Рішення № 82936926, 20.06.2019, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

20.06.2019Справа № 910/560/19

За позовом Акціонерного товариства спрощеного типу "Р.А.Ж.Т.Семенсес" (SAS RAGT SEMENSES)

до Дочірнього підприємства "РЕЙЛІН"

про стягнення 15 044,40 Євро, що еквівалентно 476 606,59 грн.,

За зустрічним позовом Дочірнього підприємства "РЕЙЛІН"

до Акціонерного товариства спрощеного типу "Р.А.Ж.Т.Семенсес" (SAS RAGT SEMENSES) про стягнення 77 831,71 євро, що еквівалентно 2 392 079,78 грн.

Суддя Борисенко І.І.

Секретар судового засідання Холодна Н.С.

Представники сторін за первісним позовом:

від позивача – Туголукова І.В.;

від відповідача – Писаренко М.О.

Обставини справи:

Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до відповідача про стягнення основного боргу в розмірі 14 328,00 євро (що за курсом НБУ складає 453 911,04 грн.) та штраф в розмірі 716,40 євро (що за курсом НБУ складає 22 695,55 грн.) нарахований за контрактом від 06.12.2015 №06-12-R.A.G.T.-RAELIN.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем умов контракту від 06.12.2015 №06-12-R.A.G.T.-RAELIN в частині здійснення своєчасної оплати за поставлений товар.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.01.2019 №910/560/19 залишено позовну заяву без руху, надано позивачу строк на усунення недоліків позовної заяви.

04.02.2019 через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від позивача надійшла заява про усунення недоліків.

Ухвалою суду від 11.02.2019 відкрито провадження у справі. Розгляд справи №910/560/19 ухвалено здійснювати у порядку загального позовного провадження. Підготовче засідання у справі №910/560/19 призначено на 07.03.2019.

06.03.2019 до суду надійшла зустрічна позовна заява Дочірнього підприємства "РЕЙЛІН" до Акціонерного товариства спрощеного типу "Р.А.Ж.Т.Семенсес" (SAS RAGT SEMENSES) про стягнення 77 831,71 євро, що еквівалентно 2 392 079,78 грн.

Зустрічний позов обґрунтований тим, що позивач не в повній мірі виконав зобов`язання за контрактом від 06.12.2015 №06-12-R.A.G.T.-RAELIN, а саме частково поставив продукцію неналежної якості, про що позивачу за зустрічним позовом стало відомо лише у липні 2017 року, після проведення лабораторних досліджень.

На думку позивача за зустрічним позовом, в результаті невиконання компанією «Р.А.Ж.Т. Семенсес» своїх зобов`язань за контрактом № 06-12-R.A.G.T.-RAELIN від 06.12.2015 року в частині поставки якісного товару, позивач зазнав прямих та не прямих збитків у загальній сумі 77 831,71 Євро, жодних заходів щодо відновлення порушеного права не вжито, у зв`язку із чим, у грудні 2018 року ДП «РЕЙЛІН» звернулося до компанії «Р.А.Ж.Т. Семенсес» з заявою про зарахування зустрічних однорідних вимог та компенсації збитків.

Ухвалою суду від 07.03.2019 прийнято для спільного розгляду з первісним позовом зустрічний позов Дочірнього підприємства "РЕЙЛІН" до Акціонерного товариства спрощеного типу "Р.А.Ж.Т.Семенсес" (SAS RAGT SEMENSES) про стягнення 77 831,71 євро, що еквівалентно 2 392 079,78 грн. та призначено розгляд справи на 11.04.2019 р.

У судових засіданнях 07.03.2019, 11.04.2019 судом оголошувались перерви.

04.04.2019 позивачем за первісним позовом подано відзив на зустрічну позовну заяву, відповідно до якого позивач проти зустрічного позову заперечив повністю, з тих підстав що відповідач за зустрічним позовом передав покупцю товар у відповідності до міжнародних сертифікатів ІСТА належної якості, а покупець (позивач за зустрічним позовом) прийняв товар та не повідомляв продавця протягом 6 місяців про будь-які недоліки. Окрім того, відповідач за зустрічним позовом заперечив проти розміру та доведеності понесених збитків.

