Рішення № 82937236, 03.07.2019, Господарський суд Миколаївської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 липня 2019 року Справа № 915/743/19

м.Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області, у складі судді Семенчук Н.О.,

за участю секретаря судового засідання Мавродій Г.В.

за участю представника позивача – Сніжко В.Ю. – дов.№28 від 05.12.2018

за участю представника відповідача – Колодяжна Ю.А. – дов.№01/54-13 від 02.01.2019,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в порядку загального позовного провадження справу

за позовом: Державного підприємства “Енергоринок”, 01032, м.Київ, вул.Симона Петлюри, 27

до відповідача: Акціонерного товариства “Миколаївобленерго”, 54017, м.Миколаїв, вул. Громадянська, 40

про: стягнення 2 539 266,59 грн.

Державне підприємство “Енергоринок” звернулось до господарського суду Миколаївської області з позовною заявою №01/44-5847 від 22.03.2019 в якій просить суд стягнути з Акціонерного товариства “Миколаївобленерго” пені в сумі 2 539 266,59 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов Договору №4286/02 від 31.10.2007 в частині своєчасної оплати за поставлену електричну енергію в грудні 2018 року, у зв`язку з чим позивач нарахував та просить суд стягнути з відповідача штрафні санкції у вигляді пені.

Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 02.04.2019 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі у порядку загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 25 квітня 2019 року.

Відповідач у наданому до суду відзиві зазначає, що недоплата позивачу грошових коштів за куповану електроенергію у грудні 2018 року склалась, у зв`язку з тим, що на початок грудня 2018 року вже існувала заборгованість АТ «Миколаївобленерго» перед ДП «Енергоринок» в сумі 72 120,571 тис. грн., яка виникла через різке похолодання та збільшення вартості електроенергії, купованої у листопаді 2018 року. Вказану заборгованість відповідач погасив позивачу протягом грудня 2018 року та січня 2019 року, що ускладнювало виплату за куповану електроенергію поточного місяця. Зазначає, що з 01.12.2018 діяла постанова НКРЕКП від 30.11.2018 №1576 «Про алгоритм перерахування коштів на грудень 2018 року», згідно якої щоденні відрахування коштів АТ «Миколаївобленерго» на рахунки ДП «Енергоринок» з 01.12.2018 по 07.12.2018 складали 2 376,647 тис. грн. У зазначений період, крім щоденних відрахувань, товариством було сплачено в ДП «Енергоринок» 23 000 тис. грн. в погашення заборгованості листопада 2018 року. З 08.12.2018 щоденні відрахування були збільшені до 3 190,995 тис. грн.. на підставі постанови НКРЕКП від 07.12.2018 №1658 «Про внесення змін до постанови НКРЕКП від 30 листопада 2018 року №1576», а з 19.12.2018 – збільшення до 16 712,091 тис. грн. – постанова НКРЕКП від 18.12.2018 №1962 «Про внесення змін до постанови НКРЕКП від 30 листопада 2018 року №1576». Зазначає, що важливим фактором недоплати за куповану в грудні 2018 року електроенергію є значне зменшення збору від споживачів. Дебіторська заборгованість окремих категорій споживачів перед товариством станом на 31.12.2018 складала 212,2 млн. грн. Вказує, що на виконання вимог Закону України від 13.04.2017 за №2019-VIII «Про ринок електричної енергії», було створено ТОВ «Миколаївська електропостачальна компанія», єдиним учасником (засновником) якої є АТ «Миколаїобленерго». ТОВ «Миколаївська електропостачальна компанія» з 01.01.2019 почала виконувати функції постачальника універсальних послуг, а саме здійснювати постачання електричної енергії усім побутовим та малим не побутовим споживачам, електроустановки яких приєднані до мереж електричної енергії, розташованих на території Миколаївської області та іншим споживачам за вільними цінами. АТ «Миколаївобленерго» майже не отримувало на свої рахунки, як в попередні місяці, авансові платежі за електроенергію. Згідно договору купівлі – продажу електроенергії від 31.10.2007 №4286/02, товариство мало розрахуватись за грудень 2018 року в перші 14 днів наступного місяця, але скрутне матеріальне становище призвело до недостатності обігових коштів на поточний рахунок товариства для своєчасного розрахунку. Відповідач просить суд зменшити розмір пені на 90%.

