Ухвала суду № 82938778, 10.07.2019, Лозівський міськрайонний суд Харківської області

Справа № 629/3091/19

Провадження № 2/629/1177/19

У Х В А Л А

про відкриття провадження у цивільній справі

10 липня 2019 року м. Лозова

Суддя Лозівського міськрайонного суду Харківської області Смірнова Н.А., розглянувши позовну заяву

ОСОБА_1 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 ,

до Комунального закладу охорони здоров`я «Лозівське територіальне медичне об`єднання» в особі директора Жовтого Івана Юрійовича, місцезнаходження за адресою: Харківська область, м. Лозова, вул. Машинобудівників, 29,

про визнання недійсним акту на списання бланку трудової книжки та зобов`язання вчинити певні дії щодо складання належного акту на зіпсований під час заповнення бланку трудової книжки, -

в с т а н о в и в:

Позивач звернулася до суду з позовом до Комунального закладу охорони здоров`я «Лозівське територіальне медичне об`єднання» в особі директора Жовтого Івана Юрійовича про визнання недійсним акту на списання бланку трудової книжки та зобов`язання вчинити певні дії щодо складання належного акту на зіпсований під час заповнення бланку трудової книжки, посилаючись на те, що вона працювала в КЗОЗ «Лозівська ЦРЛ» з 05.08.1996 року по 21.01.2013 року і була звільнена КЗОЗ «Лозівська ЦРЛ». Рішенням Лозівського міськрайонного суду Харківської області у справі 629/475/15-ц зобов`язано головного лікаря КЗОЗ «Лозівська ЦРЛ» видати належний дублікат трудової книжки, однак дублікат був заповнений КЗОЗ «Лозівське ТМО» де вони не працювала і не була звільнена, а також записи в трудовій книжці були заповнені невірно, тому вона звернулася до Лозівського міськрайонного суду Харківської області з позовом про зобов`язання вчинити певні дії. 14 березня 2019 року Лозівським міськрайонним судом Харківської області було ухвалено рішення, яким було зобов`язано директора КЗОЗ «Лозівське ТМО» Жовтого ОСОБА_2 на зіпсований під час заповнення бланк трудової книжки серії НОМЕР_1 (дублікат трудової книжки) скласти акт, відповідно до п. 7.2 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту України від 29.07.1993 року № 58. На виконання рішення відповідачем був складений акт від 20.03.2019 року, але він складений в порушення вимог п. 7.3 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту України від 29.07.1993 року № 58, оскільки в ньому не зазначені всі причини псування бланку трудової книжки серії НОМЕР_2 (дублікату трудової книжки). В зв`язку з чим просить визнати недійсним акт КЗОЗ «Лозівське ТМО» від 20.03.2019 року на списання бланку трудової книжки серії НОМЕР_2 (дублікату трудової книжки), затверджений директором КЗОЗ «Лозівське ТМО», зобов`язав відповідача на зіпсований під час заповнення бланк трудової книжки серії НОМЕР_2 (дублікату трудової книжки) скласти акт, в якому чітко зазначити: причини псування – неправильне формулювання причин звільнення, невірне зазначення наказу про присвоєння першої кваліфікаційної категорії в 2006 році та неправильне зазначення дати дії першої кваліфікаційної категорії, невірно зазначене підприємство; датою знищення бланку трудової книжки серії НОМЕР_2 (дублікату трудової книжки) 20.03.2019 року.

Крім того, до позовної заяви позивачем надано клопотання про звільнення від сплати судового збору при подачі даного позову до суду в якому просить звільнити її від сплати судового збору, врахувавши її матеріальний стан, оскільки вона на даний час не працює, доходів не має, а в разі неможливості звільнення від сплати судового збору просить відстрочити сплату судового збору до вирішення справи по суті.

Позовна заява відповідає вимогам статей 175-177 ЦПК України.

Підстави, визначені статтями 185-186 ЦПК України, для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви чи відмови у відкритті провадження у справі відсутні.

Тому суддя приймає справу до розгляду та відкриває провадження у справі.

При цьому суддя враховує положення ч.ч. 3-4 ст. 274 ЦПК України, при вирішенні питання про розгляд справи в порядку спрощеного або загального позовного провадження, та з огляду на викладене вважає, що дана справа підпадає під ознаки малозначної справи та не віднесена до категорії справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження. Обставини справи, що згідно частини третьої статті 274 ЦПК України, мають значення для вирішення питання про можливість розгляду справи в порядку спрощеного провадження, також свідчать про наявність підстав для розгляду цієї справи в спрощеному порядку, тому суд приходить до висновку про те, що справа підлягає подальшому розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, оскільки відповідно до положень ч. 6 ст. 19 ЦПК України даний спір є малозначним.