У відзиві на зустрічний позов, відповідач також послався на пропущений строк позовної давності на подання позову у зв`язку з недоліками товару, визначеного ст. 681 ЦК України.

У судовому засіданні 11.04.2019 відповідач за зустрічним позовом звернувся до суду з клопотанням про поновлення строку на долучення відзиву на зустрічний позов до матеріалів справи.

Суд поновив строк та долучив до матеріалів справи відзив на зустрічну позовну заяву.

25.04.2019 позивачем за зустрічним позовом подано відповідь на відзив на позовну заяву.

У судовому засіданні 25.04.2019 судом встановлено, що відповідачем не пропущено процесуальний строк на подачу відповіді на відзив, тому суд прийняв до розгляду відповідь на відзив за зустрічним позовом.

В підготовчому засіданні 25.04.2019 остаточно визначено предмет спору та характер спірних правовідносин, позовних вимог, зустрічних позовних вимог. З`ясовані всі питання визначені ст. 182 Господарського процесуального кодекс України.

Суд в підготовчому судовому засіданні поставив на обговорення питання про можливість завершення підготовчого провадження, та призначення справи до судового розгляду по суті.

Представники позивача та відповідача зазначили про можливість закрити підготовче провадження та призначити справу до судового розгляду по суті.

Ухвалою суду від 25.04.2019 закрито підготовче провадження у справі №910/560/18. Призначено розгляд справи №910/560/19 по суті на 30.05.2019.

У судовому засіданні 30.05.2019 судом оголошено перерву до 11.06.2019.

У судовому засіданні 11.06.2019 розгляд справи відкладено на 20.06.2019.

Відповідно до ст. 194 ГПК України завданням розгляду справи по суті є розгляд і вирішення спору на підставі зібраних у підготовчому провадженні матеріалів, а також розподіл судових витрат.

При розгляді справи по суті в судовому засіданні 20.06.2019 судом було заслухано вступне слово позивача та відповідача, з`ясовано обставини справи та досліджено докази відповідно до ст.ст. 208-210 ГПК України, після чого суд перейшов до судових дебатів.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов до висновку, що наявні у матеріалах справи документи достатні для прийняття повного та обґрунтованого судового рішення.

У судовому засідання 20 червня 2019 року було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, з`ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення проти нього, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

06.12.2015 року між Дочірнім підприємством «РЕЙЛІН» та компанією «Р.А.Ж.Т. Семенсес» укладено контракт №06-12-R.A.G.T.-RAELIN.

Відповідно до п.1.1 Контракту, Продавець ("Р.А.Ж.Т.Семенсес" (SAS RAGT SEMENSES) продає та поставляє, а Покупець (ДП «РЕЙЛІН») купує насіння гібридів сорго. Покупець приймає та оплачує отриману продукцію на умовах даного контракту.

Кількість та ціна продукції узгоджена додатком №1 до контракту №06-12-R.A.G.T.-RAELIN.

Пунктом 2.2. контракту Сторони визначили, що якість продукції, що поставляється повинна відповідати наступним показникам:

- відсутність карантинних об`єктів;

- насіння інших с/г культур не допускається;

- схожість - мінімум 85 %;

- вологість - максимум 13 %;

- чистота - мінімум 99, 5 %;

- сортова типовість - мінімум 99, 5 %;

- маса 1 000 насінин - не менше 28 г;

- насіння повинно бути однорідне (партія насіння лише однієї фракції).