Підготовче засідання призначене на 25.04.2018 було відкладено на 29 травня 2019 року.

Позивач у наданій до суду відповіді на відзив вказує, що відповідач безпідставно наводить доводи в обґрунтування відзиву, щодо зарахування коштів на грудень 2018 року з інших періодів всупереч вимогам Договору. Позивач просить суд врахувати тяжке фінансове становище позивача та критичний рівень заборгованості ДП «Енергоринок» перед своїми контрагентами та банком, недоведеністю відповідачем заявлених ним заперечень і вимог, вважає, що підстави для зменшення розміру штрафних санкцій відсутні, у зв`язку з чим, просить суд задовольнити позовні вимоги повністю.

Відповідач у наданих до суду запереченнях просить суд зменшити розмір пені на 90%.

Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 29.05.2019 закрито підготовче провадження та призначено справу №915/743/19 до судового розгляду по суті на 03 липня 2019 року.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача та представника відповідача, дослідивши та оцінивши усі подані у справу докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд встановив наступне.

31 жовтня 2007 року між Державним підприємством “Енергоринок” (далі – позивач, ДПЕ) та Відкритим акціонерним товариством “Миколаївобленерго” правонаступником якого є Акціонерне товариство “Миколаївобленерго” (далі – відповідач, ЕК) було укладено Договорі №4286/02 (далі – Договір), у відповідності

до умов якого позивач зобов`язується продавати, а відповідач зобов`язується купувати електричну енергію, та здійснювати її оплату відповідно до умов Договору (п.2.1 Договору).

Відповідно до п.4.1 Договору, ЕК надає до ДПЕ повідомлення про замовлене добове (по годинах) та місячне (по годинах) споживання електроенергії, повідомлення на замовлений місячний обсяг купівлі електроенергії з ОРЕ, а також інформацію про замовлений обсяг купівлі електроенергії з ОРЕ по всіх постачальниках електроенергії на території ліцензованої діяльності ЕК.

Згідно абз. 3 п. 4.1.1. Договору, повідомлення на замовлений місячний обсяг купівлі електроенергії з ОРЕ надається ЕК до ДПЕ факсимільним зв`язком за підписом керівника та головного бухгалтера ЕК і скріплене печаткою ЕК. Оригінал наданого повідомлення надсилається ЕК рекомендованим листом протягом трьох діб. В повідомленні про місячні обсяги купованої електроенергії обов`язково зазначається замовлений обсяг електроенергії (кВттод.) на місяць в цілому та вартість замовленого обсягу купівлі електроенергії (грн.), а також розміри оплати по декадах або етапах. Вартість замовленого обсягу купівлі електроенергії розраховується за встановленою НКРЕ прогнозною оптовою ринковою ціною з урахуванням встановленої НКРЕ суми місячного обсягу дотацій для компенсації втрат ЕК від здійснення постачання електричної енергії за регульованим тарифом, а також з урахуванням встановлених НКРЕ вирівнювальних націнок (знижок) для коригування платежу ЕК у зв`язку із застосуванням єдиних роздрібних тарифів на електроенергію для кожного із класів споживачів, крім населення, на території України. Розмір оплати по декадах або етапах визначається відповідно

до п. 6.3 або п. 6.14 - 6.18 цього Договору. В разі визначення оплати за п. 6.14-6.18 цього Договору в повідомленні у графі останнього етапу розмір оплати записується словами - по “факту”.

