Ухвала суду № 82937587, 09.07.2019, Господарський суд Рівненської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

33013 , м. Рівне, вул. Набережна, 26А

__________________

УХВАЛА

"09" липня 2019 р. м.Рівне Справа № 918/356/19

Господарський суд Рівненської області у складі судді Церковної Н. Ф., за участі секретаря судового засідання Оліфер С. М., розглянувши за правилами загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні матеріали справи за позовом Заступника керівника Здолбунівської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Деражненської сільської ради Рівненської області до Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" в особі Рівненської філії Публічного товариства "Укртелеком" про визнання недійсними договору оренди майна та зобов`язання повернути приміщення

у засіданні приймали участь:

від органу прокуратури - Безпалов А.В.,

від позивача - не з`явився;

від відповідача - не з`явився;

ВСТАНОВИВ:

У травні 2019 року Заступник керівника Здолбунівської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Деражненської сільської ради Рівненської області звернувся до Господарського суду Рівненської області з позовною заявою до Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" в особі Рівненської філії Публічного товариства "Укртелеком" про визнання недійсними договору оренди майна та зобов`язання повернути приміщення.

Ухвалою суду від 28.05.2019 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 19.06.2019 року.

14 червня 2019 року від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому останній зазначає про те, що прокурором не наведено правових підстав для звернення до суду з даним позовом в інтересах держави в особі Деражненської сільської ради Рівненської області, у зв`язку з чим просить суд залишити позов без розгляду.

У зв`язку із перебуванням судді Церковної Н.Ф. у відряджені, розгляд справи, призначений на 19.06.2019 року, не відбувся, про що в матеріалах справи наявна відповідна довідка. Ухвалою суду від 24.06.2019 року розгляд справи призначено на 09.07.2019 року.

27 червня 2019 року Заступником керівника Здолбунівської місцевої прокуратури подано відповідь на відзив, в якому ним зазначено про необґрунтованість заперечень відповідача з приводу відсутності підстав для звернення з даним позовом, які детально наведені у позовній заяві.

03 липня 2019 року відповідачем подано заперечення на відповідь на відзив, згідно яких останній, зокрема, вважає твердження прокурора викладені у відповіді на відзив необґрунтованими та зазначає про відсутність правових підстав для звернення прокурора до суду за даним позовом в інтересах держави особі Деражненської сільської ради Рівненської області.

У судове засідання 09.07.2019 року з`явився прокурор, який підтримав позовні вимоги. Представник позивача та відповідача в судове засідання не з`явилися . Про дату час та місце розгляду справи повідомлені належним чином. Причини неявки суду не повідомили.

Відповідно до ч.3 ст.202 ГПК України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі:

1) неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Розглянувши у підготовчому засіданні матеріали справи, заслухавши пояснення прокурора, суд встановив таке.

Прокурор в обґрунтування позовних вимог посилається на те, що Здолбунівсько місцевою прокуратурою встановлено, що 03.01.2017 року між Деражненською сільською радою та Публічним акціонерним товариством "Укртелеком" в особі директора Рівненської філії Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" укладено договір оренди комунального майна №566-340-152/17 на підставі якого орендарю передано у строкове платне користування для розміщення автоматичної телефонної станції нерухоме майно - частину нежитлових приміщень загальною площею 49 кв.м., розташованих по АДРЕСА_1 . Разом з тим, згідно інформації Деражненської сільської ради від 19.02.2019 за №165, перед укладенням договору оренди нерухомого майна №566-340-152/17 від 03.01.2017, а також перед продовженням дії вказаного договору, незалежна експертна оцінка орендованого комунального майна не проводилась.

Таким чином, прокурор зазначає що спірний договір укладено з порушенням вимог ст. ст. 3, 7 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні", ст. ст. 10,11 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", а саме, без проведення оцінки майна, що є обов`язковою у разі визначення розміру орендної плати за оренду державного та комунального майна. Оскільки Деражненською сільською радою жодних заходів до припинення договору оренди, запобігання порушенню економічних інтересів територіальної громади не вжито, то прокурор вбачає правові підстави для звернення з даним позовом в інтересах держави в особі Деражненської сільської ради для захисту порушеного права.

Згідно ч. 3 ст. 4 ГПК України до господарського суду у справах, віднесених законом до його юрисдикції, мають право звертатися також особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

Відповідно до п. 3 ч.1 ст.131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює, зокрема, представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Згідно зі ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини сторонами цивільного розгляду є позивач і відповідач, які мають рівні права, включаючи право на юридичну допомогу. Підтримка прокуратурою однієї зі сторін може бути виправдана за певних умов, наприклад, з метою захисту вразливих осіб, які вважаються не здатними захистити свої інтереси самостійно, або в разі, якщо правопорушення зачіпає велику кількість людей, або якщо вимагають захисту реальні державні інтереси або майно (KOROLEV v. RUSSIA (no. 2), № 5447/03, § 33, ЄСПЛ, від 01 квітня 2010 року; MENCHINSKAYA v. RUSSIA, № 42454/02, § 35, ЄСПЛ, від 15 січня 2009 року).

