Рішення № 82937134, 03.07.2019, Господарський суд Миколаївської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 липня 2019 року Справа № 915/994/19

м. Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області, у складі судді Семенчук Н.О.,

секретар судового засідання Мавродій Г.В.

представник позивача в судове засідання не з`явився,

за участю представника відповідача – Семещенко М.О. – дов.№17/1-164 від 10.01.2019

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в порядку загального позовного провадження справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю “Фінансово-промислова компанія “Ресурсгруп”, 01004, м.Київ, вул.Червоноармійська/Басейна, буд.1-3/2 літ. “А”

до відповідача: Державного підприємства “Науково-виробничого комплексу газотурбобудування “Зоря”-“Машпроект”, 54018, м.Миколаїв, пр.Богоявленський, 42а

про: стягнення 216 862,25 грн.

Товариство з обмеженою відповідальністю “Фінансово-промислова компанія “Ресурсгруп” (далі – ТОВ “ФПК “Ресурсгруп”) звернулось до Господарського суду Миколаївської області з позовною заявою №84 від 09.04.2019 в якій просить суд стягнути з Державного підприємства “Науково-виробничого комплексу газотурбобудування “Зоря”-“Машпроект” (далі – ДП НВКГ “Зоря”-“Машпроект”) заборгованості у розмірі 216862,25 грн. з якої: 195160,80 грн. – основна заборгованість, 15398,99 грн. – пеня, 4521,95 грн. – інфляційні, 1780,51 грн. – 3% річних.

Як на підставу позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов договору поставки №3888 від 27.09.2018 в частині своєчасної оплати за поставлений товар.

Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 17.04.2019 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 20.05.2019 о 09 год. 30 хв.

Відповідач у наданому 03.05.2019 до суду відзиві позовні вимоги не визнає повністю та просить суд врахувати майнові та немайнові інтереси відповідача, відсутність завданих збитків позивачу та іншим учасникам господарських відносин та зменшити розмір штрафних санкцій. Посилається на наявність дуже скрутного фінансового становища у Відповідача, що підтверджується фактом того, що відповідно до Постанови ВРУ від 27.05.2015 № 129-VIII «Про Звернення Верховної Ради України до Організації Об`єднаних Націй, Європейського Парламенту, Парламентської Асамблеї Ради Європи, Парламентської Асамблеї НАТО, Парламентської Асамблеї ОБСЄ, Парламентської Асамблеї ГУАМ, національних парламентів держав світу про визнання Російської Федерації державою-агресором» Російська Федерація визнана державою-агресором, внаслідок чого ДП НВКГ «Зоря»-«Машпроект» зазнало втрати ринку збуту товарів військового призначення, що спричинило імпортозаміщення даної категорії товарів та негативно відобразилось на об`ємах виробництва. Довготривалість циклу виробництва продукції (від 6 до 18 місяців) потребує постійної і достатньої величини оборотних коштів для закупівлі матеріалів і комплектуючих, в зв`язку з чим підприємство змушене користуватись банківськими кредитами, в т. ч. в іноземній валюті. Таким чином, внаслідок девальвації гривні, підприємство зазнає постійних витрат у вигляді сплати процентів по кредитам та нарахування курсових збитків. Дані обставини свідчать про складне фінансове становище відповідача. Крім того, відповідач є учасником Державного концерну «Укроборонпром» та об`єктом державної власності, що має стратегічне значення для економіки та безпеки держави, згідно Постанови Кабінету міністрів України № 83 від 04.03.2015 «Про затвердження переліку об`єктів державної власності, що мають стратегічне значення для економіки і безпеки держави». Відповідач є підприємством оборонно - промислового комплексу, яке має стратегічне значення для економіки і безпеки держави. Відтак фінансове становище Відповідача прямо залежить від становища у економіці та безпеці держави Україна, а безпека держави прямо залежить від сталої господарської діяльності відповідача. Так наявне на цей час нестабільне становище у економіці та безпеці держави (проведення Україною анти терористичної операції, а від 30.04.2018 р. - Операція об`єднаних сил, інфляційні коливання, проведення політики імпортозаміщення у зв`язку із агресією РФ та інш.) прямо впливає на фінансове становище відповідача.