У відповідності до п.4.15 Договору, в разі необхідності ЕК може скорегувати замовлений обсяг купівлі електроенергії. Для здійснення корегування замовленого обсягу ЕК до 15 числа розрахункового місяця повторно надає до ДПЕ факсимільним зв`язком скореговане повідомлення про місячні обсяги купованої електроенергії за підписом керівника та головного бухгалтера ЕК і скріплене печаткою ЕК за такою ж формою, як повідомлення, що надається відповідно до п 4.1.1 цього Договору. Оригінал скорегованого повідомлення надсилається ЕК рекомендованим листом протягом трьох діб. При цьому розмір оплати за куповану електроенергію у першій і другій декаді залишаються такими, що були вказані в повідомленні про замовлені місячні обсяги купованої електроенергії ЕК, наданому до ДПЕ відповідно до п.4.1.1 до цього Договору. Сумарна за місяць вартість скорегованого замовленого обсягу купівлі електроенергії розраховується за встановленою НКРЕ прогнозною оптовою ринковою ціною з урахуванням суми місячного обсягу дотацій для компенсації втрат ЕК від здійснення постачання електричної енергії за регульованим тарифом згідно з постановою НКРЕ, що встановлює суму дотацій, а також з урахуванням встановлених НКРЕ вирівнювальних націнок (знижок) для коригування платежу ЕК у зв`язку із застосуванням єдиних роздрібних тарифів на електроенергію для кожного із класів споживачів, крім населення, на території України. Розмір оплати по третій декаді визначається як різниця між скорегованою сумарною за місяць вартістю замовленого обсягу купівлі електроенергії та розмірами оплати в перших двох декадах. Скореговане повідомлення, отримане ДПЕ після 15 числа розрахункового місяця, не реєструється і не розглядається.

Згідно п.4.15.2 Договору в редакції Додаткової угоди №5252/01 від 23.01.2009, при здійсненні ЕК перерахування коштів за куповану в ДПЕ електроенергію відповідно до пп.6.14-6.18 розміри оплат за етапи до 15 (включно) числа розрахункового місяця не корегуються. Корегуються розміри оплат за етапи, наступні після 15 числа розрахункового місяця. При цьому різниця між скорегованою сумарною оплатою вартості етапів до 15 (включно) числа розрахункового місяця враховується в першому етапі після 15 числа розрахункового місяця.

Відповідно до п.6.14 Договору в редакції Додаткової угоди №4736/01, першу частку оплати за розрахунковий місяць ЕК зобов`язується здійснити до 12-00 годин першого числа розрахункового місяця в розмірі не меншому 5% вартості електричної енергії, замовленої ЕК відповідно до п.4.1.1 на розрахунковий місяць з урахуванням розміру ПДВ. Подальша оплата здійснюється ЕК поетапно шляхом сплати ДПЕ коштів не пізніше 3-го (включно) в розмірі не меншому 5% вартості електричної енергії, замовленої ЕК відповідно до п. 4.1.1 на розрахунковий місяць з урахуванням ПДВ, не пізніше 6-го (включно), 9-го (включно), 10-го (включно), 12-го (включно), 14-го (включно), 16-го (включно) числа розрахункового місяця кожного разу в розмірі не менше 8% вартості електричної енергії, замовленої ЕК відповідно до п.4.1.1 на розрахунковий місяць з урахуванням розміру ПДВ, не пізніше 18-го (включно), 20-го (включно), 23-го (включно), 25-го (включно) числа розрахункового місяця кожного разу в розмірі не менше 10% вартості електричної енергії, замовленої ЕК відповідно до п.4.1.1 на розрахунковий місяць з урахуванням розміру ПДВ. Якщо 1-е число припадає на вихідний день, то відповідну частку оплати ЕК зобов`язується здійснити в перший банківський день, що слідує за ним.

12 травня 2011 року між позивачем та відповідачем було підписано Додатку угоду №6965/02 про наступне: по тексу Договору найменування – Відкрите акціонерне товариство Енергопостачальна компанія «Миколаївобленерго» (код ЄДРПОУ – 23399393) замінити на Публічне акціонерне товариство «Миколаївобленерго» (ЄДРПОУ – 23399393). Правонаступником всіх зобов`язків (прав та обов`язків) Відкритого акціонерного товариства Енергопостачальна компанія «Миколаївобленерго» за Договором є Публічне акціонерне товариство «Миколаївобленерго» (п.1, 2 Додаткової угоди).

