Рішення № 82939257, 10.07.2019, Соснівський районний суд м. Черкас

Справа № 712/5936/19

Провадження № 2/712/1693/19

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 липня 2019 року м. Черкаси

Соснівський районний суд м. Черкаси в складі:

головуючого судді Романенко В.А.

за участю секретаря Назаренко М.О.

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду м. Черкаси цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа: ОСОБА_4 про визнання права власності на спадкове майно, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа: ОСОБА_4 про визнання права власності на спадкове майно, посилаючись на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер чоловік позивачки ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Після смерті ОСОБА_5 залишилось наступне спадкове майно: нежитлове приміщення - будівля вагової літ. Т, загальною площею 66,2 кв.м., що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 ; Ѕ частина нежитлового приміщення - будівля столярного цеху літ. З,з, загальною площею 161,4 кв.м., що знаходиться за адресою АДРЕСА_2 .

Спадкоємцями першої черги за законом після смерті ОСОБА_5 є позивачка, ОСОБА_1 - дружина померлого, та їх діти ОСОБА_3 та ОСОБА_2 .

Спадкоємці своєчасно звернулися до приватного нотаріуса Черкаського нотаріального округу Кам`янецького В.В.

Причому ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , відмовились від спадщини після смерті батька на користь позивачки.

Постановами про відмову у вчинені нотаріальної дії від 27 березня 2019 року ОСОБА_1 було відмовлено у видачі свідоцтв про право на спадщину за законом, як на нежитлове приміщення - будівля вагової літ. Т, загальною площею 66,2 кв.м., що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 , так і на нежитлове приміщення - будівля столярного цеху літ. З,з, загальною площею 161,4 кв.м., що знаходиться за адресою АДРЕСА_2 .

Підставами для відмови було зазначено, що не визначені частки які належали померлому ОСОБА_5 та в договорі купівлі-продажу нежитлове приміщення - будівля вагової літ. Т, загальною площею 66,2 кв.м., що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 зазначений власник приватний підприємець ОСОБА_6 , а не ОСОБА_5 , а нотаріус не наділений правом встановлювати факт належності правовстановлюючого документа.

Факт належності договору купівлі-продажу будівля вагової літ. Т, загальною площею 66,2 кв.м., що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 саме ОСОБА_5 підтверджується договором про право тимчасового користування землею, технічним паспортом, заявою про надання окремого порядкового номеру.

Щодо розміру частки, яка належала померлому в нежитловому приміщенні - будівля столярного цеху літ. З,з, загальною площею 161.4 кв.м., що знаходиться за адресою АДРЕСА_2 .

Право власності на будівлю столярного цеху літ. З,з, загальною площею 161,4 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , належить померлому ОСОБА_5 та ОСОБА_4 на підставі договору дарування. Договором дарування частки не визначені.

Договором дарування не встановлено, що власність померлого ОСОБА_5 та ОСОБА_4 є спільною сумісною, а отже будівля столярного цеху є спільною частковою власністю померлого ОСОБА_5 та ОСОБА_4 .

Отже, померлому ОСОБА_5 та ОСОБА_4 належить по Ѕ частині нежитлового приміщення - будівля столярного цеху літ. З,з, загальною площею 161,4 кв.м., що знаходиться за адресою АДРЕСА_2 .

Оскільки отримати спадщину в нотаріальному порядку не можливо, позивачка вважає за необхідне подати позов про встановлення факту належності правовстановлюючого документу та визнання за нею право власності нерухоме майно в порядку спадкування після смерті ОСОБА_5 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Просить встановити факт належності ОСОБА_5 договору купівлі - продажу будівлі вагової літ. Т та майна ВАТ «Черкасиплодоовоч», а саме - автоваги АЦ-30т, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 , зареєстрованого на товарній біржі «Українська Біржа Нерухомості» (Черкаська філія). Визнати за ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрованою АДРЕСА_3 , право власності на Ѕ частину нежитлового приміщення - будівлю столярного цеху літ. З,з, загальною площею 161,4 кв.м., що знаходиться за адресою АДРЕСА_2 , в порядку спадкування після смерті ОСОБА_5 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 . Визнати за ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрованою АДРЕСА_3 , право власності на нежитлове приміщення - будівлю вагової літ. Т, загальною площею 66,2 кв.м., що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 , в порядку спадкування після смерті ОСОБА_5 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Позивач та її представник в судове засідання не з`явились, від останнього надійшло клопотання про розгляд справи без участі позивача та його представника. Враховуючи, що відповідачі визнають позов повністю просить суд задовольнити позовну заяву ОСОБА_1 та ухвалити рішення у підготовчому засіданні відповідно до ч. 3 ст. 200 ЦПК України.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з`явилась, скерувала до суду заяву про розгляд справи у її відсутність. Враховуючи, що вона визнає позов повністю, просить суд задовольнити позовну заяву ОСОБА_1 та ухвалити рішення у підготовчому засіданні відповідно до ч. 3 ст. 200 ЦПК України.

