Ухвала суду № 82936092, 10.07.2019, Слобідський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Комінтернівський районний суд м. Харкова)

Комінтернівський районий суд м.Харкова

Номер провадження №1-кп/641/506/2019 Справа №646/1658/19

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 липня 2019 року Комінтернівський районний суд м. Харкова у складі колегії суддів:

головуючого – судді Музиченко В.О.

суддів – Маньковської О.О. та Фатєєвої Н.І.,

при секретарі – Леонідовій Т.А.

за участю прокурора – Жорняк М.С.,

представника потерпілого – адвоката Бережного Г.В.,

обвинуваченої – ОСОБА_1 ,

захисника обвинуваченої – адвоката Горшкової Г.І.,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні кримінальне провадження за обвинуваченням

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Харкова, громадянки України, з вищою освітою, одруженої, має на утриманні двох малолітніх дітей, раніше не судимої, яка зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

-за ч. 4 ст. 190 КК України,

ВСТАНОВИЛА:

В провадженні Комінтернівського районного суду м. Харкова знаходиться кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України.

У підготовче судове засідання з`явились прокурор, обвинувачена, її захисник та представник потерпілого.

Прокурор подав суду письмове клопотання про застосування щодо ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді особистого зобов`язання, обґрунтовуючи його тим, що обвинувачена може переховуватися від суду, незаконно впливати на потерпілого і свідків та іншим чином перешкоджати кримінальному провадженню, оскільки обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого кримінального правопорушення і відсутність будь-яких запобіжних заходів не може запобігти вказаним ризикам. При цьому прокурор заперечував проти клопотання представника потерпілого про застосування до ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки вважає його не вмотивованим та з урахуванням наявних ризиків - суворим. Крім того, прокурор зазначив, що обвинувальний акт підсудний Комінтернівському районному суду м. Харкова, складений відповідно до норм КПК України та може бути призначений до розгляду у судовому засіданні.

Представник потерпілого подав суду клопотання про обрання міри запобіжного заходу обвинуваченій ОСОБА_1 у вигляді тримання під вартою. Обґрунтовуючи своє клопотання адвокат Бережний Г.В. послався на те, що обвинувачена може: переховуватися від суду; знищити, сховати, або спотворити будь-яку з речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, експерта, спеціаліста у цьому кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше чи продовжити кримінальне правопорушення у якому підозрюється.

Обвинувачена та її захисник – адвокат Горшкова Г.І. проти клопотання прокурора не заперечували, але заперечували проти клопотання представника потерпілого, оскільки запобіжний захід у вигляді тримання під вартою є досить суворим. Крім того зазначили, що ОСОБА_1 має на утриманні двох малолітніх дітей, виконує покладені на неї процесуальні обов`язки, а тому ризики, зазначені адвокатом Бережним Г.В. – відсутні. Проти призначення справи до судового розгляду обвинувачена та її захисник не заперечували, вважали за можливе призначити судовий розгляд у відкритому судовому засіданні.

Суд, дослідивши матеріали кримінального провадження, обвинувальний акт, реєстр матеріалів досудового слідства, розписки та позов представника потерпілого, вислухавши доводи учасників провадження, дійшов наступного.

Вирішуючи питання про обрання міри запобіжного заходу, суд виходить з наступного.

Відповідно до частини 3 статті 315 КПК України, під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом ІІ цього Кодексу. За відсутності зазначених клопотань сторін кримінального провадження застосування заходів забезпечення кримінального провадження, обраних під час досудового розслідування, вважається продовженим.

Частиною 2 ст. 29 Конституції України передбачено, що ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та порядку, встановлених законом.

Так, відповідно до вимог п. п. 3, 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.

Виходячи зі змісту ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу.

Виходячи зі змісту ст. 179 КПК України особисте зобов`язання полягає у покладенні на підозрюваного, обвинуваченого зобов`язання виконувати покладені на нього слідчим суддею, судом обов`язки, передбачені статтею 194 цього Кодексу.

Згідно ч. 5 ст. 194 КПК України якщо під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою, прокурор доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті, слідчий суддя, суд застосовує відповідний запобіжний захід, зобов`язує підозрюваного, обвинуваченого прибувати за кожною вимогою до суду або до іншого визначеного органу державної влади, а також виконувати один або кілька обов`язків, необхідність покладення яких була доведена прокурором.

Судом встановлено, що ухвалою Червонозаводського районного суду м. Харкова від 14.12.2018 щодо ОСОБА_1 вже встановлювався запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання. Відомостей про порушення обвинуваченою покладених на неї обов`язків судом не встановлено.

Разом з тим, прокурор, звертаючись із клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді особистого зобов`язання, довів наявність достатніх підстав вважати, щоОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого кримінального правопорушення, а тому, з метою уникнення відповідальності, існують ризики її переховування від суду, незаконного впливу на потерпілого і свідків та перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином, а тому, застосування запобіжного заходу у вигляді особистого зобов`язання є достатнім для запобігання цим ризикам.