На підставі п. 4. Додатку № 1 до контракту Компанія «Р.А.Ж.Т. Семенсес» було продано та поставлено ДП «РЕЙЛІН» для подальшої реалізації наступну продукцію, а саме:

Назва продукції (гібрид)Кількість (посівних одиниць)Ціна, Євро за посівну одиницю1 Вартість, (Євро)Насіння гібридів сорго (1 посівна одиниця = 300 тис. насінин)1Бургго7 50036.00270 000. 002Брігга1 50036,0054 000. 003Оггана3 50036.00126 000. 004Таргга1 50033.7550 625. 00 Сума: 500 625. 00 €Про що свідчать наявні в матеріалах справи комерційні рахунки (Інвойси).

Пунктом 9.1. контракту Продавець гарантував, що Товари у момент передачі відповідали вимогам визначеним у п.п. 2.1-2.6 даного контракту. Крім того, сторони погодили, що у випадку пред`явлення обґрунтованої вимоги, стосовно характеристик продуктів, визначених в п. 2. контракту, Продавець зобов`язаний або замінити дефектні або некондиційні Товари кондиційними Товарами за свій рахунок протягом 10 днів, або відшкодовує Покупцеві всі платежі, отримані за дефектні або некондиційні Товари.

Постачальник гарантував якість продукції і до кожної партії товару разом з супровідними документами надавав копію міжнародного сертифіката щодо належної якості продукції.

Відповідно до п.4 Додатку №1 до контракту покупець робить оплату за насіння наступним чином: 100% суми продукції до 20.06.2016.

Покупець на виконання контракту № 06-12-R.A.G.T.-RAELIN від 06.12.2015 року оплатив Постачальнику грошові кошти у розмірі 428 625, 00 Євро, про що свідчать банківські виписки та окрім того ця обставина визнається позивачем, про що зазначено у позовній заяві.

10.05.2018 між позивачем та відповідачем укладено додаткову угоду №1 до контракту, якою п. 2.1 сторони погодили відстрочення платежу (боргу) покупцю по виплаті грошових коштів за контрактом у сумі 72 000,00 євро до 30.10.2018.

Одночасно судом встановлено, що твердження позивача за первісним позовом про сплату відповідачем боргу у сумі 57 672,00 Євро на виконання Додаткової угоди № 1 від 10.05.2018року не підтверджується матеріалами справи, оскільки вказана сума сплачена по іншому контракту між сторонами, а саме №26-01-R.A.G.T-RAELIN від 26.01.2017.

Тому, суд встановив, що Покупець (відповідач за первісним позовом) частково не розрахувався за поставлений товар за контрактом № 06-12-R.A.G.T.-RAELIN від 06.12.2015 року у сумі 72000,00 Євро.

Судом встановлено, що Лабораторними дослідженнями, проведеними Державним підприємством «Державний центр сертифікації і експертизи сільськогосподарської продукції» Міністерства аграрної політики та продовольства України та Українською лабораторією якості і безпеки продукції Агропромислового комплексу Національного університету біоресурсів і природокористування України виявлено факт не відповідності товару умовам Контракту №06-12-R.A.G.T.-RAELIN від 06.12.2015 року (Протоколи випробувань: від 28.07.2017 № 427н-17, від 11.02.2018 № 179н-18, від 27.02.2018 № 261н-18, №260н-18).

В результаті досліджень було виявлено той факт, що насіння гібридів сорго Бургго та Оггана 2016 року поставки в кількості 2 636, 0 посівних одиниць на загальну суму 94 896, 00 (дев`яносто чотири тисячі вісімсот дев`яносто шість) Євро були на межі стандарту якості на момент передачі Продукції і не відповідали українському стандарту якості насіння сорго (ДСТУ 2240-93).

Позивачем не подано жодних доказів на спростування висновків лабораторних досліджень.

Претензією від 31.10.2017 позивач за первісним позовом вимагав від відповідача сплатити суму боргу в розмірі 266 540,00 євро (станом на 31.10.2017).

Також, вимогою від 31.10.2017 позивач за первісним позовом вимагав від відповідача сплатити на користь позивача за первісним позовом 72 000,00 євро.

