Рішення № 82937600, 09.07.2019, Господарський суд Чернігівської області

РІШЕННЯ

Іменем України

09 липня 2019 року м. Чернігів справа № 927/286/19

Господарський суд Чернігівської області у складі судді А.С. Сидоренка, за участю секретаря судового засідання Степаненко К.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження матеріали позовної заяви за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Буринський молокозавод» 41700, м. Буринь Сумської області, вул. Конотопське шосе, 1До Товариства з обмеженою відповідальністю «Лосинівський маслосирзавод» 16663, смт. Лосинівка Ніжинського району Чернігівської області, вул. Київська, 9про стягнення 771 665 грн. 73 коп.

Представники сторін в судове засідання не з`явились.

В судовому засіданні 09.07.2019р., на підставі ст. 240 Господарського процесуального кодексу України, було підписано вступну та резолютивну частину рішення.

СУТЬ СПОРУ:

05 квітня 2019 року до Господарського суду Чернігівської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Буринський молокозавод» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Лосинівський маслосирзавод» про стягнення 1 168 166,35 грн. заборгованості по оплаті товару, поставленого згідно договору поставки № 07/11/2017 від 07.11.2017р., 11 681,66 грн. нарахованого на суму боргу індексу інфляції, 7 045,08 грн. трьох процентів річних з простроченої суми та 84 772,64 грн. пені за несвоєчасну оплату поставленого товару.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилається на невиконання відповідачем взятих на себе зобов`язань щодо своєчасної оплати поставленого товару.

Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 09.04.2019р.:

позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Буринський молокозавод» про стягнення 1 271 665 грн. 73 коп. залишено без руху;

зобов`язано Товариство з обмеженою відповідальністю «Буринський молокозавод» протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху подати до господарського суду докази сплати судового збору в сумі 0,89 грн.;

роз`яснено Товариству з обмеженою відповідальністю «Буринський молокозавод», що в разі неусунення всіх недоліків заяви у строк, встановлений судом, позовна заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.

На виконання вказаних вище вимог, 18 квітня 2019 року до Господарського суду Чернігівської області позивачем подані докази сплати судового збору в сумі 0,89 грн. (платіжне доручення № 4582 від 15.04.2019р.).

Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 22.04.2019р.:

прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі;

постановлено здійснювати розгляд позовної заяви за правилами загального позовного провадження;

призначено розгляд позовної заяви в підготовчому судовому засіданні на 21.05.2019р.;

встановлений процесуальний строк для подання відповідачем відзиву на позовну заяву – протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення даної ухвали.

У встановлений господарським судом процесуальний строк відповідачем відзив на позовну заяву поданий не був.

Згідно з ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

21 травня 2019 року господарський суд постановив протокольну ухвалу про відкладення підготовчого засідання на 04.06.2019р.

В підготовчому засіданні 04.06.2019р., на підставі ст. 216 Господарського процесуального кодексу України, оголошено перерву до 25.06.2019р.; крім того, в підготовчому засіданні 04.06.2019р. суд постановив протокольну ухвалу про продовження строку підготовчого провадження на тридцять днів.

21 червня 2019 року до Господарського суду Чернігівської області надійшла заява від 03.06.2019р. № 139 позивача про зменшення розміру позовних вимог в частині стягнення основного боргу до 668 166,35 грн. В обґрунтування даної заяви позивач посилається на сплату відповідачем частини боргу в сумі 500 000,00 грн., а також відшкодування останнім судового збору в сумі 19 074,99 грн.

Таким чином, з урахуванням відповідної проплати, позивач просить стягнути з відповідача 668 166,35 грн. основного боргу, 11 681,66 грн. нарахованого на суму боргу індексу інфляції, 7 045,08 грн. трьох процентів річних з простроченої суми та 84 772,64 грн. пені за несвоєчасну оплату поставленого товару.

Згідно ст. 46 Господарського процесуального кодексу України, крім прав та обов`язків, визначених у статті 42 цього Кодексу, позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог – до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

Суд не приймає відмови від позову, зменшення розміру позовних вимог, визнання позову відповідачем у справі, в якій особу представляє її законний представник, якщо його дії суперечать інтересам особи, яку він представляє.

Розглянувши вказану вище заяву позивача, суд вважає за можливе прийняти зменшення розміру позовних вимог, оскільки відповідні дії позивача не суперечать його інтересам.

Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 25.06.2019р.:

закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті в судовому засіданні на 09.07.2019р.;

викликано для участі в судовому засіданні представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Буринський молокозавод» в якості позивача з одночасним повідомленням останнього про те, що у разі його неявки в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійде заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору;

викликано для участі в судовому засіданні представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Лосинівський маслосирзавод» в якості відповідача з одночасним повідомленням останнього про те, що його неявка не перешкоджає проведенню судового засідання та розгляду справи.