Позивач у наданому до суду клопотанні №122 від 14.05.2019 просить суд розглядати справу №915/994/19 за відсутності позивача.

У судовому засіданні 20.05.2019 підготовче засідання відкладено на 03.06.2019 на 10 год. 00 хв.

У судовому засіданні 03.06.2019 підготовче провадження у справі закрито, справу призначено до судового розгляду по суті на 03.07.2019 на. 15 год. 00 хв.

Представник відповідача в судовому засіданні не заперечував про наявність заборгованості, але просив суд зменшити розмір штрафних санкцій, посилаючись на скрутне фінансове становище підприємства.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника відповідача, дослідивши та оцінивши усі подані у справу докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд встановив наступне.

27.09.2018 між ДП НВКГ “Зоря”-“Машпроект” (далі – покупець) та ТОВ “ФПК “Ресурсгруп” (далі – постачальник) укладено договір поставки №3888 (далі – договір), у відповідності до умов якого постачальник зобов`язується в порядку та на умовах, передбачених даним договором, поставити покупцю інструмент (далі – товар), зазначений в Специфікації №1, що є додатком (додатками) до цього договору, а покупець зобов`язаний прийняти та оплатити поставлений товар в порядку та строки, передбачені даним договором (п.1.1 договору).

Згідно п.1.2 договору, загальна кількість товару, що підлягає поставці, по сортам, групам, підгрупам, видам, маркам, типам розміром визначаються Специфікацією №1 та іншими Специфікаціями, які в подальшому, при виробничій необхідності, можуть бути оформлені та підписані сторонами.

У відповідності до п. 3.1 Договору, поставка товару здійснюється видами транспорту, визначеними за згодою сторін. Постачальник зобов`язується поставити товар на умовах поставки DАP, м.Миколаїв, склад перевізника “Нова пошта” або “Нічний експрес” або “Делівері”, відповідно до Офіційних правил тлумачення торговельних термінів “INCOTERMS” у редакції 2010 року (п.3.2 Договору).

Товар поставляється партіями. Строк поставки товару становить 30 (тридцять) календарних днів від дати отримання постачальником письмового повідомлення покупця про готовність прийняти товар. Допускається часткова поставка товару до настання строків поставки (п. 3.4 договору).

Відповідно до п. 3.6 договору, при передачі товару покупцю, постачальник зобов`язаний надати оригінали наступних документів: рахунок – фактуру; видаткову накладну; товарно – транспортну накладну копію паспорта або сертифіката якості на товар згідно п. 2.5. У разі ненадання або надання в неповному обсязі покупцю вищезазначених супровідних документів або надання неналежно оформлених супровідних документів, товар вважається непоставленим.

Згідно п. 4.1 договору, поставка товару здійснюється за цінами, які визначені у Специфікації (Специфікаціях) і включають всі податки, збори й інші обов`язкові платежі, а також вартість тари, пакування, маркування й інші видатки постачальника, пов`язані з поставкою товару.

Ціна на товар зазначається в Специфікації (Специфікаціях) та може бути змінена тільки за взаємною згодою сторін, шляхом підписання Додаткової угоди до договору (п.4.2 Договору). Зміна ціни в сторону збільшення, після підписання сторонами специфікації (Специфікацій) не допускається (п. 4.3 договору).

Ціна договору становить 23253,60 грн., у т.ч. ПДВ 3875,60 грн., згідно Специфікації №1 та може збільшуватися на суму підписаних в подальшому сторонами Специфікацій, але не перевищувати 200000 грн. (п. 4.4 договору).

Оплата покупцем товару здійснюється за відповідним рахунком постачальника в національній валюті України, шляхом перерахування коштів на поточний рахунок постачальника, зазначений у даному договорі (якщо постачальника не повідомить покупцеві реквізитів іншого рахунка) (п. 5.1 договору).

Пунктом 5.2 Договору визначено, що оплата за поставлений товар відбувається наступним чином: оплата 100% вартості поставленого товару здійснюється протягом 30-ти календарних днів від дати поставки товару та за умови здійснення постачальником реєстрації податкової накладної у Єдиному реєстрі податкових накладних.

