 257, ч. 4 ст. 187, ч. 3 ст. 289, ч. 1 ст. 263 КК України;

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , уродженця м. Києва, громадянина України, з середньою освітою, не працюючого, не одруженого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_7 , раніше не судимого, - у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 263, ч. 2 ст. 15 п.п. 5, 6, 11, 12 ч. 2 ст. 115, ч. 5 ст. 27 і ч. 2 ст. 263-1 КК України;

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , уродженця м. Києва, громадянина України, з вищою освітою, працюючого техніком в ТОВ «Селфур», одруженого, маючого на утриманні неповнолітню сина, ІНФОРМАЦІЯ_11 , зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_8 , раніше не судимого, - у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 263, ч. 5 ст. 27 і ч. 2 ст. 263-1, ч. 5 ст. 27 і ч. 2 ст. 15 п.п. 5, 6, 11, 12 ч. 2 ст. 115 КК України;

за участю учасників судового провадження:

прокурора Харкевича С.М.,

потерпілого: ОСОБА_6 ,

представника потерпілого ОСОБА_6 - адвоката Даценка О.М.,

представників потерпілого АТ КБ «Приват Банк» Князєвої К.Е.,

Гаврилюка С.І.,

захисника обвинуваченого ОСОБА_1 - адвоката Уманського Р.В.,

захисника обвинуваченого ОСОБА_2 - адвоката Кузнєцова О.Є.,

захисника обвинуваченого ОСОБА_3 - адвоката Кащука М.С.,

захисника обвинуваченого ОСОБА_4 - адвоката Гриньковського С.П.,

захисника обвинуваченого ОСОБА_5 - адвоката Бегейовича Р.В.,

обвинувачених ОСОБА_1 ,

ОСОБА_2 ,

ОСОБА_3 ,

ОСОБА_4 ,

ОСОБА_5 ,

В С Т А Н О В И Л А:

01 липня 2019 року в провадження Дніпровського районного суду м. Києва з Військової прокуратури Харківського гарнізону надійшов обвинувальний акт з реєстром матеріалів досудового розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12014100070005886 від 18 серпня 2014 року, за обвинуваченням: ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст. 257, ч. 4 ст. 187, ч. 3 ст. 289, ч. 1 ст. 263 КК України, ОСОБА_2 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст. 257, ч. 4 ст. 187, ч. 3 ст. 289, ч. 1 ст. 263, ч. 1 ст. 263-1, ч. 2 ст. 263-1, ч. 2 ст. 15 п.п. 5, 6, 11, 12 ч. 2 ст. 115 КК України, ОСОБА_3 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст. 257, ч. 4 ст. 187, ч. 3 ст. 289, ч. 1 ст. 263 КК України, ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 263, ч. 2 ст. 15 п.п. 5, 6, 11, 12 ч. 2 ст. 115, ч. 5 ст. 27 і ч. 2 ст. 263-1 КК України, ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 263, ч. 5 ст. 27 і ч. 2 ст. 263-1, ч. 5 ст. 27 і ч. 2 ст. 15 п.п. 5, 6, 11, 12 ч. 2 ст. 115 КК України.

01 липня 2019 року, відповідно до здійсненого авторозподілу судових проваджень, зазначений акт отриманий головуючим суддею Мельниченко Л.А. та суддями Іваніною Ю.В. і Метелешко О.В. М.В.

Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 01 липня 2019 року вказане кримінальне провадження призначене до підготовчого судового засідання.

Прокурор у підготовчому судовому засіданні просив призначити дане кримінальне провадження до судового розгляду, вважаючи, що під час досудового розслідування були дотримані всі вимоги кримінального процесуального закону та обвинувальний акт складено з дотриманням вимог ст.291 КПК України, в тому числі, послався на відсутність підстав для закриття кримінального провадження чи повернення обвинувального акту. Крім того, заявив клопотання про обрання обвинуваченим ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, посилаючись на наявність обґрунтованої підозри та існування ризиків, передбачених п.п.1,3,4,5 ч.1 ст. 177 КПК України, що кожен з них може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідківз метою уникнення кримінальної відповідальності, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інші кримінальні правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, а також враховуючи тяжкість вчинених кримінальних правопорушень та покарання, яке передбачено за їх вчинення. Суспільна небезпечність вчинених кримінальних правопорушень, особи обвинувачених, їх соціальні зв`язки,наявність ризиків свідчить про неможливість запобігання цим ризикам шляхом застосування більш м`яких запобіжних заходів.