У відповідь на вказані вимоги відповідач за первісним позовом у листі-відповіді зазначив, що у вересні 2017 року ДП «Рейлін» відібрано у встановленому законом порядку зразки насіння сорго з не проданих партій насіння сорго купленого у Компанії «Р.А.Ж.Т. СЕМЕНСЕС» з метою визначення його посівних якостей і передано для дослідження Державному підприємству «Державний центр сертифікації і експертизи сільськогосподарської продукції» Міністерства аграрної політики та продовольства України. За результатами лабораторних досліджень було виявлено не відповідність якості насіння сорго стандартам у деяких партіях. В подальшому відповідачем за первісним позовом було прийнято рішення повторно перевірити якісні показники всіх куплених лотів в іншій лабораторії на Українській лабораторії якості і безпеки продукції Агропромислового комплексу Національного університету біоресурсів і природокористування України. Отримавши вище зазначені результати, відповідач за первісним позовом зазначив, що за результатами досліджень було виявлено різке спадання схожості насіння деяків лотів. Враховуючи особливості культури сорго, зниження схожості насіння відбувається після 6-8 р.р зберігання, у зв`язку з чим поставлене насіння Компанії «Р.А.Ж.Т. СЕМЕНСЕС» було на межі стандарту якості та повідомив, що на даний час представниками українського офісу Компанії «Р.А.Ж.Т СЕМЕНСЕС» відібрані зразки насіння сорго для перевірки.

Претензією від 26.01.2018 №10 відповідач за первісним позовом повідомив позивача за первісним позовом про поставку неякісного насіння.

В подальшому, відповідач за первісним позовом листами від 29.11.2017 № 114, 01.11.2017, 19.01.2018 року, претензія від 21.11.2017 також повідомляв Позивача про факт поставки неякісного насіння гібридів сорго та просив повернути товар або зменшити суму заборгованості.

У відповідь на лист №114 від 29.11.2017 позивач за первісним позовом у листі від 12.12.2017 зазначив, що не визнає претензій по якості.

Згідно із частинами 1, 4 статті 268 Господарського кодексу України якість товарів, що поставляються, повинна відповідати стандартам, технічним умовам, іншій технічній документації, яка встановлює вимоги до їх якості, або зразкам (еталонам), якщо сторони не визначать у договорі більш високі вимоги до якості товарів. Постачальник повинен засвідчити якість товарів, що поставляються, належним товаросупровідним документом, який надається разом з товаром, якщо інше не передбачено в договорі.

Статтею 13 Закону України "Про насіння та садивний матеріал" передбачено, що суб`єкти насінництва та розсадництва зобов`язані гарантувати відповідність насіння і садивного матеріалу, що підлягає реалізації, сортовим і посівним (товарним) якостям, зазначеним у сертифікатах на насіння і садивний матеріал.

Статтею 1 Закону України "Про насіння і садивний матеріал" визначено, що сертифікат на насіння - документ про відповідність, що засвідчує сортові або посівні якості насіння.

Статтею 22 Закону України "Про насіння і садивний матеріал" визначено суб`єкт насінництва гарантує відповідність сортових і посівних якостей насіння, а суб`єкт розсадництва - сортових і товарних якостей садивного матеріалу вимогам законодавства у сфері насінництва та розсадництва, про що зазначається у сертифікатах.

У разі порушення гарантій суб`єкт насінництва та розсадництва несе відповідальність згідно із законом.

Стаття 23 Закону України "Про насіння і садивний матеріал" встановлює, що арбітражне (експертне) визначення посівних якостей насіння і товарних якостей садивного матеріалу може здійснюватися на вимогу споживача або суб`єкта насінництва та розсадництва центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного нагляду (контролю) у сфері насінництва та розсадництва.

