Ухвала суду № 82933128, 10.07.2019, Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 200/13679/17

Провадження №6/200/165/19

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

«10» липня 2019 року Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська

у складі: головуючого судді: Женеску Е.В.,

за участю секретаря: Стрипи М.П.

заявника: ОСОБА_1

представника заявника: ОСОБА_2

представника заінтересованої особи: Тюрі О.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у м. Дніпро цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: ОСОБА_3 , Шевченківський ВДВС міста Дніпра ГТУЮ у Дніпропетровській області про скасування тимчасового обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України, -

В С Т А Н О В И В :

04 червня 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою, в якій просить скасувати тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України, котре було встановлене йому на підставі ухвали Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 16 серпня 2017 року у справі 200/13679/17 провадження № 6/200/224/17 за поданням старшого державного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби м. Дніпропетровськ Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області Григорчука П.В. про обмеження виїзду боржника ОСОБА_1 за кордон до виконання ним своїх зобов`язань.

В обґрунтування заяви посилається на те, що він є інвалідом 2 групи та потребує лікування, здійснення якого не можливо здійснити в Україні. Внаслідок цього є необхідність у виїзді за межі України для лікування. Інвалідність отримана y ним внаслідок поранення, отриманого у зоні АТО у складі добровольчих формувань. До виїзду у зону АТО він справно виконував свої зобов`язання покладені на нього за рішенням суду. Дійсно у виконанні рішення суду була перерва, проте вона виникла саме через перебування у зоні АТО, отримання важкого поранення та подальшого лікування. Після виписки з лікарні за першої ж можливості незважаючи на інвалідність ним належним чином виконуються свої зобов`язання покладені рішенням суду. Таким чином причини затримки у виконанні своїх зобов`язань є безумовно поважними та не можуть за будь-яких обставин вважатись ухиленням від їх виконання. На теперішній час він належним чином виконує рішення суду про стягнення грошових коштів та значною мірою вже виконано зобов`язання не зважаючи на інвалідність.

Заявник та його захисник у судовому засіданні підтримали заяву про скасування тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України надали пояснення аналогічні викладеним у заяві.

Представник заінтересованої особи Шевченківського ВДВС міста Дніпра ГТУЮ у Дніпропетровській області не заперечувала щодо задоволення зави про скасування вжитих заходів та зазначила, що дійсно ОСОБА_1 здійснює сплату боргу

Заінтересована особа ОСОБА_3 у судове засідання не з`явилася, причини не явки не повідомила.

Суд, оглянувши та перевіривши матеріали заяви про скасування тимчасового обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України, вивчивши матеріали цивільної справи, вважає, що така заява підлягає до задоволення з наступних підстав.

Так, судом встановлено, що на виконанні Шевченківського відділу державної виконавчої служби міста Дніпра Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області знаходиться виконавче провадження 49363709 з виконання виконавчого листа № 2/205/4242/2014 виданого 03.03.2015 про стягнення у загальному розмірі 237901,23 грн. За вказаним виконавчим документом боржником є - ОСОБА_1 , дата народження ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

16 серпня 2017 року Бабушкінським районним судом м. Дніпропетровська постановлено ухвалу у справі № 200/13679/17 ,провадження №6/200224/17, за поданням старшого державного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби м.Дніпропетровськ Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області Григорчука П.В. про обмеження виїзду боржника ОСОБА_1 за кордон до виконання ним своїх зобов`язань за вищезазначеним виконавчим листом, яка на даний час перебуває на виконанні в органах охорони державного кордону Державної прикордонної служби.

Відповідно дост.33 Конституції України кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України за винятком обмежень, які встановлюються законом.

Відповідно до ст. 313 ЦК України фізична особа має право на свободу пересування. Фізична особа, яка досягла шістнадцяти років, має право на вільний самостійний виїзд за межі України. Фізична особа може бути обмежена у здійсненні права на пересування лише у випадках, встановлених законом.

Закон України «Про порядок виїзду з України і в`їзду в Україну громадян України» регулює порядок здійснення права громадян України на виїзд з України, в`їзд в Україну, порядок оформлення документів для зарубіжних поїздок, а також визначає випадки тимчасового обмеження права громадян на виїзд з України і встановлює порядок розв`язання спорів у цій сфері.

За змістом п. 19 ч. 3ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право у разі ухилення боржника від виконання зобов`язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника-фізичної особи або керівника боржника-юридичної особи за межі України - до виконання зобов`язань за рішенням.

Відповідно ч.ч. 1-3 ст. 441 ЦПК України, тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України може бути застосоване судом як захід забезпечення виконання судового рішення. Тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України застосовується в порядку, визначеному цим Кодексом для забезпечення позову, із особливостями, визначеними цією статтею. Суд може постановити ухвалу про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України фізичної особи, яка є боржником за невиконаним нею судовим рішенням, на строк до повного виконання такого судового рішення.