Згідно положень ч. 3 ст. 53 ГПК України вбачається, що у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

За приписами ч. 4 ст. 53 ГПК України, прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених ст.174 цього Кодексу.

Європейський суд з прав людини зауважує, що національні суди мають вибирати способи такого тлумачення, які зазвичай можуть включати акти законодавства, відповідну практику, наукові дослідження тощо (VOLOVIK v. UKRAINE, № 15123/03, § 45, ЄСПЛ, 06 грудня 2007 року).

Тлумачення п. 3 ч. 1 ст. 131-1 Конституції України, з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, свідчить, що прокурор може представляти інтереси держави в суді тільки у виключних випадках, які прямо передбачені законом. Розширене тлумачення випадків (підстав) для представництва прокурором інтересів держави в суді не відповідає принципу змагальності, який є однією з засад правосуддя (пункт 3 частини другої статті 129 Конституції України).

У п. 3 ч. 1 ст. 131-1 Конституції України міститься відсилання до окремого закону, яким мають бути визначені виключні випадки та порядок представництва прокурором інтересів держави в суді. Таким є Закон України "Про прокуратуру".

Підстави для здійснення прокурором представництва держави в суді визначені у ч. 3 та 4 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру".

Відповідно до абз. 1 та 2 ч. 3 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" передбачено, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

Відповідно до ч. 4 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень.

Абзацем 6 п. 1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання участі прокурора у розгляді справ, підвідомчих господарським судам» від 23.03.2017 № 7 (із змінами) роз`яснено, що право прокурора на здійснення представництва в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави виникає у випадках нездійснення або неналежного здійснення захисту інтересів органом державної влади, органом місцевого самоврядування або іншим суб`єктом владних повноважень, до компетенції якого віднесено відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Інтереси держави мають чітко формулюватися й умотивовуватися прокурором. Звертаючись до суду, прокурор повинен обґрунтувати наявність підстав для здійснення представництва у порядку, передбаченому ч. 2 або 3 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру". Слід враховувати, що прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду із представництвом інтересів держави або громадянина, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. Зазначені обставини повинні перевірятися судом при зверненні прокурора з відповідною заявою або скаргою до суду (абз. 2 п. 3 зазначеної постанови).

Не допускається здійснення прокурором представництва в суді інтересів держави в особі державних компаній, а також у правовідносинах, пов`язаних із виборчим процесом, проведенням референдумів, діяльністю Верховної Ради України, Президента України, створенням та діяльністю засобів масової інформації, а також політичних партій, релігійних організацій, організацій, що здійснюють професійне самоврядування, та інших громадських об`єднань. Представництво в суді інтересів держави в особі Кабінету Міністрів України та Національного банку України може здійснюватися прокурором Генеральної прокуратури України або регіональної прокуратури виключно за письмовою вказівкою чи наказом Генерального прокурора України або його першого заступника чи заступника відповідно до компетенції.

Відповідно до абз. 1, 2 ч. 4 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді.

Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва.

Таким чином, прокурор має право здійснювати в господарському суді представництво законних інтересів держави в особі органу державної влади, органу місцевого самоврядування чи іншого суб`єкта владних повноважень, за виключенням державних компаній.

Слід враховувати, що прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду із представництвом інтересів держави або громадянина, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. Зазначені обставини повинні перевірятися судом при зверненні прокурора з відповідною заявою або скаргою до суду. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи його законним представником або суб`єктом владних повноважень.

У випадках неправильного визначення прокурором позивача, тобто органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, господарський суд на підставі п. 1 ч. 1 ст. 226 ГПК України залишає позов без розгляду.

Судом встановлено, що позовну заяву прокурором подано в інтересах держави в особі Деражненської сільської ради, яка є належним органом, уповноваженим державою здійснювати відповідні повноваження власника комунального майна – частини нежитлових приміщень загальною площею 49 кв.м., розташованих по АДРЕСА_1 , які передані відповідачу в тимчасове користування по Договору, про що також сам прокурор зазначає в позовній заяві.