Згідно з ч. 2 ст. 679 ЦК України, якщо продавцем надані гарантії щодо якості товару, продавець відповідає за його недоліки, якщо він не доведе, що вони виникли після його передання покупцеві внаслідок порушення покупцем правил користування чи зберігання товару, дій третіх осіб, випадку або непереборної сили

Тобто, обов`язок доказування у справах даної категорії лежить на продавцеві, який для звільнення себе від обов`язку повертати сплаченої за товар грошової суми повинен довести, що недоліки виникли після його передання покупцеві внаслідок порушення останнім правил користування чи зберігання товару, дій третіх осіб, випадку або непереборної сили, або довести, що він не знав або не міг знати про те, що переданий покупцеві товар не відповідає умовам договору купівлі-продажу, і невиконання покупцем обов`язку повідомити продавця про порушення умов договору купівлі-продажу спричинило неможливість задоволення його вимог або спричинить для продавця витрати, що перевищують його витрати у разі своєчасного повідомлення про порушення умов договору.

Продавець (позивач за первісним позовом) не довів, що різке зниження якості товару відбулося не з вини продавця.

Посилання відповідача за зустрічним позовом про те, що п. 9.1. Контракту визначено, що приховані дефекти, в тому числі щодо якісних характеристик насіння, продавець повинен повідомлятися, як тільки вони виявляються, але ні за яких умов не пізніше 6 місяців після одержання товару не приймаються судом, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 677 ЦК України встановлено, що строк придатності товару визначається періодом часу, який обчислюється з дня його виготовлення і протягом якого товар є придатним для використання, або терміном (датою), до настання якого товар є придатним для використання.

Пунктом 3 ст. 677 ЦК України визначено, що продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, на який встановлено строк придатності, з таким розрахунком, щоб він міг бути використаний за призначенням до спливу цього строку.

Пунктом 2 статті 680 ЦК України визначено, що якщо на товар не встановлений гарантійний строк або строк придатності, вимога у зв`язку з його недоліками може бути пред`явлена покупцем за умови, що недоліки були виявлені протягом розумного строку, але в межах двох років, а щодо нерухомого майна - в межах трьох років від дня передання товару покупцеві, якщо договором або законом не встановлений більший строк.

Виходячи з умов контракту № 06-12-R.A.G.T.-RAELIN від 06.12.2015 (до підписання угоди № 1 від 10.05.2018 року ) пріоритетним правом є міжнародне, врегулювання спорів відбувається за правилами Міжнародної насіннєвої організації. Ніон. Швейцарія.

Згідно з нормами міжнародного права, до яких приєдналася Україна, а саме Конвенції ООН про договори міжнародної купівлі-продажу товарів 1980 року (далі за текстом – “Конвенція”), на Покупця та Продавця згідно контракту поширюються норми та приписи Конвенції.

Відповідно до ст. 35 Конвенції Продавець повинен поставити товар, який за кількістю, якістю й описанням відповідає вимогам договору і який затарований чи упакований так, як це вимагається за договором.

Частина 2 цієї ж статті визначає серед іншого, що крім випадків, коли сторони домовились про інше, товар не відповідає договору, якщо він не придатний для тих цілей, для яких такий товар звичайно використовується та не має якостей Товару, представленого продавцем покупцеві як зразок чи модель.

Стаття 36 Конвенції визначає, що продавець несе відповідальність за договором і за цією Конвенцією за будь-яку невідповідність товару, яка існує в момент переходу ризику на покупця, якщо навіть ця невідповідність стає очевидною тільки пізніше. Продавець також несе відповідальність за будь-яку невідповідність товару, яка виникає після моменту переходу ризику на покупця і є наслідком порушення ним будь-якого свого зобов`язання, включаючи порушення будь-якої гарантії того, що протягом того чи іншого строку товар буде залишатися придатним для звичайних цілей чи якої-небудь конкретної цілі, або буде зберігати обумовлені якості чи властивості.

В той же час, враховуючи положення ст. 36 Конвенції слід дійти висновку, що Продавець може нести відповідальність за невідповідність Товару і після його поставки Покупцю, якщо це є наслідком порушення Продавцем будь-якого свого зобов`язання. Таке порушення може серед іншого включати порушення будь-якої гарантії, що протягом того чи іншого строку Товар буде залишатися придатним для звичайних цілей чи якої-небудь конкретної цілі, або буде зберігати обумовлені якості чи властивості.