Датою оплати товару вважається дата зарахування коштів на поточний рахунок постачальника (п. 5.3 договору).

Згідно п. 10.1 договору, даний договір набирає чинності з дати його підписання обома сторонами та діє до 31.12.2019. Закінчення строку дії даного договору не звільняє сторони від відповідальності за порушення зобов`язань (у тому числі гарантійних) за даним договором.

На виконання договірних зобов`язань ТОВ “ФПК “Ресурсгруп” поставило ДП НВКГ “Зоря”-“Машпроект” обумовлений договором товар на загальну суму 195160 грн. 80 коп., що підтверджується видатковими накладними від 20.11.2018 №356 на суму 23253 грн. 60 коп. та № 357 на суму 171907 грн. 20 коп. (а.с. 17-18).

На виконання умов договору позивачем зареєстровані відповідні податкові накладні у Єдиному реєстрі податкових накладних (а.с.19-21).

Проте, відповідачем в порушення умов п. 5.2 договору поставлений товар протягом 30 календарних днів від дати поставки товару не оплачений, у зв`язку з чим ТОВ “ФПК “Ресурсгруп” звернулося до ДП НВКГ “Зоря”-“Машпроект” з претензією від 04.02.2019 № 40 (а.с. 23) про сплату заборгованості у вищевказаній сумі та пені за прострочення оплати товару.

Повідомленням від 22.03.2019 №06-/5-599 ДП НВКГ “Зоря”-“Машпроект” просило розглянути можливість укладення мирової угоди про погашення заборгованості.

У відповіді від 25.03.2019 №65 на вищенаведене повідомлення ТОВ “ФПК “Ресурсгруп” запропонувало відповідачу укласти угоду про погашення заборгованості в сумі 195160 грн. 80 коп. не пізніше 29.03.2019.

Проте, заборгованість у сумі 195160 грн. 80 коп. строком до 29.03.2019 відповідачем так і не погашено, що призвело до звернення позивача до господарського суду із відповідним позовом про стягнення в судовому порядку.

Таким чином, суд визнає, що позовні вимоги ТОВ “ФПК “Ресурсгруп” про стягнення з відповідача основного боргу у загальній сумі 195160 грн. 80 коп. є обґрунтованими та підлягають задоволенню повністю.

У відповідності до вимог ст. 526 Цивільного кодексу України зобов`язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору.

Приписами ст. 530 Цивільного кодексу України обумовлено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, задоволенню інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно вимог ст. 712 ЦК України, - за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона – постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки другій стороні - покупцеві товар (Товари), а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушеннями умов, зазначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно зі ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

У відповідності до п. 7.2 Договору, у випадку порушення більш ніж на 30 календарних днів строків оплати товару, покупець сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період прострочення оплати, від суми заборгованості, за кожний день прострочення оплати.

Згідно наведеного в позовній заяві розрахунку позивач нарахував та просить суд стягнути з відповідача пеню за період з 20.01.2019 по 09.04.2019 у загальному розмірі 15398 грн. 99 коп., яка нарахована за несвоєчасну оплату наступних видаткових накладних від 20.11.2018 №356 на суму 23253 грн. 60 коп. та № 357 на суму 171907 грн. 20 коп.

При перевірці суми пені за вказаний період судом встановлено, що позивачем вірно визначений початок періоду нарахування пені, з урахуванням обмежень, визначених у п. 7.2 договору, та вірно нараховано пеню на загальну суму боргу 195160 грн. 80 коп. у розмірі 15 398,99 грн.

Відповідач звертався до суду із проханням про зменшення розміру пені до мінімально можливого розміру. В обґрунтування посилався на те, що велика тривалість циклу виробництва продукції відповідача (від 6 до 18 місяців) потребує постійної і достатньої кількості оборотних коштів для закупівлі необхідних матеріалів та комплектуючих, у зв`язку з чим відповідач змушений постійно користуватись банківськими кредитами, зазнає постійних фінансових втрат у вигляді сплати процентів за кредитами та нарахувань курсових збитків, також, що а ні позивач, а ні інші учасники господарських відносин не зазнали збитків внаслідок порушення відповідачем зобов`язань за договором.