Сторони належним чином були повідомлені про дату, час та місце проведення судового засідання, однак не скористались своїм процесуальним правом на участь у ньому.

Таким чином, вважається, що відповідач належним чином був повідомлений про розгляд Господарським судом Чернігівської області позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Буринський молокозавод».

08 липня 2019 року на електронну пошту Господарського суду Чернігівської області надійшло клопотання від 08.07.2019р. № 77 відповідача про розгляд справи без участі його представника (документ не підписаний ЕЦП). В обґрунтування даного клопотання відповідач посилається на неможливість забезпечити до суду явку його повноважного представника – юриста; одночасно відповідач повідомив, що станом на 08.07.2019р. сума основного боргу становить 368 166,35 грн., на підтвердження чого надісланий акт звіряння взаємних розрахунків за період з 01.01.2019р. по 08.07.2019р.

Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини справи, дослідивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Буринський молокозавод» зареєстроване в якості суб`єкта господарювання 12.01.2015р., про що у Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань внесені відомості за № 1 610 102 0000 000598.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Лосинівський маслосирзавод» зареєстроване в якості суб`єкта господарювання 20.05.1999р., про що у Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань внесені відомості за № 1 051 120 0000 000222.

Згідно ч. 1 ст. 202 Цивільного кодексу України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

У відповідності з ч. 1 ст. 205 Цивільного кодексу України, правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ст. 173 – 175 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько – господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Майново – господарськими визнаються цивільно – правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України).

07 листопада 2017 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Буринський молокозавод» (Постачальник) в особі директора ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю «Лосинівський маслосирзавод» (Покупець) в особі в.о. директора ОСОБА_2 був укладений договір поставки № 07/11/2017 (надалі – Договір).

Згідно умов Договору (п. 1.1 – 1.3, 1.6, 2.1, 2.2, 2.3.1, 2.5, 3.1 – 3.3, 7.1 та 7.2), Постачальник зобов`язався передавати у власність Покупця Товар, а Покупець зобов`язався приймати та оплачувати Товар у відповідності з умовами цього Договору.

Під Товаром за цим Договором розуміється: молоко знежирене охолоджене (обрат).

Кількість Товару, що поставляється за цим Договором, зазначається у видаткових накладних.

Одиницею виміру молока знежиреного охолодженого (обрату) є кілограм.

Транспортування Товару здійснюється транспортом і за рахунок Постачальника.

Разом з партією Товару Постачальник передає Покупцеві належним чином оформлену товарно-транспортну накладну за формою 1-ТН, видаткову накладну, декларацію виробника, ветеринарне свідоцтво та інші документи, передбачені чинним законодавством. Право власності на Товару переходить до Покупця в момент підписання накладної про прийняття Товару.

Приймання Товару за кількістю здійснюється на території Покупця відповідно до показників лічильника Постачальника.

Датою поставки Товару є дата підписання Покупцем видаткової накладної на Товар. Право власності на Товар переходить до Покупця в момент підписання Покупцем накладної про прийняття Товару.

Ціна Товару вказується в Протоколі погодження цін на Товар, який є невід`ємною частиною Договору.

Розрахунок Покупця з Постачальником за поставлений Товар проводиться протягом п`яти банківських днів з моменту фактичного отримання Товару та після оформлення сторонами Акту звірки.

Розрахунки між сторонами здійснюються в гривнях у безготівковій формі шляхом перерахування грошових коштів з рахунку Покупця на рахунок Постачальника, що вказані в даному Договорі.

Цей Договір складено української мовою, в двох примірниках, що мають рівну юридичну силу, по одному для кожної із сторін.

Договір вступає в силу з моменту його підписання обома сторонами і діє до 31.12.2018р. У випадку, якщо у сторін на момент закінчення строку дії Договору залишаються невиконаними договірні зобов`язання та незадоволені законні вимоги, дія Договору продовжується до повного виконання таких зобов`язань.

На виконання умов Договору, позивач поставив відповідачеві Товар на суму 1 868 166,35 грн.

Факт поставки позивачем Товару та прийняття його відповідачем підтверджується товарно-транспортними накладними, спеціалізованими товарними накладними на привезення молочної сировини до ТТН та видатковими накладними, на яких містяться підписи уповноважених осіб відповідача, скріплені печатками товариства (а.с. 25 – 57).