31 травня 2018 року між позивачем та відповідачем було підписано Додатку угоду №15141/01 про таке: в договорі повне та скорочене найменування ЕК замінити на Акціонерне товариство «Миколаївобленерго» та АТ «Миколаївобленерго» відповідно. Правонаступником всіх зобов`язань (прав та обов`язків) Публічного акціонерного товариства «Миколаївобленерго» за Договором є Акціонерне товариство «Миколаївобленерго» (п.1, 2 Додаткової угоди).

Як вбачається з матеріалів справи відповідач надіслав позивачу:

- повідомлення від 30.11.2018 №12 на заявлений обсяг купівлі електричної

енергії в оптовому ринку електричної енергії України у грудні 2018 року (а.с.60);

- скореговане повідомлення від 14.12.2018 №12/1 на заявлений обсяг купівлі електричної енергії в оптовому ринку електричної енергії України у грудні 2018 року (а.с.61).

Відповідач у грудні 2018 року купив у позивача електроенергію, що підтверджується актом купівлі – продажу електроенергії за грудень 2018 року (а.с.57).

Вказаний товар був отриманий відповідачем, що підтверджується підписом уповноваженої особи на вказаному акті та засвідчений печаткою відповідача.

Розмір оплати відповідача за куповану у ДП «Енергоринок» електроенергію за грудень 2018 року підтверджується звітом про надходження коштів від відповідача на рахунок позивача з розшифровкою платіжних доручень поетапно за період з 01.12.2018 по 31.12.2018, з 01.01.2019 по 31.01.2019 (а.с.73-76) та листом №01/15-84 від 08.01.2019 відповідача про зміну призначення платежу відповідно до платіжного доручення від 04.01.2019 №11 (а.с.66).

Як вбачається із вказаних звітів у співвідношенні з наданими повідомленнями на заявлений обсяг купівлі електроенергії в оптовому ринку електричної енергії України, відповідач у грудні 2018 року порушив умови п.6.14 Договору щодо поетапної оплати купованої електроенергії у позивача, а саме:

- першого, другого, третього та четвертого етапів 2018 року.

У зв`язку з порушенням відповідачем умов Договору щодо своєчасної оплати за куповану електричну енергію, позивач звернувся до суду з позовом про стягнення штрафних санкцій.

Приписами ст. 655 Цивільного Кодексу України визначено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч.1 ст.662 Цивільного Кодексу України, продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

У відповідності до вимог ст. 526 Цивільного кодексу України зобов`язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору.

Приписами ст. 530 Цивільного кодексу України обумовлено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, задоволенню інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушеннями умов, зазначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно зі ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

У відповідності до п.6.19 Договору в редакції додаткової годи від 08.02.2018 №14817/01, у випадку нездійснення ЕК оплати згідно п.6.14 Договору ДПК з 4-го банківського дня після закінчення відповідного етапу нараховує ЕК пеню в розмірі 1/365 подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який нараховується пеня, за кожен день прострочення та виставляє ЕК вимогу про сплату пені. Пеня нараховується до 19го (включно) числа місяця, наступного за розрахунковим. Пеня повинна бути сплачена в термін не більше 3-х банківської днів з моменту отримання ЕК письмового повідомлення від ДПЕ.

Позивач на виконання п.6.19 Договору направив на адресу відповідача претензію про сплату штрафних санкцій за порушення умов договору щодо розрахунку за отриману електроенергію (а.с.69).

Так, за неналежне виконання вимог Договору в частині своєчасної оплати за куповану електричну енергію позивач нарахував та просить суд стягнути з відповідача пеню в загальній сумі 2 539 266,59 грн. нараховану:

- за період з 12.12.2018 по 03.01.2019 в сумі 183 529,78 грн.;

- за період з 04.01.2019 по 10.01.2019 в сумі 53 822,69 грн.;

- за період з 12.12.2018 по 10.01.2019 в сумі 651 918,46 грн.;

- за період з 11.01.2019 по 13.01.2019 в сумі 43 875,15 грн.;

- за період з 17.12.2018 по 13.01.2019 в сумі 733 214,47 грн.;

- за 14.01.2019 в сумі 21 085,25 грн.;

- за 15.01.2019 в сумі 16 153,75 грн.;

- за 16.01.2019 в сумі 9 249,64 грн.;

- за період з 18.12.2018 по 16.01.2019 в сумі 800 352,36 грн.;

- за 17.01.2019 в сумі 26 065,04 грн., розмір якої є обґрунтованим відповідно

до вимог Договору та Закону.

