Рішення № 82931652, 09.07.2019, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 липня 2019 року справа №810/2991/18

Суддя Київського окружного адміністративного суду Терлецька О.О., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області в якому просить суд:

- визнати протиправною відмову Головного Управління Пенсійного фонду України у Київській області щодо відмови ОСОБА_1 в перерахунку та виплаті пенсії з врахуванням отриманих у складі грошового забезпечення: щомісячної додаткової грошової винагороди, грошової допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, які він отримував під час проходження військової служби та з яких здійснювалося нарахування та сплата страхових внесків;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області здійснити перерахунок з 31.05.2018 призначеної ОСОБА_1 пенсії відповідно до частини 3 статті 43 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” з врахуванням отриманих ним у складі грошового забезпечення: щомісячної додаткової грошової винагороди, грошової допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, які він отримував під час проходження військової служби та з яких здійснювалося нарахування та сплата страхових внесків.

В обгрунтування таких вимог позивач зазначив, що старший лейтенант запасу ОСОБА_1 проходив військову службу на посаді старшого авіаційного техніка інженерно-авіаційної служби військової частини А 1789.

Згідно наказу Командира Повітряного Командування Центр - заступника Командувача Повітряних Сил Збройних Сил України від 23.04.2017 № 20 його було звільнено в запас. Наказом командира військової частини А 1789 від 06.06.2017 № 249 позивача було виключено зі списків особового складу військової частини.

Після звільнення з військової служби в запас військовою частиною позивачу було видано Довідку про додаткові види грошового забезпечення та премії для обчислення пенсії та грошовий атестат на підставі яких та відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” відповідач здійснив нарахування пенсії.

В квітні 2018 року позивач звернувся до військової частини А 1789 з заявою про надання інформації про його грошове забезпечення, з врахуванням всіх його видів, з якого сплачувався єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

Після отримання відповіді та довідки 03.04.2018, позивач вважаючи, що сума нарахованої пенсії не відповідає вимогам законодавства, тому що при нарахуванні пенсії не були враховані всі види грошового забезпечення з яких сплачувався єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у розмірі 2.6%., в квітні 2018 року звернувся до відповідача з проханням здійснити перерахунок пенсії з врахуванням таких видів грошового забезпечення.

Однак 04 червня 2018 року позивач отримав відповідь від Головного Управління Пенсійного фонду України у Київській області з відмовою в перерахунку пенсії.

Вважаючи відмову відповідача щодо включення всіх видів грошового забезпечення з якого сплачувався єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне Страхування до складу пенсії є незаконною та необгрунтованою звернувся з даним позовом до суду.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 17.07.2018 відкрито провадження в даній адміністративній справі.

Заперечуючи проти позову в письмовому відзиві, відповідач просив суд відмовити в його задоволенні та зазначив, що додаткова грошова винагороди, грошова допомога на оздоровлення, матеріальна допомоги для вирішення соціально-побутових питань, не належать до надбавок, доплат або підвищення, тобто не є додатковими видами грошового забезпечення в розумінні статті 9_Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», а відносяться до інших соціальних гарантій, що надаються військовослужбовцям та членам їх сімей.

У зв`язку з викладеним, відповідач вважає, що підстави для врахування таких видів грошового забезпечення при обчисленні пенсії позивача відсутні, а тому оспорювана відмова Головного Управління Пенсійного фонду України у Київській області прийнята на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені законодавством України.

Протокольною ухвалою суду 27.06.2019 вирішено подальший розгляд справи здійснювати в порядку письмового провадження.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову з огляду на наступне.

Частиною першою статті 9 Закону України від 20 грудня 1991 року № 2011-XII «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин; далі - Закон № 2011-XII) встановлено, що держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.

Згідно з частинами другою, третьою статті 9 Закону № 2011-ХІІ до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення. Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.

Таким чином, до складу грошового забезпечення військовослужбовців входять чотири види складових:

1) посадовий оклад;

2) оклад за військовим званням;

3) щомісячні додаткові види грошового забезпечення;

4) одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Частиною першою статті 15 Закону № 2011-ХІІ визначено, що пенсійне забезпечення військовослужбовців після звільнення їх з військової служби провадиться відповідно до Закону № 2262-ХІІ.

Однією з умов пенсійного забезпечення військовослужбовців є визначення видів грошового забезпечення, які враховуються при обчисленні пенсій.

Так, частиною третьою статті 43 Закону № 2262-ХІІ визначено, що пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України (далі - КМУ).

