Рішення № 82931187, 10.07.2019, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 липня 2019 р. справа № 400/1588/19 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі судді Марича Є.В., розглянув в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовом:ОСОБА_1 , АДРЕСА_1

до відповідача:Центральне об`єднане управління Пенсійного фонду України м. Миколаєва Миколаївської області, пр. Богоявленський, 55-Е,Миколаїв,54018

про:зобов`язання вчинити певні дії,ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі – позивач ) звернулась до суду з позовом до Центрального об`єднаного управління Пенсійного фонду України м. Миколаєва Миколаївської області (далі – відповідач), в якому просить зобов`язати відповідача сформувати та подати до Головного управління Державної казначейської служби України у Миколаївській області подання про повернення збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі – продажу нерухомого майна у розмірі 5140 грн., сплаченого згідно квитанції №СВ00785738 від 30.10.2018 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначила, що під час нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу квартири нею було сплачено збір на обов`язкове державне пенсійне страхування, оскільки нотаріальне посвідчення договорів купівлі-продажу нерухомого майна здійснюється лише за наявності документального підтвердження його сплати. Однак, позивач придбала житло вперше і не мала сплачувати збір на обов`язкове державне пенсійне страхування, у зв`язку з чим звернулась до відповідача із заявою про повернення помилково сплачених коштів. Але, відповідач протиправно відмовив у поверненні коштів, у зв`язку із відсутністю механізму перевірки органами Пенсійного фонду України інформації про те, чи вперше особа придбала житло.

Відповідач надав до суду відзив, згідно якого просив відмовити у задоволенні позову, оскільки відмовляючи у поверненні сплаченого збору на обов`язкове державне пенсійне страхування діяв в межах своєї компетенції та на підставі норм чинного законодавства. Так, відповідач зазначив, що на даний час в Україні відсутній механізм перевірки органами Пенсійного фонду України інформації про те, чи вперше особа придбала житло, що унеможливлює повернення позивачу коштів.

Ухвалою від 29.05.2019 р. відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з викликом учасників справи.

Справу розглянуто в порядку письмового провадження відповідно до ч. 3 ст. 194 Кодексу адміністративного судочинства України (далі-КАС України).

Інших заяв і клопотань учасники справи суду не подавали.

Інших процесуальних дій у справі судом не вчинялось.

Вирішуючи спір, суд враховує наступне.

31.10.2018 р. відповідно до договору купівлі-продажу квартири, посвідченого приватним нотаріусом Іскрицькою Г.В. Миколаївського міського нотаріального округу та зареєстрованого в реєстрі за №2365, позивачем було придбано квартиру, що знаходиться за адресою АДРЕСА_2 .

Під час нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу квартири від 31.10.2018 року, позивачем сплачено збір на обов`язкове державне пенсійне страхування в сумі 5140 грн., що підтверджується квитанцією №СВ00785738/1 від 30.10.2018 року.

Згідно витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №143503989 від 31.10.2018 р. року власником квартири є ОСОБА_1 .

Оскільки, позивач придбала житло вперше і не мала сплачувати збір на обов`язкове державне пенсійне страхування, вона звернулась до відповідача з листом про повернення сплаченого збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна у розмірі 5140 грн.

Відповідач листом №345-Н-01 від 23.04.2019 відмовило у поверненні сплаченого збору на обов`язкове державне пенсійне страхування. Підставою для відмови слугувало те, що Пенсійний Фонд України не володіє інформацією щодо прав власності на нерухоме майно.

Порядок справляння та використання збору на обов`язкове державне пенсійне страхування визначає Закон України «Про збір на обов`язкове державне пенсійне страхування» від 26.06.1997 року № 400/97-ВР із змінами та доповненнями (далі-Закон).

Згідно з п. 9 ст. 1 Закону, платниками збору з операцій купівлі-продажу нерухомого майна є підприємства, установи та організації незалежно від форм власності та фізичні особи, які придбавають нерухоме майно, за винятком державних підприємств, установ, організацій, що придбавають нерухоме майно за рахунок бюджетних коштів, установ та організацій іноземних держав, що користуються імунітетами і привілеями згідно із законами та міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також громадян, які придбавають житло і перебувають у черзі на одержання житла або придбавають житло вперше. Теж саме визначено і в п. 15-1 Порядку сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03 листопада 1998 року № 1740 (далі-Порядок №1740).

Пункт 15-3 Порядку №1740, передбачає, що нотаріальне посвідчення або реєстрація на біржі договорів купівлі-продажу нерухомого майна здійснюється за наявності документального підтвердження сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна.

З огляду на вищезазначені норми, що нотаріальне посвідчення договорів купівлі-продажу нерухомого майна здійснюється лише за наявності документального підтвердження сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна, однак, громадяни, які придбавають житло вперше, не є платниками збору на обов`язкове державне пенсійне страхування.