Представники потерпілого АТ КБ «Приват Банк» Князєва К.Е. та Гаврилюк С.І. повністю підтримали думку прокурора.

Представник потерпілого ОСОБА_6 - адвокат Даценко О.В. заявив клопотання про повернення обвинувального акту прокурору, оскільки йому та його довірителю не були відкриті матеріали 26 томів кримінального провадження, а електронні носії інформації, які долучені до кримінального провадження взагалі не були надані для ознайомлення. Ознайомлення відбувалося в одному приміщенні одночасно з обвинуваченими та їх захисниками, особисто він ознайомився лише з 4 томами, а потім його права були обмежені слідчим Кадинцевою Є.П. Це є підставою визнання судом доказів, які містяться в інших томах недопустимими. Крім того, в той же день вони направили скаргу прокурору, однак відповіді ще не отримали.

Потерпілий ОСОБА_6 підтримав позицію свого представника та зазначив, що він не отримував повідомлень про можливість йому ознайомитись з матеріалами провадження, відмовою відповідали і на його численні телефонні звернення до слідчого. Лише 26 червня 2019 року за його наполяганням йому надали для ознайомлення матеріали, але тільки 4 томи, з якими він знайомився безперервно разом з обвинуваченими. Він вважає, що цими діями були істотно порушенні його права як потерпілого. Крім того, він вважає, що органом досудового розслідування неналежним чином було проведено розслідування справи, в змісті обвинувачення міститься дуже багато припущень та посилань на невстановлені обставини, час та людей, що на його думку є неприпустимим та неконкретним. Також, він підтримав клопотання прокурора та наполягав на обранні обвинуваченим запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

Захисник обвинуваченого ОСОБА_4 - адвокат Гриньковський С.П. заявив клопотання про повернення обвинувального акту прокурору, оскільки він не містить у собі належним чином сформульованого, зрозумілого обвинувачення, містить протиріччя, всі дії, що інкримінуються його підзахисному як кримінально карані, вчинені за невстановлених обставин, у невстановлений час, невстановленим способом у невстановленому місці, що є, на його думку, істотним порушенням, в тому числі і права його підзахисного на захист, оскільки незрозуміло проти чого захищатися. Крім того, він вважав, що клопотання прокурора про обрання запобіжного заходу необґрунтовано та ризики містять характер припущень. Він просить обрати його підзахисному запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.

Обвинувачений ОСОБА_4 повністю підтримав думку та клопотання свого захисника.

Захисник обвинуваченого ОСОБА_3 - адвокат Кащук М.С. підтримав клопотання учасників судового провадження про повернення обвинувального акту прокурору. Також просив суд відмовити в задоволенні клопотання прокурора про обрання ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді взяття під варту, мотивуючи тим, що клопотання формальне, безпідставне, підозра пред`явлена його підзахисному необґрунтована, а сам він, ОСОБА_3 має постійне місце проживання в м. Києві, на його утриманні двоє дітей, неофіційно працював.

Обвинувачений ОСОБА_3 повністю підтримав думку та клопотання свого захисника.

Захисник обвинуваченого ОСОБА_5 - адвокат Бегейович Р.В. підтримав клопотання учасників судового провадження про повернення обвинувального акту прокурору. Також просив суд відмовити в задоволенні клопотання прокурора про обрання ОСОБА_5 запобіжного заходу вигляді взяття під варту та обрати запобіжний у вигляді домашнього арешту на певний час, в разі необхідності із застосуванням електронного засобу контролю. Своє клопотання він мотивує тим, що ОСОБА_5 повністю визнавав свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 263 КК України, надавав визнавальні покази, і тільки після його обмови ОСОБА_2 , ОСОБА_5 була безпідставно пред`явлена підозра у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 115 КК України. ОСОБА_5 має постійне місце проживання, працює, позитивно характеризується за місцем проживання.