Відповідно до пункту 7 постанови КМУ від 17 липня 1992 року № 393 «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їхніх сімей» пенсії обчислюються з таких видів грошового забезпечення: відповідних окладів за посадою, військовим (спеціальним) званням (для осіб рядового і начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту щомісячної надбавки за спеціальне звання) та відсоткової надбавки за вислугу років у розмірах, установлених за останньою штатною посадою, займаною перед звільненням; щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення, крім щомісячних надбавок (доплат), установлених особам, які мають право на пенсію за вислугу років згідно із законодавством і залишені за їх згодою та в інтересах справи на службі) та премії. Розмір щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії визначається за 24 останні календарні місяці служби підряд перед звільненням.

Таким чином, Закон № 2262-ХІІ, який визначає умови, норми і порядок пенсійного забезпечення, зокрема осіб, звільнених з військової служби, та має на меті реалізацію цими особами, конституційного права на державне пенсійне забезпечення і спрямований на встановлення єдності умов та норм пенсійного забезпечення зазначеної категорії громадян України, передбачає включення до грошового забезпечення, з розміру якого обчислюється пенсія, лише щомісячні основні види грошового забезпечення, до яких належать: посадовий оклад, оклад за військовим званням, процентна надбавка за вислугу років, а також щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії.

Тобто при обчисленні пенсії не враховується такий складовий елемент грошового забезпечення як одноразові додаткові види грошового забезпечення, зокрема щорічні, щоквартальні, разові додаткові види грошового забезпечення, крім щомісячних, або тих, що виплачуються раз на місяць.

Факт сплати єдиного внеску не є безумовною підставою для включення виплати, з якої цей внесок утримано, до грошового забезпечення, з розміру якого обчислюється пенсія, та має значення лише для включення до цього грошового забезпечення його видів з переліку, визначеного статтею 43 Закону № 2262-ХІІ, який є вичерпним.

Враховуючи наведене, отримувана позивачем згідно з довідкою про види грошового забезпечення від 03.04.2018 №134 щомісячна додаткова грошова винагорода, з якої щомісяця її виплати утримувався єдиний внесок, має бути включена до складу грошового забезпечення, з якого здійснюється обчислення пенсії, відтак, розмір призначеної позивачу пенсії підлягає перерахунку.

Водночас доводи позивача про наявність підстав для включення до грошового забезпечення, з якого обчислюється пенсія, отриманих позивачем матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, матеріальної допомоги для оздоровлення, виплата яких здійснювалася не щомісячно, є необгрунтованими, адже вказані виплати не входять до встановленого частиною третьою статті 43 Закону № 2262-ХІІ переліку видів грошового забезпечення.

Отже, позовні вимоги в частині зобов`язання відповідача здійснити перерахунок пенсії із включенням до складу грошового забезпечення, з якого обчислюється пенсія, названих вище одноразових додаткових видів грошового забезпечення не підлягають задоволенню.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої палати Верховного суду від 06.02.2019 в адміністративній справі №522/2738/17.

Статтею 9 Кодексу адміністративного судочинства України закріплено принцип законності, який вимагає, щоб органи державної влади та їх посадові особи діяли тільки на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частинами першою, другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних в матеріалах справи, суд дійшов висновку про часткове задоволення.

Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивачем за подання адміністративного позову сплачено судовий збір у розмірі 704,80 грн., таким чином вказані судові витрати підлягають присудженню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень - Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області.

Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

Адміністративний позов – задовольнити частково.

Визнати протиправною відмову Головного Управління Пенсійного фонду України у Київській області щодо відмови ОСОБА_1 в перерахунку та виплаті пенсії з врахуванням отриманих у складі грошового забезпечення щомісячної додаткової грошової винагороди, яку він отримував під час проходження військової служби та з якої здійснювалося нарахування та сплата страхових внесків.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області здійснити перерахунок з 31.05.2018 призначеної ОСОБА_1 пенсії відповідно до частини 3 статті 43 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” з врахуванням отриманої у складі грошового забезпечення щомісячної додаткової грошової винагороди, яку він отримував під час проходження військової служби та з якої здійснювалося нарахування та сплата страхових внесків.

Стягнути на користь ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 ) сплачений судовий збір у розмірі 704 (сімсот чотири) грн 80 коп за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області (код ЄДРПОУ 22933548).

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII “Перехідні положення” Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.

Суддя Терлецька О.О.