Ухвала суду № 82938953, 09.07.2019, Звенигородський районний суд Черкаської області

Справа № 694/895/19

У х в а л а

про залишення позовної заяви без руху

"09" липня 2019 р. м. Звенигородка

Звенигородський районний суд Черкаської області в складі:

головуючого – судді Дудніченко В.М.

при секретарі Літвін Н.М.

за участю відповідача ОСОБА_1

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Звенигородка цивільну справу за позовом Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Віді- Страхування» до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди,-

В С Т А Н О В И В:

В провадженні Звенигородського районного суду знаходиться вищевказана цивільна справа.

Суд поставив на обговорення питання про надання строку на усунення недоліків у зв`язку із тим, що позовна заява підписана не керівником, а представником позивача.

Відповідач ОСОБА_1 у підготовчому судовому засіданні при вирішенні питання про надання строку на усунення недоліків поклався на розсуд суду.

Суд, вислухавши думку відповідача, вивчивши матеріали цивільної справи, приходить до наступних висновків.

03.06.2019 року до Звенигородського районного суду надійшла позовна заява за позовом Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Віді- Страхування» до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, за підписом представника позивача Резнік К.О.

Згідно довіреності від 22.02.2019 року ОСОБА_2 є представником інтересів Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Віді- Страхування» у судових органах.

Відповідно до положень ст. 59 Конституції України, кожен має право на професійну правничу допомогу. У випадках, передбачених законом, ця допомога надається безоплатно. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Положеннями ст.15 ЦПК України визначено, що учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом. Як вбачається з вимог ч.3 ст.58 ЦПК України юридична особа бере участь у справі через свого керівника або члена виконавчого органу, уповноваженого діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення (самопредставництво юридичної особи), або через представника..

Представництвом є правовідношення, в якому одна сторона (представник) зобов`язана або має право вчинити правочин від імені другої сторони, яку вона представляє. Представництво виникає на підставі договору, закону, акта органу юридичної особи та з інших підстав, встановлених актами цивільного законодавства (ч. ч. 1, 3 ст. 237 Цивільного кодексу України).

Відповідно до положень ст. 60 ЦПК України, представником у суді може бути адвокат або законний представник. Під час розгляду спорів, що виникають з трудових відносин, а також справ у малозначних спорах (малозначні справи) представником може бути особа, яка досягла вісімнадцяти років, має цивільну процесуальну дієздатність, за винятком осіб, визначених у статті 61 цього Кодексу.

Документами, що підтверджують повноваження адвоката як представника є довіреність або ордер, виданий відповідно до Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність»( ч. 4 ст. 62 ЦПК України).

Вимогами ст.131-2 Конституції України передбачено, що незалежність адвокатури гарантується.

Засади організації і діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні визначаються законом.

Виключно адвокат здійснює представництво іншої особи в суді, а також захист від кримінального обвинувачення.

Законом можуть бути визначені винятки щодо представництва в суді у трудових спорах, щодо захисту соціальних прав, щодо виборів та референдумів, у малозначних спорах, а також стосовно представництва малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена.

Разом з тим, відповідно до пп.11 п.16-1 Перехідних положень до Конституції України, представництво відповідно до пункту 3 частини першої статті 131-1 та статті 131-2 цієї Конституції виключно прокурорами або адвокатами у Верховному Суді та судах касаційної інстанції здійснюється з 1 січня 2017 року; у судах апеляційної інстанції з 1 січня 2018 року; у судах першої інстанції з 1 січня 2019 року. Представництво органів державної влади та органів місцевого самоврядування в судах виключно прокурорами або адвокатами здійснюється з 1 січня 2020 року.

Представництво в суді у провадженнях, розпочатих до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Конституції України(щодо правосуддя)», здійснюється за правилами, які діяли до набрання ним чинності, до ухвалення у відповідних справах остаточних судових рішень, які не підлягають оскарженню.

Верховний Суд України 26 січня 2018 року дав роз`яснення щодо підтвердження повноваження адвокатів в судових провадженнях, згідно якого, у разі, якщо провадження у справі відкрито до 30 вересня 2016 року, представництво здійснюється без обов`язкової участі адвоката до винесення остаточного рішення.

Згідно ч. 6 ст. 19 ЦПК України для цілей цього Кодексу малозначними справами є:

1) справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

2) справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Аналіз зазначених норм дає підстави для висновку, що представник позивача Резнік ОСОБА_3 .О. за довіреністю не є особою, яка може підписувати позовну заяву та здійснювати представництво інтересів позивача ТОВ «Віді-Страхування» у цивільній справі № 694/895/19, оскільки ця цивільна справа відповідно до п. 2 ч. 6 ст. 19 ЦПК України не була судом визнана малозначною і розглядається в загальному позовному провадженні.

Таким чином, підписувати позовну заяву чи бути представником позивача ТОВ «Віді-Страхування» у цій справі може бути виключно адвокат або керівник або член виконавчого органу, уповноважений діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення (самопредставництво юридичної особи).

Представником позивача Різник К ОСОБА_4 не надано суду доказів про наявність у неї статусу адвоката та не підтверджені її повноваження, як адвоката.

Зазначені положення не суперечать конституційній нормі щодо права особи на отримання професійної правничої допомоги.

Однак в порушення вказаних вимог закону позовна заява підписана представником ТОВ «Віді-Страхування» за довіреністю ОСОБА_5 К.О., яка згідно наданих документів не є адвокатом.

Таким чином позивачу необхідно надати до суду позовну заяву, яка б була підписана керівником ТОВ «Віді-Страхування» або членом виконавчого органу, уповноваженого діяти від його імені відповідно до закону, статуту, положення, або представником, який має свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю.

Згідно з частинами 1, 2 ст. 185 ЦПК України суд, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Враховуючи наведене вище, суд вважає за необхідне позовну заяву залишити без руху, надавши позивачу строк для усунення вищезазначених недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали.

Частиною 3 ст. 185 ЦПК України передбачено, якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Суд акцентує увагу позивача на тому, що право на доступ до правосуддя не є абсолютним, на цьому наголошує і Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях Голдер проти Великої Британії від 21.02.1975 року, ОСОБА_3 де ля Прадель проти Франції від 16.12.1992 року. Відтак, в кожному випадку позивач при зверненні до суду із позовом повинен дотримуватися норм процесуального законодавства.

Дотримання вимог ст. ст. 175, 177 ЦПК України при пред`явленні позову в суд є імперативним правилом, в тому числі і для суду.

Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці виходить із того, що положення пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право подати до суду будь-який позов, що стосується його цивільних прав і обов`язків. Проте право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави. Разом з тим, такі обмеження не повинні впливати на доступ до суду чи ускладнювати цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди суті цього права, та мають переслідувати законну мету.

Враховуючи зазначене, залишення позовної заяви без руху жодним чином не перешкоджає позивачу у доступі до правосуддя після усунення недоліків позову.

На підставі викладеного та керуючись ст.185, 187, 257, 258, 259, 260 ЦПК України, суд,-

ухвалив:

Позовну заяву Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Віді- Страхування» до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди - залишити без руху.

Надати Товариству з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Віді- Страхування» строк для усунення недоліків, вказаних у мотивувальній частині ухвали не більше семи днів з дня отримання копії ухвали.

Попередити позивача, що відповідно до положень: ч. 13 ст. 187 ЦПК України та п. 8 ч. 1 ст. 257 ЦПК України у разі невиконання позивачем ухвали суду у встановлені строки, позовна заява підлягатиме залишенню без розгляду.

Повний текст ухвали складено 09.07.2019 року.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя