Рішення № 82937321, 04.07.2019, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 61022 м. Харків, пр. Науки, буд.5, тел./факс 702-10-79 inbox@lg.arbitr.gov.ua ___________________________ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

04 липня 2019 року Справа №913/247/19

Провадження №16/913/247/19

За позовом Фонду комунального майна Сєвєродонецької міської ради, м.Сєвєродонецьк Луганської області

до фізичної особи-підприємця Бірюкова Ігоря Анатолійовича, м.Сєвєродонецьк Луганської області

про стягнення 21424 грн 03 коп.

Суддя Шеліхіна Р.М.

Секретар судового засідання - Бикова К.А.

У засіданні брали участь:

від позивача: представник не прибув;

від відповідача: представник не прибув,

в с т а н о в и в:

Суть спору: позивачем заявлено вимогу про стягнення боргу по орендній платі на підставі договору на оренду нежилого приміщення від 01.04.2013 №29 у сумі 12777,06 грн за період 1-2 квартали 2018 року та з 01.07.2018 по 30.07.2018 та пені у сумі 8646,97 грн, з яких:

-4709,82 грн за період з 12.01.2018 по 26.04.2019, нараховану на борг за 2-4 квартали 2017 року у сумі 10507,86 грн;

-3937,14 грн за період з 11.04.2018 по 26.04.2019, нараховану на борг за 1-3 квартали 2018 року у сумі 12777,06 грн.

Ухвалою господарського суду Луганської області від 06.05.2019 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження та судове засідання призначено на 27.05.2019.

Ухвалою господарського суду Луганської області від 17.05.2019 за клопотанням позивача, судове засідання вирішено проводити в режимі відеоконференції.

У судове засідання 27.05.2019 прибув повноважний представник позивача.

Від позивача через канцелярію суду надійшли пояснення від 11.05.2019 №01.01-10/05/358, в яких позивач зазначає, що наявність судового рішення про задоволення вимог позивача, яких боржник не виконав, не припиняє договірних правовідносин та не звільняє боржника від відповідальності за невиконання грошового зобов`язання у вигляді застосування штрафних санкцій.

Ухвалою господарського суду Луганської області від 27.05.2019 розгляд справи відкладено на 04.07.2019.

У судове засідання 04.07.2019 представники сторін не прибули.

Від позивача через канцелярію суду надійшли пояснення від 04.06.2019 №01.01-10/05/404, в яких позивач зазначає, що рішенням господарського суду Луганської області від 13.02.2018 у справі №913/919/17 договір оренди нежилого приміщення від 01.04.2013 №29 було достроково розірвано, однак відповідач продовжував користуватись майном, на підставі чого позивач нарахував заборгованість з орендної плати за період з 01.01.2018 по 30.07.2018 - день фактичного повернення майна.

Також, позивач вважає, що на підставі п. 7.3. договору оренди, відповідач повинен сплатити пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ.

Частиною 8 статті 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.

З огляду на вищевикладене, господарський суд розглядає справу в порядку частині 8 статті 252 Господарського процесуального кодексу України за наявними в ній матеріалами.

Між Фондом комунального майна Сєвєродонецької міської ради (орендодавцем) та фізичною особою - підприємцем Бірюковим Ігорем Анатолійовичем (орендарем) було укладено договір оренди нежилого приміщення від 01.03.2013 №29, відповідно до п.1.1. якого орендодавець передав, а орендар прийняв у строкове платне користування нежитлове приміщення за адресою: м.Сєвєродонецьк, вул.Маяковського, 25-Б , інвентарний № 469 , загальною площею 125,2 кв.м, яке знаходиться на балансі Фонду комунального майна Сєвєродонецької міської ради для здійснення підприємницької діяльності в галузі надання побутових послуг.

Вартість приміщення визначена відповідно до експертної оцінки та складає 73242 грн 00 коп. (п.1.2 договору).

Право користування приміщенням орендарем настає одночасно з підписанням цього договору та акту приймання - передачі вищезазначеного приміщення (п. 2.1 договору).

Відповідно до п. 2.4. договору коли закінчується термін оренди, а також у випадку дострокового розірвання договору, орендар повертає орендодавцю приміщення у стані, що не погіршує конструктивні та технологічні якості приміщення у порівнянні зі станом на момент передачі його в оренду. Орендар передає орендодавцю приміщення протягом 5-ти днів з моменту припинення договору оренди. Приміщення вважається повернутим орендодавцю з моменту підписання сторонами акту прийняття - передачі (п. 2.4 договору).

Орендна плата визначається на підставі п.10 "Методики розрахунку та порядку використання плати за оренду майна, що є власністю територіальної громади міста Сєвєродонецька Луганської області", яка затверджена рішенням 8-ї сесії Сєвєродонецької міської ради 5-го скликання від 14.09.2006 №348 і встановлюється у розмірі 8% від вартості цього приміщення, визначеної експертним шляхом. (п.5.1 договору).

Орендна плата вноситься щоквартально не пізніше 10-го числа наступного за кварталом місяця на рахунок Фонду комунального майна №37119013001058, в ГУДКСУ у Луганській області, МФО 804013, ідентифікаційний код 25372814. При цьому орендар самостійно корегує місячну орендну плату за попередній місяць на індекс інфляції за поточний місяць. По закінченню строку дії цього договору орендна плата вноситься орендарем по день фактичної здачі приміщення за актом (п.п.5.4, 5.7 договору).

За умовами п.7.3 договору орендар за несплату орендної плати у встановлений цим договором строк сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від квартальної орендної плати за кожний день прострочення платежу.

Цей договір діє з моменту підписання по 30.03.2016 (п.10.1 договору).

Відповідно до п. 10.8. договору, його дія припиняється внаслідок закінчення строку, на який він був укладений, загибелі об`єкта оренди, приватизації приміщення, достроково за погодженням сторін або за рішенням господарського суду.

Додатковою угодою від 05.04.2016 №1 сторони, зокрема, продовжили строк дії договору до 28.02.2019.

Рішенням господарського суду Луганської області від 13.02.2018 у справі №913/919/17, яке набрало законної сили 12.03.2018, за позовом керівника Сєвєродонецької місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Фонду комунального майна Сєвєродонецької міської ради до фізичної особи-підприємця Бірюкова Ігоря Анатолійовича про розірвання договору оренди нежилого приміщення, зобов`язання повернути нежиле приміщення та стягнення заборгованості по орендній платі у сумі 10885,45 грн, позовні вимоги задоволені повністю.

Частиною 5 статті 188 Господарського кодексу України встановлено, якщо судовим рішенням договір змінено або розірвано, договір вважається зміненим або розірваним з дня набрання чинності даним рішенням, якщо іншого строку набрання чинності не встановлено за рішенням суду.

Тобто, правовідносини сторін з приводу оренди майна на підставі договору на оренду нежилого приміщення від 01.04.2013 №29 закінчились - 12.03.2018.

Відповідно до акту державного виконавця від 30.07.2018 встановлено, що на виконання наказу господарського суду Луганської області від 12.03.2018 у справі №913/919/17, приміщення загальною площею 125,2 кв.м, що знаходиться за адресою: м. Сєвєродонецьк, вул.Маяковського, 25-Б , повернуто орендодавцю.

Позивач, керуючись приписами п.5.7 договору оренди, нарахував і просить стягнути з відповідача орендну плату за період з 01.01.2018 по 30.07.2018 в розмірі 12777,06 грн та пеню у сумі 8646,97 грн, з яких:

-4709,82 грн за період з 12.01.2018 по 26.04.2019, нараховану на борг за 2-4 квартали 2017 року у сумі 10507,86 грн, стягнутий за рішенням господарського суду Луганської області від 13.02.2018 у справі №913/919/17 ;

-3937,14 грн за період з 11.04.2018 по 26.04.2019, нараховану на борг за 1-3 квартали 2018 року у сумі 12777,06 грн.