Оцінивши викладені відповідачем обставини суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно до положень ч. 2 ст. 551 Цивільного кодексу України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

В силу п.1 ст. 216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до п. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Згідно з частиною 6 статті 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (ст. 549 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч. 3 ст.551 Цивільного кодексу України, розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Статтею 233 Господарського кодексу України встановлено, що у разі, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинен бути взятий до уваги ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні, не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов`язання не задало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може, з урахуванням інтересів боржника, зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Правовий аналіз вказаних норм свідчить, що вони не є імперативними та застосовуються за визначених умов на розсуд суду, яким приймається рішення.

Вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки, яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов`язання, суд повинен об`єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеня виконання зобов`язань, причини неналежного виконання або невиконання зобов`язань, незначності прострочення у виконанні зобов`язання, невідповідність розміру неустойки наслідкам порушення, негайного добровільного усунення винною стороною порушення та його наслідків.

Відповідно до приписів ст.3 Цивільного кодексу України, загальними засадами цивільного законодавства є судовий захист цивільного права та інтересу, справедливість, добросовісність та розумність.

Згідно з частинами 2-3 ст.13 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Так, зменшення розміру заявленої Товариством з обмеженою відповідальністю “Фінансово-промислова компанія “Ресурсгруп” до стягнення пені є правом суду, розмір такого зменшення грунтується на обставинах справи, встановлених судом при дослідженні поданих сторонами доказів, тому саме суд на власний розсуд вирішує питання про наявність в даному випадку обставин, за яких можливе зменшення неустойки.

Крім того, Верховний Суд у постанові від 15.03.2019 року у справі №910/3652/18 зазначив, що вирішення питання зменшення належних до сплати штрафних санкцій перебуває в межах дискреційних повноважень господарських судів.

Керуючись вказаними нормами права, господарський суд здійснив оцінку ступеня вини відповідача в простроченні виконання зобов`язання за Договором, причини неналежного виконання зобов`язання, судом враховано, що відповідач є учасником Державного концерну “Укроборонпром” та об`єктом державної власності, що має стратегічне значення для економіки та безпеки держави, згідно Постанови Кабінету міністрів України №83 від 04.03.2015 “Про затвердження переліку об`єктів державної власності, що мають стратегічне значення для економіки і безпеки держави”. Відповідач є підприємством оборонно-промислового комплексу, яке має стратегічне значення для економіки і безпеки держави. Відтак фінансове становище відповідача прямо залежить від становища у економіці та безпеці держави Україна. Беручи до уваги, що в матеріалах справи відсутні докази понесення позивачем збитків, внаслідок порушення відповідачем свого зобов`язання по Договору, а також враховуючи інтереси обох сторін, суд вважає за можливе зменшити розмір стягуваної пені на 50% (15 398,99 - 50%) до 7 699,50 грн.

Також, на думку суду застосоване судом зменшення не суперечить принципу юридичної рівності учасників спору і не свідчить про явне заниження суми неустойки.

У резолютивній частині судового рішення зазначається про часткове задоволення позову і розмір суми неустойки, що підлягає стягненню. Судовий збір у разі зменшення судом розміру неустойки покладається на відповідача повністю, без урахування зменшення неустойки.

Суд також вважає обґрунтованими вимоги ТОВ “ФПК “Ресурсгруп” про стягнення з відповідача нарахувань, передбачених ч. 2 ст. 625 ЦК України.

Так, цивільним законодавством передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (ч. 2 ст. 625 ЦК України).

Також позивач нарахував та просить суд стягнути з відповідача 3% річних у загальному розмірі 1780 грн. 51 коп. за період з 20.12.2018 по 09.04.2019.

Проте початок періоду нарахування 3% річних позивачем визначено невірно, оскільки останній тридцятий календарний день для оплати товару, який передбачений п. 5.2 договору припадає на 20.12.2018 від дати поставки товару – 20.11.2018, отже прострочення оплати за поставлений товар починається з 21.12.2018, а ні з 20.12.2018, як то визначив позивач.