У відповідності до ст. 39 Конвенції, покупець втрачає право посилатися на невідповідність товару, якщо він не повідомляє продавця про характер невідповідності, в розумний строк після того, як вона була чи повинна була бути виявлена покупцем. При цьому покупець втрачає право посилатися на невідповідність товару у будь-якому разі, якщо він повідомляє продавця про нього не пізніше, ніж у межах дворічного строку, рахуючи з дати фактичної передачі товару покупцеві, оскільки цей строк не суперечить строку гарантії.

Таким чином, зазначена стаття Конвенції не визначає який саме термін є розумним, але встановлює, що цей термін починається не з моменту поставки Товару, а з моменту, коли Покупець виявив чи повинен був виявити, та не повинен перевищувати 2 роки.

За встановлених судом обставин справи у 2017 році відповідачем за зустрічним позовом було виявлено зниження схожості насіння сорго поставленого у 2016 році та встановлено, що якість товару, придбаного на підставі контракту не відповідає умовам контракту та українському стандарту якості насіння сорго (ДСТУ 2240-93).

Отже, враховуючи вищевикладене, за висновком суду позивачем за зустрічним позовом не пропущений строк на повідомлення покупця про невідповідність товару умовам якості.

Одночасно, судом не приймаються твердження позивача за первісним позовом про пропуск строку позовної давності у зв`язку із недоліками товару виходячи з наступного.

14.07.1993 року Україна ратифікувала Конвенцію ООН про позовну давність у міжнародній купівлі-продажу товарів 1974 року, яка вступила в силу для України 01.04.1994 року.

У відповідності до ст. 9 Конституції України дана Конвенція є невід`ємною частиною національного законодавства України.

До Протоколу про зміну Конвенції про позовну давність у міжнародній купівлі-продажу товарів 1974 року Україна не приєднувалась, тому такий Протокол не є чинним для України, а Конвенція діє для України в редакції 1974 року.

У відповідності до п. 1 ст. 1 Конвенції, остання визначає умови, за яких вимоги покупця та продавця один до одного, що випливають з договору міжнародної купівлі-продажу товарів або пов`язані з його порушенням, припиненням або недійсністю, не можуть бути задоволені внаслідок закінчення певного періоду часу.

Положення даної Конвенції застосовуються автоматично, якщо на момент укладення договору міжнародної купівлі-продажу товарів сторони контракту здійснюють свою комерційну діяльність у Договірних державах.

В силу п. 3 ст. 3 Конвенції, її положення не застосовуються, якщо сторони договору домовились про це у ясно вираженій формі.

Як зазначається у п. 2 ст. 3 Конвенції, оскільки ця Конвенція не передбачає інше, вона застосовується незалежно від права, яке могло б підлягати застосуванню на підставі норм міжнародного приватного права.

В силу ст. 8 Конвенції строк позовної давності встановлюється в чотири роки.

Як передбачено п. 2 ст. 10 Конвенції право на позов, що випливає з дефекту або іншої невідповідності товару умовам договору, виникає від дня фактичної передачі товару покупцеві або його відмови прийняти товар.

Оскільки сторони контракту, які на момент укладення контракту здійснювали свою комерційну діяльність у Договірних державах, не виключили застосування Конвенції у ясній формі, питання щодо наявності чи відсутності пропуску строку позовної давності для звернення з даним позовом до суду підлягає вирішенню з урахуванням положень Конвенції ООН про позовну давність у міжнародній купівлі-продажу товарів 1974 року.

Після підписання додаткової угоди № 1 від 10.05.2018 року, пріоритетне право, яке застосовується до контракту було визначено право України.

Згідно з ст. 681 ЦК України до вимог у зв`язку з недоліками проданого товару застосовується позовна давність в один рік, яка обчислюється від дня виявлення недоліків у межах строків, встановлених статтею 680 цього Кодексу, а якщо на товар встановлено гарантійний строк (строк придатності), - від дня виявлення недоліків у межах гарантійного строку.