Відповідач в судовому засіданні вказав, що розрахунок позовних вимог (пені) здійснений позивачем вірно, при цьому просить суд зменшити штрафні санкції, які просить стягнути позивач на 90%.

Позивач проти клопотання відповідача про зменшення пені заперечує, вважає його необґрунтованим та безпідставним.

Оцінивши викладені відповідачем обставини суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно до положень ч. 2 ст. 551 Цивільного кодексу України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

В силу п.1 ст. 216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до п. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Згідно з частиною 6 статті 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (ст. 549 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч. 3 ст.551 Цивільного кодексу України, розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Статтею 233 Господарського кодексу України встановлено, що у разі, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинен бути взятий до уваги ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні, не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов`язання не задало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може, з урахуванням інтересів боржника, зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Правовий аналіз вказаних норм свідчить, що вони не є імперативними та застосовуються за визначених умов на розсуд суду, яким приймається рішення.

Вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки, яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов`язання, суд повинен об`єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеня виконання зобов`язань, причини неналежного виконання або невиконання зобов`язань, незначності прострочення у виконанні зобов`язання, невідповідність розміру неустойки наслідкам порушення, негайного добровільного усунення винною стороною порушення та його наслідків.

Відповідно до приписів ст.3 Цивільного кодексу України, загальними засадами цивільного законодавства є судовий захист цивільного права та інтересу, справедливість, добросовісність та розумність.

Згідно з частинами 2-3 ст.13 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Керуючись вказаними нормами права, господарський суд, враховуючи що відповідачем виконані в повному обсязі виконані зобов`язання за Договором щодо оплати за куповану електроенергію, беручи до уваги не значний період прострочення відповідачем оплати за отриманий товар, та оскільки в матеріалах справи відсутні докази понесення позивачем збитків, внаслідок порушення відповідачем свого зобов`язання з оплати вартості отриманого за Договором товару, враховуючи інтереси обох сторін, суд вважає за можливе зменшити розмір стягуваної пені на 60% (2 539 266,59 - 60%) в розмірі 1 015 706,64 грн.

У резолютивній частині судового рішення зазначається про часткове задоволення позову і розмір суми неустойки, що підлягає стягненню. Судовий збір у разі зменшення судом розміру неустойки покладається на відповідача повністю, без урахування зменшення неустойки.

Судом були досліджені всі документи, які надані сторонами по справі, аргументи сторін та надана їм правова оцінка. Решта доводів та заперечень сторін судом до уваги не береться, оскільки не спростовує наведених вище висновків.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, про задоволення позовних вимог частково.

Відповідно до приписів ст.129 ГПК України, сплачений позивачем судовий збір підлягає відшкодуванню за рахунок відповідача.

Керуючись ст.ст.2, 11, 73, 74, 76-79, 86, 91, 123, 129, 195, 196, 210, 220, 232, 233, 238, 240, 241 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Акціонерного товариства “Миколаївобленерго” (54017, м.Миколаїв, вул. Громадянська, 40, код ЄДРПОУ 23399393) на користь Державного підприємства “Енергоринок” (01032, м.Київ, вул.Симона Петлюри, 27, код ЄДРПОУ 21515381) пені у розмірі 1 015 706,64 грн. та 38 089,00 грн. судового збору.

3. В решті позовних вимог відмовити.

Рішення суду, у відповідності до ст.241 Господарського процесуального кодексу України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно ч.1 ст.254 Господарського процесуального кодексу України, учасники справи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.

Згідно ч.ч.1, 2 ст.256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Згідно ст.257 ГПК України, апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Відповідно до пп.17.5) п.17) ч.1 Розділу XI “Перехідні положення” ГПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Вступна та резолютивна частина рішення проголошені в судовому засіданні 03.07.2019, повний текст рішення складено та підписано 10.07.2019.

Суддя Н.О. Семенчук