Рішення № 82934676, 10.07.2019, Миргородський міськрайонний суд Полтавської області

Справа № 541/1044/19

Провадження №2/541/698/2019

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

10 липня 2019 року м. Миргород

Миргородський міськрайонний суд Полтавської області в складі:

головуючої судді: Куцин В.М.,

за участю секретаря Євдокимової Н.Ю.,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду в місті Миргороді цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,

В С Т А Н О В И В:

16 травня 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом про розірвання шлюбу, зареєстрованого 06 червня 2014 року у виконкомі Куйбишевської сільської ради Оржицького району Полтавської області із ОСОБА_3 , актовий запис № 01.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що 06 червня 2014 року він зареєстрував шлюб з відповідачем, про що Виконкомом Куйбишевської сільської ради Оржицького району Полтавської області було видано свідоцтво серії НОМЕР_1 та зроблено актовий запис у Книзі реєстрації шлюбу № 01. ІНФОРМАЦІЯ_2 року народилася донька, ОСОБА_4 Він щиро кохав відповідачку та сподівався побудувати з нею міцну, щасливу сім`ю. Але, на жаль, шлюб розпався. Вони віддалилися один від одного, стали жити окремим життям. Довгий час жоден з них не виконує обов`язків чоловіка та дружини. Фактичні шлюбні відносини з відповідачкою припинені та сумісне господарство не ведеться вже протягом трьох років. За таких обставин вважає, що шлюб фактично зруйновано і врятувати його неможливо. Примирення неможливе. Шлюб з відповідачем носить формальний характер, а тому збереження шлюбу буде суперечити їхнім інтересам. Судові витрати просив покласти на нього.

25 червня 2019 року відповідач ОСОБА_3 подала відзив на позовну заяву, не заперечувала проти розірвання шлюбу. Причинами руйнування сім`ї зазначає те, що всі проблеми позивач вирішував з мамою, а не з дружиною, став випивати, а потім почав зраджувати їй, як дружині, в результаті чого завів стосунки з неповнолітньою дівчиною. Наполягала на тому, що причини руйнування сімейних відносин та відповідальність за це перед дитиною, лежать саме на позивачеві ,та є наслідками його негативної поведінки (а.с. 28) .

Позивач ОСОБА_1 про розгляд справи повідомлений, процесуальні права та обов`язки позивачу роз`яснено шляхом направлення пам`ятки з текстами статей 43 та 49 ЦПК України. Позивач надав на адресу суду заяву, в якій просив справу розглянути у його відсутність. На позовних вимогах наполягав (а.с.21). Будь-яких інших заяв та клопотань що стосуються предмету позовних вимог не подав.

Відповідач ОСОБА_3 про розгляд справи повідомлена, процесуальні права та обов`язки відповідачу роз`яснено шляхом направлення пам`ятки з текстами статей 43 та 49 ЦПК України, в судове засідання не з`явилася, подала заяву про розгляд справи у її відсутність, позовні вимоги визнала (а.с. 32). Будь-яких інших заяв та клопотань що стосуються предмету позовних вимог та зустрічного позову не подав.

В зв`язку з неявкою в судове засідання сторін, відповідно до ст. 247 ч.2 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши та проаналізувавши письмові докази по справі суд вважає, що заявлений позов підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Судом встановлено, що 06 червня 2014 року позивач ОСОБА_1 зареєстрував шлюб з відповідачем ОСОБА_5 у виконкомі Куйбишевської сільської ради Оржицького району Полтавської області, актовий запис № 01 (а.с.11,33). Від цього шлюбу народилася дитина, донька ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с. 12). Подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечить інтересам сторін.

Відповідно до положень частини 1 статті 110 СК України позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним із подружжя.

Відповідно до положень статті 112 СК України суд з`ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя.

Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

Згідно з положенням ч.4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Відповідно до п.24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 12.06.2009р. № 2 «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції», у разі визнання відповідачем позову, яке має бути безумовним, і якщо таке визнання не суперечить закону й не порушує права, свободи та інтереси інших осіб (не відповідача), суд ухвалює рішення про задоволення позову, обмежившись у мотивувальній частині рішення посиланням на визнання позову без з`ясування і дослідження інших обставин справи.

Згідно ч. 3 ст. 200 ЦПК України, за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

Статтею 113 СК України передбачено, що особа, яка змінила прізвище у зв`язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.

Оскільки відповідач ОСОБА_3 не заявила, яким вона бажає після розірвання шлюбу іменуватися прізвищем, тому суд вважає за необхідне залишити відповідачу прізвище « ОСОБА_6 ».

При поданні позовної заяви позивачем сплачено судовий збір в сумі 768 грн. 40 коп., відповідно до ч.2 ст.4 Закону України "Про судовий збір" (а.с. 1).

Згідно ч. 1 ст. 142 ЦПК України у разі визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

З урахуванням викладеного суд приходить висновку про повернення позивачу 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову, а саме у розмірі 384,20 грн.

Оскільки позивач просив покласти на нього судові витрати, тому судовий збір не підлягає стягненню з відповідача на його користь.

Керуючись ст.ст. 142, 200, 223, 247, 258, 259, 263, 264, 265, 268, 273, 354ЦПК України, cт. 110, 112, 113,114 СК України, суд -

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 задовольнити.

Шлюб, зареєстрований 06 червня 2014 року між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 у виконкомі Куйбишевської сільської ради Оржицького району Полтавської області, актовий запис № 01 - розірвати.

Шлюб припиняється у день набрання рішенням суду законної сили.

При реєстрації розірвання шлюбу ОСОБА_7 залишити прізвище « ОСОБА_6 ».

Управлінню Державної казначейської служби України у Миргородському районі Полтавської області повернути ОСОБА_1 сплачену суму судового збору в розмірі 384 (триста вісімдесят чотири) гривні 20 копійок по квитанції № 0.0.1354259049.1 від 16 травня 2019 року у АТ КБ «ПриватБанк» на рахунок 31215206016012, отримувач платежу УК Миргородськ.р-н/м.Миргород/22030101, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), МФО 899998, код ЄДРПОУ 37845125, код класифікації доходів бюджету 22030101.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Відповідно до п. 15 Розділу 13 Перехідні положення ЦПК України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Полтавського апеляційного суду через Миргородський міськрайонний суд Полтавської області.

Суддя: В. М. Куцин