Ухвала суду № 82934498, 09.07.2019, Київський районний суд м. Полтави

Справа № 552/6939/18

Провадження №1-кс/552/2673/19

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 липня 2019 року Слідчий суддя Київського районного суду м. Полтави Самсонова О.А., при секретарі Горошко О.О., за участю заступника начальника другого відділу розслідування кримінальних проваджень СУ ФР ГУ ДФС у Полтавській області Сахно Олександра Миколайовича, розглянувши клопотання ОСОБА_1 про скасування арешту,-

В С Т А Н О В И В:

Заявник ОСОБА_1 звернувся до слідчого судді Київського районного суду м. Полтави з клопотанням про скасування арешту.

В поданому клопотанні вказував, що 26.07.2016 року, на підставі ухвали слідчого судді Київського районного суду м. Полтава накладено арешт на грошові кошти, які знаходяться на рахунках в ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» (МФО 305299), зокрема: НОМЕР_1 Платинум Стандарт (UAH), НОМЕР_2 Універсальна GOLD (UAH), НОМЕР_3 Картка -рахунок (UAH), НОМЕР_4 Картка для виплат (UAH), НОМЕР_5 Приват-вклад (UAH), НОМЕР_6 Приват-вклад (UAH), НОМЕР_7 Приват-вклад (UAH), НОМЕР_8 Приват-вклад (UAH), НОМЕР_9 Приват-вклад (UAН), НОМЕР_10 Приват-вклад (UAH) на ім`я ОСОБА_1 .

Також на підставі ухвали слідчого судді Київського районного суду м. Полтава від 26.07.2016 року було проведено обшук у приміщенні за адресою АДРЕСА_1 , в ході якого було вилучено ноутбук чорного кольору «Lenovo» s/n CBG 3070798 з блоком живлення до нього та мобільний телефон iPhone 6S s/n DNPQP2DLGPY8, imei: НОМЕР_11 .

Вважає, що накладений арешт на грошові кошти є незаконним, необґрунтованим та таким, що є грубим порушенням норм Кримінального процесуального кодексу України, в зв`язку з чим підлягає скасуванню.

Також посилався на те, що він не має будь-якого процесуального статусу у кримінальному провадженні № 32015170000000057, відносно правомірності отримання та володіння ним грошовими коштами не винесено жодного рішення органами Державної фіскальної служби України чи іншими органами. Грошовим коштам не надано статусу речового доказу у кримінальному провадженні.

Також просив врахувати, що хоча на даний час і триває досудове розслідування, однак слідчим органом не надано доказів його причетності до розслідуваного кримінального провадження № 32015170000000057.

Тому заявник просив слідчого суддю скасувати арешт, що накладений ухвалою слідчого судді Київського районного суду м Полтави від 26.07.2016 року у справі № 552/3937/16-к на грошові кошти, що знаходяться ні рахунках НОМЕР_1 Платинум Стандарт (UAH), НОМЕР_2 Універсальна G01T (UAH), НОМЕР_3 Картка-рахунок (UAH), НОМЕР_4 Картка для виплат (UAH) НОМЕР_5 Приват-вклад (UAH), НОМЕР_6 Приват-вклад (UAH), НОМЕР_7 Приват-вклад (UAH), НОМЕР_8 Приват-вклад (UAH), НОМЕР_9 Приват-вклад; (UAH), НОМЕР_10 Приват-вклад (UAH), в українських гривнях на ім`я ОСОБА_1 , що відкриті в ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» (МФО 305299). Також просив повернути речі, вилучені в ході обшуку проведеного на підставі ухвали слідчого судді Київського районного суду м. Полтави від 26.07.2016 року у справі № 552/3954/16-к, зокрема ноутбук чорного кольору «Lenovo» s/n CBG 3070798 з блоком живлення до нього та мобільний телефон iPhone 6S s/n DNPQP2DLGPY8, іmеі: НОМЕР_11 .

Ухвалою слідчого судді Київського районного суду м.Полтави від 08 липня 2019 року відкрито провадження за клопотанням в частині вимог про скасування арешту. У відкритті провадження стосовно повернення речей даною ухвалою відмовлено.

В судове засідання заявник не з`явився, будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду справи. Про причини неявки не повідомив.

Слідчий Сахно О.М. в судовому засіданні при розгляді клопотання послався на розсуд суду. Пояснив, що на даний час заявник статусу підозрюваного не має.

Вирішуючи питання про можливість розгляду клопотання без участі заявника, слідчим суддею приймається до уваги та обставина, що за нормами ст. 174 КПК України клопотання про скасування арешту майна розглядає слідчий суддя, суд не пізніше трьох днів після його надходження до суду. Про час та місце розгляду повідомляється особа, яка заявила клопотання, та особа, за клопотанням якої було арештовано майно.

Тобто, норми процесуального закону передбачають лише обов`язок суду повідомити особу про час та місце розгляду клопотання, але особиста участь заявника або слідчого, прокурора при розгляді клопотання в силу норм КПК України не є обов`язковою.

Тому, враховуючи встановлені законом строки розгляду клопотання, слідчий суддя вважає за необхідне провести розгляд за відсутності заявника.

Слідчий суддя, розглянувши матеріали, приходить до наступного висновку.

Наданими до слідчого судді матеріалами встановлено, що в провадженні слідчого управління фінансових розслідувань ГУ ДФС у Полтавській області перебувають матеріали кримінального провадження №32017170000000044 від 28 листопада 2017 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.27, ч.3 ст.212 КК України.

Вказане кримінальне провадження здійснюється за матеріалами, що виділені з кримінального провадження №32015170000000057 від 21.12.2015 року за ч.2 ст.205, ч.5 ст.27, ч.3 ст.212 КК України.

