Вирок № 82933616, 10.07.2019, Компаніївський районний суд Кіровоградської області

Компаніївський районний суд Кіровоградської області

Справа № 391/84/19

Провадження № 1-кп/391/58/19

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"10" липня 2019 р. селище Компаніївка

Компаніївський районний суд Кіровоградської області:

головуюча - суддя Мумига І.М.

за участю секретаря - Качинської О.В.

прокурора - Третьякової О.В.

захисника обвинуваченого - Гольфіндера С.К.

обвинуваченого - ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в селищі Компаніївка в залі судових засідань Компаніївського районного суду Кіровоградської області обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12018120000000369 від 22.12.2018 відносно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Іршава, Закарпатської області, громадянина України, одруженого, з середньо-спеціальною освітою, маючого на утримані двох малолітніх дітей, 2012 та 2015 років народження, одна з яких дитина - інвалід, працюючого трактористом в приватній агрофірмі «Зоря», зареєстрованого та проживаючого: АДРЕСА_1 , відповідно п. 1 ч. 1 ст. 89 КК України, являється таким, що не має судимості.

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

Обвинувачений ОСОБА_1 вчинив порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило смерть потерпілого за наступних обставин.

21.12.2018, близько 16 години 20 хвилин, ОСОБА_1 , керуючи автомобілем «ВАЗ - 2108» р.н. НОМЕР_1 , який належить на праві приватної власності ОСОБА_2 , рухаючись в сутінки по вул. Лейтенанта Шевченка, навпроти будинку № 16 в с. Водяне, зі сторони с. Софіївка, в напрямку с. Шишкино Компаніївського району Кіровоградської області, ігноруючи вимоги п.п. 1.5, 2.3 (б, д), ПДР України (п. 1.5. Дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров`ю громадян, завдавати матеріальних збитків; п. 2.3. Для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний: б) бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну...., технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі; д) не створювати своїми діями загрози безпеці дорожнього руху) проявив особисту неуважність і безпечність до забезпечення елементарних вимог безпеки, чим позбавив себе можливості вірно оцінювати дорожню обстановку та безпечно керувати автомобілем, порушуючи вимоги п. 12.1 ПДР України (п. 12.1 під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен ураховувати дорожню обстановку, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним) достовірно знаючи про те, що попереду мається заокруглення проїзної частини вліво по ходу його руху, не вибрав безпечної швидкості руху, щоб мати можливість постійно контролювати рух транспортного засобу, під час руху по заокругленню допустив виїзд автомобіля за межі проїзній частині в право з подальшим контактуванням з ростучим деревом. У наслідок дорожньо-транспортної пригоди: пасажир ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , згідно висновку судово-медичної експертизи № 1085 від 23.01.2019, отримав тілесні ушкодження у вигляді: а) черепно-мозкової травми - забиття головного мозку, крововилив під павутинні оболонки, переломи лицьового відділу черепа, перелому склепіння та основи черепа, крововиливу в м`які тканини голови, рани на лобі (2), виличної області (1), нижньої губи (1 ), зовнішнього кінця лівої брови (1), поверхневої рани верхньої повіки лівого ока (1), садна виличної області (1), правої надбрівної дуги (1), вказані тілесні ушкодження несуть ознаки тяжких тілесних ушкоджень, як небезпечних для життя в момент спричинення та в даному випадку призвели до смерті останнього і знаходяться в прямому причинному зв`язку з отриманими тілесними ушкодженнями.