Обвинувачений ОСОБА_5 повністю підтримав думку та клопотання свого захисника.

Захисник обвинуваченого ОСОБА_1 - адвокат Уманський Р.В. підтримав клопотання учасників судового провадження про повернення обвинувального акту прокурору. Додав, що в матеріалах кримінального провадження відсутні будь-які докази на підтвердження вини його підзахисного, містяться лише припущення. Також, надав клопотання, в разі призначення акту до судового розгляду, допитати свідків захисту, яких відмовився допитувати слідчий, про що була надана відповідна скарга до Київського районного суду м. Харкова.

Обвинувачений ОСОБА_1 повністю підтримав думку та клопотання свого захисника.

Захисник обвинуваченого ОСОБА_2 - адвокат Кузнєцов О.Є. підтримав клопотання учасників судового провадження про повернення обвинувального акту прокурору. У вирішенні питання щодо запобіжного заходу поклався на розсуд суду, зазначивши, що його підзахисний повністю визнає свою вину у вчинених кримінальних правопорушеннях, але вже перебував у розшуку. Зазначив, що подавав слідчому клопотання про зміну ОСОБА_2 запобіжного заходу, але не отримав відповіді, чим був позбавлений права та можливості оскаржити в суді прийняте рішення.

Обвинувачений ОСОБА_2 повністю підтримав думку свого захисника.

Вислухавши думку учасників судового провадження, вивчивши обвинувальний акт та реєстр матеріалів досудового розслідування, колегія суддів приходить до наступного.

Відповідно до вимог п. 3 ч. 3 ст. 314 КПК України, у підготовчому судовому засіданні суд має право повернути обвинувальний акт прокурору, якщо він не відповідає вимогам цього Кодексу.

Відповідно до вимог ст. 110 КПК України, обвинувальний акт є процесуальним рішенням, яким прокурор висуває обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення і яким завершується досудове розслідування. Обвинувальний акт повинен відповідати вимогам, передбаченим ст. 291 цього Кодексу.

Поряд з цим, вимогами п. 5 ч. 2 ст.291 КПК України визначено, що формулювання обвинувачення в обвинувальному акті викладається після викладу фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, та правової кваліфікації кримінального правопорушення.

Зокрема, згідно з п. 5 ч. 2 ст. 291 КПК України, обвинувальний акт, поряд з іншими реквізитами, обов`язково має містити виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення.

При цьому, під формулюванням обвинувачення розуміється короткий виклад тексту диспозиції кримінально-правової норми, порушення якої інкримінується особі, фабула обвинувачення виступає фактичною моделлю вчиненого злочину, а юридичне формулювання (формула та формулювання обвинувачення) - це правова модель злочину, вказівка на кримінально-правові норми, порушення яких інкримінується обвинуваченому.

Формулювання обвинувачення має містити дані щодо події кримінального правопорушення із зазначенням часу, місця, форми вини і мотивів, способу вчинення, наслідків та інших даних, на підставі яких, відповідно до диспозиції певної статті Кримінального кодексу України, можна встановити в діях обвинуваченого склад кримінального правопорушення, з урахуванням, у тому числі, кваліфікуючих ознак.

Крім того, обставинами, які відповідно до ч. 1 ст. 91 КПК України, підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, є подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення), винуватість обвинуваченого у його вчиненні, що чітко не викладено в даному обвинувальному акті.

Так, при формулюванні обвинувачення в більшості його епізодів в обвинувальному акті не вказано час, місце, спосіб вчинення кримінальних правопорушень, а наявні лише посилання на припущення щодо невстановлених обставини, невстановлені події та на спільний умисел з невстановленими особами. Поряд з цим відсутні посилання на те чи виділені матеріали щодо цих осіб в окремі провадження (коли та за яким складом кримінального правопорушення). Відповідні дані відсутні і реєстрі, долученому до обвинувального акту.