Відповідач правом участі у судових засіданнях не скористався, відзив до матеріалів справи не надав.

Враховуючи вищевикладене, повно, всебічно і об`єктивно дослідивши матеріали та обставини справи, оцінивши надані позивачем докази своїх вимог до суті спору, їх належність, допустимість, достовірність кожного окремо і у сукупності без надання жодному доказу пріоритету або вищої сили, суд дійшов висновку, що позов слід задовольнити частково.

Так, предметом позову є матеріально-правова вимога позивача до відповідача, а підставою - посилання на належне йому право, юридичні факти, що призвели до порушення цього права, та правове обґрунтування необхідності його захисту.

Предметом даного позову позивач визначає стягнення заборгованості з орендної плати у сумі 12777 грн 06 коп. за період з 01.01.2018 по 30.07.2018 та пені у сумі 8646,97 грн , з яких:

-4709,82 грн за період з 12.01.2018 по 26.04.2019, нараховану на борг за 2-4 квартали 2017 року у сумі 10507,86 грн, стягнутий за рішенням господарського суду Луганської області від 13.02.2018 у справі №913/919/17;

-3937,14 грн за період з 11.04.2018 по 26.04.2019, нараховану на борг за 1-3 квартали 2018 року.

Підставою позову позивач вказує невиконання відповідачем умов договору на оренду нежилого приміщення від 01.04.2013 №29, який є розірваним за рішенням господарського суду Луганської області від 13.02.2018 у справі №913/919/17. Рішення набрало законної сили - 12.03.2018. Тобто, договір припинив свою дію 12.03.18.

Відповідно до ч.4 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом. Таким чином, вказане рішення має преюдиційний характер при розгляді даної справи.

Згідно ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частиною 1 ст.2 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" передбачено, що орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.

Частиною 1 ст.759 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором найму (оренди), наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Тобто, строк дії договору є істотною умовою договору найму (оренди). Користування річчю, внесення плати і обов`язок нести відповідальність за несплату орендної плати здійснюється тільки на підставі і в рамках діючого договору.

Згідно з ч.1 ст.286 Господарського кодексу України орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством. Так, орендна плата також є суттєвою умовою договору оренди і встановлюється в договорі за домовленістю сторін.

Згідно зі ст.29 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" за невиконання зобов`язань за договором оренди, в тому числі за зміну або розірвання договору в односторонньому порядку, сторони несуть відповідальність, встановлену законодавчими актами України та договором.

Договором на оренду нежилого приміщення від 01.04.2013 №29, укладеним між позивачем та відповідачем у справі, встановлено, що орендна плата вноситься щоквартально не пізніше 10-го числа наступного за кварталом місяця на рахунок Фонду комунального майна.

Так, орендарем під час дії договору - за період з 01.01.2018 по 11.03.2018 (з 12.03.2018 договір розірвано), невиконані зобов`язання з повної та своєчасної сплати орендних платежів, а тому позов в частині суми боргу 4265,56 грн слід задовольнити - за вказаний період дії договору.

Що стосується стягнення орендної плати після розірвання договору, суд зазначає наступне.

На вимогу однієї із сторін, договір оренди може бути достроково розірваний з підстав, передбачених Цивільним кодексом України для розірвання договору найму, в порядку, встановленому статтею 188 цього Кодексу.(ч.4, ст.291 ГКУ).

Як зазначено вище, рішенням господарського суду Луганської області від 13.02.2018 у справі №913/919/17 договір, який є підставою даного позову розірвано. Рішення набрало законної сили - 12.03.2018.

За приписами ст. 785 Цивільного кодексу України у разі припинення договору найму наймач зобов`язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Судом встановлено, що після дострокового розірвання договору за рішенням суду від 13.02.2018, відповідач продовжував користуватись майном, і тільки 30.07.2018 державним виконавцем у примусовому порядку було повернено майно орендодавцеві.