Вирішуючи питання про призначення кримінального провадження до судового розгляду, суд виходить з того, що воно надійшло до суду, в межах територіальної юрисдикції якого вчинено кримінальне правопорушення, що відповідає положенням ст. 32 КПК України.

Під час підготовчого судового засідання угод про визнання винуватості чи про примирення у порядку ст. ст. 468 – 475 КПК України суду не надійшло. Підстав для закриття кримінального провадження у випадках, передбачених п.п. 4-8, ч. 1, ч. 2 ст. 284 КПК України, не вбачається. Обвинувальний акт складено у відповідності до вимог кримінального процесуального законодавства, при його затвердженні прокурором дотримані вимоги закону. Підстав для направлення обвинувального акту для визначення підсудності не встановлено.

У відповідності до ч. 2 ст. 27 КПК України кримінальне провадження можливо здійснювати у відкритому судовому засіданні.

Виходячи з вищевикладеного, наявні достатні підстави для призначення кримінального провадження до судового розгляду.

В судове засідання необхідно викликати учасників судового провадження відповідно до ч. 2 ст. 314 КПК України: прокурора, потерпілого, обвинуваченого та його захисника.

Крім того, представником потерпілого подано позов з уточненнями до обвинуваченої ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 і ОСОБА_6 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди на загальну суму 3264607 доларів США, що дорівнює 86381501,22 гривні.

Однак вирішуючи питання про прийняття позову, суд враховує, що відповідно до ч. 5 ст. 128 КПК України цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв`язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми Цивільного процесуального кодексу України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.

Згідно ч. 4 ст. 128 КПК України форма та зміст позовної заяви повинні відповідати вимогам, встановленим до позовів, які пред`являються у порядку цивільного судочинства.

Згідно ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Положеннями ч. 4 ст. 177 ЦПК України, зокрема встановлено, що до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановленому порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

У відповідності до ст. 5 п. 6 Закону України «Про судовий збір» позивачі у справах про відшкодування матеріальних збитків, завданих злочином, звільнені від сплати судового збору.

Тож, виходячи з аналізу положень даного закону, у випадку вирішення питання про стягнення моральної шкоди позивачі не звільнені від сплати судового збору.

Таким чином, подана представником потерпілого позовна заява підлягає залишенню без руху на підставі ч. 1 ст. 185 ЦПК України, оскільки подана з порушенням вимог ч. 4 ст. 177 ЦПК України.

Крім того суд звертає увагу, що представником потерпілого подано позов до осіб, яким не пред`явлено обвинувачення у даному кримінальному провадженні, а тому розгляд позовних вимог до вказаних осіб та вирішення питання про їх цивільну відповідальність у даному кримінальному провадженні є недоцільним і може негативно вплинути на оперативність розгляду кримінального провадження.

Керуючись ст. 29 Конституції України, ст. 5 ЗУ «Про судовий збір», ст. 185 ЦПК України, ст.ст. 177, 183, 197, 199, 314, 315, 316, 317, 376 КПК України, колегія -

УХВАЛИЛА:

Відмовити представнику потерпілого – адвокату Бережному Г.В. у задоволенні клопотання про обрання щодо обвинуваченої ОСОБА_1 міри запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Клопотання прокурора про обрання щодо обвинуваченої ОСОБА_1 міри запобіжного заходу у вигляді особистого зобов`язання – задовольнити.

Застосувати до обвинуваченої ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Харкова, громадянки України, з вищою освітою, одруженої, має на утриманні двох малолітніх дітей, раніше не судимої, яка зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання.

Покласти на ОСОБА_1 наступні обов`язки:

1)прибувати до суду за першою вимогою у зазначений час;

2)не відлучатися за межі Харківської області без дозволу суду;

3)повідомляти суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

4)утримуватися від спілкування із потерпілимі свідками у вказаному кримінальному провадженні;

5)здати на зберігання прокурору свій паспорт для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Контроль за виконанням особистого зобов`язання покласти на прокурора.

Ухвала щодо застосування запобіжного заходу у вигляді особистого зобов`язання підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Уточнений цивільний позов представника потерпілого – адвоката Бережного Г.В. в інтересах потерпілого ОСОБА_7 до обвинуваченої ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 і ОСОБА_6 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди на загальну суму 3264607 доларів США, що дорівнює 86381501,22 гривні – залишити без руху, надавши строк для усунення недоліків п`ять днів з моменту отримання копії ухвали суду.

Кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України, призначити до розгляду у відкритому судовому засіданні колегією суддів на 19 липня 2019 року о 10:00 годині, яке відбудеться в приміщенні Комінтернівського районного суду м. Харкова.

У судове засідання викликати учасників судового провадження – прокурора, потерпілого його представника, обвинувачену та її захисника.

Ухвала окремому оскарженню не підлягає, заперечення проти цієї ухвали можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене ч. 1 ст. 392 КПК України.

Головуючий суддя- В . О . Музиченко

Судді: О. О. Маньковська

Н. І. Фатєєва