Крім того, при викладені фактичних обставин обвинувачення ОСОБА_3 вказано, що він вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.4 ст. 187 КК України, повторно. Однак, у диспозиції ст. 187 КК України відсутня така кваліфікуюча ознака, як повторність.

Крім того, при формулюванні обвинувачення ОСОБА_1 вказано, що він вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.4 ст. 187 КК України, будучи особою, яка раніше вчинила розбій. Однак, дані про його участь у попередніхрозбоях відсутні.

Також, при викладенні фактичних обставин та формулюванні обвинувачення зазначено, що кримінальні правопорушення вчинені одночасно організованою групою та озброєною бандою, яка і вчиняла напади.

Такожзазначено, що ОСОБА_3 вчинив кримінальне правопорушення організованою групою з ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , при тому, що така кваліфікуюча ознака відсутня при кваліфікації його дій.

Крім того, зазначаючи в обвинувальному акті, що ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_1 усвідомлювали суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, орган досудового розслідування не розкрив в чому полягали суспільно небезпечні дії ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , кожного окремо, та настання яких саме суспільно небезпечних наслідків вони бажали.

Поряд з цим, вобвинувальному акті зазначено, що ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_1 діяли виключно з корисливих мотивів, переслідуючи мету власного незаконного збагачення.

Крім того, є недопустимим твердження в обвинувальному акті, що обвинувачені ОСОБА_2 , ОСОБА_5 , ОСОБА_4 , ОСОБА_1 та ОСОБА_3 вчинили кримінальні правопорушення, оскільки, відносно них вирок не ухвалено, їх вину ще не доведено, а, відповідно до ст. 110 КПК України, обвинувальний акт є процесуальним рішенням, яким прокурор висуває обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення.

Таким чином, формулювання обвинувачення в обвинувальному акті відносно ОСОБА_2 , ОСОБА_5 , ОСОБА_4 , ОСОБА_1 та ОСОБА_3 є нечітким та незрозумілим, не викладена об`єктивна і суб`єктивна сторона злочину. Тобто, у порушення вимог п.5 ч.2 ст. 291 КПК України, обвинувальний акт щодо ОСОБА_2 , ОСОБА_5 , ОСОБА_4 , ОСОБА_1 та ОСОБА_3 не містить чіткого формулювання обвинувачення.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року проголошено право кожного на розгляд його справи незалежним і безстороннім судом, визначеним законом, який встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Зазначена норма імплементована у національне законодавство України й міститься у статті 21 КПК України.

Конкретне обвинувачення, фактичні обставини у кримінальному провадженні та визначена правова кваліфікація кримінального правопорушення є важливим елементом кримінального переслідування, оскільки не тільки впливає на право обвинуваченого захищатися від обвинувачення, але й на весь визначений КПК України порядок судового розгляду.

Крім того, наведені суперечності та неконкретність формулювання обвинувачення позбавляє колегію суддів можливості визначити межі судового розгляду щодо обвинуваченого з огляду на положення ч. 1 ст. 337 КПК України.

Зокрема, згідно з ч. 1 ст. 348 КПК України, після оголошення обвинувачення, головуючий встановлює особу обвинуваченого і повинен роз`яснити йому суть обвинувачення, встановити чи зрозуміле воно йому, чи визнає він себе винним і чи бажає давати показання.

Відповідно до закону, суд не зможе перейти до розгляду справи, якщо прокурор при оголошенні обвинувального акту не зазначить конкретне формулювання обвинувачення.

Крім того, згідно з вимогами ст. 374 КПК України, якщо суд ухвалює вирок, у ньому також зазначається формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним.

Відповідно до вимог ст. 22 КПК України, під час кримінального провадження функції державного обвинувачення, захисту та судового розгляду не можуть покладатися на один і той самий орган чи службову особу. Повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, звернення з обвинувальним актом та підтримання державного обвинувачення у суді здійснюється прокурором. Суд, зберігаючи об`єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків.