Частиною 2 ст. 259 ЦК України визначено, що Позовна давність, встановлена законом, не може бути скорочена за домовленістю сторін.

Таким чином, строк з моменту підписання додаткової угоди № 1 (10.05.2018 року) та враховуючи, що позивач за зустрічним позовом звернувся до суду з позовом про стягнення грошових коштів - 06.03.2019 року, строк позовної давності для пред`явлення вимог до відповідача за зустрічним позовом не сплив.

За встановлених обставин справи, в результаті постачання неякісного товару позивач за зустрічним позовом зазнав прямих збитків у розмірі 123 471,71 Євро, що включають в себе: 94 896, 00 Євро – поставка неякісного насіння Сорго; 21 652,55 Євро - витрати по списанню та утилізації насіння Сорго; 6 923,16 Євро – витрати по митному оформленню за зберіганню насіння Сорго.

Відповідно до ст. 22 ЦК України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

З зазначених норм чинного законодавства вбачається, що обов`язковими умовами покладання відповідальності на винну сторону є наявність збитків,наявність порушення з боку цієї особи, причинного зв`язку між діями особи та збитками, які складають об`єктивну сторону правопорушення, та вини особи, внаслідок якої спричинено збитки.

Відповідно до ч.2ст. 218 ГК України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

На підтвердження викладених обставин, в матеріалах справи наявні наступні докази: договір №059/17 від 07.03.2017, укладений між ДП «Рейлін» та ТОВ «Ренус Ревайвел» щодо надання послуг по зберіганню під митним контролем товарів та забезпечення їх збереження та митних послуг по декларуванню товару замовника, що переміщаються через митний кордон України; витрати ДП «Рейлін» на вантажно-розвантажувальні роботи за період з 17.03.2016 по 28.02.2019; договір №144/14 від 26.05.2014, укладений між ДП «Рейлін» та ТОВ «Ренус Ревайвел» щодо надання послуг зберігання товару замовника у складських приміщеннях; рахунки фактури та акти здачі-приймання виконаних робіт за договором №059/17 та договором №144/14 (а.с. 301-416); договір про надання послуг по декларуванню та зберіганню товарів на митному складі №15-002/МС від 07.05.2015; акти здачі-приймання робіт по договору №15-002/МС (а.с. 425-449).

Згідно зі статтею 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

За приписами статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

З огляду на викладене, суд дійшов до висновку про наявність всіх елементів складу правопорушення, а саме протиправної поведінки відповідача за зустрічним позовом, що виявилась у поставці не якісного насіння сорго, та завданої шкоди - та причинного зв`язку між протиправною поведінкою та завданою шкодою. При цьому, відповідачем за зустрічним позовом свою чергу не доведено суду належними та допустимими доказами, що зниження якості поставленого товару відбулося з вини покупця.

Проте, позивач по зустрічному позову не надав належних та допустимих доказів, які б дійсно підтверджували наявність упущеної вигоди у розмірі 26 360, 00 Євро, за контрактом №07-16-01-18/4 від 16 січня 2018 року укладеним між ТОВ «АСПАРАГУС –ЛТД» та ДП «РЕЙЛІН», тому в частині доведеності понесення позивачем збитків у вигляді упущеної вигоди в розмірі 26 360,00 євро суд вважає зустрічні вимоги необґрунтованими та безпідставними.

Також, судом встановлено, що 18 грудні 2018 року ДП «РЕЙЛІН» на адресу компанії «Р.А.Ж.Т. Семенсес» було направлено заяву про зарахування зустрічних однорідних вимог.

У вказаній заяві ДП «РЕЙЛІН» повідомило компанію «Р.А.Ж.Т. Семенсес» про зарахування однорідного зобов`язання в чистині зарахування заборгованості за поставлений товар у сумі 72 000 Євро та позивач за зустрічним позовом просив компанію «Р.А.Ж.Т. Семенсес» сплатити на користь ДП «РЕЙЛІН» витрати підприємства, які останнє понесло у зв`язку із постачанням неякісного товару у сумі 149 831,71 Євро.