Також встановлено, що в межах кримінального провадження №32015170000000057 від 21.12.2015 року ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Полтави від 26 липня 2016 року накладено арешт на кошти, які знаходяться на рахунках, що належать та використовуються ОСОБА_1 , ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , рнокпп. НОМЕР_12 ) - НОМЕР_1 Платинум Стандарт (UAH), НОМЕР_2 Універсальна GOLD (UAH), НОМЕР_3 Картка-рахунок (UAH), НОМЕР_4 Картка для виплат (UAH), НОМЕР_7 Приват-вклад (UAH), НОМЕР_6 Приват-вклад (UAH), НОМЕР_5 Приват-вклад (UAH), НОМЕР_8 Приват-вклад (UAH), НОМЕР_9 Приват-вклад (UAH), НОМЕР_10 Приват-вклад (UAH), відкриті у ПАТ КБ «Приватбанк», МФО 305299, що за адресою: 49094, м. Дніпропетровськ, вул. Набережної Перемоги, буд.50, без встановлення суми коштів та зупинено проведення усіх видаткових операцій по ним, окрім операцій щодо розрахунку з державним бюджетом. Арештовані кошти на вказаних рахунках передані на відповідальне зберігання службовим особам ПАТ КБ «Приватбанк», МФО 305299 (а.с.5-6).

Відповідно до ч. 1 ст. 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.

Проте, будь-яких доказів на підтвердження того, що арешт накладено не обґрунтовано, заявник суду не надав.

Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Вирішуючи клопотання в частині доводів заявника про те, що в подальшому застосуванні арешту відпала потреба, суд виходить з наступного.

Звертаючись до суду з відповідним клопотанням, заявник посилається на те, що він не має будь-якого процесуального статусу у кримінальному провадженні №32015170000057, кошти на вказаних рахунках отримані ним на підставі господарських договорів, та відсутні підстави вважати, що такі кошти від господарської діяльності фізичної особи-підприємця є або можуть бути доказом злочину чи підлягатимуть спеціальній конфіскації.

Суд бере до уваги, що досудове розслідування у кримінальному провадженні №32015170000000057 розпочато 21 грудня 2015 року. З вказаного кримінального провадження 28 листопада 2017 року виділено матеріали досудового розслідування, кримінальне провадження за якими зареєстровано за №32017170000000044.

Протягом цього часу ОСОБА_1 підозра про вчинення кримінального правопорушення не вручена. За повідомленням слідчого, він був допитаний лише в якості свідка.

Будь-які докази того, що грошові кошти на належних заявнику рахунках здобуті злочинним шляхом, в матеріалах кримінального провадження відсутні.

Відповідно до ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав і основоположних свобод, який ратифікований Верховною Радою України 17 липня 1997 року, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Європейський суд з прав людини через призму своїх рішень неодноразово акцентував увагу на тому, що володіння майном повинно бути законним (див. рішення у справі "Іатрідіс проти Греції" [ВП], заява N 31107/96, п. 58, ECHR 1999-II). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (див. рішення у справі "Антріш проти Франції", від 22 вересня 1994 року, Series А N 296-А, п. 42, та "Кушоглу проти Болгарії", заява N 48191/99, пп. 49 - 62, від 10 травня 2007 року). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити "справедливий баланс" між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (див., серед інших джерел, рішення від 23 вересня 1982 року у справі "Спорронг та Льонрот проти Швеції", пп. 69 і 73, Series A N 52). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (див., наприклад, рішення від 21 лютого 1986 року у справі "Джеймс та інші проти Сполученого Королівства", n. 50, Series A N 98).

Суд також бере до уваги, що такий захід забезпечення кримінального провадження як арешт належних заявнику грошових коштів, зберігав свою чинність протягом тривалого часу - два роки та одинадцять місяців.

Оскільки за цей час слідством докази вини заявника у вчиненні кримінального правопорушенні не здобуті, про підозру у вчинені кримінального правопорушення йому не оголошувалось, кримінальне провадження щодо нього, як це вбачається з фабули справи, зазначеній у витягу з ЄРДР, не здійснюється, суд приходить до висновку про відсутність підстав для подальшого збереження даного заходу забезпечення кримінального провадження.

Подальше збереження арешту належного заявнику майна з огляду на вказані обставини призведе до порушення справедливого балансу між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав заявника.

Тому з тих підстав, що у подальшому застосуванні арешту відпала потреба, приходжу до висновку, що клопотання ОСОБА_1 про скасування арешту підлягає до задоволення.

Керуючись ст. ст. 170-174 КПК України, -

У Х В А Л И В:

Клопотання задовольнити.

Скасувати арешт коштів, які знаходяться на рахунках, що належать та використовуються ОСОБА_1 , ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , рнокпп. НОМЕР_12 ) - НОМЕР_1 Платинум Стандарт (UAH), НОМЕР_2 Універсальна GOLD (UAH), НОМЕР_3 Картка-рахунок (UAH), НОМЕР_4 Картка для виплат (UAH), НОМЕР_7 Приват-вклад (UAH), НОМЕР_6 Приват-вклад (UAH), НОМЕР_5 Приват-вклад (UAH), НОМЕР_8 Приват-вклад (UAH), НОМЕР_9 Приват-вклад (UAH), НОМЕР_10 Приват-вклад (UAH), відкритих у ПАТ КБ «Приватбанк», МФО 305299, який накладено ухвалою слідчого судді Київського районного суду м.Полтави від 26 липня 2016 року по справі №552/3937/16-к, провадження №1-кс/552/601/16.

Ухвала оскарженню не підлягає, заперечення проти неї можуть бути подані під час підготовчого провадження в суді.

Слідчий суддя О.А.Самсонова

09.07.2019