Орендна плата може нараховуватися орендодавцем, сплачуватися орендарем чи стягуватися з нього в судовому порядку виключно за період дії договору оренди аж до моменту його припинення, тобто в межах дії договору оренди.

Частиною 2 статті 785 Цивільного кодексу України встановлений особливий вид неустойки за невиконання обов`язку з повернення орендованого майна у розмірі подвійної плати за користування ним за час прострочення, про стягнення якої позивач не заявив.

Суд також зазначає, що приписи пункту 5.7 договору оренди, на який посилається позивач як на підставу позову, суперечить приписам норм, які регулюють правовідносини в сфері оренди майна і чітко визначають, що орендою є строкове, платне користування майном на підставі договору. Із закінченням строку дії договору оренди припиняються і правовідносини сторін з приводу оренди майна. За таких обставин, незаконні умови договору не можуть бути підставою для задоволення позову в частині стягнення орендних платежів в період, коли договір закінчив свою дію.

На випадок, коли орендар не повертає майно орендодавцеві після закінчення строку дії договору, законодавчо встановлено право орендодавця (власника, балансоутримувача або іншої уповноваженої особи) на отримання з користувача неустойки за неправомірне - без договірне (самовільне) - користування майном ( ч.2 ст.785 ЦК України).

Таким чином, вимоги щодо стягнення орендної плати за період з 12.03.2018 по 30.07.2018 (після розірвання договору) у сумі 8511,5 грн є безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Пунктом 7.3 договору передбачено, що орендар за несплату орендної плати у встановлений цим договором строк сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від квартальної орендної плати за кожний день прострочення платежу.

З розрахунку позивача вбачається, що ним донараховано пеню у сумі 4709,82 грн за період з 12.01.2018 по 26.04.2019 на борг в сумі 10507,86 грн, стягнутий за рішенням господарського суду Луганської області від 13.02.2018 у справі №913/919/17, з яких:

-борг 149,68 грн за 2 квартал 2017 року;

-борг 5090,84 грн за 3 квартал 2017 року;

-борг 5267,34 грн за 4 квартал 2017 року.

Також позивач нарахував пеню за період з 11.04.2018 по 26.04.2019 у сумі 3937,14 грн на борг 12777,06 грн за 1-3 квартали 2018 року.

Перевіривши розрахунок пені, судом встановлено, що позивач помилково визначив період нарахування, вийшовши за межі шестимісячного строку, передбаченого ч. 6 ст.232 ГК України, та без врахування строку дії договору, який за рішенням суду розірвано від 12.03.18.

Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення пені підлягають задоволенню частково на суму 529,54 грн на суму боргу 10358,18 грн (5090,84 грн+5267,34 грн за 3-4 квартали 2017 року) за період з 12.01.2018 по 11.03.2018, тобто на борг, стягнутий за рішенням господарського суду Луганської області. У задоволенні решти заявленої до стягнення пені слід відмовити.

Таким чином, всього до стягнення підлягає 4795,10 грн.

Відповідно до приписів ст.129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір у сумі 429,96 грн слід покласти на відповідача пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст.ст.46, 73-74, 76-80, 129, 233, 236-238, 240-242 ГПК України, суд,

в и р і ш и в:

1.Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з фізичної особи - підприємця Бірюкова Ігоря Анатолійовича, АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь Фонду комунального майна Сєвєродонецької міської ради, 93404, м. Сєвєродонецьк Луганської області, бульвар Дружби Народів, б. 32, ід. код 25372814, борг у сумі 4265,56 грн за період з 01.01.2018 по 11.03.2018, пеню у сумі 529,54 грн за період з 12.01.2018 по 11.03.2018 та витрати на судовий збір у сумі 429,96 грн, видати наказ після набрання рішенням законної сили.

3.В решті вимог відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до ст. 256 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів.

Повний текст рішення складено і підписано 09.07.2019.

Суддя Р. Шеліхіна