Відповідач ОСОБА_3 в судове засідання не з`явився, скерував до суду заяву про розгляд справи у його відсутність. Враховуючи, що він визнає позов повністю, просить суд задовольнити позовну заяву ОСОБА_1 та ухвалити рішення у підготовчому засіданні відповідно до ч. 3 ст. 200 ЦПК України.

ОСОБА_4 в судове засідання не з`явився, скерував до суду заяву про розгляд справи у його відсутність, просить суд задовольнити позовну заяву ОСОБА_1 повністю.

За результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у разі визнання позову відповідачем, що передбачено ч. 3 ст. 200 ЦПК України.

Відповідно до ч. 3 ст. 200 ЦПК України, за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

Дослідивши надані докази, суд у межах заявлених позовних вимог (стаття 13 ЦПК України) приходить до наступного.

У відповідності зі ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом.

За правилами статей 12, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до частини 1 статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (ч. 1 ст. 77 ЦПК).

Водночас, відповідно до ч. 1 ст. 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Статтею 5 ЦПК України передбачено, що, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

За змістом ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ч. 4 ст. 41 Конституції України, право власності є непорушним, ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Відповідно до пункту другого частини першої ст. 3 Цивільного кодексу України визначено, що загальними засадами цивільного законодавства є неприпустимість позбавлення права власності, крім випадків, встановлених Конституцією України та законом. Право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом. (ч. 1 та 2 ст. 321 Цивільного кодексу України).

Так, позови про визнання права власності спрямовані на усунення перешкод у здійсненні власником свого права і виключення домагань на приналежне власнику майно за допомогою підтвердження в судовому порядку факту приналежності йому спірного майна на праві власності.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер чоловік позивачки ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Після смерті ОСОБА_5 залишилось наступне спадкове майно: нежитлове приміщення - будівля вагової літ. Т, загальною площею 66,2 кв.м., що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 ; Ѕ частина нежитлового приміщення - будівля столярного цеху літ. З,з, загальною площею 161,4 кв.м., що знаходиться за адресою АДРЕСА_2 .

Згідно ч. 2 ст. 1220 ЦК України часом відкриття спадщини є день смерті особи.

Стаття 1216 ЦК України передбачає, що спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Відповідно до ч. 1 ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Частиною 1 ст. 1222 ЦК України спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини.

Відповідно до ч. 1 ст. 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Спадкоємцями першої черги за законом після смерті ОСОБА_5 є позивачка, ОСОБА_1 - дружина померлого, та їх діти ОСОБА_3 та ОСОБА_2 .

Спадкоємці своєчасно звернулися до приватного нотаріуса Черкаського нотаріального округу Кам`янецького В.В.

Відповідно до ч. 1 ст. 1273 ЦК України спадкоємець за заповітом або за законом може відмовитися від прийняття спадщини протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу. Заява про відмову від прийняття спадщини подається нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.

ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , відмовились від спадщини після смерті батька на користь позивачки ОСОБА_1 ..

Постановами про відмову у вчинені нотаріальної дії від 27 березня 2019 року ОСОБА_1 було відмовлено у видачі свідоцтв про право на спадщину за законом, як на нежитлове приміщення - будівля вагової літ. Т, загальною площею 66,2 кв.м., що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 , так і на нежитлове приміщення - будівля столярного цеху літ. З,з, загальною площею 161,4 кв.м., що знаходиться за адресою АДРЕСА_2 .

Підставами для відмови було зазначено, що не визначені частки які належали померлому ОСОБА_5 та в договорі купівлі-продажу нежитлове приміщення - будівля вагової літ. Т, загальною площею 66,2 кв.м., що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 зазначений власник приватний підприємець ОСОБА_6 , а не ОСОБА_5 , а нотаріус не наділений правом встановлювати факт належності правовстановлюючого документа.

Згідно ч. 5 ст. 1268 ЦК України, незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Статтями 68 та 69 Закону України «Про нотаріат» передбачено, що при видачі свідоцтва про право на спадщину за законом або за заповітом нотаріус перевіряє факт смерті спадкодавця, час і місце відкриття спадщини, наявність підстав для закликання до спадкоємства ( за законом або за заповітом) та склад спадкового майна. На підтвердження цих обставин від спадкоємців обов`язково вимагаються відповідні документи. Так, факт смерті і час відкриття спадщини підтверджуються свідоцтвом органу реєстрації актів цивільного стану про смерть спадкодавця, а родинні та інші відносини спадкоємців зі спадкодавцем можуть бути підтверджені свідоцтвом органу реєстрації актів цивільного стану; копіями актових записів; копіями рішення суду, що набрали законної сили, про встановлення факту родинних та інших відносин. При спадкуванні за заповітом перевіряється наявність заповіту. При видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом оригінал заповіту, поданий спадкоємцем, залишається у справах нотаріуса.

Свідоцтво про право на спадщину видається за заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, встановленому цивільним законодавством, кожному з них окремо із визначенням прізвища, імені, по батькові та часток у спадщини інших спадкоємців.

Спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов`язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно та зареєструвати право на спадщину в органах, які здійснюють державну реєстрацію нерухомого майна.