Відповідач частково розрахувався з позивачем, сплативши за поставлений Товар 700 000,00 грн. (платіжні доручення № 59 від 24.01.2019р., № 21522 від 26.02.2019р., № 196 від 27.02.2019р., № 213 від 28.02.2019р., № 21570 від 13.03.2019р., № 21607 від 19.03.2019р. та № 21639 від 26.03.2019р. (а.с. 58 – 64)), у зв`язку з чим сума заборгованості по оплаті поставленого Товару на день звернення позивача з позовом до суду становила 1 168 166,35 грн.

Згідно ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Стаття 526 Цивільного кодексу України передбачає, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як зазначалося вище, позивач належним чином виконав свої зобов`язання шляхом поставки Товару.

Відповідач, в свою чергу, зобов`язання щодо своєчасної та в повному обсязі оплати поставленого товару не виконав, у зв`язку з чим на день звернення позивача з позовом до суду мав заборгованість в сумі 1 168 166,35 грн.

Як вже зазначалось вище, відповідач сплатив частину боргу в сумі 500 000,00 грн., у зв`язку з чим на день вирішення даного спору сума заборгованості по оплаті поставленого Товару становить 668 166,35 грн.

Частина 2 ст. 625 Цивільного кодексу України передбачає, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Виходячи з того, що відповідач припустився прострочення виконання зобов`язання по оплаті поставленого Товару, з нього підлягає стягненню нарахований на суму боргу індекс інфляції в сумі 11 681,66 грн. за період з 01.01.2019р. по 31.01.2019р., а також три проценти річних від простроченої суми за період з 09.01.2019р. по 29.03.2019р. в сумі 7 045,08 грн.

Згідно ч. 1 ст. 546 Цивільного кодексу України, виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

У відповідності зі ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з п. 4.2 Договору, в разі просторочення оплати поставленого Товару Покупець сплачує Постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення оплати.

На підставі цих умов Договору, позивач, за неналежне виконання відповідачем зобов`язання по оплаті поставленого Товару, нарахував пеню в розмірі 84 772,64 грн. за період з 09.01.2019р. по 29.03.2019р.

Матеріалами справи підтверджується факт прострочення відповідачем виконання зобов`язань по оплаті поставленого Товару, а тому з нього підлягає стягненню пеня в сумі 84 772,64 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач звертався до відповідача з вимогою (претензія від 15.02.2019р. № 34) сплатити суму заборгованості по оплаті поставленого Товару (1 768 166,35 грн.) протягом семи днів з моменту отримання вимоги.

Листом (відповідь на претензію) від 14.03.2019р. відповідач повідомив про часткове погашення суми боргу (500 000,00 грн.) з одночасним зверненням уваги про намір сплати решти суми в найближчий час.

Іншим листом (від 12.03.2019р. № 35) відповідач повідомляв позивача про те, що за його підрахунками станом на 12.03.2019р. сума боргу становить 1 318 166,35 грн.; при цьому, відповідач повідомив про намір сплати в березні 2019р. 150 000,00 грн. (у період з 11.03.2019р. по 15.03.2019р. – 50 000,00 грн., у період з 18.03.2019р. по 22.03.2019р. – 50 000,00 грн., у період з 25.03.2019р. по 29.03.2019р. – 50 000,00 грн.).

Оскільки відповідач своєчасно та в повному обсязі з позивачем не розрахувався, останній правомірно звернувся з відповідною позовною заявою до суду.

За таких обставин позовні вимоги є обґрунтованими і підлягають задоволенню у повному обсязі.

За правилами ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

За подання до суду даної позовної заяви позивачем було сплачено 19 074,99 грн. судового збору, який за повідомленням останнього був відшкодований відповідачем в повному обсязі.

Керуючись ст. 173 – 175, 193 Господарського кодексу України, ст. 11, 202, 205, 526, 546, 549, 530, 626, 629 Цивільного кодексу України, ст. 46, 129, 165, 233, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Лосинівський маслосирзавод» (16663, смт. Лосинівка Ніжинського району Чернігівської області, вул. Київська, 9, код 21403660) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Буринський молокозавод» (41700, м. Буринь Сумської області, вул. Конотопське шосе, 1, код 39580318) 668 166 грн. 35 коп. заборгованості, 11 681 грн. 66 коп. нарахованого на суму боргу індексу інфляції, 7 045 грн. 08 коп. трьох процентів річних з простроченої суми та 84 772 грн. 64 коп. пені.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду у строк, встановлений ч. 1 ст. 256 Господарського процесуального кодексу України, шляхом подання апеляційної скарги через місцевий господарський суд.

Повний текст рішення складено та підписано 10.07.2019р.

Суддя А.С.Сидоренко