Таким чином, ОСОБА_1 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 286 КК України, кваліфіковане як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило смерть потерпілого.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 вину та фактичні обставини справи згідно обвинувального акту визнав в повному обсязі та пояснив, що ІНФОРМАЦІЯ_3, близько 16.00 годині, дружина попрохала його поїхати до магазину щось купити на вечерю і з ним попросився проїхатися його друг, з яким він навчався в ПТУ в м. Бобринець і який є сиротою та проживав разом з його сім`єю, на що він не зміг йому відмовити. Коли їхали по слизькій дорозі, його машину почало нести, він почав викручувати руль, трохи розгубився. Погодні умови були не сприятливі, катаний сніг на дорозі, на дворі трохи сіріло, погода була не тепла і не морозна. Машина в нього була по дорученню, він її не переоформляв. Потерпілий в той день вживав алкоголь, коли ходив в гості, десь 1,5 л пива. Він алкоголь не вживав. Раніше на тій ділянці дороги він їздив багато разів. Потерпілого при ударі автомобіля об дерево викинуло з машини через двері. Він намагався надати другу першу допомогу, але все було марно. До того як приїхала швидка допомога потерпілий помер. Потім він перебував під час складання схеми ДТП та на обстежені в медичному закладі. Він намагався надати родичам загиблого матеріальну допомогу, але вони відмовилися.

В скоєному щиро розкаявся, не заперечував про розгляд кримінального провадження в порядку ч.3 ст. 349 КК України оскільки обставини скоєння кримінального правопорушення ним не оспорюються.

Враховуючи те, що обвинувачений ОСОБА_1 в повному обсязі визнав свою вину у вчиненні інкримінованого йому органом досудового розслідування кримінального правопорушення при обставинах, викладених в обвинувальному акті та підтвердженими ним в судовому засіданні, та беручи до уваги, що інші учасники судового розгляду також не оспорювали фактичні обставини справи, і судом встановлено, що учасники судового розгляду, в тому числі обвинувачений, правильно розуміє зміст цих обставин та відсутні сумніви щодо добровільності та істинності його позиції, суд вважає можливим, відповідно до положень ч. 3 ст. 349 КПК України, визнати недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, проти чого не заперечують прокурор, потерпіла та обвинувачений.

Учасникам судового провадження роз`яснено, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Таким чином, суд вважає, що мало місце діяння, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_1 , це діяння містить склад кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило смерть потерпілого, обвинувачений винен у вчиненні цього кримінального правопорушення та підлягає покаранню.

При призначенні покарання суд враховує обставини кримінального провадження, особу обвинуваченого та обставини, що обтяжують або пом`якшують покарання обвинуваченого.

Так, згідно ст. 12 КК України скоєний злочин и за ч. 2 ст. 286 КК України відносяться до категорії тяжких злочинів.

Пом`якшуючими обставинами по справі, згідно ст. 66 КК України, необхідно визнати щире каяття обвинуваченого та активне сприяння розкриттю злочину.

Обставини, які обтяжують покарання ОСОБА_1 , передбачені ст. 67 КК України, судом не встановлено.

Як особа обвинувачений за місцем роботи та проживання характеризується позитивно, одружений, проживає з дружиною та двома малолітніми синами 2012, 2015 року народження, дружина є вагітною, на обліку у лікаря нарколога та психіатра не перебуває, за медичною допомогою не звертався, раніше судимого: 17.09.2008 Компаніївським районним судом Кіровоградської області, як неповнолітній, за ч. 2 ст. 186 КК України до 4-х років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України від відбування покарання звільнений з іспитовим строком на 1 рік; 19.12.2013 Компаніївським районним судом Кіровоградської області за ч. 1 ст. 125 КК України до 100 годин громадських робіт, але відповідно до ст. 89 КК України, являється таким, що не має судимості.

Ухвалюючи вирок, суд приймає до відома досудову доповідь про обвинуваченого ОСОБА_1 від 21.03.2019 року, складеної провідним інспектором Компаніївського районного сектору філії державної установи «Центр пробації» в Кіровоградській області з інформацією про соціально-психологічну характеристику обвинуваченого, у т.ч. зазначення у ній: «беручи до уваги інформацію, що характеризує особистість обвинуваченого, його спосіб життя, історію правопорушень, а також середню ймовірність вчинення повторного правопорушення, орган пробації вважає, що виправлення цієї особи без позбавлення або обмеження волі на певний строк можливе та не становить високої небезпеки для суспільства (у тому числі окремих осіб). На думку органу пробації виконання покарання у громаді можливе за умови здійснення нагляду та застосування соціально-виховних заходів, що необхідні для виправлення та запобігання вчинення повторних кримінальних правопорушень».