У зв`язку з проведеним зарахуванням зустрічних однорідних вимоги зобов`язання Покупця перед продавцем за контрактом є припиненим у повному обсязі, а зобов`язання продавця перед покупцем склало 77 831,77 євро.

За змістом положень статей 202, 203 Господарського кодексу України господарське зобов`язання припиняється, зокрема, зарахуванням зустрічної однорідної вимоги, строк якої настав або строк якої не зазначений чи визначений моментом витребування.

Для зарахування достатньо заяви однієї сторони. До відносин щодо припинення господарських зобов`язань застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до частини 1 статті 598 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняється частково або в повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Так, згідно зі статтею 601 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги. Зарахування зустрічних вимог може здійснюватися за заявою однієї із сторін.

Отже, зарахування можливе за наявності одночасно наступних умов: бути зустрічними (кредитор за одним зобов`язанням є боржником за іншим, а боржник за першим зобов`язанням є кредитором за другим); бути однорідними (зараховуватися можуть вимоги про передачу речей одного роду, зокрема грошей). Допускається зарахування однорідних вимог, які випливають із різних підстав (різних договорів тощо); строк виконання щодо таких вимог настав, не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги.

Згідно зі ст. 184 ЦК України річ є визначеною родовими ознаками, якщо вона має ознаки, властиві усім речам того ж роду, та вимірюється числом, вагою, мірою.

Вищезазначені вимоги позивача та відповідача є зустрічними вимогами, бо наявні одночасна участь обох сторін у двох зобов`язаннях і при цьому кредитор за одним зобов`язанням є боржником в іншому зобов`язанні. Також ці вимоги є однорідними - це грошові вимоги, і по обом вимогам настав строк їх виконання.

Отже, за встановлених обставин справи, первісні позовні вимоги не підлягають задоволенню судом у зв`язку з проведеним зарахуванням зустрічних повних вимог в порядку ст. 601 ЦК України.

Натомість зустрічні позовні вимоги підлягають частковому задоволенню в розмірі 51 471,71 євро (що еквівалентно станом на час прийняття рішення 1 534 989,33 грн.), у зв`язку з тим, що покупець не довів належними та допустимими доказами у справі наявність упущеної вигоди в розмірі 26 360,00 євро, у зв`язку із поставкою не якісного насіння гібридів сорго.

Судовий збір за розгляд справи відповідно до ст. 129 ГПК України покладається на позивача за первісним позовом та на сторони за зустрічним позовом пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 13, 74-86, 129, 232, 236-241, Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва –

ВИРІШИВ:

У задоволенні первісного позову Акціонерного товариства спрощеного типу "Р.А.Ж.Т.Семенсес" (SAS RAGT SEMENSES) про стягнення заборгованості у розмірі 15 044,40 євро (476 606,59 грн.) відмовити повністю.

Зустрічні позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з Акціонерного товариства спрощеного типу «Р.А.Ж.Т. Семенсес»(SAS RAGT SEMENCES) вулиця АДРЕСА_1 АДРЕСА_2 3357, 12033, Родез, Седекс, 9 Франція, зареєстрована під номером 423238898 RCS Rodez) на користь Дочірнього підприємства «РЕЙЛІН» (03143, м. Київ, вул. Івана Сірка, буд. 15) грошові кошти у сумі 51 471,71 (п`ятдесят одна тисяча чотириста сімдесят одно євро 71 євроцент, що в еквіваленті становить 1 534 989 (один мільйон п`ятсот тридцять чотири тисячі дев`ятсот вісімдесят дев`ять) грн. 33 коп. та 23 024 (двадцять три тисячі двадцять чотири) грн. 84 коп. судового збору.

В решті в задоволенні зустрічного позову відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 241 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст.ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України

Повне рішення складено 09.07.2019

Суддя І.І. Борисенко