За результатами перерахунку за допомогою програми “Законодавство” сума 3% річних склала загальну суму 1764 грн. 47 коп., яка розрахована за період з 21.12.2018 (початок періоду визначений судом) по 09.04.2019 (кінець періоду визначений позивачем), на суму заборгованості 195 160,80 грн.

Позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 3% річних у розмірі 16,03 грн. (1780,51 грн. – 1764,47 грн.) задоволенню не підлягають

Також позивач нарахував та просить суд стягнути з відповідача інфляційні втрати у загальному розмірі 4521 грн. 95 коп. за період грудень 2018 – лютий 2019.

Проте з таким розрахунком позивача суд погодитися не може з огляду на таке.

Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. (п. 3.2 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013 №14 “Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань”).

Як встановлено судом прострочення оплати товару за видатковими накладними від 20.11.2018 №356 на суму 23253 грн. 60 коп. та № 357 на суму 171907 грн. 20 коп. почалося з 21.12.2018 (20.11.2018 + 30 календарних днів згідно п. 5.2 договору), та за розрахунком суду, здійсненого за допомогою системи “Законодавство” інфляційні втрати за період січень – лютий 2019 року за видатковою накладною №356 від 20.11.2018 склав суму 349 грн. 97 коп., а за видатковою накладною №357 від 20.11.2018 склав суму 2587 грн. 20 коп., а всього в загальній сумі 2937 грн. 17 коп.

За таких обставин, суд дійшов висновку про частково задоволення позовних вимог ТОВ “ФПК “Ресурсгруп” в загальній сумі 207 561 грн. 94 коп., з якої: 195160 грн. 80 коп. – основний борг; 7 699 грн. 50 коп. – пеня; 1764 грн. 47 коп. – 3% річних; 2937 грн. 17 коп. – інфляційні втрати.

Згідно п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

У відповідності до позовної заяви, ТОВ “ФПК “Ресурсгруп” звернулося з вимогами про стягнення з ДП НВКГ “Зоря”-“Машпроект” заборгованості в загальній сумі 216862 грн. 25 коп.

Позивачем оплачено позов у даній справі судовим збором у сумі 3252 грн. 93 коп. згідно платіжного доручення від 09.04.2019 № 737.

Позов ТОВ “ФПК “Ресурсгруп” задоволено частково в сумі 207 561 грн. 94 коп.

Враховуючи те, що судові витрати у разі часткового задоволення позову покладаються на відповідача пропорційно задоволеним вимогам, судовий збір підлягає частковому відшкодуванню пропорційно задоволеним вимогам в сумі 3220 грн. 40 коп. (207 561 грн. 94 коп. (сума задоволених позовних вимог) : 216862 грн. 25 коп. (сума заявлених позовних вимог) = 0,99%*3252 грн. 93 коп. (1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб згідно ч. 2 ст. 4 Закону України “Про судовий збір”).

Керуючись ст.ст.2, 11, 73, 74, 76-79, 86, 91, 123, 129, 195, 196, 210, 220, 232, 233, 238, 240, 241 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Державного підприємства “Науково – виробничого комплексу газотурбобудування “Зоря” – “Машпроект” (54018, м.Миколаїв, пр.Богоявленський, буд.42А, ідентифікаційний код 31821381) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Фінансово-промислова компанія “Ресурсгруп” (01004, м. Київ, вул. Червоноармійська/басейна, буд 1-3/2 літ. “А”, ідентифікаційний код 41468654) 195 160 грн. 80 коп. – основний борг; 7 699 грн. 50 коп. – пені; 1764 грн. 47 коп. – 3% річних; 2937 грн. 17 коп. – інфляційних втрат, а також судовий збір в сумі 3220,40 грн.

3. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення суду, у відповідності до ст.241 Господарського процесуального кодексу України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно ч.1 ст.254 Господарського процесуального кодексу України, учасники справи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.

Згідно ч.ч.1, 2 ст.256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Згідно ст.257 ГПК України, апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Відповідно до пп.17.5) п.17) ч.1 Розділу XI “Перехідні положення” ГПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Вступна і резолютивна частина рішення проголошені в судовому засіданні 03.07.2019, повний текст рішення складено та підписано 10.07.2019.

Суддя Н.О. Семенчук