З метою недопущення порушення прав відповідача з огляду на предмет та ціну позову, суд вважає необхідним на підставі ч. 5 ст. 279 ЦПК України розгляд справи проводити в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Відповідно до ст. 136 ЦПК України та ст. 8 Закону України «Про судовий збір» суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк, але не більше, як до ухвалення судового рішення у справі, а так само на зазначених вище підставах, зокрема, враховуючи майновий стан сторони, може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати.

Крім того, як роз`яснено у п.29 постанови "Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах" від 17 жовтня 2014 року №10 Пленум Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ - відповідно до ст. 8 Закону України «Про судовий збір», єдиною підставою для відстрочення або розстрочення сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони, тобто фізичної або юридичної особи (наприклад, довідка про доходи, про склад сім`ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім`ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків тощо). Клопотання про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.

Позивачем до клопотання про звільнення від сплати судового збору, долучено копію наказу про звільнення та відомості з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків про суми виплачених доходів та утримання податків, згідно яких остання не працює та не значиться на обліку. Однак, такі відомості не можуть об`єктивно і беззаперечно підтверджувати тяжкий майновий стан позивача, оскільки, вищевказані документи не спростовують наявність інших можливих доходів позивача.

Вищевикладене свідчить про відсутність передбачених законом підстав для звільнення ОСОБА_1 від сплати судового збору, але є підставою для відстрочення сплати судового збору до винесення рішення по справі. у зв`язку з чим у задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору останнього, слід відмовити через необґрунтованість та недоведеність.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 19, 136, 175, 177, 187, 274, 277, 279 ЦПК України, Законом України «Про судовий збір», суддя, -

у х в а л и в:

Прийняти до розгляду та відкрити провадження у справі за позовною заявою до Комунального закладу охорони здоров`я «Лозівське територіальне медичне об`єднання» в особі директора Жовтого Івана Юрійовича про визнання недійсним акту на списання бланку трудової книжки та зобов`язання вчинити певні дії щодо складання належного акту на зіпсований під час заповнення бланку трудової книжки.

Відстрочити сплату судового збору до ухвалення судового рішення у справі

Розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Призначити судове засідання на 25 липня 2019 року о 15-00 годині в приміщенні Лозівського міськрайонного суду Харківської області за адресою: м. Лозова, Харківської області, вул. Ярослава Мудрого, 9.

В судове засідання викликати сторони.

Визначити відповідачу п`ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву. У зазначений строк відповідач має право надіслати суду відзив на позовну заяву, який повинен відповідати вимогам ст. 178 ЦПК України, і всі письмові та електронні докази (які можливо доставити до суду), висновки експертів і заяви свідків, що підтверджують заперечення проти позову.

Відповідно до вимог ч. 4 ст. 178 ЦПК України, одночасно з надісланням (наданням) відзиву до суду, копію відзиву та доданих до нього документів відповідач зобов`язаний надіслати іншим учасникам справи. У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами (ч. 8 ст. 178 ЦПК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 193 ЦПК України у строк для подання відзиву відповідач має право пред`явити зустрічний позов.

Встановити позивачу п`ятиденний строк з дня отримання відзиву для подання відповіді на відзив, яка має відповідати вимогам частини третьої - п`ятої ст.178 ЦПК України, копія якої одночасно з поданням до суду повинна бути надіслана іншим учасникам справи.

Роз`яснити учасникам справи, що відповідно до ч. 5 ст.279 ЦПК України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Сторони можуть отримати інформацію щодо даної справи в мережі Інтернет за веб-адресою сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України: http://court.gov.ua/fair/sud2025/.

Копію ухвали про відкриття провадження у справі разом з копією позовної заяви та копіями доданих до неї матеріалів надіслати сторонам.

Ухвала може бути оскаржена лише в частині не дотримання підсудності (п. 8 ч. 1 ст. 353 ЦПК України) в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги враховуючи п.п. 15.5. п. 15 Розділу 13 Перехідні положення ЦПК України, до Харківського апеляційного суду через Лозівський міськрайонний суд Харківської області протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення. В іншій частині ухвала оскарженню не підлягає.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Суддя Н.А. Смірнова