Відповідно до п. 23 Постанови Пленуму Верховного суду України від 30.05.2008 року №7 «Про судову практику у справах про спадкування» свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

У відповідності до ст. 392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспарюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчу є його право власності.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім`ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті.

Факт належності договору купівлі-продажу будівля вагової літ. Т, загальною площею 66,2 кв.м., що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 саме ОСОБА_5 підтверджується договором про право тимчасового користування землею, технічним паспортом, заявою про надання окремого порядкового номеру.

Щодо розміру частки, яка належала померлому ОСОБА_5 в нежитловому приміщенні - будівля столярного цеху літ. З,з, загальною площею 161.4 кв.м., що знаходиться за адресою АДРЕСА_2 .

Право власності на будівлю столярного цеху літ. З,з, загальною площею 161,4 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , належить померлому ОСОБА_5 та ОСОБА_4 на підставі договору дарування. Договором дарування частки не визначені.

Відповідно до ч. 1 ст. 355 ЦК України майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності (спільне майно).

Відповідно до ч. 4 ст. 355 ЦК України спільна власність вважається частковою, якщо договором або законом не встановлена спільна сумісна власність на майно.

Договором дарування не встановлено, що власність померлого ОСОБА_5 та ОСОБА_4 є спільною сумісною, а отже будівля столярного цеху є спільною частковою власністю померлого ОСОБА_5 та ОСОБА_4 .

Відповідно до ч. 1 ст. 356 ЦК України власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю.

Відповідно до ч. 1 ст. 357 ЦК України частки у праві спільної часткової власності вважаються рівними, якщо інше не встановлено за домовленістю співвласників або законом.

Отже, померлому ОСОБА_5 та ОСОБА_4 належить по Ѕ частині нежитлового приміщення - будівля столярного цеху літ. З,з, загальною площею 161,4 кв.м., що знаходиться за адресою АДРЕСА_2 .

В судовому порядку право власності спадкоємця на спадкове майно підлягає захисту шляхом його визнання у разі якщо таке право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документу який засвідчує його право власності (ст. 392 ЦК України), та є винятковим способом захисту, що має застосовуватись, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку.

Відповідно до ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема, з правочинів, тобто дій особи, спрямованих на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Верховний Суд України 04 квітня 2011 року при розгляді справи № 3-18гс11 ухвалив постанову в якій зробив такий правовий висновок: «Згідно з вимогами статті 392 цього ж Кодексу власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності. За змістом вищезазначеної норми потреба в цьому заході захисту права власності виникає тоді, коли наявність суб`єктивного права власника не підтверджена відповідними доказами, підлягає сумніву, не визнається іншими особами або оспорюється ними» (реєстраційний номер в ЄДРСР - 14887466 в).

Те ж саме розтлумачено і в пункті 37 Постанови Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав» від 07.02.2014 р. № 5.

За змістом ст.13 Конвенції про захист прав і основоположних свобод кожна особа має право на ефективний засіб правового захисту, не заборонений законом.

Згідно ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 16 ЦК Україна кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Одним із таких способів захисту цивільних прав та інтересів є, зокрема, визнання права.

Згідно вимог ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Таким чином, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, дослідивши всебічно, повно, безпосередньо та об`єктивно наявні у справі докази, оцінив їх належність, допустимість, достовірність, достатність і взаємний зв`язок у сукупності, з`ясувавши усі обставини справи, на які сторони посилалися як на підставу своїх вимог, з урахуванням того, що відповідно до ст. 1 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичної особи, суд приходить до висновку що вимоги позивача підлягають до задоволення в повному обсязі.

На підставі вищевикладеного та керуючись Конституцією України, ст.ст. 4, 5, 12, 13, 19, 76, 77, 81, 200, 258-260, 263-268, 354-356 ЦПК України, ст.ст. 3, 15, 16, 315, 321, 328, 355, 356, 357, 392, 1216, 1217, 1220, 1222, 1261, 1268, 1273 ЦК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа ОСОБА_4 про визнання права власності на спадкове майно задовольнити.

Встановити факт належності ОСОБА_5 договору купівлі-продажу будівлі вагової літ. Т та майна ВАТ «Черкасиплодоовоч», а саме: автоваги АЦ-30т, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 , зареєстрованого на товарній біржі «Українська Біржа Нерухомості» (Черкаська філія).

Визнати за ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрованої АДРЕСА_3 , право власності на Ѕ частину нежитлового приміщення: будівлю столярного цеху літ. З, загальною площею 161,4 кв.м, що знаходиться за адресою АДРЕСА_2 , в порядку спадкування після смерті ОСОБА_5 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Визнати за ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрованої АДРЕСА_3 , право власності на нежитлове приміщення: будівлю вагової літ. Т, загальною площею 66,2 кв.м., що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 , в порядку спадкування після смерті ОСОБА_5 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу (п.15 Розділу ХII «Перехідні положення» ЦПК України).

Інформацію стосовно справи, що розглядається, можна отримати на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою http://court.gov.ua/sud2316/ та в Єдиному державному реєстрі судових рішень за посиланням - http://reyestr.court.gov.ua.

Головуючий:

Повний текст рішення виготовлений 10 липня 2019 року.