Крім того, Європейський суд з прав людини у справі «Абрамян проти Росії» від 09 квітня 2008 року також зазначив, що у контексті підпункту «а» п. 3 ст. 6 Конвенції вказано на необхідність приділяти особливу увагу роз`яснення «обвинувачення» особі, стосовно якої порушено кримінальну справу. Деталі вчинення злочину можуть відігравати вирішальну роль під час розгляду кримінальної справи, оскільки саме з моменту доведення їх до відома підозрюваного, він вважається офіційно письмово повідомленим про фактичні та юридичні підстави пред`явленого йому обвинувачення (рішення від 19.12.1989 року у справі «Камасінські проти Австрії). Крім того, Суд констатував, що положення підпункту «а» п. 3 ст. 6 Конвенції необхідно аналізувати у світлі більш загальної норми про право на справедливий судовий розгляд, гарантоване п. 1 цієї статті. У кримінальній справі надання повної детальної інформації щодо пред`явленого особі обвинувачення, та, відповідно, про правову кваліфікацію, яку суд може дати відповідним фактам, є важливою передумовою забезпечення справедливого судового розгляду (рішення від 25.03.1999 у справі «Песільє та Сассі проти Франції»).

Крім того, органом досудового слідства були істотно порушені вимог ст. 290 КПК України, щодо незабезпечення належного повідомлення про відкриття сторонам кримінального провадження матеріалів, ненадання всіх матеріалів для ознайомлення та безпідставне обмеження сторін в часі ознайомлення, насамперед потерпілого та його представника. Як наслідок, ці дії призводять до наслідків, передбачених ч. 12 ст. 290 КК України, та порушення прав сторін кримінального провадження.

Крім того, відповідно до вимог ст. 315 КПК України, під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого.

Відповідно до вимог ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання прокурора про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, визначені п. 1 - п. 3 ч. 1 цієї статті та, згідно з положеннями ст. 178 КПК України, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 цього Кодексу, оцінити дані, що характеризують особу та визначені у п. 1-п. 11 ч. 1 вказаної статті.

Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням конкретних обставин. Тримання особи під вартою може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи. При розгляді питання про доцільність тримання особи під вартою судовий орган повинен брати до уваги фактори, які можуть мати відношення до справи: характер (обставини) і тяжкість передбачуваного злочину; обґрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила злочин; покарання, яке можливо буде призначено в результаті засудження; характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв`язки з суспільством.

Водночас ст. 17 Закону України від 23 лютого 2006 року «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачено, що при розгляді справ суди застосовують Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерело права. П.1 ст. 5 Європейської конвенції з прав людини визначає, що кожен має право на свободу та особисту недоторканість. Нікого не може бути позбавлено свободи, крім таких випадків і відповідно до процедури, встановленої законом.

У кожному випадку, як підкреслює Європейський суд з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці цінностей суспільства.

Як вбачається з обвинувального акту, ОСОБА_2 , ОСОБА_5 та ОСОБА_4 обвинувачуються у вчиненні кримінальних правопорушень, одне з яких відноситься, відповідно до вимог ст.12 КК України, до особливо тяжких злочинів, за яке законом передбачене покарання від десяти років позбавлення волі ( з урахуванням вимог ст. 68 КК України); а ОСОБА_3 у вчинені кримінальних правопорушень, одне з яких відноситься, відповідно до вимог ст.12 КК України, до особливо тяжких злочинів, за яке законом передбачене покарання від восьми до п`ятнадцяти років позбавлення волі.

Також, відповідно до ст. 178 КПК України, оцінивши у сукупності всі обставини, зокрема,наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, вагомість наявних доказів про вчинення обвинуваченими ОСОБА_2 , ОСОБА_5 , ОСОБА_4 та ОСОБА_3 кримінальних правопорушень, вік та стан здоров`я обвинувачених, міцність соціальних зав`язків та їх майновий стан, тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченим у разі визнання їх винними у кримінальних правопорушеннях, у вчиненні яких вони обвинувачую ться, та те, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, а тому, враховуючи справжні інтереси суспільства та конкретні обставини кримінального провадження, колегія суддів приходить до висновку, що більш м`який запобіжний захід не буде достатнім для забезпечення належної процесуальної поведінки обвинувачених, а тому колегія суддів не знаходить підстав для обрання запобіжного заходу у виді домашнього арешту.