На підтвердження придбання житла вперше позивач надала до суду копію договору купівлі-продажу, витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №158556929 від 05.03.2019 року, а на підтвердження сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі – продажу нерухомого майна у розмірі 3332,79 грн., позивач надала копію квитанції №32 від 05.03.2019 року. Ці ж документи були надані нею і відповідачу до заяви про повернення помилково сплачених коштів. В свою чергу доказів, які б спростували факт придбання позивачем житла в перше відповідач до суду не надав.

Суд не приймає до уваги посилання відповідача, як на причину відмови у поверненні коштів позивачу, відсутність механізму перевірки органами Пенсійного фонду України інформації про те, чи вперше особа придбала житло, оскільки за відсутності відповідного правового механізму перевірки інформації про факт придбання нерухомості вперше саме держава в особі Пенсійного фонду України як уповноваженого суб`єкта владних повноважень зобов`язана доводити той факт, що у кожному конкретному випадку особа, що зобов`язана сплачувати збір на обов`язкове державне пенсійне страхування, придбала житло не вперше. Держава, запроваджуючи певний механізм правового регулювання відносин, зобов`язана забезпечити його реалізацію. В протилежному випадку всі негативні наслідки відсутності належного правового регулювання покладаються саме на державу.

Відсутність в Україні єдиної системи реєстрації прав на нерухоме майно та позбавлення можливості Пенсійного фонду України та його територіальних відділень встановити придбання квартир конкретною особою вперше не може ставитись в провину особі, оскільки невизначення порядку виконання законодавчо закріплених норм не може призводити до порушення чи обмеження прав громадян, які наділені такими правами.

Аналогічна правова позиція висловлена в постанові Верховного Суду від 03 липня 2018 року (справа № 819/33/17).

Таким чином, позивач має право на повернення збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі – продажу нерухомого майна у розмірі 5140 грн., сплаченого згідно квитанції №СВ00785738/1 від 30.10.2018 р.

Пунктом 5 Порядку повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 03 вересня 2013 року № 787 (далі - Порядок № 787) передбачено, що повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету податків, зборів, пені, платежів та інших доходів бюджетів здійснюється за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, а при поверненні судового збору (крім помилково зарахованого) - за ухвалою суду, яка набрала законної сили. Подання на повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету зборів, платежів та інших доходів бюджетів (крім зборів та платежів, контроль за справлянням яких покладено на органи Державної фіскальної служби України) подається до відповідного органу Казначейства за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку. Подання за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку подається платником до органу Казначейства разом з його заявою про повернення коштів з бюджету та оригіналом або копією документа на переказ, або паперовою копією електронного розрахункового документа, які підтверджують перерахування коштів до бюджету.

Відповідно до п. п. 2 п. 4 Положення про Державну казначейську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 квітня 2015 року № 215, Казначейство відповідно до покладених на нього завдань та в установленому законодавством порядку забезпечує казначейське обслуговування бюджетних коштів на основі ведення єдиного казначейського рахунка, відкритого у Національному банку, зокрема, здійснює повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету, за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету.

Оскільки, повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету, здійснюється за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, а таким органом є Пенсійний фонд України, то саме на відповідача покладено обов`язок щодо формування та надання до органів Державної казначейської служби подання про повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету.

Частиною 1 ст. 9 КАС України передбачено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

В ході розгляду справи відповідач, суб`єкт владних повноважень, не довів обов`язку позивача щодо сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу квартири, що знаходиться за адресою АДРЕСА_2 .

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог.

З урахування задоволення позовних вимог, на підставі ч. 1 ст. 139 КАС України, підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судовий збір в розмірі 768,40 грн., сплачений квитанцією №СВ01604708/1 від 27.05.2019 р.

Керуючись ст. 2, 19, 139, 241 - 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) до Центрального об`єднаного управління Пенсійного фонду України м. Миколаєва Миколаївської області (пр. Богоявленський, 55-Е, Миколаїв, 54018, ідентифікаційний код 41250753) задовольнити.

2. Зобов`язати Центральне об`єднане управління Пенсійного фонду України м. Миколаєва Миколаївської області (пр. Богоявленський, 55-Е, м. Миколаїв, 54018, ідентифікаційний код 41250753) сформувати та подати до Головного управління Держаної казначейської служби України у Миколаївській області (проспект Леніна, буд. 141-В, 54055, ідентифікаційний код 37992030) подання про повернення ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі - продажу нерухомого майна у розмірі 5140 грн. (п`ять тисяч сто сорок гривень нуль копійок), сплаченого згідно квитанції №СВ00785738/1 від 30.10.2018 року.

3. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Центрального об`єднаного управління Пенсійного фонду України м. Миколаєва Миколаївської області (пр. Богоявленський, 55-Е, Миколаїв, 54018, ідентифікаційний код 41250753) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) судовий збір в розмірі 768,40 грн.

4. Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи в порядку, визначеному ст. 255 КАС України. Апеляційна скарга може бути подана до П`ятого апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя Є. В. Марич