Відповідно до ч. 5 ст. 60 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до закону здійснюють правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об`єктами права комунальної власності, в тому числі виконують усі майнові операції, можуть передавати об`єкти права комунальної власності у постійне або тимчасове користування юридичним та фізичним особам, здавати їх в оренду, продавати і купувати, використовувати як заставу, вирішувати питання їхнього відчуження, визначати в угодах та договорах умови використання та фінансування об`єктів, що приватизуються та передаються у користування і оренду.

Суд приходить до висновку про те, що Деражненська сільська рада, в особі якої в інтересах держави звернувся заступник керівника Здолбунівської місцевої прокуратури з даним позовом до суду, має підстави і можливість для самостійного захисту своїх прав щодо спірного комунального майна.

Саме лише посилання у позовній заяві прокурора на те, що орган, уповноважений здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, неналежним чином здійснює відповідні повноваження захисту державних інтересів, не достатньо для прийняття судом рішення в такому спорі по суті, оскільки за змістом абз. 2 ч. 4 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор здійснює представництво інтересів держави в суді виключно після підтвердження судом правових підстав для представництва.

У такому разі прокурор повинен надати відповідні докази відповідно до вимог ст.ст. 73, 74, 76, 77 ГПК України зокрема: докази внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань про вчинене кримінальне правопорушення на підставі ст. 367 Кримінального кодексу України (службова недбалість); вирок суду щодо службових осіб; докази накладення дисциплінарних стягнень на державних службовця, які займають посаду державної служби в органі державної влади та здійснює встановлені для цієї посади повноваження, за невиконання чи неналежне виконання службових обов`язків.

Аналогічну правову позицію викладено у постановах Вищого господарського суду України від 02.11.2016 у справі № 923/1006/15, від 02.08.2017 у справі № 922/2885/16.

Не здійснення захисту виявляється в усвідомленій пасивній поведінці уповноваженого суб`єкта владних повноважень - він усвідомлює порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається. Здійснення захисту неналежним чином виявляється в активній поведінці (сукупності дій та рішень), спрямованій на захист інтересів держави, але яка є неналежною.

Суд наголошує, що захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб`єкти владних повноважень, а не прокурор. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідного суб`єкта владних повноважень, який всупереч вимог закону не здійснює захисту або робить це неналежно. У кожному такому випадку прокурор повинен навести (а суд перевірити) причини, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб`єктом, і які є підставами для звернення прокурора до суду.

Відповідно до ст. 7 ГПК України правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях неодноразово декларував позицію про те, що вже сама присутність прокурора на судовому процесі на боці однієї зі сторін ставить під загрозу принцип рівності та справедливий баланс між сторонами, участь прокурора може створювати відчуття нерівності у сторони (пункти 30-33 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Менчинська проти Росії", пункт 53 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Мартіні проти Франції").

Таким чином, участь прокурора у судовому процесі має бути обґрунтована, не допускається здійснення прокурором представництва інтересів у суді особи або органу без наявності чіткого та законного обґрунтування необхідності такої участі, оскільки інакше буде порушено принцип рівності сторін при розгляді господарського спору.

Прокурор не може вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати належного суб`єкта владних повноважень, який може і бажає захищати інтереси держави.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про те, що у даній справі немає передбачених законом виключних випадків, коли прокурор може звернутися до суду за захистом інтересів держави, а твердження заступника керівника Здолбунівської місцевої прокуратури, що Деражненська сільська рада неналежним чином здійснює захист своїх прав є безпідставним.

За приписами п. 1 ч. 2 ст. 185 ГПК України, за результатами підготовчого засідання суд постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без розгляду.

Відповідно до п. 1 ч.1 ст. 226 Господарського процесуального кодексу України суд залишає позов без розгляду, якщо позов подано особою, яка не має процесуальної дієздатності.

Враховуючи викладене вище, суд дійшов висновку про залишення позову без розгляду на підставі п. 1 ч. 1 ст. 226 Господарського процесуального кодексу України, оскільки прокурор, звертаючись до суду із позовом в інтересах держави в особі Деражненської сільської ради, не обґрунтував наявності підстав для здійснення такого представництва інтересів держави в суді.

Керуючись ст. ст. 182, 183, 185, 234, 235 ГПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов Заступника керівника Здолбунівської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Деражненської сільської ради Рівненської області до Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" в особі Рівненської філії Публічного товариства "Укртелеком" про визнання недійсними договору оренди майна та зобов`язання повернути приміщення залишити без розгляду

Ухвала набирає законної сили після її підписання та може бути оскаржена порядку та строки, встановленні ст. ст. 255, 256, 257 ГПК України.

Ухвала підписана 09.07.2019 року.

Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається: https://court.gov.ua/sud5019/.

Суддя Церковна Н.Ф.