Будь-яких інших обставин, які б свідчили про те, що даний захід забезпечення кримінального провадження не виправдовує такий ступінь втручання у права і свободи обвинувачених ОСОБА_2 , ОСОБА_5 , ОСОБА_4 та ОСОБА_3 колегією суддів, на даному етапі не встановлено та сторонами не доведено, у зв`язку з чим колегія суддів вважає недостатнім застосування більш м`якого запобіжного заходу для запобігання наявним ризикам, аніж тримання під вартою.

Крім того, враховуючи підстави та обставини, передбачені вимогами ст. 177 та ст. 178 КПК України, з урахуванням вимог п.2 ч.4 ст. 183 КПК України, колегія суддів не визначає розмір застави у даному кримінальному провадженні.

На підставі викладеного, керуючись вимогами ст.ст. 314, 369-372, 376, 395 КПК України, колегія судів, -

У Х В А Л И Л А:

Клопотання потерпілого ОСОБА_6 , його представника - адвоката Даценка О.М., адвокатів: Уманського Р.В., Кузнєцова О.Є., Кащука М.С., Гриньковського С.П., Бегейовича Р.В., обвинувачених: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 - задовольнити.

Обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесений до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12014100070005886 від 18 серпня 2014 року, за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст. 257, ч. 4 ст. 187, ч. 3 ст. 289, ч. 1 ст. 263 КК України, ОСОБА_2 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст. 257, ч. 4 ст. 187, ч. 3 ст. 289, ч. 1 ст. 263, ч. 1 ст. 263-1, ч. 2 ст. 263-1, ч. 2 ст. 15 п.п. 5, 6, 11, 12 ч. 2 ст. 115 КК України, ОСОБА_3 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст. 257, ч. 4 ст. 187, ч. 3 ст. 289, ч. 1 ст. 263 КК України, ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 263, ч. 2 ст. 15 п.п. 5, 6, 11, 12 ч. 2 ст. 115, ч. 5 ст. 27 і ч. 2 ст. 263-1 КК України, ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 263, ч. 5 ст. 27 і ч. 2 ст. 263-1, ч. 5 ст. 27 і ч. 2 ст. 15 п.п. 5, 6, 11, 12 ч. 2 ст. 115 КК України, повернути прокурору для усунення виявлених судом недоліків та виконання вимог Кримінального процесуального Кодексу України.

Клопотання прокурора про обрання запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_2 у вигляді тримання під вартою - задовольнити.

Обрати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , запобіжний захід у виді тримання під вартою без визначення розміру застави.

Встановити строк тримання під вартою ОСОБА_2 - 60 днів з моменту обрання запобіжного заходу, тобто до 31 серпня 2019 року (включно).

Клопотання прокурора про обрання запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_3 у вигляді тримання під вартою - задовольнити.

Обрати ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , запобіжний захід у виді тримання під вартою без визначення розміру застави.

Встановити строк тримання під вартою ОСОБА_3 - 60 днів з моменту обрання запобіжного заходу, тобто до 31 серпня 2019 року (включно).

Клопотання прокурора про обрання запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_4 у вигляді тримання під вартою - задовольнити.

Обрати ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , запобіжний захід у виді тримання під вартою без визначення розміру застави.

Встановити строк тримання під вартою ОСОБА_4 - 60 днів з моменту обрання запобіжного заходу, тобто до 31 серпня 2019 року (включно).

Клопотання прокурора про обрання запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_5 у вигляді тримання під вартою - задовольнити.

Обрати ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , запобіжний захід у виді тримання під вартою без визначення розміру застави.

Встановити строк тримання під вартою ОСОБА_5 - 60 днів з моменту обрання запобіжного заходу, тобто до 31 серпня 2019 року (включно).

Ухвала в частині обрання обвинуваченим запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підлягає негайному виконанню.

Ухвала може бути оскарження до Київського апеляційного суду через Дніпровський районний суд м. Києва протягом 7-ми днів з дня її оголошення.

Головуючий суддя Л.А.Мельниченко

Судді Ю.В. Іваніна

О.В. Метелешко