Враховуючи обставини кримінального провадження, особу обвинуваченого, маючого на утриманні двох малолітніх дітей 2012 та 2015 років народження, одна з яких є інвалідом з дитинства та вагітну дружину, яка не працює та постійно доглядає дитину інваліда з дитинства і він є єдиним членом сім`ї, який утримує всю свою сім`ю за рахунок своєї заробітної плати, думку потерпілої, тітки загиблого, яка просила не позбавляти волі ОСОБА_1 , оскільки вважає, що це був нещасний випадок, претензій матеріального та морального характеру до нього не має, пом`якшуючи та відсутність обтяжуючих обставин, те, що злочин обвинувачений вчинив з необережності, не перебуваючи в нетверезому стані, не бажав настання смерті, як в ході досудового слідства так і в судовому засіданні повністю визнав свою вину, активно сприяв розкриттю злочину, щиро розкаявся, крім цього, органи досудового слідства не вважали за необхідне взяття його під варту, суд вважає, що обвинувачений не є небезпечним для суспільства, а його виправлення можливе без позбавлення волі, тому необхідним та достатнім є призначення покарання ОСОБА_1 в межах санкції статті обвинувачення з послідуючим звільненням його від призначеного покарання на підставі ст. 75 КК України, шляхом встановлення іспитового терміну та покладення обов"язків, передбачених ч. 1 ст. 76 КК України.

Оскільки обвинувачений є єдиним годувальником в сім`ї, яка складається з 3-х осіб, двох малолітніх дітей та вагітної дружини, з часу закінчення ПТУ № 32 в місті Бобринець Кіровоградської області, тобто з 2010 року і по теперішній час працює трактористом в приватній агрофірмі «Зоря» Компаніївського району Кіровоградської області, суд не вважає за необхідне позбавляти його права керувати транспортними засобами.

Обраний обвинуваченому такий вид покарання, за переконанням суду, відповідає не тільки тяжкості вчиненого злочину, обставинам кримінального провадження, але й особі обвинуваченого, є обґрунтованим та буде відповідати цілям покарання.

Цивільний позов потерпілою ОСОБА_4 не заявлявся.

Долю речового доказу, автомобіля ВАЗ 2108, суд вирішує відповідно до вимог ст. 100 КПК України, тобто залишає володільцю.

Згідно ст. 124 КПК України у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта на загальну суму 4004,00 грн.

Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_1 не обирався.

Керуючись, ст. ст. 100, 368-376, 395 КПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення за ч. 2 ст.286 КК України та призначити покарання у виді 3 (трьох) років позбавлення волі.

На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбуття покарання з випробуванням з іспитовим строком 3 (три) роки, якщо він протягом визначеного іспитового строку не вчинить нового кримінального правопорушення та виконає покладені на нього обов`язки.

На підставі ч. 1 ст.76 КК України покласти на ОСОБА_1 виконання таких обов`язків: періодично з`являтись для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Стягнути з ОСОБА_1 (ід. номер НОМЕР_2 ) на користь держави процесуальні витрати по кримінальному провадженню за проведення судової інженерно-транспортної (автотехнічної) експертизи № 5 від 23.01.2019 року, судової інженерно-транспортної (транспортно-трасологічної) експертизи № 4 від 22.01.2019 року та судової інженерно-транспортної (автотехнічної) експертизи обставин ДТП № 202/19-27 від 18.01.2019 року на загальну суму 4004,00 грн.

Речовий доказ: автомобіль ВАЗ 2108, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , який передано на зберігання під розписку, залишити володільцю ОСОБА_1 .

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Кіровоградської області через Компаніївський районний суд Кіровоградської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня його проголошення, з урахуванням особливостей апеляційного оскарження окремих судових рішень, передбачених ч.2 ст.394 КПК України.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції, якщо його не скасовано.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Суддя _________ І.М. Мумига