Як встановлено у судовому засіданні, зобов`язання за виконавчим документом 2/205/4242/2014 виконується боржником ОСОБА_1 відповідно до вимог Закону України «Про виконавче провадження».

ОСОБА_1 має інвалідність ІІ групи, що підтверджується посвідченням НОМЕР_2 виданим 03 квітня 2019 року.

З поданих заявником медичних документів вбачається, що ОСОБА_1 має діагноз остомія великогомілкової та малогомілкової кісток справа. Хронічний остеомієліт правої гомілки, посттравматична контрактура правого колінного та гомілково-ступневого суглобу. ПФС 2 ступеню, порушення функції опори та ходи 2 ступеню.

Лікувальні та трудові рекомендації консультації та лікування у ортопеда-травматолога та генного-інженера володіючих сучасними методами генної інженерії, а саме за кордоном у зв`язку з відсутністю даних спеціалістів в Україні.

Частинами 5 та 7 ст. 441 ЦПК України визначено, що суд може скасувати тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України за вмотивованою заявою боржника. За результатами розгляду заяви про скасування тимчасового обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України постановляється ухвала, яка може бути оскаржена.

Законом встановлений чіткий зв`язок між тимчасовим обмеженням у праві виїзду боржника за межі України і причиною з якої воно може бути застосовано, ухилення останнього від виконання зобов`язань, покладених на нього рішенням.

У даній же справі судом встановлено, що після постановлення ухвали від 16 серпня 2017 року, боржником частково виконано зобов`язання, котре стало підставою для її винесення.

З матеріалів справи вбачається та представником виконавчої служби у судовому засіданні підтверджено, що ОСОБА_1 не ухиляється від виконання рішень суду про стягнення коштів, однак через стан здоров`я не працює, тому одноразово погасити усю заборгованість на даний час можливості немає.

Право на життя захищається у ст. 2 Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 р. Реалізація права на життя не можлива без реалізації права на здоров`я. Адже нормальне біологічне та соціальне функціонування людини не можливе без здоров`я. Реалізація права на життя у повному об`ємі можливо лише при гарантуванні права на здоров`я. Одним з аспектів реалізації права на здоров`я є ненадання своєчасної адекватної і необхідної медичної допомоги. Жертвами ненадання своєчасної адекватної і необхідної медичної допомоги можуть стати особи, які позбавлені волі, і дані дії можливо кваліфікувати як порушення ст. 3 Конвенції, що випливає з практики Суду.

Відповідно до ст. 33 Конституції України кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишити територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом.

Згідно зі ст. 2 Протоколу № 4 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, передбачені в Конвенції та у Першому протоколі до неї, кожен є вільним залишати будь-яку країну, включно зі своєю власною. На здійснення цих прав не може бути встановлено жодних обмежень, крім тих, що передбачені законом і є необхідними в демократичному суспільстві в інтересах національної чи громадської безпеки, для підтримання публічного порядку, запобігання злочину, для захисту здоров`я чи моралі або з метою захисту прав і свобод інших осіб.

Статтею 12 Міжнародного пакту про громадянські та політичні права передбачено, що кожна людина має право покидати будь-яку країну, включаючи свою власну. Згадані вище права не можуть бути об`єктом ніяких обмежень, крім тих, які передбачено законом, які є необхідними для охорони державної безпеки, громадського порядку, здоров`я чи моральності населення або прав і свобод інших і є сумісними з іншими правами, визначеними в цьому Пакті.

Згідно із ст. 3 Конституції України, людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Враховуючи вищенаведене, беручи до уваги, що клопотання про скасування у праві виїзду за межі України обґрунтоване необхідністю отримання медичної допомоги за межами країни, суд приходить до висновку про необхідність скасування обмеження ОСОБА_1 у праві виїзду за межі України.

Керуючись ст. ст. 247, 260-261, 441 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 заінтересовані особи: ОСОБА_3 , Шевченківський ВДВС міста Дніпра ГТУЮ у Дніпропетровській області про скасування тимчасового обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України – задовольнити.

Скасувати тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України громадянина ОСОБА_1 , дата народження ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , який мешкає та зареєстрований за адресою АДРЕСА_1 до виконання зобов`язань, покладених на нього виконавчим листом № 2/205/4242/2014 виданим 03.03.2015 вжите ухвалою Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 16 серпня 2017 року у справі 200/13679/17 (провадження №6/200/224/17).

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення . Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження , якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено ЦПК України. В разі, якщо ухвала була постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, то вона набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Суддя Е.В. Женеску